Державна допомога сім’ям з дітьми
В Україні держава встановлює гарантований рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей, який спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках і за умов, передбачених законом.
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, що набули статусу біженця, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законом або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цього призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:
- допомога у зв’язку з вагітністю і пологами;
- одноразова допомога при народженні дитини;
- допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;
- допомога на дітей одиноким матерям.
Покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенції до місцевих бюджетів.
|
|
|
Такий порядок покриття витрат не стосується виплат допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань та із числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.
Всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).
Право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Підставою для призначення жінкам допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка й довідка:
|
|
|
- з основного місця роботи (служби, навчання);
- ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації;
- центру зайнятості для жінок, зареєстрованих у центрі зайнятості як безробітні;
- з місця проживання для непрацюючих жінок про те, що вони не працюють (не служать, не навчаються).
Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки.
Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у випадку ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки.
|
|
|
У разі народження мертвої дитини ця допомога виплачується на загальних підставах, а у разі викидня – не виплачується.
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю) жінки, але не менш як 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Одноразова допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі: заяви одного з батьків; свідоцтва про народження дитини; копії трудових книжок обох батьків; довідки з місця служби (навчання) заявника; довідки про склад сім’ї батьків. Усиновителям чи опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки та вищевказаних документів.
У разі народження двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.
|
|
|
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною до дня досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.
Для призначення допомоги подаються такі документи: заява; виписка з наказу за місцем служби про надання відпустки; копія свідоцтва про народження дитини; довідка з місця прроживання заявника про те, що дитина проживає з ним; копія трудової книжки особи, яка здійснює догляд за дитиною; довідка з місця навчання – для осіб, які навчаються. Усиновителі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки.
Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки з догляду за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй припинено.
Матерям, які мають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається у повному розмірі.
У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування за умови, що середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів, пенсії за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається, якщо середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні шість календарних місяців не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Така допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсій за попередні шість місяців.
Для призначення цієї допомоги необхідно подати такі документи: заяву опікуна чи піклувальника; копію рішення про встановлення опіки чи піклування; копію свідоцтва про народження дитини; довідку з місця проживання заявника про склад сім’ї; довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує на дитину опікун чи піклувальник.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Ця допомога призначається з місяця звернення, виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку.
Підставою для припинення виплати допомоги є: звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника; працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку; досягнення дитиною 18-річного віку.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері, одинокі усиновителі (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері.
Якщо одинока мати уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені чоловіком
Ця допомога не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Допомога на дітей одиниким матерям призначається на кожну дитину незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.
Допомога надається у сумі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Для призначення цієї допомоги необхідно подати: заяву; довідку державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини; копію свідоцтва про народження дитини; довідку про проживання дитини з матір’ю.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця звернення, виплачується щомісячноі по місяць досягнення нею 18-річного віку.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.
Для призначення соціальної допомоги представник сім’ї подає такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї; довідку про склад сім’ї; декларацію про доходи та майно; довідку про наявність та розмір земельної частки.
У призначенні соціальної допомоги може бути відмовлено у разі, коли:
- працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у ВНЗ І-ІY рівнів акредитації та пофесійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги;
- під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;
- у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу.
Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.
Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Соціальна допомога призначається на шість місяців. Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел існування, соціальна допомога може бути призначена довічно.
Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:
- якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на цю допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти;
- у разі переїзду сім’ї у іншу місцевість та настання обставин, що неуможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема смерть одинокої особи);
- за заявою уповноваженого представника сім’ї.
Покриття витрат на виплату соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету до місцевих бюджетів.
Житлові субсидії населенню
Одним із шляхів забезпечення адресної соціальної підтримки найменш захищених сімей і громадян в умовах поступового підвищення частки покриття населенням собівартості житлово-комунальних послуг і енергоносіїв є реалізація Програми житлових субсидій.
Програму житлових субсидій було започатковано на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1995р. №89. Субсидія є безповоротною і її отримання не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.
Право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівковою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають в житлових приміщеннях державного та громадського житлоового фонду в тому числі гуртожитках, приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних оперативів, житлового фонду незалежно від форм власності.
Субсидія на придбання твердого та рідкого підчного побутового палива призначається у разі, коли житлове приміщеня не забезпечується електро-, тепло- або газопостачанням для опалення. Якщо для опалення житлового приміщення одночасно використовується тверде та рідке пічне побутове паливо і природний газ, субсидія надається лише на один вид палива.
Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання і обсягом визначеного КМУ обов’язкового відсотка платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла складає 21 кв. м. на наймача і кожного зареєстрованого у житловому приміщенні та додатково 10,5 кв. м. на всіх туту зареєстрованих, а для громадян, які проживають в однокімнатній квартирі – на загальну площу незалежно від розміру квартири. Норма використання електроенергії складає 75 квт. – для двох осіб, 90 квт. – для трьох осіб, 105 квт. – для чотирьох осіб, 120 квт. – для п’яти осіб і т.д., однак максимальна норма не повинна перевищувати 150 квт.
Родина, якій призначено житлову субсидію, сплачує за житлово-комунальні послуги 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива – 20 відсотків її річного сукупного доходу. Якщо у житловому приміщенні (будинку) прописані і проживають тільки пенсіонери, які не працюють, та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких є лише доходи від особистого підсобного господарства, пенсія та інші соціальні виплати, або якщо у складі прописаних є неповнолітні діти, інваліди першої та другої груп і середньомісячний сукупний дохід на одного прописаного у житловому приміщенні (будинку) не перевищує вартісної величини межі малозабезпеченості, розмір плати за житлово-комунальні послуги становить 15 відсотків їх середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу – 15 відсотків їх річного сукупного доходу.
Субсидія не призначається, якщо:
- у житлових приміщеннях зареєстровані працездатні громадяни працездатного віку, які не працювали і не навчалися за денною формою у ВНЗ протягом 3-х місяців, що передують місяцю звернення за призначенням субсидії, та не були зареєстровані у службі зайнятості населення як такі, що шукають роботу;
- уповноважений власник житла, наймач житла, член ЖБК здає за договором у найм або в оренду житлове приміщення;
- уповноважений власник житла, наймач житла, член ЖБК має у своєму володінні у сукупності більше ніж одне житлове приміщення, загальна площа яких у сумі перевищує встановлені норми володіння;
- уповноважений власник житла, наймач житла, член ЖБК має у своєму володінні транспортний засіб, який перебуває в експлуатації не більш як 10 років починаючи з року випуску.
Для призначення субсидій громадянин подає до відділу субсидій заяву, довідку про зареєстрованих у житловому приміщені осіб, довідки про доходи кожного із зареєстрованих та декларацію про їх доходи і майновий стан та відомості про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами. Субсидії призначаються за умови пред’явлення розрахункових книжок, квитанцій про фактичну оплату житлово-комунальних послуг за попередній період.
Субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на 6 місяців, а на оплату природного газу, що споживається на індивідуальне опалення – на опалювальний період, починаючи з місяця звернення за її призначенням. Субсидії на придбання зкрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарнирй рік за особистим зверненням громадян.
На кожного одержувача субсидії відділи субсидій заводять справу в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення субсидії, та розрахунки її розміру.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 369; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!