Майор міліції                                                     (підпис)                            А.А. Шпак

До другого заняття

1. Балабанова була викликана по телефону до слідчого з метою її допиту як свідка у кримінальному провадженні № 1-732 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України її рідного брата Василюка П.

З метою встановлення психологічного контакту слідчий вирішив провести допит у „невимушеній обстановці” та записати його на диктофон. У своєму кабінеті він приготував чай, печиво, запросив до столу Балабанову і почав розпитувати про обставини її життя, розповідати деякі епізоди з власного, а пізніше повів розмову і про обставини вчиненого злочину. В ході такої розмови Балабанова повідомила деякі факти про злочинну діяльність її брата та обставини його особистого життя, прохаючи при цьому допомогти "врятувати брата від тюрми". Слідчий пообіцяв допомогу лише за умови, що вона правдиво розповість, що їй відомо з приводу злочинної діяльності обвинуваченого. Після такого запевнення свідок розповіла слідчому й про інші обставини вчиненого кримінального правопорушення. Одержану інформацію слідчий заніс до протоколу допиту свідка і запропонував Балабановій підписати його. Остання, не читаючи, поставила свій підпис в кінці протоколу. Хід допиту фрагментарно (тільки дані, які стосуються справи) слідчий непомітно для свідка записав на диктофон, вмикаючи та вимикаючи його у необхідних випадках.

1.Який порядок виклику свідка для допиту і чи він був дотриманий в описаній ситуації?

2.Який порядок допиту свідка?

3.Які вимоги ставляться до протоколу допиту свідка?

4.Чи вправі свідок написати свої показання власноручно і якщо так, то чи необхідно складати при цьому протокол його допиту?

5.Який порядок застосування звукозапису при провадженні досудового слідства?

6.Чи були допущені порушення вимог кримінального процесуального закону слідчим в даному випадку?

 

Відповідь:

1)

Відповідно до ч.1 статті 133 КПК України (виклик слідчим, прокурором) слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в інших процесуальних діях.

Ч. 2 цієї статті передбачено, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.

Порядок виклику у кримінальному провадженні здійснюється в порядку та у відповідності зі ст. 135 цього Кодексу.

В описаній ситуації слідчий викликав Балабанову у кримінальному провадженні для допиту як свідка щодо дій її брата Василюка П. в телефонному режимі.

П.1 ст. 135 КПК України дозволяє слідчому викликати особу для проведення допиту шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, а також здійснити виклик по телефону або телеграмою.

Відповідно до п. 8 ст. 135 КПК України Балабанова повинна була отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом.

2) та 3)

Свідок повинен бути допитаний з дотриманням вимог ст. 65 КПК України.  (Ч.1 цієї статті передбачає, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Ч.2 ст.65 КПК перелічує коло осіб, які не можуть бути допитані в справі як свідки). Таку процесуальну дію як допит – регулює ст. 224 КПК України.

Під час допиту свідка або безпосередньо після проведення цієї процесуальної дії слідчий складає протокол з дотриманням вимог ст. 104 КПК України. При цьому в протоколі слідчий відмічає (під розписку) про роз'яснення свідку прав та обов'язків, передбачених ст. 66 Кодексу, а також на підставі ст. 67 КПК свідок попереджується про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Обов'язковою умовою на початку допиту свідка слідчий повинен був роз’яснити Балабановій (під розписку в протоколі) зміст ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом.

Загалом ст. 104 КПК України передбачає вимоги, що протокол проведеної слідчої дії складається з: 1) вступної частини; 2) описової частини; та 3) заключної частини. (див. на статтю)

4)

Закон не забороняє свідку власноручно на його прохання дати письмові покази у справі. Проте слідчий зобов’язаний скласти протокол допиту свідка за всіма правилами і відзначити про таке прохання свідка.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 66 КПК України свідок має право ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження.

5)

Відповідно до ч.2 ст. 104 КПК України у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

 Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.

6)

Виходячи з умови завдання, в описаній ситуації слідчий допустив ряд порушень кримінально-процесуального закону при проведенні допиту свідка Балабанової.

Так, перед початком допиту слідчий повинен був повідомити свідку по якій справі вона була викликана для дачі показань. При цьому слідчий повинен був роз’яснити Балабановій зміст ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом. Лише за погодженням свідка Балабанової давати показання щодо свого рідного брата, слідчий міг провести її допит.

Про застосування технічного засобу – диктофона слідчий повинен був повідомити про це свідка, а також відзначити про це в протоколі.

