Поняття авторського права та сфера його дії.



Одним з видів інтелектуальної діяльності є створення об'єктів духовної творчості, які охороняються авторським правом.

Методи, форми духовної творчості можуть бути різноманітними. Але спільним між ними є те, що вони завжди є результатом творчого процесу. До духовної творчості належить діяльність зі створення творів літератури, науки, мистецтва. Результатами такої творчості можуть бути оповідальні і поетичні літературні твори, музика, драматичні та кінематографічні твори, картини, фотографії, комп'ютерні програми тощо. Загальними вимогами до об'єктів авторського права є об'єктивна форма, доступна для сприйняття (запис, візуальне зображення, звукове відтворення, схеми, магнітна чи, фотоплівка тощо), та творчий характер.

Авторське право в об’єктивному розумінні – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів науки, літератури, мистецтва.

У суб’єктивному розумінні авторське право є сукупність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв’язку зі створенням і використанням творів науки, літератури, містецтва.

До авторського права належать права на твори літератури, науки, мистецтва. У результаті інформатизації суспільства виникли нові інтелектуальні об’єкти, які раніше не визначалися об’єктами правової охорони, але нагально її потребували. Це перш за все комп’ютерні програми та бази даних, які віднесені до об’єктів авторського права. Створення радіо та телебачення призвело до нового виду людської діяльності, продукти якої потребують постійного додавання творчих зусиль, але які неможливо віднести до звичайних художніх, музикальних та інших творів, що становлять об’єкти авторського права. В силу їх специфіки виникла особлива підгалузь виключних прав – суміжні права, які охоплюють права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.

Завдання авторського права – створити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству.

Основним принципом авторського права є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства.

Авторське право проголошує і забезпечує широкий захист особистих немайнових і майнових прав автора.

Джерела авторського права представлені нормативними актами, до яких, в першу чергу, належать конституційні законодавчі акти, що визначають основні засади, та інші закони.

Серед джерел авторського права передусім варто назвати Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон «Про авторське право і суміжні права», постанови Кабінету Міністрів України, наприклад, «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» та інші.

Важливе значення у регулюванні авторських відносин мають типові авторські договори.

Особливу групу джерел сучасного авторського права становлять міжнародні договори.

 

Виникнення та здійснення авторського права.

Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера "c", обведена колом, - ©;

ім'я особи, яка має авторське право;

рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначені на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.

Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.

За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України.

Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.

Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 324; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!