Оливи індустріального та іншого призначення.
План
1. Умови роботи індустріальних олив.
2. Оливи технологічного призначення та коротка їх характеристика.
Умови роботи індустріальних олив.
Індустріальні оливи призначені для змащування промислового обладнання, роботи в його гідравлічних системах. У сільському господарстві використовуються порівняно нешироко (ремонтні майстерні, пункти технічного обслуговування тощо), але нове позначення індустріальних олив фахівці з експлуатації техніки повинні знати, оскільки ті оливи широко застосовуються в сільськогосподарській техніці як замінники гідравлічних.
Індустріальні оливи являють собою великий асортимент мастильних матеріалів, призначених для зменшення тертя, зношування й запобігання задирам тертьових поверхонь різноманітних машин та механізмів промислового обладнання: метало- та деревообробних верстатів, пресів, контрольно-вимірювальних приладів, насосів гідросистем тощо. Змащувальні вузли та деталі залежно від обладнання, де застосовуються, значно відрізняються умовами роботи, температурними, навантажувальними та іншими характеристиками.
З метою уніфікації існую чого асортименту індустріальних олив передбачена єдина система класифікації їх та позначення (ГОСТ 17479.4-87). Вона враховує міжнародні класифікації індустріальних олив за призначенням (ISO 67430-81 та
ISO 3495-79) та в’язкістю (ISO 3448—75).
Відповідно до ГОСТ 17479.4-87 позначення індустріальних олив складається з 4-х груп знаків: перша — літера И (індустріальна);
— друга — великі літери, призначення оливи;
— третя — великі літери, група за експлуатаційними властивостями (склад і рекомендована сфера використання);
— четверта — цифрами, клас кінематичної в’язкості.
У залежності від призначення та експлуатаційних властивостей оливи поділяються на групи Л, Г, Н, Т і підгрупи А, В, С, Д, Е.
Асортимент індустріальних мастил включає більше 90 найменувань.
Оливи технологічного призначення та коротка їх характеристика.
Циліндрові оливи
Для змащування гарячих деталей парових машин (золотники, золотникові й циліндрові втулки, золотникові й поршневі кільця, штоки та інші рухомі частини) застосовують спеціальні циліндрові оливи. Олива в парових машинах або додається до робочої пари й розпилюється нею, або безпосередньо подається на стінки циліндра за допомогою лубрикаторів. Циліндрові оливи, потрапляючи на поверхні, мають добре розпилюватися, рівномірно розподілятися на поверхнях тертя й не утворюватинагару, тобто бути стійкими проти окислення киснем повітря при високих температурах. Крім того, вони не повинні викликати корозію металевих поверхонь, мають забезпечуватиплинність при низьких температурах.
Циліндри парових машин, на відміну від двигунів внутрішнього згоряння, не охолоджуються, тому оливи в парових машинах працюють при високих температурах за допомогою пари з різними фізичними параметрами. Розрізняють дві основні групи олив для парових машин:
· оливи циліндрові легкі 11 та 24 для машин, що працюють за допомогою насиченої пари;
· оливи циліндрові важкі 38 та 52 для машин, що працюють з перегрітою парою.
Вимоги до в’язкості й температури спалаху як до непрямих показників, що характеризують випарність, залежать від робочої температури й тиску пари. Чим вище температура, тим відповідно потрібні вищі в’язкість та температура спалаху. У парових машинах, що працюють з насиченою парою, олива зазнає впливу пари під тиском 1,6 МПа при температурі до 200 °С. У таких умовах вона повинна бути стійкою проти змивання конденсатом або вологою парою.
Спож ивання циліндрових олив для змащ ування парових машин останнім часом помітно знижується. Однак їх можна використовувати також для змащування важконавантажених механізмів, що працюють при малих швидкостях.
Компресорні оливи
Компресорні оливи використовують для змащування різноманітних вузлів та деталей компресорних машин, їх охолодження, а також для поліпшення герметизації компримованого простору. Напруженість використання оливи в компресорі залежить від особливостей його конструкції, ступеня стиску й температури нагнітання. Поршневі компресори забезпечують найвищі ступені стиску, тому при їх експлуатації висувають підвищені вимоги до оливи. Температура нагнітання сучасних теплонапружених компресорів досягає 220 °С. Під час роботи компресора олива, стикаючись з нагрітим повітрям, зазнає окисну дію кисню. Тому вона повинна мати достатню термоокисну стабільність, високу температуру спалаху. Застосування нестабільних олив може викликати відкладання нагару на клапанах, поршнях, поршневих кільцях, що порушує нормальну роботу компресора. Оливи з меншою в’язкістю утворюють менше відкладень у системі нагнітання.
Від в’язкості залежать також втрати енергії на тертя, зношуваність тертьових деталей, ущільнення поршневих кілець, швидкість запуску компресора, температура тертьових деталей Оливи для компресорів невеликої продуктивності не містять присадок. При використанні в теплонапружених поршневих компресорах оливи містять протиокисні, антикорозійні, мийні та інші присадки.
Класифікація компресорних олив передбачає розподіл їх на4 групи залежно від умов застосування й температури нагнітання:
1— помірний режим роботи при температурі нагнітання < 160 °С;
2 — те ж, при температурі нагнітання < 180 °С;
3 — важкі умови роботи при температурі нагнітання < 200 °С;
4 — компресори високого тиску при важких умовах роботи й температурі нагнітання > 200 °С.
Відповідно до класифікації в маркуванні олив літера “К ” означає приналежність до компресорних олив. Цифра після “ К ” (за винятком першої групи), вказує групу олив, і наступна після дефіса цифра характеризує кінематичну в’язкість при 100 °С.
Приклад позначень :
К-12 — олива компресорна, першої групи з класом в’язкості 12 при 100 °С.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 169; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!