Окрім того, слідчий зобов’язаний був роз'яснити свідку Балабановій про її права та обов'язки,  що передбачені ст. 66 Кодексу, а також відповідно до ст. 67 КПК попередити її про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань слідчому.

Перед підписанням протоколу учаснику процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу (ст. 104 КПК). При цьому доповнення і зауваження до протоколу вноситься перед підписами. В даному випадку слідчий отримав показання свідка Балабанової (в т.ч. з записом на диктофон) обманним шляхом, що є недопустимим.

 

 2.23 грудня 2011 р. о 2215за підозрою у вчиненні розбійного нападу на громадянку Миколайчук був затриманий Марченко. У райвідділі внутрішніх справ від Миколайчук було відібрано пояснення про обставини кримінального правопорушення, яке вона дала відразу ж після його вчинення – 23 грудня о 2125. При цьому, в поясненні було зазначено, що Миколайчук змогла б впізнати нападника, оскільки він "стоїть у неї перед очима".

 Старший оперуповноважений карного розшуку Ребров вирішив негайно пред’явити Миколайчук підозрюваного для впізнання. Для цього він запросив трьох понятих, які не мали між собою різких відмінностей за віком, запропонував підозрюваному на власний розсуд зайняти серед них місце та запросив до кабінету потерпілу. Остання відразу ж вказала, що напад на неї вчинив "крайній зліва мужчина". Ребров склав протокол впізнання, оголосив його всім присутнім і запропонував підписати. Підозрюваний Марченко поставити свій підпис відмовився.

 1. Чи вправі був Ребров проводити таку слідчу дію як пред’явлення особи для впізнання?

 2. Який порядок пред’явлення особи для впізнання?

 3. Які порушення кримінального процесуального закону були допущені в наведеній ситуації?

 

Відповідь:

1)

Відповідно кримінально-процесуального закону, а саме ч.1 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи відповідних уповноважених правоохоронних органів. У данному випадку старший оперуповноважений карного розшуку Ребров не є слідчим слідчого підрозділу, а тому не мав права проводити процесуальну дію – пред’явлення особи для впізнання.

 Відповідно до ст. 41 КПК України оперативні підрозділи органів внутрішніх справ здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням  слідчого, прокурора. (Оперуповноважений може бути включений постановою прокурора до складу слідчої групи, тоді він користується повноваженнями слідчого)

За ч.2 цієї ж статті під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

2)

Порядок пред’явлення особи для впізнання визначено у ст. 228 КПК України. А саме:

1. Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

 

2. Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються.

 

3. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

 

4. З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіоспостереженням. Про умови проведення такого впізнання та його результати зазначається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.

 

5. При пред'явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з цим Кодексом вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо.

 

6. За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.

 

7. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

 

Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред'явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

 

8. При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.

 

9. За правилами цієї статті може здійснюватися пред'явлення особи для впізнання за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред'явлені для впізнання.

 

3)

В наведеній ситуації були допущені порушення:

- старший оперуповноважений карного розшуку Ребров не мав права проводити процесуальні дії без доручення слідчого або прокурора. Також він не був членом слідчої групи, а тому не мав процесуальних повноважень слідчого;

- старший о/у Ребров повинен був відібрати заяву від Миколайчук про вчинення щодо неї розбійного нападу з дотриманням процесуального закону та внести до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань. (Міг відібрати від Миколайчук пояснення, яке не є процесуальною дією.) Слідчий слідчого підрозділу повинен розпочати кримінальне провадження;

- перед пред'явленням особи для впізнання слідчий попередньо повинен допитати потерпілу Миколайчук та з'ясувати, чи може вона впізнати цю особу, запитати її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол.

- під час пред'явлення особи для впізнання слідчий в порядку ст. 228 КПК України залучає так званих “статистів”, а також відповідно до ст. 223 КПК України залучає не менше 2-х понятих, яких записує в протокол (П.І.Б., адреса проживання), роз'яснює їхні права і, які росписуються в протоколі разом з усіма учасниками процесуальної дії;

- у випадку відмови підозрюваного Марченка росписатися в протоколі впізнання, це фіксується в протоколі і засвідчується понятими;

(Не для друку…. На практиці буває, що оперативний уповноважений “по гарячих слідах” виявив особу, яка вчинила злочин, та провів з нею деякі слідчі процесуальні дії, тоді слідчий одночасно в цей же день виносить документ – доручення провести ції дії, бо ці доручення є для оперативного підрозділу обов'язковими )

 

3. Уважно прочитайте наведений нижче процесуальний документ. Проаналізуйте, чи протокол складений відповідно до вимог кримінального процесуального закону?

