Обговорення навчальних питань.
МВС УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ
Дисципліна “Психологія особистості”
Методична розробка семінарського заняття № 6
по темі № 4 (1): ПСИХОСОЦІАЛЬНІ, ПСИХОСЕКСУАЛЬНІ, ВІКОВІ КРИЗИ ТА СТАДІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ
Навчальний час – 2 години
Підготувала:
викладач кафедри
Павелко І.І.
Обговорено і схвалено
на засіданні кафедри
„ ” серпня 2011р.
Протокол №
ОДЕСА – 2011
Мета заняття: формування у студентів цілісного уявлення про вікові кризи та стадії розвитку людини; поглиблення та систематизація знань щодо психосоціальний розвитку особистості;
1. Психічні новоутворення, як характеристика кризових станів;
2.
3. впливу провідної діяльності на психічний розвиток дитини; знайомство з поняттям «зона ближайшего развития»; формування та узагальнення знань щодо критичних періодів у житті дитинита вікових особливостей, що існують у єдності з особливостями індивидуальними.
План проведення заняття:
1. Вступ: оголошення теми та завдань семінарського заняття, визначення його місця та ролі в структурі навчальної дисципліни, доведення до аудиторії порядку проведення заняття – 5 хв.
2. Обговорення навчальних питань – 30 хв.
3. Обговорення питань що виносилися для самостійного опрацювання – 15 хв.
|
|
|
4. Заслуховування та обговорення рефератів - 20 хв.
5. Підведення підсумків, виставлення оцінок, відповіді на запитання – 10 хв.
Навчальні питання:
1.Рання юність ( від 15-16 років) та юнацькій вік (від 17 до 21 років)
2. Молодість (від 21 до 28 років)
3. Зрілість ( від 28 до 60 років)
Питання, що виноситься для самостійного опрацювання:
1. Похилий вік ( від 60 до 75 років)
2.Старість ( від 75 до 90 років). Довгожителі (від 90 років)
Методика проведення семінарського заняття
1. Вступне слово викладача.
Викладач оголошує тему, мету, порядок проведення заняття; перевіряє наявність у курсантів та студентів конспектів лекції та літературних першоджерел.
Одна з передумов психодинамічної теорії полягає в тому, що людина народжується з визначеною кількістю лібідо, що потім проходить у своєму розвитку кілька стадій, іменованих як психосексуальні стадії розвитку. Психосексуальний розвиток відбувається в незмінному порядку і властивий всім людям поза залежністю від культури. Фрейдом була запропонована гіпотеза про чотири стадії: оральна, анальна, фалічна і генитальна.
Уже при народженні дитина в самій глибині своєї істоти знає, що зміст її існування є у тім, щоб проробити всі численні уроки, які піднесе йому життя. Оскільки іноді досвід переживається в неприйнятті, тобто в осуді, почутті провини, страху, жалі й інших формах заперечення, то людина постійно притягає до себе обставини й осіб, які знову й знову приводять його до необхідності переживати цей же досвід. А деякі не тільки переживають той самий досвід по багато разів протягом життя.
|
|
|
В буденності більшість людей здійснюють своє поводження під захистом маски — кілька масок, які служать нам для захисту від болю, випробуваного на іншому етапі. Цих масок усього п'ять, і вони відповідають основним психологічним травмам, які доводиться переживати людській істоті.
Травми Маски
Відкинутий Утікач
Покинутий Залежний
Принижений Мазохіст
Зрадництво Контролюючий
Несправедливість Ригідний.
