Порядок розробки (складання) бойових документів.

ІІІ. НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Тема 6 Заняття №1

“ Види бойових документів, які розробляються командиром підрозділу (начальником служби) в бою ”

ВСТУП.

На навчаннях, тактичних заняттях в мирній та бойовій обстановці офіцеру приходиться отримувати від безпосередніх командирів різні по значенню завдання в тому числі і бойові, які він має провести (відпрацювати) як письмово так і графічно, особливо питання організації, ведення та забезпечення бою, а також нанести на робочу карту прийняте рішення питання взаємодії та управління підрозділом, тому питання вивчення даної теми мають велике значення в підготовці студента, майбутнього командира взводу стосовно до оформлення бойових документів в тому числі і графічних.

1-е навчальне питання.Призначення і порядок розробки (складання) бойових документів.

В сучасних умовах організувати бій підрозділу та управляти ним в ході бою без розроблених бойових документів не можливо.

Бойовиминазиваються документи, що розробляються для підготовки та ведення (управління підрозділами) бою. Бойові документи можуть бути текстовими, графічними або табличними. Вони виготовляються ручним способом або за допомогою технічних засобів і оформляються на папері, кальці, топографічних (спеціальних) картах (планах, схемах), мікро діапозитивах, мікрофільмах, фотознімках, фото грамах, а також фіксуються на проміжних носіях (перфокартах, перфострічках, магнітних дисках, магнітних стрічках та інших).

До бойових документів на топографічних картах слід віднести:

- рішення загальновійськового командира на оборону (наступ);

- робоча карта командира загальновійськового підрозділу в обороні (наступі);

- план бойового застосування підрозділу в обороні (наступі);

- план рекогносцировки;

- план маршу;

- система вогню батальйону (мб, тб) в обороні;

- схема батальйонного району оборони.

На папері (кальці) складають:

- схеми місцевості (вони замінюють топокарти);

- бойові графічні документи:

а) картка вогню механізованого відділення (картка вогню танка);

б) схема опорного пункту механізованого (танкового) взводу;

в) схема вогню взводу;

г) схема опорного пункту роти;

д) схема маршу;

е) схема орієнтирів;ж) схема полів невидимості.

Бойові документи підрозділу (рота, взвод, відділення) розробляються, як правило, графічно на топографічних картах, папері або кальці. Отримані і віддані бойові накази та розпорядження записуються, як правило, в робочих зошитах або на звороті топографічної карти.

При розробці і веденні бойових документів необхідно дотримуватися таких правил:

· кожний бойовий документ повинен мати службовий заголовок та підпис із зазначенням посади, військового звання та прізвища особи, що підписала документ; у заголовку письмового бойового документа крім найменування документа вказується порядковий номер документа, місце пункту управління, час і дата його складення (підпису), масштаб і рік видання карти, за якою документ розроблений;

· населені пункти і місцеві предмети, рубежі, райони зосередження (розташування) або дії своїх підрозділів указуються, починаючи з правого флангу, а противника — з його лівого флангу; рубежі указуються двома, райони (опорні пункти) — трьома пунктами; назви населених пунктів, рік та інших місцевих предметів указуються в називному відмінку;

· розмежувальні лінії вказуються не менше ніж трьома пунктами, один з яких повинен бути на передньому краю: в обороні і в наступі — із тилу в сторону противника, при відході —від противника в напрямку відходу. Лінії указуються спочатку справа, потім зліва: в обороні — на граничну досяжність своїх вогневих засобів, в наступі — на глибину бойового завдання; розмежувальні лінії з тил указуються на глибину бойового порядку;

· напрямок наступу вказується декількома пунктами на всю глибину бойового завдання;

· маршрут руху вказується назвами місцевих предметів або населених пунктів: перший — на вихідному рубежі (пункті), потім найбільш важливі, через які проходить маршрут, і останній — в районі зосередження або на рубежі переходу в атаку;

· дані обстановки наносяться на карту встановленими умовними знаками,тонкими лініями, не забиваючи топографічну основу карти і написи на ній; завдання і положення підрозділів, а також озброєння і техніка наносяться, як правило, знаками загального позначення; при відсутності необхідних знаків допускається застосовувати додаткові знаки з поясненням на карті (схемі);

· положення своїх військ, їх завдання і дії позначаються червоним кольором, а ракетних військ, артилерії, військ ППО і спеціальних військ — чорним кольором;

· положення і дії противника позначаються синім кольором; нумерація, найменування частини (підрозділів) і пояснювальні написи своїх військ наносяться чорним кольором, противника — синім;

· для скорочення організаційно-штатних формувань підрозділів і частин використовуються тільки рядкові букви;

· при одноколірному виконанні графічних документів всі умовні знаки і написи наносяться чорним кольором, знаки умовних позначень противника — подвійною лінією;

· умовні знаки військ, озброєння і техніки наносяться на карту (схему) відповідно до дійсного положення їх на місцевості і розташовуються по напрямку дій або ведення вогню; всередині або поряд з умовними знаками при необхідності вказуються кількість і тип озброєння і техніки;

· для позначення військ противника застосовуються ті ж умовні знаки, що і для своїх військ, з необхідними написами;

· джерела одержання відомостей про противника позначаються чорним кольором, при цьому найменування джерел пишуться початковими буквами, наприклад: спостереження — С; показання полонених — П, документи противника — ДП, військова розвідка — ВР, повітряна розвідка—ПвР, артилерійська розвідка — АР, інженерна розвідка — ІР, радіаційна, хімічна, біологічна розвідка — РХБР, час і дата одержання відомостей про противника підписуються під позначенням джерела або в рядок; відомості, що потребують перевірки, відмічаються знаком питання;

· другорядні дані, а також дані, що неможливо відобразити умовними знаками, записуються на полях карти, в пояснювальній записці (легенді) або в робочому зошиті;

· розташування і дії військ наносяться умовними знаками суцільною лінією, а дії, що передбачаються або намічаються, дороги, аеродроми та інші спорудження, які будуються, — переривчастою лінією (пунктиром); запасні райони розташування військ і запасні позиції позначаються переривчастою лінією (пунктиром) з буквою З всередині знака або поряд з ним; фальшиві райони, рубежі, фальшиві спорудження і об'єкти позначаються зеленим кольором і доповнюються буквою Ф всередині знака або поряд з ним;

· під час нанесення на карту (схему) положення підрозділів до різного часуумовні знаки доповнюються штрихами, пунктирними лініями, крапками, іншими значками або підтушовуються різними кольорами; час, до якого відноситься те або інше положення військ указується під найменуванням підрозділу (частини) або в рядок;

· всі написи розташовуються паралельно нижньому (верхньому) обрізу карти (схеми): букви і цифри пишуться без зв'язок, пристосовуючи їх розміри з масштабом карти і військовою інстанцією; написи можуть бути зроблені на вільному місці карти (схеми) із стрілкою до умовного знака;

· графічний документ, виконаний на прозорій основі з карти, повинен мати не менше трьох пунктів (для наступного сполучення), розташованих, як правило, по кутах верхньої рамки листка карти або в пересіченні координатної сітки, масштаб, номенклатуру і рік видання карти, за якою він виготовлений, а виконаний у довільному масштабі і, якщо немає координатної сітки, — стрілку для позначення напрямку північ—південь.

Порядок розробки (складання) бойових документів.

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 69; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!