ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

ЗМІСТ.

Що таке СНІД?………………………………………………………………………………...

Як відбувається зараження ВІЛ і як ВІЛ не передається……………………………….......

Інфекційні захворювання……………………………………………………………………..

Засоби подолання інфекційних захворювань………………………………………………..

 

 

ЩО ТАКЕ СНІД?

СНІД - це скорочена назва страшної хвороби, утворене з перших літер - синдром набутого імунодефіциту, який викликається у людини специфічним вірусом. Вперше діагноз СНІД був поставлений у Сполучених Штатах Америки в 1981 році. Хвороба широко поширюється по всіх країнах, особливо це торкнулося Африканського континенту і США. Зараження вірусом СНІДу відбувається внаслідок попадання його безпосередньо в кров, наприклад, при внутрішньовенних ін'єкціях, при переливанні крові, якщо ці процедури проводять інфікованими (не знезаражений після хворого) інструментами або переливають заражену кров, або через слизові оболонки організму.

Тому ризику заразитися СНІДом найбільш схильні наркомани, що приймають наркотики внутрішньовенно і користуються при цьому брудними шприцами, люди, яким у результаті якихось захворювань або операційних втручань необхідні переливання крові, а також діти, народжені від матерів, хворих на СНІД.

Потрапляючи в кров, вірус ушкоджує білі кров'яні кульки - лімфоцити-помічники, які є важливою ланкою захисної (імунної) системи організму. Ці клітини білої крові активно допомагають розмножуватися іншим лімфоцитам, так званим "лімфоцитам-вбивцям'', завданням яких є знищення хвороботворних бактерій, вірусів і всіх інших, чужорідних для організму речовин.

У результаті в крові не виробляється достатня кількість лімфоцитів, і заражений вірусом СНІДу людина стає беззахисним перед інфекціями і пухлинами.

У такі моменти людини перестають хвилювати раніше дуже значущі для нього речі. Страхування будинку, єдиного його місця проживання, стає неактуально. Адже страхування будинку вкрай важливо навіть для смертельно хворої людини - воно дозволяє захистити нерухомість від можливих ризиків.

Захворювання розвивається повільно; протягом декількох років єдиним його ознакою може бути збільшення декількох лімфатичних вузлів. Потім починаються підйоми температури, тривалі розладах роботи кишечника і шлунку, пітливість, схуднення. Надалі виникають запалення легенів, гнійничкові ураження шкіри, зараження крові, злоякісні пухлини. Але не все так страшно. Справа в тому, що у звичайному середовищі вірус СНІДу швидко гине, бо він не потрапляє з організму хворої людини в повітря, тому й не передається при розмовах, кашлі, при користуванні загальним посудом, ванною та іншими предметами побуту. Не можна їм заразитися і в плавальному басейні.

Людина, що живе з ВІЛ, з часом може почати хворіти частіше, ніж звичайно. Власне, хвороба СНІД (Синдром набутого імунодефіциту) зазвичай виникає через кілька років після зараження ВІЛ, коли у людини розвиваються одне або декілька дуже серйозних захворювань.

Єдиний спосіб з’ясувати присутність ВІЛ в організмі – провести спеціальний аналіз крові на ВІЛ.

 

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАРАЖЕННЯ ВІЛ І ЯК ВІЛ НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ.

Існує кілька шляхів зараження ВІЛ:

· Незахищений (без презерватива) проникаючий статевий акт;

· Спільне використання шприців, голок та іншого ін’єкційного інструментарію;

· Використання нестерільного інструментарію для татуювання та пірсингу;

· Використання чужих для гоління, зубних щіток з видимими залишками крові;

· Передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині – під час вагітності, пологів і при годуванні груддю.

Іншими словами, ВІЛ передається через кров, сперму, вагінальні виділення і материнське молоко, але не через інші рідини організму (такі як слюна, піт, сльози, сеча і фекалії).

Вживаючи алкоголь та наркотики, ви теж ризикуєте. Вживання наркотиків в переважній більшості випадків згубно позначається на здоров’ї людей. Найбільш небезпечним є ін’єкційне вживання наркотиків: саме так можна заразитися ВІЛ, вірусами гепатитів B і C, сифіліс та іншими інфекційними захворюваннями. Інфекції можуть потрапити в кров при спільному використанні ін’єкційного інструментарію: через чужий шприц або голку, а також через інший інструментарій для ін’єкцій (фільтри, воду та посуд для приготування розчинів). Дуже високий ризик зараження ін’єкційного несуть в собі розчини наркотиків, при приготуванні яких була використана кров, так як вона може містити збудників небезпечних захворювань.

Необхідно пам’ятати, що алкоголь – це теж наркотик, під його впливом людина часто втрачає контроль над ситуацією, що може призвести до скоєння необдуманих і ризикованих вчинків.

ВІЛ і СНІД викликають страх і занепокоєння, які часто виявляються перебільшеними. Люди бояться заразитися ВІЛ при звичайному побутовому контакті. Ці страхи не обгрунтована. Звичайний контакт з людьми, що живуть з ВІЛ / СНІД, абсолютно безпечний. Всі шляхи передачі ВІЛ добре досліджені і науково доведені.