ПРОТОКОЛ

Допиту підозрюваного

 

Місто (сел.) Львів                                                      20 листопада 2012 року

 

Допит розпочато о «16» год. «10» хв.

Допит закінчено о «17» год. «10» хв.

 

 

Слідчий СУ ГУМВС України у Львівській області майор міліції Шпак Андрій Андрійович, у кримінальному провадженні № 01-2345, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 листопада 2012 року у приміщенні службового кабінету № 12 СУ ГУМВС України у Львівській області, в присутності осіб, яким роз’яснені вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов’язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії:

захисника Гурського В.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № КВ 7722 від 16.01.2012 року

Захисник                          (підпис)                                В.С. Гурський

 

яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання:

    технічні засоби фіксації не застосовувалися     ___________________

 

з дотриманням вимог статей 42, 95, 104, 106, 223, 224 КПК України, допитав

як підозрюваного:

1. Прізвище, ім’я та по батькові      Онищенко Валерій Петрович

2. Дата та місце народження           08.08.1987р. с. Гряда, Жовківського

                                                                  району Львівської області

    3. Національність                                       українець

4. Громадянство                                           України

5. Освіта                                            середня

6. Місце роботи (навчання)             непрацюючий

7. Рід заняття та посада                              ____________

8. Місце проживання (реєстрації)   с. Гряда, Жовківського району,

    Львівської області, вул. Зелена, 11

9. Судимість                                               раніше не судимий

10. Чи являється депутатом (якої Ради) ні

11. Відомості про паспорт або інший документ, що засвідчує особу паспорт серії КВ № 234567, виданий Жовквівським РВ ГУМВС України у Львівській області 03.06.2003 року.

      

Підозрюваному Онищенку В.П. роз’яснено зміст ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом

(підпис)

Підозрюваному Онищенку В.П. роз’яснено зміст ст. 18 КПК України про свободу від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів чи членів сім’ї, а також ст. 20 КПК України про право на захист.

 

                                                                                                        (підпис)

 

     Ознайомившись із своїми правами, підозрюваний заявив, що давати показання та відповідати на запитання він погоджується.

                                                                                      

     Під час проведення допиту виявив бажання на участь захисника Гурського В.С.

 

Показання бажає давати українською мовою та викладати їх під запис.

 Послуг перекладача не потребує.

 

Підозрюваний:                                                                      (підпис)  

На пропозицію дати показання з приводу підозри у вчиненні кримінальних правопорушень підозрюваний Онищенко В.П. дав наступні показання:

Я народився та на даний час проживаю у с. Гряда Жовквівського району Львівської області. У 2004 році закінчив середню загальноосвітню школу с. Гряда, де здобув середню освіту. Після цього працював вантажником на ТзОВ «Кран», що у м. Жовква. На даний час ніде не працюю, проте час-від-часу підпрацьовую на будівництві. На обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансері я не перебуваю та ніколи не перебував. Травм голови не було.

За вищевказаною адресою я проживаю, разом із батьком Онищенко Петром Івановичем. Ми вдвох є власниками будинку у рівних долях.

19.11.2012 року впродовж цілого дня я працював дома по господарству, а потім разом з батьком допомагав сусідові Раку Івану по господарству, а саме «різали» свиню. Під час цього ми випивали горілку. Близько 19.00 ми з батьком повернулися додому де випили ще приблизно по 300 грам горілки кожен. Потім батько приліг на ліжко, що у дальньому правому куті кімнати біля стіні, а я спати не хотів. Взявши зі столу недопиту пляшку пива я вийшов на вулицю, присів на ганку, пив пиво та грав у карти на мобільному телефоні. Через деякий час я увійшов до кімнати, де спав мій батько, та, підійшовши до тумби, що розміщена між ліжком та диваном та почав шукати зарядний пристрій до мобільного телефону, оскільки від гри він швидко розрядився. Відчиняючи верхню шухляду тумби, вона випадково впала і з неї вилетіли речі, що там знаходилися. Від шуму, який я учинив, прокинувся батько і зробив мені зауваження у нецензурній формі, на що я також відповів йому нецензурно, підійшовши до ліжка, на якому він перебував у сидячому положенні. Моя поведінка його дуже обурила, він встав із ліжка та своєю правою рукою штовхнув мене у ліве плече, від чого я впав на диван, що знаходився позаду мене. Я розізлився і оскільки перебував в стані алкогольного сп’яніння, вирішив помститися батькові за поштовх. З цією метою підвівшись з дивану я побачив на тумбі, що стояла, між ліжком та диваном, кухонний ніж, який я взяв у свою праву руку та наніс батькові цим ножем два удари в область нижньої частини живота з правої сторони. Батько лежав на ліжку та тримався за поранений бік. Іван підійшов до батька та щось запитував його, а я впав на коліна та кричав «навіщо я це зробив», при цьому кинув ніж на підлогу, куди саме я не пригадую, оскільки перебував в шоковому стані. Дуже швидко до нашого будинку приїхала швидка допомога, а за нею відразу ж приїхали працівники міліції. Працівники міліції бачили як швидка забирала батька. Вони підходили до швидкої та про щось спілкувалися з лікарем. Я нікуди не тікав. У моїй присутності та з моєї згоди працівники міліції у присутності понятих провели ОМП під час якого вилучили ніж, а мене затримали та доставили у приміщення СУ ГУМВС України у Львівській області, де я давав пояснення з даного приводу.