Позитивний розвиток особистості йде від надії до мудрості через формування сили волі, уміння ставити мету, набуття компетентності, вироблення здатності до вірності, любові й піклування. Як бачимо, усі перераховані вміння й здатності є прямо протилежними тим, що наявні в соціально-паразитуючих "споживачів". Базуючись на ідеях Еріксона, умови позитивного розвитку особистості схематично можна представити таким чином:
|
|
|
а) світ повинен зустріти немовля з відкритими обіймами: дитина повинна бути бажаною, батьки повинні її любити й піклуватися про неї ще до її народження;
б) у віці від 1 до 3 років дитина повинна мати можливість діяти самостійно, з її вибором (їжі, іграшок, місця для прогулянки, занять) треба рахуватися;
в) у віці 3-6 років варто підтримувати ініціативу й розвивати творчі здібності дітей, учити їх ставити перед собою мету й наполегливо йти до її здійснення;
г) вік 6-12 років - вік набуття навичок і вмінь засвоєння інформації (дитина повинна здобувати компетентності);
д) 12-19 років - вік самовизначення, вибір майбутніх ролей, усвідомлення їхньої суті й особливостей;
е) у 20-25 років людина відкриває для себе безмежний світ любові, пізнає таїнство творення життя;
є) у 26-64 роки реалізує себе в творчій продуктивності, перетворює світ довкола себе;
ж) від 65 (завершення життя) - підведення підсумків зробленого, інтеграція досвіду, мудрість як квінтесенція життя людини, що досягла поставленої життєвої мети.
Обговорення навчальних питань.
|
|
|
По першому питанню особлива увага приділяється:
-розгляду гіпотези З. Фрейда про чотири стадії психосексуального розвитку людини: оральна стадія, анальна стадія, фалічна стадія та генитальна.
По другому питанню особлива увага приділяється:
- розгляду психологічних травм;
- розгляду чотирьох етапів криз дитини;
- види основних психологічних травм: травми відкинутого, травми покинутого, травми приниженого, травми зрадництва, травма несправедливості.
По третьому питанню особлива увага приділяється:
- розгляду ідей Е. Еріксона про 8 етапів розвитку особистості;
- повному життєвому циклові особи за Е. Еріксоном.
3. Обговорення питання, що виноситься для самостійного опрацювання:
1. Головні психологічні ознаки „переломного віку.
4. Заслуховування реферативних повідомлень.
1. Психосоціальний розвиток особистості;
2. Психічні новоутворення, як характеристика кризових станів;
3. Психологічні особливості студентського віку.
4. Дошкільний період розвитку особистості
5. Психологія старіння
5. Підведення підсумків заняття.
Викладач оцінює активність групи в цілому й окремо кожного студента; тим курсантам та студентам, що недостатньо засвоїли питання семінару, визначає завдання для самостійної роботи з наступною їх перевіркою. Даються рекомендації щодо самостійної роботи над окремими питаннями та відповіді на запитання курсантів та студентів, які викликають у них інтерес чи непорозуміння.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Скрипченко О.В., Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. Вікова та педагогічна психологія [Текст]: [заг. ред. О.В.Скрипченко] // Навчальний посібник. - К.: Просвіта, 2001, С. 233-259.
2. Дарвиш О.Б. Возрастная психология: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. [Текст] [под ред. В.Е.Клочко] // Учебное пособие. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003, С.163-169.
3. Личко А.Е. Саморазрушающее поведение у подростков. [Текст] : монография / А.Е.Личко. – Л., 1991. – С. 9-15.
4. Личко А.Е. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. [Текст] / А.Е.Личко. – М.: ЭКСМО-Пресс, 1999. – 416 с.
5. Малкина-Пых И.Г. Кризисы подросткового возраста. [Текст] / И.Г.Малкина-Пых. - М.: Эксмо, 2004, С.58-114.
6. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. [Текст] : Учебное пособие / В.С.Мухина. - М.: Академия, 2000, С. 420-423.
7. Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія: навчально-методичний посібник. [Текст]: Навчальний посібник // В.М. Поліщук. - Суми: ВТД "Університетська книга". - 2005, С.114-118.
8. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія [Текст] [под ред. М.В. Савчина] // Навчальний посібник.- К.: Академвидав, 2005, С.257-263, 238-239.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 120; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!