Облік забезпечення зобов’язань
Під поняттям “забезпечення” слід розуміти зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
З метою обліку зобов’язання поділяються на:
- довгострокові;
- поточні;
- забезпечення;
- непередбачені зобов’язання.
Забезпечення можуть створюватись для відшкодування наступних витрат на:
- виплату відпусток працівникам;
- додаткові пенсійні забезпечення;
- виконання гарантійних зобов’язань;
- реструктуризацію;
- виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів.
Суми створених зобов’язань визнаються витратами.
Забезпечення створюються при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого, імовірно, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.
Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби коригуються.
Узагальнення інформації про рух коштів, які резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду ведеться на рахунку 47 "“Забезпечення майбутніх витрат і платежів".
По Кт рахунку відображаються нарахування забезпечень,
по Дт – їх використання.
|
|
|
Рахунок 47 має субрахунки:
471 – “Забезпечення виплат відпусток”;
472 – “Додаткове пенсійне забезпечення”;
473 – “Забезпечення гарантійних зобов’язань”;
474 – “Забезпечення інших витрат і платежів”.
На субрахунку 471 ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої зарплати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про обов’язкові відрахування від забезпечення виплат відпусток на: збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування, соціальне страхування на випадок безробіття. Розмір кожної з резервних сум майбутніх витрат і платежів відображаються по Кт. рахунку 47.
Фактичні витрати і платежі, для яких був раніше створений резерв, відносяться в Дт. рахунків 20,23,31,65,66.
На субрахунку 472 ведеться облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.
1) Відрахування в пенсійний резерв Дт 68 Кт 472;
2) Виплата пенсій Дт 472 Кт 30,31;
3) Створено резерв для майбутніх відпусток Дт 23,91,92,93 Кт 471;
|
|
|
4) Створено резерв на гарантійне обслуговування Дт 93 Кт 473;
5) Нарахована відпустка за рахунок резерву Дт 471 Кт 661.
Облік цільового фінансування та цільових надходжень
До цільового фінансування відносять кошти, що отримуються підприємством на суворо визначені цілі: утримання дитячих установ, підготовку кадрів, науково–дослідні роботи. Їх фінансування здійснюється за рахунок асигнувань з бюджету, внесків батьків, плати за навчання, прибутку, що залишається в розпорядженні.
Фонди цільового фінансування та цільових надходжень формується за рахунок лише зовнішніх цільових надходжень.
Кошти цільового фінансування і цільових надходжень витрачаються в суворій відповідності до встановлених кошторисів.
Для узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення ведеться рахунок 48.
По Кт – надходження коштів.
По Дт – використані суми за певними напрямками.
| № п/п | Зміст господарської діяльності | Дт | Кт |
| 1 1. | Отримане бюджетне фінансування | 311 | 48 |
| 2 2. | Передача безкоштовно матеріалів для будівництва і ін., та інструмент | 20,22 | 48 |
| 3 3. | Передані роботи будівельні | 15 | 48 |
| 4 4. | Отримані благодійні внески | 30 | 48 |
| 5 5. | Направлена на розвиток соціальної сфери заборгованість перед бюджетом, постачальникам | 64,63 | 48 |
| 6 6. | Списані витрати по будівництву за рахунок цільового фінансування | 48 | 15 |
| 7 7. | Повернуті бюджету невикористані кошти | 48 | 31 |
| 8 8. | Зараховано на баланс підприємства основні засоби | 10 | 424 |
Облік страхових резервівведеться на рахунку 49.
|
|
|
Рахунок 49 має субрахунки:
491 “Резерви незароблених премій”;
492 “Резерви збитків”;
493 “Інші страхові резерви”;
494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій”;
495 “Частка перестраховиків у резервах збитків”;
496 “Частка перестраховиків в інших страхових резервах”;
497 “Результат зміни резервів незароблених премій”;
498 “Результат зміни резервів збитків”.
| № п/п | Зміст господарської операції | Дт | Кт |
| 1 1. | Сума часток перестраховиків в резервах незароблених премій на звітну дату | 494 | 497 |
| 2 2. | Сума часток перестраховиків в резервах збитків на звітну дату | 495 | 498 |
| 3 3. | Сума часток перестраховиків в резервах незароблених премій, розраховані на минулу звітну дату | 703 | 494 |
| 4 4. | Суми часток перестраховиків в резервах збитків, розраховані на минулу звітну дату | 79 | 495 |
Рахунки 491 і 492 закриваються на субрахунки 497 і 498.
|
|
|
ЛЕКЦІЯ 3
Облік цінних паперів
1. Цінні папери, їх види
2. Акції та їх облік
3. Облігації, їх облік
4. Векселі, їх облік
Цінні папери, їх види
Інвестування ринкової економіки неможливе без розвинутого ринку цінних паперів, що забезпечує вільний обіг коштів.
Цінні папери – грошові або товарні документи, які надають їхньому власникові майнові права і право на одержання відповідних грошових сум доходів.
Законом України „Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991 р. визначено такі види цінних паперів, що можуть випускатися і обертатися в Україні:
- акції;
- облігації;
- казначейські зобов’язання держави;
- ощадні сертифікати;
- векселі;
- приватизаційні папери;
- національні лотереї.
Цінні папери являють собою засвідчене право володіння грошовими документами, що визначає відносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені (емітент) та їх власником (покупцем), і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів відповідно до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання грошових прав іншим особам.
Розрізняють цінні папери іменні та на пред’явника, з вільним або обмеженим колом обігу, в паперовій або іншій формі (у формі записів на рахунках в системі електронного обігу цінних паперів).
