МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Захист курсових проектів. Виконаний у повному обсязі проект підлягає обов'язковому захисту у встановлений викладачем та деканатом час на підставі прилюдної презентації результатів розробок та відповіді на додаткові запитання за відповідною тематикою.

3 Критерії оцінювання курсового проекту

Оцінку "відмінно" ("А") отримує студент, який в процесі виконання курсового проекту вміло, правильно і творчо застосовує теоретичні знання, використовує міжпредметні зв'язки при розв'язанні поставлених завдань, демонструє вміння виконувати правильні розрахунки і складати правильні таблиці з посиланнями на них у тексті, формулює самостійні висновки на основі проведеного аналізу. Студент повинен чітко дотримуватися календарного графіку виконання проекту із захистом в установлений термін. Відповіді студента на захисті роботи повинні:

- бути грамотними і відповідати вимогам культури ділового мовлення;

- давати обґрунтовану відповідь на питання;

- свідчити про глибоке знання понятійного апарату і вміння синтезувати знання з ряду тем.

Оцінка "добре" ("В", "С") виставляється студенту, якщо курсовий проект виконаний в повному обсязі з незначними помилками, які не змінюють його суті. Зміст проекту має свідчити про вміле і правильне застосування теоретичних знань, обґрунтоване використання міжпредметних зв'язків при його виконанні, вміння виконувати правильні розрахунки з незначними неточностями, що суттєво не впливають на результат. Таблиці, рисунки представлені з незначними порушеннями вимог щодо графічного і табличного матеріалу або на них немає посилань у тексті роботи. Сформовані висновки і рекомендації носять не завжди лаконічний і грамотний виклад результатів дослідження. Допускаються незначні відхилення від календарного графіку виконання проекту із захистом в установлений термін. Відповідь на захисті курсового проекту має відповідати вимогам і правилам культури ділового мовлення.

Рівень знань оцінюється як "задовільно" ("D", "Е"), якщо теоретичних знань недостатньо для вмілого і творчого застосування їх при виконанні курсового проекту і для використання міжпредметних зв'язків. Підтвердженням недостатності знань є допущені помилки у розрахунках, порушення логіки і послідовності у проекті, незавершеність висновків, незначні порушення правил культури ділового мовлення. Таблиці, рисунки представлені з незначними порушеннями вимог щодо графічного і табличного матеріалу або на них немає посилань у тексті. Сформовані висновки і рекомендації не в повній мірі відбивають суть проведеного дослідження або не містять частини отриманих результатів. Допускаються незначні відхилення від календарного графіку виконання проекту із захистом в термін, пізніший за встановлені строки.

Оцінка "незадовільно" ("F", "FX") доцільна в тих ситуаціях, коли проект виконаний зі значними помилками і свідчить про незнання більшої частини матеріалу. При цьому допущені суттєві помилки в розрахунках, таблицях і викладенні змісту роботи, відсутня логіка і порушена послідовність у виконанні проекту, також висновок або відсутній, або сформульований неправильно. Проект виконаний зі значними відхиленнями від календарного графіку, при захисті студент демонструє незнання більшості матеріалу, викладеного в курсовому проекті й не вміє роботи висновків.

4 МетодикаВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

1  ГЕНЕРАЦІЯ І ПОПЕРЕДНІЙ ВІДБІР ІННОВАЦІЙНОЇ ІДЕЇ

Генерація ідеї є початковим етапом розробки проекту. У цьому розділі необхідно обрати 10 інноваційних ідей, виконати їхній аналіз, обґрунтувати вибору з них об'єкту розробок, сформувати пропозиції з удосконалення цієї ідеї.

Початкові ідеї можливо генерувати самостійно на основі застосування спеціалізованих методів пошуку ідеї або використати результати сторонніх розробок (див. бази даних патентного відділу ДВНЗ “ДонНТУ“, ресурсів Державного підприємства "Український Інститут промислової власності" http://www.ukrpatent.org/ і Федеральної служби по інтелектуальній власності, патентам и товарним знакам (Російська Федерація) http://www.fips.ru/).

Методи пошуку ідеї зародилися в теорії вирішення винахідницьких задач і успішно застосовуються для вирішення проблем організації. Серед них достатньо відомими є такі методи, як мозковий штурм, синектика, ліквідація тупикових ситуацій , морфологічний аналіз, метод гірлянд випадковостей і асоціацій.

Використання останнього методу передбачає дотримання наступного алгоритму.

1. Визначення синонімів об'єкта.

2. Вибір випадкових об'єктів.

