Джерела фінансування бюджетного дефіциту
Семінарське заняття №4
Тема 4. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування
Поняття та причини бюджетного дефіциту
Стан бюджету як фінансового плану держави може визначатись трьома показниками:
ü рівновагою доходів і видатків;
ü бюджетним надлишком – перевищенням доходів над видатками;
ü бюджетним дефіцитом – перевищенням видатків над постійними доходами.
У відповідності з Бюджетним кодексом України, дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету).
Отже, дефіцит бюджету - це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень.
Дефіцит бюджету за своєю сутністю має двояку природу: з одного боку, це різниця між традиційними доходами та витратами, з іншого - це сума заощаджень суб'єктів внутрішнього приватного сектора, та нерезидентів, що залучаються державою для фінансування незабезпечених доходами видатків.
Величина бюджетного дефіциту у світі коливається від 3 до 15% від ВВП. Країни ЄС максимально можливим рівнем дефіциту бюджету вважають 6% від ВВП, хоча вже за 3% його рівня спостерігаються зростання інфляції та зменшення інвестиційної активності.
Основні фактори зростання дефіциту бюджету:
- збільшення оборонних видатків.
- зростання виплат по державному боргу.
- збільшення трансфертних платежів.
|
|
|
У цілому основною причиною виникнення бюджетного дефіциту є випередження темпів зростання бюджетних видатків порівняно зі зростанням доходів бюджету. Конкретні причини можна об'єднати у такі групи:об'єктивні (або вимушені), суб'єктивні (невимушені або свідомі).
У результаті об'єктивних причин, пов'язаних з вимушеними діями держави виникає необхідність збільшувати видатки бюджету за відсутності необхідного обсягу доходів, зокрема:
- надзвичайними обставинами (війни, епідемії, стихійні лиха тощо);
- необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому може забезпечити приріст валового внутрішнього продукту, зміцнити економічну могутність держави та підвищити матеріальний і культурний рівень життя населення. Це явище відображає не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки, спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень у суспільстві;
- необхідністю підвищення рівня доходів громадян у зв'язку з відставанням їхнього обсягу від прожиткового мінімуму та ін.
До суб'єктивних причин, пов'язаних з невимушеними, свідомими діями держави, у результаті яких виникає бюджетний дефіцит, належать:
|
|
|
- кризові явища в економіці, її розвал, що супроводжується скороченням обсягів валового внутрішнього продукту, різким зниженням ефективності виробництва, інфляційними процесами;
- неефективність внутрішніх та зовнішніх фінансово-кредитних зв'язків;
- наявність значного тіньового сектору в економіці та низька податкова дисципліна;
- значне зростання і нераціональна структура бюджетних видатків;
- надмірне зростання соціальних видатків порівняно з темпами зростання валового внутрішнього продукту;
- надмірні витрати на утримання апарату управління;
- надмірні витрати на оборону та мілітаризацію економіки у мирний час;
- нездатність влади тримати під контролем фінансову ситуацію у державі;
- недосконалість, неузгодженість і часті зміни фінансового законодавства;
- ігнорування та свідоме ухилення від виконання чинного законодавства суб'єктами фінансових відносин;
- корупція в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, судової влади та правоохоронних органах.
Якщо об'єктивні причини є вимушеними, не залежать від бажання чи небажання держави і не свідчать про низький рівень державного фінансового менеджменту, то суб'єктивні причини безпосередньо пов'язані з неефективним державним фінансовим менеджментом і за бажанням державної влади можуть бути усунені повністю.
|
|
|
Основними причинами виникнення бюджетного дефіциту є:
- зменшення приросту національного доходу внаслідок економічної кризи і спаду виробництва;
- збільшення державних видатків на фінансування неекономічних сфер діяльності, особливо на державне управління й економічно необґрунтовані соціальні програми;
- падіння доходів в умовах кризового стану економіки та зменшення надходжень до держбюджету;
- циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі й тривалі;
- неефективний механізм оподаткування суб'єктів господарювання, коли завищений податковий тиск зумовлює поступове зниження ділової активності та тінізацію економіки;
- не правильно визначені орієнтири та непослідовність фінансово-економічної політики;
- слабкий фінансовий контроль із боку держави за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів;
- збереження ситуації, за якої найприбутковішими є вкладення капіталу у сфери нематеріального виробництва (торговельно-посередницьку та фінансово-кредитну);
|
|
|
- зростання внутрішнього й зовнішнього державного боргу;
- у короткостроковій перспективі — зменшення податків з метою підвищення ділової активності та стимулювання економіки (без відповідного коригування бюджетних витрат).
Основними причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є: зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектора в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Ліквідація або значне зменшення зазначених негативних явищ є основними напрямками скорочення дефіциту державного бюджету в Україні.
Види бюджетного дефіциту
Сучасна фінансова наука передбачає класифікацію бюджетного дефіциту за такими ознаками:
1. За строком виникнення:
- плановий дефіцит — затверджений у законі про Державний бюджет України обсяг перевищення видатків над доходами, тобто дефіцит бюджету відповідно до основного фінансового плану держави.
