ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ
ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ
КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо виконання індивідуальних завдань студентів
з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки
«Економіка природокористування»
для студентів всіх форми навчання
Галузь знань: 0305 «Економіка та підприємництво»
Напрям(и) підготовки: 6.030501 Економічна теорія
6.030503 Міжнародна економіка
6.030504 Економіка підприємства
6.030505 Управління персоналом та економіка праці
6.030507 Маркетинг
6.030508 Фінанси і кредит
6.030509 Облік і аудит
Донецьк, 2011
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ
ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ
КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо виконання індивідуальних завдань студентів
з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки
|
|
|
«Економіка природокористування»
для студентів всіх форми навчання
Галузь знань: 0305 «Економіка та підприємництво»
Напрям(и) підготовки: 6.030501 Економічна теорія
6.030503 Міжнародна економіка
6.030504 Економіка підприємства
6.030505 Управління персоналом та економіка праці
6.030507 Маркетинг
6.030508 Фінанси і кредит
6.030509 Облік і аудит
Розглянуто
на засіданні кафедри
«Економіка підприємства»
Протокол №____ від «___» «____________» 20__р.
Затверджено на засіданні
Навчально-видавничої
Ради ДонНТУ
Протокол №___ від «___» «_____________» 20__р
Донецьк, 2011
УДК- ___________________ (______)
Методичні рекомендації щодо організації індивідуальної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Економіка природокористування» розроблено для студентів всіх форм навчання галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» напрямів підготовки 6.030501 Економічна теорія – ЕТ, 6.030503 Міжнародна економіка – ЕМС, 6.030504 Економіка підприємства – ЕПР, ЕПІ, 6.030505 Управління персоналом та економіка праці – УПЕП, 6.030507 Маркетинг – МПР, 6.030508 Фінанси і кредит – ФПР, БС,т 6.030509 Облік і аудит / Укл. О.І. Кісельова, Є.В. Зарічанська – Донецьк: ДонНТУ, 2011.- 16 с.
|
|
|
У методичних рекомендаціях викладено основні матеріали, які можуть бути корисні студенті при самостійному опрацюванні теоретичного та практичного матеріалу вибіркової дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Економіка природокористування»
Укладачі:
Кісельова О.І., ас.
Зарічанська Є.В., ас
Відповідальний за випуск
Хобта В.М., д.е.н., проф.
Зміст
1. Загальні положення.........................................................................5
2. Загальні вимоги до роботи........................................................................6
3. Вибір номеру варіанту роботи..................................................................6
4. Структура та зміст роботи........................................................................6
5. Загальні вимоги до оформлення ..............................................................8
6. Підбір літератури та інших матеріалів з теми роботи..........................10
7. Теми робот за варіантами......................................................................11
Рекомендована література ………………………………………………....13
Додаток А.......................................................................................................16
|
|
|
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Виконання індивідуальної роботи з дисципліни “Основи екології ” є складовою частиною навчального процесу, яка спрямована на закріплення та поглиблення знань, отриманих студентами в процесі вивчення дисципліни, на формування вміння самостійно працювати зі спеціальною літературою і проводити аналіз опрацьованого матеріалу.
При виконанні роботи студент повинен вивчити літературні джерела і публікації, в яких розглядаються питання теми завдання роботи.
При виконанні роботи студент повинен показати вміння використовувати різні підходи і методи до розв’язання поставлених проблем, самостійно обґрунтовувати висновки на основі вивченої літератури. Варіант роботи обирається згідно з останніми двома цифрами студентського квітка. Вільний вибір варіанту не дозволяється.
У тексті роботи не дозволяється робити правки, закреслення, вставки, а також скорочувати слова і використовувати абревіатуру (крім загально прийнятих).