3. Складання комбінацій з елементів гірлянди, синонімів об'єкта й елементів гірлянди випадкових об'єктів.

Комбінації складаються з двох елементів шляхом спроби об'єднання кожного синоніма розглянутого об'єкта з кожним випадковим об'єктом.

4. Складання переліку ознак випадкових об'єктів.

Визначаються ознаки випадково обраних об'єктів з можливо великою кількістю ознак протягом обмеженого часу (2‑3 хв.). Успіх пошуку значною мірою залежить від широти охоплення ознак випадкових об'єктів, тому доцільно застосовувати як основні, так і другорядні ознаки. Для зручності складається таблиця ознак, в одному стовпці якої зазначені випадкові об'єкти, а в іншому (навпроти) – ознаки цих випадкових об'єктів.

5. Генерування ідей шляхом почергового приєднання до технічного об'єкта і його синонімів ознак випадково обраних об'єктів.

6. Генерування гірлянд асоціацій. По черзі з ознак випадкових об'єктів, виявлених на четвертому кроці, генерують вільну асоціацію, потім до неї генерують вільну асоціацію і т.д. Таким чином отримуємо гірлянди вільних асоціацій. Для кожної з окремих ознак вони можуть бути практично необмежено довгими, тому генерування варто обмежити за часом або кількістю елементів гірлянди. Якщо генерування гірлянд асоціацій проводиться колективно, то кожен член колективу займається цим самостійно.

7. Генерування нових ідей. До елементів гірлянд синонімів технічного об'єкта намагаються приєднати елементи гірлянд асоціацій.

8. Вибір альтернативи. На цьому кроці вирішується питання – продовжувати генерування гірлянд асоціацій або їх уже досить для відбору корисних ідей. Якщо за попередньою оцінкою таких ідей мало, можна продовжити створення гірлянд асоціацій, починаючи з якого-небудь нового елемента гірлянд, створених на шостому кроці, і діючи подібним же чином.

9. Оцінка і вибір раціональних варіантів ідей. Серед безлічі нераціональних, тривіальних і навіть безглуздих ідей, як правило, завжди знаходяться оригінальні і раціональні. Якщо протягом короткого часу можна знайти кілька десятків варіантів рішення, то цілком задовольнить положення, при якому хоча б 5-6 варіантів виявляться раціональними.

10. Вибір оптимального варіанта.

На прикладі застосування методу гірлянд асоціацій має вигляд.

На першому кроці визначається гірлянда синонімів послуги чи товару: прокат – оренда – лізинг – надання у користування.

На другому кроці, за допомогою генератора випадкових чисел і книжки «Пригоди капітана Врунгеля» (бо вона згідно з методом випадковостей випадково потрапила в руки), обирається п’ять наступних слів: родина, повернення, розмова, справа, людина. У результаті одержали такі можливі комбінації: родина напрокат; лізинг з поверненням; прокат розмов; людина в оренду.

На четвертому кроці сформується таблиця випадкових об’єктів і їх ознак.

Таблиця 1.1

Ознаки випадкових об’єктів

На цьому етапі можливо одержати наступні комбінації: сімейний прокат, термінова оренда, турботливий лізинг, важливий прокат, повне надання у використання, прокат для хворих, професійний лізинг.

Далі генеруються гірлянди вільних асоціацій, взявши за основу ознаки випадкових об’єктів:

Таблиця 1.2

Гірлянди вільних асоціацій

Синтезувавши отримані гірлянди з синонімами послуги, одержали наступні комбінації: допомога в оренді; друг напрокат; компанія в лізинг; сусідське надання у користування; оренда навесні; банківська оренда; психолог напрокат; сім’я напрокат; батьки (діти) в оренду.

На цьому етапі можна припинили генерування ідей методом гірлянд асоціацій. Взявши за основу деякі з отриманих ідей (сімейний прокат, турботливий лізинг, важливий прокат, прокат для хворих, допомога в оренді, друг напрокат, психолог напрокат, сім’я напрокат; батьки (діти) в оренду), можна застосувати метод мозкового штурму. За допомогою якого визначились з такими основними ідеями: батько напрокат, психолог для дітей і батьків, допомога неповним сім’ям, няня-лікар.

2 ЕКСПРЕС-ОЦІНЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙ

Мета таких експресних методів - по можливості раннє виявлення комерційного інтересу до ідеї, винаходу, області досліджень. Важливими можливими перевагами відповідних висновків є визначення потенційних партнерів, споживачів або покупців ліцензій. Може бути й зворотний результат: отримана оцінка дає ранній сигнал тривоги щодо можливого несхвалення ідеї або винаходу ринком або навіть виявляє доказу неперспективності аналізованої розробки.

