Недобросовісна конкуренція та порушення права на торгівельні марки.
98. Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 431 ЦК, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Дана стаття присвячена наслідкам порушення права інтелектуальної власності — настанню цивільно-правової відповідальності. Тобто, в даному випадку мова йде лише про відповідальність згідно з нормами цивільного права, яка встановлюється цим Кодексом, іншими законами чи договором. Дана стаття безпосередньо не розкриває поняття порушення права інтелектуальної власності чи посягань на нього. Ці поняття розкрито та деталізовано у спеціальних законах про інтелектуальну власність.
Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності, як і за порушення будь-яких цивільних прав, передбачена ст.ст. 16, 22, 23 ЦК. Тобто, це є загальна цивільно-правова відповідальність.
Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності встановлюється також іншими законами про інтелектуальну власність. Це вже є спеціальна цивільно-правова відповідальність.
Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності може також встановлюватися у договорі. До неї відноситься така цивільно-правова відповідальність, яка не передбачена ні в ЦК, ні в спеціальних законах про інтелектуальну власність. Тобто, вона є додатковою відповідальністю по відношенню до тієї, яка встановлена чинним законодавством.
|
|
|
Порушення права інтелектуальної власності можливе у різних формах: а) у формі дій (посягання на право інтелектуальної власності); б) у формі бездіяльності (невизнання права-інтелектуальної власності органами, через які у встановлених законом випадках має проводитися легітимація результатів інтелектуальної, творчої діяльності); в) у змішаній формі (невизнання права інтелектуальної власності з наступним незаконним використанням тим же суб'єктом результатів чужої інтелектуальної, творчої діяльності).
Порушенням права інтелектуальної власності визнається також ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об'єкти права інтелектуальної власності, що захищаються на території України, без дозволу суб'єкта права інтелектуальної власності, з порушенням цього права незалежно від того, захищалися чи захищаються ці об'єкти в країні походження. Однак навіть за наявності ознак порушення права інтелектуальної власності, дії, які законом визнаються правомірними, порушеннями права інтелектуальної власності не визнаються. Порушником права інтелектуальної власності може бути фізична або юридична особа. Сама по собі вина порушника для кваліфікації дій чи бездіяльності як таких, що є порушенням права інтелектуальної власності, значення не має.
|
|
|
Цивільно-правова відповідальність згідно з положеннями ст. 22 ЦК настає у вигляді відшкодування збитків. Тобто, особа, якій завдано збитків у результаті порушення їх права інтелектуальної власності, як і будь-якого іншого цивільного права, має право на її відшкодування. Крім цього, володілець прав інтелектуальної власності має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав (ст. 23 ЦК).
Матеріальним наслідком порушення права інтелектуальної власності є поява контра-фактних виробів, тобто продукції (товарів), вироблених з використанням об'єкта права інтелектуальної власності і реалізованих у межах України з порушенням права на них. Кон-трафактними вважаються також вироби, які виготовлені законно, але розповсюджені з порушенням права суб'єкта інтелектуальної власності.
Порушення авторських і суміжних прав може відбуватися як у рамках договору, укладеного між правоволодільцем і користувачем, так і в разі позадоговірного використання твору або об'єкта суміжних прав, коли відсутня згода правоволодільця і не сплачено відповідну винагороду. Здебільшого порушниками авторських і суміжних прав є особи, які допускають незаконне використання охоронюваних творів і об'єктів суміжних прав.
|
|
|
До порушень прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки відносяться: порушення авторства, порушення права на подання заявки на видачу патенту, порушення права на авторське ім'я, неправомірне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, захищених патентом, порушення ліцензійного договору, позадоговірне порушення патентних прав, заміна одних ознак іншими в запозиченому об'єкті патентного права та ін. Порушенням прав на торговельну марку є неправомірні дії будь-яких осіб, що обмежують виключне право володільця торговельної марки. На вимогу володільця торговельної марки порушення може бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцеві торговельної марки заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав володільця торговельної марки може також ліцензіат, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.
|
|
|
Порушенням прав на географічне зазначення є використання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого зазначення, що вводить в оману щодо справжнього місцезнаходження товару. У разі порушення прав на ім'я або прав, що випливають із присвоєння імені або спеціальної назви, автор наукового відкриття може вимагати через суд відновлення його порушених прав, а також припинення дій, що порушують його права.
Порушенням прав володільця зареєстрованого компонування інтегральної мікросхеми, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством, є будь-яке посягання на його права, передбачені законом. На вимогу володільця прав на зареєстроване компонування інтегральної мікросхеми порушення має бути припинене, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю прав заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав володільця зареєстрованого компонування інтегральної мікросхеми може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію. Порушенням права на комерційну таємницю вважають заволодіння третьою особою невідомою їй раніше і цінною для неї в комерційному плані інформацією за допомогою незаконних методів.
99. Адміністративна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
Законодавство України передбачає вирішення в адміністративному порядку широкого кола питань захисту прав інтелектуальної власності. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає в разі, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону, кримінальної відповідальності.
Норми адміністративного права, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності, містяться в Кодексі України про адміністративні правопорушення, Митному кодексі України, Законах України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування".
В Україні також діє Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції", яким передбачено розгляд адміністративних правопорушень, що стосуються недобросовісної конкуренції, за зверненням до Антимонопольного комітету України або до його територіальних органів із заявою про вжиття заходів щодо захисту порушених прав.
За незаконне використання літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, торговельної марки, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, передбачено накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.
Вчинення дій, що визнані як недобросовісна конкуренція, а саме незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, також імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені, умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця, отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця передбачає накладення штрафу у визначеному Законом розмірі, а в певних випадках - конфіскацію виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини.
Власник права інтелектуальної власності, який має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права, що охороняються в Україні, має право подати заяву до Держаної митної служби України про реєстрацію товару, що містить об'єкт права інтелектуальної власності з метою вжиття митними органами заходів щодо попередження переміщення через митний кордон України таких товарів.
Ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території з комерційною метою товарів з порушенням права інтелектуальної власності тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією контрафактних товарів. Якщо власник прав інтелектуальної власності або власник товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, не згодні з рішенням митного органу, то вони мають право звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.
Захист прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку здійснює також Апеляційна палата Державного департаменту інтелектуальної власності, яка розглядає заперечення проти рішень Державного департаменту інтелектуальної власності щодо реєстрації прав інтелектуальної власності в Україні, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні, інші спірні питання. Заперечення, зокрема, може бути подано у зв'язку з відмовою Держдепартаменту у реєстрації прав інтелектуальної власності та видачі охоронного документа на об'єкт права інтелектуальної власності за результатами проведення експертизи поданої заявки. В Апеляційній палаті законодавчо закріплена колегіальна форма розгляду справ, віднесених до її компетенції. Заперечення розглядається колегією Апеляційної палати, яка приймає рішення щодо правомірності дій Держдепартаменту з відмови в реєстрації прав.
Будь-яка особа вирішує на власний розсуд питання потреби в оскарженні дій Держдепартаменту щодо відмови в реєстрації прав через подання заперечення де Апеляційної палати або звернення до суду. Однак, зважаючи на специфіку справ у сфері інтелектуальної власності, що розглядаються, заявники зазвичай звергаються до Апеляційної палати. Це пов'язано з тим, що Апеляційна палата оперативно вирішує спори, оскільки процедура звернення і розгляду є простою і дешевою, у розгляді справи беруть участь найдосвідченіші фахівці, які залучені до роботи в Апеляційній палаті. Крім того, спрацьовує і менталітет наших громадян: вони не поспішають звертатися до суду, якщо справу можна вирішити в адміністративному порядку.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 264; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!