Індивідуальна робота повинна бути літературно та технічно грамотно виконана і відповідати вимогам оформлення документації і звітів у сфері науки і техніки, які наведені у Стандарті ДСТУ 3 098-95. Якщо робота виконана з порушенням вимог цього Стандарту, вона не допускається до захисту. Згідно зі Стандартом робота повинна мати: титульний лист, план роботи, вступ, основний текст роботи, висновки, список використаних джерел, додатки, нумерацію сторінок.
|
|
|
Таблиці і рисунки необхідно виконувати відповідно до стандарту: мати нумерацію, назву, період часу, одиниці вимірювання, на графіках позначається масштаб. Текст роботи пишеться чітко від руки пастою чорного або синього кольору, або друкується на машинці чи комп’ютері. Сторінки нумеруються в правому верхньому кутку кожної сторінки. Після тексту роботи перед списком літератури студент ставить свій власний підпис і дату виконання роботи.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РОБОТИ
Індивідуальна робота – це самостійне дослідження, яке дає можливість оцінити якість знань студента, його вміння застосувати їх на практиці.
Виконуючи роботу, студент має навчитися користуватися спеціальною літературою, самостійно її аналізувати та робити узагальнення.
Результати дослідження мають бути викладені у вигляді висновків та пропозицій. Обсяг роботи – 20-25 рукописних аркушів стандартизованої форми (включаючи таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо).
У готовому тексті не дозволяється робити правки, закреслення, вставки, а також скорочувати слова та використовувати абревіатури (крім загально прийнятих).
ВИБІР номеру варіанту РОБОТИ
Першим етапом виконання курсової роботи є вибір номеру варіанту. Студенти обирають номер варіанту роботи в відповідності з шифром студентського квітка за допомогою нижче наведеної табл. 1. Теми робіт визначаються кафедрою економіки підприємства університету. Ця тематика щороку переглядається і доповнюється.
Таблиця 3.1
Таблиця вибору варіанту курсової роботи
| Остання цифра | |||||||||||
| Передостання цифра студ. кв. | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |
| 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 1 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | |
| 2 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |
| 3 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 4 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | |
| 5 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |
| 6 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 7 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | |
| 8 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |
| 9 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОБОТИ
Після вибору теми студент повинен розробити й викласти в письмовій формі її план та узгодити його з науковим керівником. План теми слід розробляти після ознайомлення з літературними джерелами, які висвітлюють ті чи інші питання і проблеми теми дослідження. Це дасть змогу студенту детальніше уявити собі структуру роботи, послідовно викласти її зміст, повніше висвітлити коло питань, які мають бути вирішені.
Добре продуманий план є запорукою успішного виконання роботи. Структура і зміст плану роботи, співвідношення її розділів визначаються обраною темою.
Робота має таку структуру: титульний лист, зміст, перелік умовних позначень (за необхідністю), вступ, основна частина, висновки та рекомендації, список використаних джерел, додатки (за необхідністю).
Титульний лист є першою сторінкою, яка містить загальні відомості про місце виконання роботи, її автора, тему. На цьому листі вказуються: назва міністерства, вищого учбового закладу, факультету та кафедри, прізвище й ініціали студента, шифр його залікової книжки, індекс учбової групи, прізвище й ініціали керівника, його вчений ступінь і вчене звання. На титульному листі також містяться слова "Індивідуальна робота", назва теми роботи, слова "Донецьк-2010" та відводиться місце для підпису керівника або консультанта роботи.
Зміст роботи визначається її структурою і містить назви та номера усіх розділів (підрозділів і пунктів, якщо вони мають заголовок), список використаних джерел, додатків і таке інше з указівкою сторінки їхнього розташування.
Перелік умовних позначень (символів, одиниць, скорочень й термінів) наводиться за необхідністю, якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, може бути поданий окремим списком, який розміщують перед вступом. Як правило, перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, умовні позначення, справа – їхню детальну розшифровку. Незалежно від цього, за першою появою цих елементів у тексті також наводиться їхня розшифровка. Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи й позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їхню розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
Вступ містить обґрунтування актуальності теми, мету роботи,визначення об’єкта дослідження (підприємства, організації), визначення кола завдань роботи.
Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (за необхідністю), які розкривають її суть. Усі вказані елементи повинні мати власну назву (заголовок).
Заключна частина - це висновки– виклад основних результатів дослідження.
Список використаних джерел становить собою поданий у відповідному вигляді та послідовності перелік літератури, яка була використана при написанні роботи.
Додатки(наводяться у разі потреби) вміщують матеріал, який є необхідним для досягнення повноти сприйняття роботи, або матеріал, що не є її результатом. До них можна включити: довідкові таблиці й ілюстрації, матеріали, які мають великий обсяг, оригінали або копії звітних документів, методики виводу формул і рівнянь. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ
Робота оформлюється національною мовою на листах білого паперу формату А 4 (210 x 297 мм) з однієї сторони рукописним текстом або за допомогою комп'ютера.
При оформлені необхідно використовувати шрифт розміром 14 друкованих пунктів (мінімальна висота шрифту повинна дорівнювати 1,8 мм, кількість друкованих знаків у рядку – 60-80) та полуторний інтервал між рядками (кількість стрічок на сторінці приблизно становитиме 30-35). Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: верхнє, нижнє та ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм. Абзацні відступи повинні бути однаковими вздовж усього тексту розрахунково-пояснювальної записки та дорівнювати п’яти друкованим знакам.
Обсяг основної частини роботи, оформленої таким чином, повинен становити 20-25 сторінок. Таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки, не входять до цього обсягу, але всі вони підлягають нумерації на загальних засадах (якщо розміри вказаних елементів більше формату А 4, то їх враховують як одну сторінку).
Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю та пастою (тільки чорного кольору), при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Першою сторінкою роботи є титульний лист, який включають до загальної нумерації сторінок роботи, не проставляючи його номера. Наступні сторінки роботи нумерують у правому верхньому куті арабськими цифрами без крапки в кінці.
Кожна структурна частина роботи ("ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ__", "ВИСНОВКИ ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ") починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин розрахунково-пояснювальної записки друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.
Всі розділи основної частини повинні мати наскрізну нумерацію (типу 1, 2). Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім із нового рядка друкують заголовок розділу. Увага, такі структурні частини записки, як "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" не мають порядкового номера (тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ".
Розділи основної частини, у свою чергу, мають внутрішню структуру у вигляді підрозділів. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу повинна стояти крапка, після якої йде заголовок підрозділу. Наприклад, "2.3. Зміст інноваційного процесу" (третій підрозділ другого розділу з відповідною назвою).
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу та пункту, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера повинна стояти крапка, наприклад, "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.
Таблиці нумерують послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). Номер таблиці (наводиться у правому верхньому куті після напису "Таблиця" над відповідним заголовком або перед заголовком ) складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад, "Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово "Таблиця" та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад, "Продовження табл. 1.2".
Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації позначається арабськими цифрами і складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації в межах розділу, відокремлених крапкою. Після номера ставиться крапка та із заголовної літери надається назва ілюстрації. Наприклад, "Рис. 1.2. Методи управління витратами" (другий рисунок першого розділу з відповідною назвою). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Формули в пояснювальній записці (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля сторінки в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад, (3.1) – перша формула третього розділу.
Ілюстрації, таблиці й формули необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, на наступній сторінці або у додатках. На всі ці елементи пояснювальної записки повинні бути відповідні посилання (у місті, де читачеві треба вказати на них), які складаються зі звороту типу – "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1", "…у формулі (2.1)". При цьому слово "таблиця" пишуть скорочено, наприклад, "...в табл. 1.2". У повторних посиланнях слово "дивись" також вживають скорочено, наприклад, "див. табл. 1.3".
Окремо слід зауважити, що посилання на ілюстрації та таблиці не варто оформлювати як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у відповідному підписі.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 110; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!