Такі експрес-оцінювання спрямовані винятково на визначення можливості прийняття інновації ринком, тому не передбачають детального інформаційного аналізу, важливого для глибоких маркетингових досліджень, наприклад, у процесі ліцензування новацій.

Попереднє дослідження можливої реакції ринку орієнтовано в основному на контакти з потенційними споживачами або покупцями ліцензії й передбачає наступні кроки.

1) Виявлення й обґрунтування потенційних ринків. Методичний підхід для одержання необхідних відповідей містить у собі такі дії:

- особисті контакти з автором розробки (винахідником). Як правило, сам автор є гарним джерелом потрібної попередньої інформації, оскільки він створював продукт, виходячи з його відсутності на певному ринку або з необхідності значного поліпшення певних параметрів існуючого продукту;

- мозковий штурм із колегами/співробітниками із залученням для обговорення сторонніх осіб з різною базовою освітою і досвідом;

- ідентифікацію схожих продуктів. Якщо важко зрозуміти, як і де може бути використана розробка (що часто має місце при пошуку ринкового застосування новацій, розроблених, наприклад, у військових цілях), тоді доцільно розглянути схожі продукти або технології;

- перегляд рефератів по даному питанню або поверхневий перегляд відповідної інформаційної бази даних. Якщо не зовсім зрозуміло, яким може бути потенційний ринок або область використання розробки, перегляд відповідної бази даних може підказати якісь нові ринки або корисні напрямки досліджень.

2) Виявлення й обґрунтування кінцевих споживачів або потенційних ліцензіатів. При проведенні цих досліджень рекомендуються такі процедури:

- контакти зі спеціалізованими асоціаціями;

- дослідження баз даних, які містять різні відомості про провідні виробничі підприємства, що є потенційними споживачами новації;

- контакти з можливими споживачами.

Підсумкова експресна оцінка значною мірою залежить від результатів цієї стадії аналізу. Після того як на попередньому етапі виявлений потенційний ринок, порівняно легко буде визначити можливих споживачів на цьому ринку, а також виробників аналогічних або близьких продуктів. Компанії, що виробляють схожі продукти, є найкращими джерелами необхідної подальшої інформації, і їхня реакція на даний винахід (розробку) буде носити загальний (глобальний) характер, тому що вони знають також і міжнародний ринок свого продукту.

Передбачуваний покупець ліцензії може підказати, чи вже є схожий продукт на ринку або, навпаки, охарактеризувати користувачів, які можуть бути зацікавлені в даному продукті або технології.

Якщо не можна виявити потенційного ліцензіата, гарним джерелом інформації про даний продукт служать можливі споживачі. Хоча їхні відповіді звичайно трохи обмежені, вони часто містять корисну інформацію про конкурентні продукти або, що ще більш важливо, про тих виробників, які можуть зацікавитися даним продуктом і не були виявлені раніше.

3) Дослідження думки експертів. На цій стадії основний інструмент - телефонне спілкування з компаніями, виявленими на попередніх стадіях. Мета проведення відповідних переговорів зі знайденими потенційними виробниками й/або користувачами даної розробки - довідатися думку експерта щодо життєздатності або корисності пропонованого продукту. Більшість людей любить висловити власну думку, якщо з ними поводяться, як зі знавцями в певній області, якими вони себе вважають і якими вони напевно є. Крім того, їхньою думкою цікавляться по питанню, що потенційно може принести користь для їхнього підприємства.

На цій стадії аналізу розглядаються потенційні вигоди споживання розробки, а не її технічні особливості. При цьому дуже рідко необхідний опис способу технічного досягнення тих або інших переваг, більше важливим буде вміння сформулювати, чому ці переваги здаються важливими для того або іншого ринку.

Як правило, найбільш ефективними експертами на цій стадії є співробітники відділів НДДКР або маркетингу. Професіонали маркетингу відрізняються глобальним знанням ринку. Представники відділів НДДКР звичайно добре проінформовані щодо аналогічних продуктів або досліджень, що проводяться в даній області.

Питання, які задаються на цій стадії:

- Наскільки важливими є певні характеристики якості продукту або технології?

- Який розмір ринку для подібного продукту?

- Хто може бути можливим споживачем?

- Чи є схожі продукти на ринку?

- Хто їх виготовляє?

- Якою могла б бути прийнятна ціна пропонованого продукту?