Операції, пов’язані з цінними паперами, не є об’єктом оподаткування, і, отже, суми податку на додану вартість, сплачені за виконані роботи або послуги, пов’язані з цими операціями, відносять на собівартість.
Облік бланків акцій, облігацій та інших цінних паперів здійснюється на позабалансовому рахунку 08 „Бланки суворого обліку” за номінальною вартістю. Аналітичний облік бланків ведеться за їх видами.
Зберігаються бланки в касі підприємства. Незалежно від форми оплати вартість цінних паперів відображають у національній валюті України.
Всі цінні папери, що зберігаються в організації (облігації державної ощадної позики, облігації внутрішньої валютної позики, векселі, акції, облігації), повинні бути описані в Книзі обліку цінних паперів, що виглядає в такий спосіб:
| Найменування емітента | Номінальна ціна цінного паперу | Покупна вартість | Номер, серія | Загальна кількість | Дата покупки | Дата продажу |
Книга обліку цінних паперів повинна бути зброшурована, скріплена печаткою організації й підписами керівника й головного бухгалтера, сторінки пронумеровані.
Виправлення в Книгу обліку цінних паперів можуть вноситися лише з дозволу керівника і головного бухгалтера із вказівкою дати внесення виправлень.
Акції та їх облік
Акція – це цінний папір без визначення строку обігу, який посвідчує внесення визначеної частки до статутного капіталу акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні ним і на одержання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь в розподілі майна в разі ліквідації товариства. Акція — безстроковий документ і існує стільки, скільки існує акціонерне товариство.
Акції бувають іменні та на пред’явника.
Якщо придбаваються іменні акції, то ім’я їх власника обов’язково заноситься до книги реєстрації (реєстру), який веде або сам емітент, або реєстратор (депозитор). Якщо акції не іменні, то вони не реєструються і достатньо фактичного володіння ними для того, щоб її власник підтвердив, що саме він є акціонером даного товариства.
Залежно від фіксованості доходу та участі в управлінні розрізняють звичайні (прості) і привілейовані акції.
Звичайна акція засвідчує:
а) право власника на участь в управлінні справами акціонерного товариства;
б) право на одержання дивідендів, причому не гарантованих і не фіксованих;
в) право на певну частину майна, яке залишається після ліквідації акціонерного товариства.
Привілейована акція засвідчує:
а) право власника на одержання дивідендів з фіксованим відсотком, який виплачується незалежно від результатів діяльності акціонерного товариства;
б) переважне право власника на першочергове одержання дивідендів і на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства під час його ліквідації (якщо це передбачено умовами випуску акцій).
Акція має номінальну, емісійну та курсову вартість.
Номінальна вартість – вартість, зазначена на бланку акції, яка визначає розмір капіталу акціонера.
Емісійна вартість – вартість, за якою здійснюється первинний продаж акцій.
Курсова вартість – вартість акцій на визначену дату, за якою їх можна купити або продати.
За випуск цінних паперів (акцій) емітент сплачує державне мито до місцевого бюджету в розмірі 0,1% від номінальної вартості емісії.
Акції можуть бути видані одержувачу тільки після повної оплати їх вартості. Однак переважно акції на руки власникам не видаються. Замість них акціонери отримують один або декілька сертифікатів – документів, що засвідчують їх права на певну кількість цінних паперів.
Розмір доходу (дивідендів) на акцію встановлюється загальними зборами акціонерів після закінчення фінансового року і виплачується за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні акціонерного товариства після виплати встановлених законодавством податків та інших платежів.
Облік розрахунків з акціонерами, що працюють на підприємстві та володіють акціями, потрібно на рахунку № 67 "Розрахунки з учасниками", який призначений для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з поділом прибутку (дивіденди тощо).
На кредиті рахунка № 67 "Розрахунки з учасниками" відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, на дебеті - її зменшення (погашення, в тому числі реінвестування доходів тощо).
Кореспонденція рахунків з обліку акцій
| № | Зміст господарських операцій | Дебет | Кредит |
| 1 | Витрати, пов’язані з випуском акцій здійснені за рахунок підприємства | 952 | 311 |
| 2 | При створенні акціонерного товариства на всю суму підписки на акції (статутний капітал): - на номінальну вартість - на суму емісійного доходу | 46 46 | 40 421 |
| 3 | Внесення акціонерами своєї заборгованості по підписці на акції | 30, 31, 10, 20 | 46 |
| 4 | Викуплено власні акції в акціонерів | 451 | 31 |
| 5 | Анульовано акції, що раніше були викуплені: - на суму номінальної вартості - на суму, що перевищує номінальну | 40 421 | 451 451 |
| 6 | Нараховано суму дивідендів | 44 | 671 |
| 7 | Нараховано податок на дивіденди | 671 | 641 |
Облігації, їх облік
Облігація — це борговий цінний папір, що визначає боргові відносини між власником облігації та емітентом і підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у погоджений термін, а також виплачувати визначений відсоток (винагороду). Відносини між вказаними особами трактуються як позика.
На відміну від акції облігація не дає її власникові права на управління акціонерним товариством. Власник акції бере участь в управлінні (маються на увазі не привілейовані, а звичайні акції), а власник облігації такого права не має. Власнику облігацій гарантовано стабільний дохід (у вигляді твердої відсоткової винагороди), у той час як дивіденди можуть бути як великими, так і малими, або певний час взагалі не виплачуватися. Акції пов’язані з підвищеним ризиком, хоч, з іншого боку, обіцяють і більший прибуток. Вища надійність облігації супроводжується нижчим відсотком під час виплати з неї.
Акціонерні товариства мають право випускати облігації на суму не більше як 25% від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати усіх випущених акцій.
Не допускається випуск облігацій підприємствами для відшкодування збитків, пов’язаних з їх господарською діяльністю.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 273; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!