Особливості відпуску інгаляцій дитині раннього віку.
Ентеральний шлях введення лікарських речовин. Пероральне (через рот) введення лікарських засобів.
Найбільш поширений, простий і зручний метод, хоча він має деякі недоліки, а саме: неповне всмоктування ліків у травному каналі, часткове руйнування їх травними ферментами та інактивація в печінці, що не дає змогу точно визначити концентрацію. Використовують пігулки, драже, капсули, гранули, порошки, рідини (краплі, мікстури, настої, відвари).
Перед роздачею ліків медсестра відбирає необхідні їй медикаменти за листом призначень, ретельно читає назву ліків та розкладає їх в тій послідовності, в якій вони будуть видаватися хворим дітям. Особливу увагу звертають на дотримання правильних доз.
Медична сестра повинна знати як приймати ліки: скільки разів на день, перед їжею, після їжі чи під час їжі, в яких дозах. Існує декілька способів роздачі ЛЗ у дитячій лікарні. Можна користуватися лотками, що розподілені на чарунки із вказанням прізвища хворого. Інший спосіб – це використанні пересувного столика, на якому викладені ЛЗ для приймання, графін з водою та мензурки. Цей столик медична сестра вкатує в палату і по черзі переміщує до ліжка кожного хворого.
Порошки і краплі розводять в невеликій кількості солодкого чаю і дають з ложки або мензурки. Дітям грудного віку призначену «дозу рідких ліків» краще давати не заразом, а частинами. Не треба давати ліки дітям з руки і дозволяти приймати їх при відсутності дорослих. Дитині першого року життя медсестра натискує двома пальцями на щоки, відкриваючи рота, і обережно вливає ліки. Можна також зажати ніс і дитина відкриє рота.
|
|
|
Краплі відміряють піпеткою або просто капають з пляшечки в чарку чи склянку чи користуються спеціальною пляшечкою – крапельницею. Набравши потрібну кількість крапель, доливають трохи перевареної води і випивають.
Мікстуру треба пити ложкою. Якщо у мікстурі є нерозчинний осад, її перед вживанням збовтують. Чайна ложка відповідає 5 мл ліків, десертна – 10 мл і столова – 15 мл. Краще для розливання мікстур користуватися спеціальними градуйованими чарками – мензурками, на яких нанесені поділки – 5, 10, 15, 20.
Порошки висипають на язик, ближче до кореня, де менше чутливих смакових цибулин, і запивають невеликою кількістю води. Якщо порошки дуже неприємні на смак, до них можна додати трохи цукрової пудри або запити його солодким чаєм. Дітям молодшого віку не призначають ліки у вигляді таблеток, облаток чи пілюль. Рідкі ліки їм дають з ложки, порошки теж насипають у ложку.
Ректальний спосіб введення лікарських засобів.
При такому способі введення ліки всмоктуються у кров через гемораїдальні вени та діють на весь організм. Проте лікувальні препарати білкової, жирової і полісахаридної природи через відсутність ферментів у прямій кишці не можуть пройти через її стінку і діють тільки місцево. Свічки для ректального введення мають форму циліндра з конусоподібним кінцем. Аптека випускає свічки у обгортках. Для введення свічки, дитину укладають на лівий бік з напівзігнутими ногами і злегка фіксують її у такому положенні. Перед введенням свічки її виймають з обкладинки і двома пальцями вставляють у задній прохід конусовидним кінцем і потім одним пальцем проштовхують за сфінктер. Перед введенням свічки необхідно поставити очисну клізму.
|
|
|
Парентеральне введення лікарських засобів.Введення лікарських речовин можливе внутрішньошкірно, підшкірно, внутрішньом'язово, в спиномозковий канал за допомогою шприца. Цей метод вимагає суворого дотримання правил асептики.
Внутрішньошкірні ін’єкції.
Показання до застосування: при внутрішньошкірних діагностичних пробах (наявність підвищеної чутливості до лікарських препаратів).
Техніка проведення: використовують шприц разом з тонкою ін’єкційною голкою діаметром 0,4 мм. Голку необхідно тримати зрізом доверху, майже паралельно шкірі, ввести її на невелику глибину так, щоб при введенні ліків утворилась папула у вигляді «лимонної кірочки».
|
|
|
Підшкірні ін’єкції.
Показання до застосування: введення лікарських речовин для місцевої (вогнище запалення, місцевого знеболення) та загальної дії.
Техніка проведення: підшкірне введення лікарських речовин проводиться в зовнішню поверхню плеча, стегна, підлопаткову ділянку, передню стінку живота, чи в ділянку, що вимагає місцевого лікування або ж знеболення. На місці введення шкіру обробляють спиртом, потім її беруть в складку і відтягують пальцями однієї руки, а другою проколюють шкіру голкою, одягненою на шприц, під кутом 30° до поверхні та вводять ліки. При проколі шкіри просвіт голки завжди повинен бути обернений вгору.
Внутрішньом’язові ін’єкції.
Показання до застосування: введення лікарських речовин.
Техніка проведення: введення лікарських речовин проводиться в верхній зовнішній квадрант сідничної ділянки чи передню зовнішню ділянку стегна. Шкіру в місці проведення ін’єкцій обробляють спиртом, фіксують пальцями, голкою довжиною 6-8см, одягненою на шприц; рішучим рухом вводять голку з шприцом в середину шкірної складки на глибину 7-8 см, залишаючи 1 см над муфтою, оскільки в цьому місці голка найчастіше ламається. Шкіру проколюють перпендикулярно її поверхні , відтягують поршень шприца на себе, перевіряючи позасудинне розміщення голки і вводять ліки.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 248; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!