Бажаним було б підтвердження корисної інформації, отриманої при такому попередньому дослідженні, шляхом повторного телефонування на інші підприємства. Звичайно для завершення експрес-оцінювання досить від 5 до 10 продуктивних дзвінків, після чого стає ясним, є чи в пропонованої розробки шанс стати ринковим лідером або її чекає боротьба за місце на ринку й за виживання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Адаптация промышленных предприятий к научно-техническим новшествам / Гончаров В.Н., Дибнис Г.И., Пекин А.Ю. и др.; Под общ. ред. В.Н. Гончарова. – К.: Технiка, 1993. – 132 с.

2. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення: Монографія / О.І. Амоша, В.П. Антонюк, А.І. Землянкін та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2007. – 328 с.

3. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2000. – 208 с.

4. Бретт А. Оценка коммерциализуемости технологий // Коммерциализация технологий. Мировой опыт - российским регионам: Библиотека технологического предпринимательства; Сб. докладов межрегиональной школы-семинара, (Дубна, июнь 1995 г.). - М, 1995. - с. 7-47.

5. Валдайцев С.В. Управление инновационным бизнесом: Учеб. пособие для вузов. – М. : ЮНИТИ, 2001. – 343 с.

6. Василенко В.О., Шматко В.Г. Інноваційний менеджмент. – К.: ЦНЛ, 2005. – 440 с.

7. Власенко О. С. Теоретичні та практичні аспекти створення системи комерціалізації інноваційної діяльності у м. Києві/ /Internet surnal "Innovazii v Kievі". - 2006. - №1.

8. Власова А.М., Краснокутська Н.В. Інновацiйний менеджмент: Навч. Посiбник / Ред. О.П. Бондаренко; Киiв. нац. екон. ун-т. – К.: КНЕУ, 1997. – 92с.

9. Волынец-Руссег Э. Я. Коммерческая реализация изобретений и ноу-хау (на внешних: и внутренних рынках): Учебник. - М.: Юрист, 1999. - 326 с.

10. Галица И. Коммерциализация интеллектуальной собственности и научных исследований / / Экономика Украины. - 2001.- №2. - С.62-65.

11. Гохберт Ю.А., Кучеба П.К, Поважный С.Ф. Инновационный менеджмент. – Донецк: ДонГАУ, ДонГУ, 1995. – 138 с.

12. Гриньов А.В. Організація та управління науково-дослідними і дослідно-конструкторськими розробками на підприємстві: Монографія. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004. – 188 с.

13. Гриньова В.М., Власенко В.В. Організаційні проблеми інноваційної діяльності на підприємствах: Монографія. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2005. – 200 с.

14. Гриньова В.М., Козирєва О.В. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку підприємств: Монографія. – Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. – 192 с.

15. Економіка і маркетинг виробничо-підприємницької діяльності: Навчальний посібник / За ред. проф. Перерви П.Г., проф. Гаврись О.М., проф. Погорєлова М.І. – Харків: НТУ "ХПІ", 2004. – 640 с.

16. Єгорова Т. Проблеми комерціалізації науково-технічних розробок // Інтелектуальна власність. - 2001.- №12.- С.23-25.

17. Инновационный менеджмент. Методическое пособие в двух частях. – Киев: Издание концерна "РАМО" 1991.

18. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие для вузов / Оголева Л.Н., Радиковский В.М., Сумароков В.Н. и др.; Под ред. Л.Н. Оголевой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 238 с.

19. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / Ильенкова С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю. и др.; Под ред. С.Д. Ильенковой. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 327с.

20. Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр "Академія", 2005. – 400 с.

21. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посіб. / Ред. T.О. Соломарський; Київ. нац. екон. ун-т. – К.: КНЕУ, 1999. – 124 с.

22. Кингхэм Д., Рэп Д., Бэйки П. Оценка коммерциализуемости технологий - технологический аудит. Коммерциализация технологий: российский и мировой опит: Библиотека технологического предпринимательства; Материалы международной конференции (Санкт-Петербург, июль 1996).- СПб/ЦКТ АНХ, 1997.- С. 155-164.

23. Концепція науково-технологічного розвитку України. Схвалено Постановою Верховної Ради України від 13.07.1999 №916-XІV.

24. Лебедев Ю. А. Коммерциализация технологий // Инновации.-1999,-№9‑10. С.44-53.

25. Лынник Н. Методика определения прибыли (дохода) от использования изобретений, промышленных образцов и ноу-хау // Интеллектуальная собственность. - 1994. - №3-4.

26. Матохин В. В., Симонов Б. П., Юнев Д. А., Щуров А. М., Ананьев П. П. Оценка коммерциализуемости инновационных проектов // Инновации,- 1999.-№9-10.- С .34-42.