- звітний бюджетний дефіцит — фактичний обсяг дефіциту відповідно до річного звіту про виконання Державного бюджету України.
2. За місцем виникнення:
- зовнішній дефіцит — різниця між зовнішніми видатками та надходженнями від зовнішніх джерел.
- внутрішній дефіцит характеризує перевищення обсягів загального дефіциту над зовнішнім.
3. За формою вияву:
- відкритий дефіцит — офіційно затверджений стан бюджету у законі про Державний бюджет України на плановий рік чи у рішеннях сесій місцевих рад про відповідний місцевий бюджет.
- прихований дефіцит — занижена величина фактичного бюджетного дефіциту і державного боргу, що часто робиться цілеспрямовано і є результатом певних політичних ігор (наприклад, перед виборами, щоб підвищити заслуги певної партії та примусити виборців проголосувати за правлячу партію ще раз). Також цей дефіцит може бути наслідком "жорсткого" курсу уряду на щорічно збалансований бюджет. Прихованість дефіциту є ознакою непродуманості фінансової політики держави.
- квазіфіскальний (квазібюджетний) дефіцит — прихований дефіцит бюджету, обумовлений квазіфіскальною діяльністю держави.
Такими видами діяльності є:
- фінансування державними підприємствами надлишкової зайнятості у державному секторі і виплата ними зарплати за ставками, вищими від ринкових, за рахунок банківських позик чи шляхом нагромадження взаємної заборгованості;
-нагромадження у комерційних банках, які відокремилися від державного банку на початкових стадіях економічних реформ, великого портфелю непрацюючих позик;
- окремі операції, пов'язані з державним боргом, а також фінансування Національним банком України збитків від заходів зі стабілізації обмінного курсу валюти, безпроцентних і пільгових кредитів уряду, кредити рефінансування комерційним банкам на обслуговування окремих видів боргів, а також рефінансування сільськогосподарських, промислових і житлових програм за пільговими ставками.
4. За причинами виникнення:
- cвідомий дефіцит виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високого рівня доходів юридичних і фізичних осіб. Він пов'язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активна політика позикових фінансів.
- вимушений дефіцит пов'язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, якщо процес оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами.
- циклічний дефіцит — дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (зменшення національного доходу й обсягу виробництва) унаслідок кон'юнктурних коливань.
- структурний дефіцит є результатом свідомої активної (дискреційної) політики держави, що передбачає маніпулювання податками й урядовими видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва і зайнятості, контролю над інфляцією та прискоренням економічного зростання і запобігання спаду виробництва в країні.
5. За напрямами дефіцитного фінансування дефіцит може мати пасивний характер— спрямування залучених під його покриття коштів на поточні потреби, й активний — фінансування бюджетних інвестицій, насамперед, капітальних вкладень у високоефективні інвестиційні проекти.
Активний дефіцит бюджету -частина дефіциту бюджету, фінансування якої здійснюється для забезпечення інвестиційних потреб національної економіки.
Пасивний - частина дефіциту бюджету, фінансування якої здійснюється на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері тощо).
6. За характером впливу на економіку (за строками дії) вирізняють стійкий дефіцит бюджету (є у довгостроковому періоді), та тимчасовий (зумовлений касовими розривами у процесі виконання бюджету або подіями, які не можна передбачити і спрогнозувати).
Стійкий дефіцит спостерігається у довгостроковому періоді, а тимчасовий — у короткостроковому.
7. За зв'язком із державним боргом:
- первинний дефіцит - різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою відсотків за борг. Дефіцит = (Державні закупівлі товарів і послуг бюджету + Трансферти + Виплати з обслуговування боргу) - Податкові надходження.
- операційний дефіцит - дефіцит державного бюджету із вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу.
Джерела фінансування бюджетного дефіциту
У сучасній теорії і практиці фінансів у зв'язку з бюджетними дефіцитами вживають такі поняття: фінансування бюджету, джерела фінансування (покриття) бюджетного дефіциту, дефіцитне фінансування.
На практиці фінансуванням бюджету вважають групу певних фінансових операцій, джерелами фінансування бюджетного дефіциту — види фінансових ресурсів, а дефіцитним фінансуванням — тип фінансової політики.
Фінансування бюджету характеризується такими ознаками:
- операції з фінансування бюджету включають як надходження, так і витрачання бюджетних ресурсів;
- у бюджеті фінансування відображається окремо, оскільки не належить ні до доходів, ні до видатків;
- операції з фінансування бюджету мають на меті: профінансувати бюджетний дефіцит, погасити державний борг, покрити тимчасові касові розриви при виконанні бюджету, забезпечити ліквідність бюджетного фонду;
- розмір бюджетного дефіциту (або надлишку) дорівнює розміру нетто-фінансування (перевищення позитивного фінансування над від'ємним — дефіциту, а інакше — профіциту).
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 746; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!