Свою вину визнаю повністю, дуже шкодую про вчинене мною, та обіцяю більше ніяких правопорушень ніколи не вчиняти. Я прошу вибачення у свого батька. Мені дуже соромно за свій вчинок.

Питання: Як виглядав ніж, яким Ви наносили удари своєму батькові та скільки Ви нанесли ударів?

Відповідь: Я батькові наніс два удари. Ніж – із загостреним з однієї сторони лезом, довжиною біля 20 см та дерев’яною ручкою, коричневого кольору, довжиною біля 7 см.

 Питання: Куди Ви діли ніж коли побігли за сусідом Рак Іваном?

 Відповідь: Я так перелякався, що побіг до Івана з ножем у руці.

      Питання: Уточніть, чи наносив Вам удари Ваш батько, якщо так, скільки раз, чим саме та у які частини тіла?

      Відповідь: Ніяких ударів мені батько не наносив, окрім поштовху своєю правою рукою у моє ліве плече.

Питання: Звідки кров на Вашому одязі (сорочці зеленого кольору та джинсах синього кольору?

Відповідь: Я думаю, що це кров мого батька, оскільки на моєму тілі ніяких поранень немає і не було. Може я від ножа випадково забруднився.   

Питання: Скільки Ви та Ваш батько випили спиртного у сусіда Івана і що саме Ви пили?

Відповідь: Ми пили горілку. Випили приблизно по 300 грам кожен.

Питання: Скажіть будь ласка в що був одягнений Ваш батько в той час коли Ви вчинили щодо нього кримінальне правопорушення? 

Відповідь: Майка білого кольору, спортивні штани сірого кольору. У цьому одязі його лікарі забрали до лікарні. 

        

     Показання зафіксовані на носії інформації:

                   засоби фіксації на носії інформації не застосовувались

       (вказати характеристики носіїв інформації у випадку застосування технічних засобів фіксації)

 

Підозрюваний                  Онищенко В.П.                                                         (підпис)

Захисник                           Гурський В.С.                                                       (підпис)

 

Допитав:

Слідчий СУ ГУМВС України

У Львівській області

майор міліції                                                     (підпис)                            А.А. Шпак

Від підписання протоколу допиту відмовляюсь у зв’язку з ___________________________

___________________________________________________________________________

(вказати причини такої відмови з боку потерпілого або іншого учасника процесуальної дії)

 

Підозрюваний           ___________________________ /________________/

                                  (прізвище, ім’я, по батькові)                    (підпис)

Захисник                  ____________________________ /________________/

                                  (прізвище, ім’я, по батькові)                   (підпис)

Поняті (у разі відсутності представника (захисника) ):

1. ____________________________________________          /____________/

2. ____________________________________________        /____________/

       ______________________________________________________________________                       

           (слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

 

 

Відповідь:

Зробивши аналіз наведеного вище процесуального документу, приходжу до висновку, що в більшій частині він відповідає вимогам КПК України, а саме – ст. 104 КПК, оскільки протокол проведеної слідчої дії складається з: 1) вступної частини; 2) описової частини; та 3) заключної частини процесуальної дії.

Так, слідчим в протоколі зазначено місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада); номер справи кримінального провадження; всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії

 інформацію про те, що учасники процесуальної дії, заздалегідь повідомлені про не застосування технічних засобів фіксації


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 160; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!