27. Медынский В.Г., Ильдеменов С.В. Реинжиниринг инновационного предпринимательства / Под ред. проф. В.А. Ирикова. - М.: ЮНИТИ, 1999. – 414 с.

28. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 446 с.

29. Олехнович Г. И. Интеллектуальная собственность и проблемы ее коммерциализации.- Минск: Амалфея, 2003.-128 с.

30. Определение понятий коммерциализации // http://www.metodolog.ru/00384/1.htm

31. Основы коммерциализации результатов НИОКР и технологий.- М.: Изд-во АНХ, 1999.- 271 с.

32. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика: Учеб. пос. / Под ред. П.Н. Завлина и др. – М.: ОАО "НПО Изд-во "Экономист"", 2000. – 475 с.

33. Паладій М. В. Комерційна реалізація об'єктів інтелектуальної власності - вимога часу.// Актуальні проблеми комерціалізації промислової власності: Матеріали Всеукраїнської наради. - К., Український інститут промислової власності, листопад 2001 p., рукопис.

34. Паппэ Я.Ш. Малоразмерные макроэкономические модели экономического роста и научно-технического прогресса / Рос. акад. наук, Ин-т народнохозяйственного прогнозирования; Отв. ред. В.И. Данилов-Данильян. – М.: Наука, 1992. – 187 с.

35. Покропивний С.Ф., Новак А.П. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: Зб. навч. мет. мат. – К.: КНЕУ, 1997. – 184 с.

36. Про затвердження Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів. Постанова Кабінету Міністрів України № 549 від 22 травня 1996 р. // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – №12. – Ст. 340.

37. Про інноваційну діяльність. Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №36. – Ст. 266.

38. Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Постанова Верховної Ради України № 916-XIV від 13 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №37. – Ст. 336.

39. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №4. – Ст. 28.

40. Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності. Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №12. - Ст. 165.

41. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі. Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №7. – Ст. 32.

42. Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона", "Інститут монокристалів". Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №40. – Ст. 363.

43. Санто Б. Инновация как средство экономического развития: Пер с венг. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с.

44. Симонов Б. П., Матохин В. В., Соболев А. Ю., Анисимов К. В., Григорьев А. Ю. Технология коммерциализации результатов НИОКР // Научная сессия МИФИ-2001.-Т.6. Проблемы образования. Экономика и управление. Гуманитаристика. - М.: МИФИ, 2001.-236 с.

45. Скорняков Э. П., Горбунова М. Э. Как оценить коммерческую значимость изобретения. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: ИНИЦ Роспатента, 2002. - 83 с.

46. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с.

47. Тацуно Ш. Стратегия – технополисы / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989.

48. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями: Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 1989. – 281 с.

49. Титов А.Б. Маркетинг и управление инновациями: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2001. – 240 с.

50. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. - 2-е изд. – М.: Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2000. – 624 с.

51. Федулова Л.І. Інноваційна економіка. – К.: Либідь, 2006. – 480 с.

52. Формирование хозяйственных решений. / Под общ. ред. В.М. Хобты – Донецк: "Каштан", 2003. – 416 с.

53. Хобта В.М. Управління інвестиціями: навчальний посібник. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – 394 с.

54. Черваньов Д.М., Нейкова Л.I. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Знання, 1999. – 515 с.

55. Черенков В. И., Свитков М. Низкорисковые каналы трансфера инновационного знания: франчайзинг и лайсензинг // Инновации.- №6.- 2004.- С. 44-52.

56. Шапошников А А. Этапы трансфера технологий в ВУЗе/НИИ // Инновации.-№3.- 2004.- С.28-39.

57. Шаранова Н. А. Коммерциализация интеллектуальной собственности в современных условиях.- М.: Финансовая академия, 2000.-189 с.

58. Шингур М. В. Організаційно-економічний механізм комерціалізації науково-технічних розробок. Автореф. канд.екон.наук. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2003.- 22 с.

59. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.

60. Яковлев А.И., Макаренко Н.А. Экономико-организационные аспекты промышленных инноваций. – Х.: Бизнес Информ, 2003. – 168 с.

61. Яковлєв А.I. Методика визначення ефективності інвестицій, інновацій, господарських рішень в сучасних умовах. – Харків :Бізнес Інформ, 2001. – 56 с.

62. Яковлєв А.І. Соціально-економічна ефективність нововведень за умов ринку: Навч. Посібник. – К.: ІСДО. 1994. – 228 с.

Додаток А
Зразок оформлення титульного листа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Мы поможем в написании ваших работ!