ВІЛ не передається:

· При рукостисканні або обіймах;

· Через піт чи сльози;

· При кашлі та чханні;

· При використанні загальної посуду чи постільної білизни;

· При спільному використанні ванни і унітазу;

· При колективних видах спорту;

· При перебуванні в одному приміщенні;

· В громадському транспорті;

· Від тварин чи при укусах комах;

· При поцілунку / через слину, так як концентрації вірусу в слині недостатньо для інфікування. За всю історію вивчення ВІЛ / СНІД не було зафіксовано жодного випадку зараження цим способом.

 

ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

Інфекційні захворюваня – це є розлади здоров’я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, грибками, бактеріями, кліщами, ...), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених до здорових осіб і схильні до масового поширення.

Інфекційні захворювання можуть передаватися різним шляхом, а саме: через повітря, контакт з хворими і предмети, які контактували з хворими. А також інфекційні захворювання можуть передаватися через продукти харчування.

Такі складники, які є необхідними для виникнення і розвитку інфекційного процесу:

 

  • наявність патогенного мікроба;

 

  • проникнення його в сприйнятливий макроорганізм;

 

  • певні умови зовнішнього середовища, в якому відбувається взаємодія між мікро- і макроорганізмом.

 

Велике значення має стан макроорганізму для виникнення інфекційного процесу. Участь в інфекційному процесі може залежати від виду і генотипу, реактивності, розладу функції центральної нервової системи (ЦНС), наявності вітамінів, білкового голодування, гормонів та інших факторів. Таким чином, в залежності від стану, в якому перебуває макроорганізм, а також впливу зовнішнього середовища інфекційний процес може закінчитися загибеллю хвороботворного мікроорганізму, загибеллю макроорганізму або встановленням взаємної адаптації між ними.

Проникнення такого патогенного мікроба до організму людини не завжди спричиняється до захворювання і тому, в багатьох випадках воно обмежується короткочасним інфікуванням без прояву хвороби або відносно тривалим носінням збудників інфекції в організмі. Таким чином сама інфекція може траплятися набагато частіше, ніж інфекційні хвороби.

 

  1. Виділяють такі шляхи передачі інфекції від людини:

 

  1. Контактно-побутовий шлях, коли захворювання передається через предмети, що оточують хворого.

 

  1. Повітряно-крапельний шлях, коли інфекція передається через крапельки слини, що потрапляють у повітря при розмові, чханні, кашлі. Так можуть передаватися туберкульоз, грип, коклюш, дифтерія, кір тощо.

 

  1. Передача інфекції через воду, в яку потрапляють мікроби з виділеннями хворих (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.).

 

  1. Через укуси кровосисних членистоногих (наприклад, малярія).

 

  1. Через заражені харчові продукти.

 

  1. Через грунт: наприклад, кишкові захворювання, правець.

 

Виділяються такі періоди при розвитку інфекційного процесу:

 

  • Інкубаційний період (особливістю такого періоду є те, що ознаки захворювання проявляються не відразу після зараження, а через певний прихований, інкубаційний період. Такий період може тривати від кількох годин до кількох днів (дифтерія) і навіть тижнів (черевний тиф). Протягом інкубаційного періоду відбувається розмноження й нагромадження мікробів та їхніх отрут, підвищення реактивності організму до збудника),

 

  • Період провісників хвороби, або як ще його називають – продромальний період (характеризується наявністю деяких загальних ознак захворювання: невеликим підвищенням температури, загальним нездужанням тощо),

 

  • Період розпалу хвороби (у такий період, інфекційний процес досягає високої інтенсивності, тримається на цьому рівні певний час, що є неоднаковим при різних захворюваннях),

 

  • Період реконвалесценції, тобто одужання (при сприятливих умовах перебігу, така хвороба переходить у стадію одужання, першою ознакою чого є спадання температури, поліпшення загального самопочуття і т.п. При багатьох інфекційних захворюваннях клінічне одужування не збігається за часом зі звільненням інфікованого організму від збудника хвороби).

 

Інфекційні захворювання класифікують на:

 

  • кишкові (холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз);

 

  • дихальних шляхів (грип, аденовірусна інфекція, коклюш, кір, вітряна віспа);

 

  • «кров'яні» (малярія, ВІЛ-інфекція);

 

  • зовнішніх покривів (сибірська виразка);

 

  • з різними механізмами передачі (ентеровірусна інфекція).

 

Інфекційні хвороби класифікуються на такі збудники:

 

  • пріонні (хвороба Крейтцфельда-Якоба);

 

  • вірусні (грип, кір, вірусні гепатити, ВІЛ-інфекція);

 

  • бактеріальні (чума, холера, дизентерія , сальмонельоз, стрептококова, стафілококова інфекції);

 

  • протозоонозні (малярія, амебіаз);

 

  • гельмінтози (ентеробіоз, аскаридоз, трихінельоз, токсокароз);

 

  • кліщові інфекції (короста, педикульоз).

 

ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

Для запобігання таких захворювань, тому проводяться такі профілактичні заходи:

 

  • проведення профілактичних щеплень;

 

  • карантинні заходи (під карантином розуміється - комплекс заходів щодо припинення розповсюдження інфекції, включаючи ізоляція раніше хворих, дезінфекція місця проживання хворих, виявлення контакту інфекції з хворими та інші);

 

  • вилучення джерела інфекції.

 

Висновок:

СНІД- це тяжка хвороба,яка забрала з життя багато людей.Проводиться багато масових заходів як запобігти цієї хвороби.Але людей які мають цю хворобу треба підтримувати.

Зараз в наш час багато є інфекційних захворювань,але багато є поширених засобів щоб їх запобігти.

 

 

Література:


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 166; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!