Історія світової політичної думки від Стародавнього світу до Нового часу

Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.

                    Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________

                                                           _______________________ (__________________)

                                                                                                            (підпис)                                              (прізвище та ініціали)        

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

                                                                                                                                                               (шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.

“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

                                                                                                                          (підпис)                              (прізвище та ініціали)        

Ó__________, 20__

Ó __________, 20__

Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

“Політологія”)

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни – закласти фундамент політичних знань, ознайомивши студентів з найзагальнішими поняттями, проблемами та закономірностями політичних явищ. Увесь курс створить понятійну та методологічну базу для їх засвоєння.

Завдання:оволодіти такими базовими поняттями «Політології», як об’єкт політології, предмет політології, метод, методологія, політика, влада, політичний режим, політичні партії, вибори та виборч системи.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

- основні політологічні терміни;

- об’єкт, предмет і метод політичної науки та володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

- орієнтуватися в основних політологічних концепціях і напрямах;

-  мати уявлення про сутність політичного життя, політичні відносини і процеси, знати суть і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

-  мати уявлення про процеси міжнародного політичного життя, місце,роль і статус України в сучасному політичному світі;

-  володіти навичками політичної культури.

вміти:

- працювати з науковою літературою;

- вступати у наукові дискусії, демонструючи як наукові знання, так і власну позицію;

-  самостійно аналізувати політичні явища.;

- застосувати політичні знання в своїй професійній громадській діяльності

Програма навчальної дисципліни

Тема 1. Політика як соціальне явище.

Предмет і метод політичної науки.

1.Політика: суть, детермінанти. Основні підходи до визначення суті політики. Політика як відображення політичних інтересів. Загально-соціологічний, специфічно-соціологічний, конкретно-соціологічний рівні визначення феномену політики. Об”єкт і суб”єкт політики. Види політики: економічна, соціальна, демографічна, культурна, екологічна. Географічні, демографічні, економічні, соціальні, культурні та інші детермінанти політики. Внутрішня і зовнішня політика. Суть поняття “поле політики”.

2.Предмет політичної науки. Політологія як наука про політику. Об”єкт політології. Предмет політології. Нормативно-юридичний та емпірико-соціологічний підхід до вивчення політичних явищ та процесів. Універсалістсько-сумативний та аналітико-концептуальний підхід до визначення предмету політології. Порівняльна і ретроспективна політологія. Основні закони і категорії політології. Політика як наука і мистецтво.

Структура політології. Політична філософія, політична соціологія, політична антропологія, політична географія. Соціальні функції політології, її роль в розвитку Української держави. Місце політології в системі суспільних наук. Взаємозв’язок політології з філософією, соціологією, психологією, економічною теорією, теорією держави і права та іншими науками. Всесвітня історія, історія України, політична історія та політологія.

3.Методи політичної науки. Основні підходи до визначення загального методу політології. Теоретичне та емпіричне у вивченні політики. Міждисциплінарні методи: системний, біхевіористичний, кількісний, порівняльний. Аналіз методу прийняття рішень. Особливості вибору методу досліджень при аналізі різних політичних явищ і процесів.

Література:

Основна

1. Шляхтун П.П. Політологія. – к.: Либідь, 2002.
2. Основи політичної науки. Курс лекцій/ За ред. Кухти Б.Л. ч. І, ІІ- Львів:Кальварія, 1997.
3. Політологія. Навчально методичний комплекс: Підручник. – К., 2005
4. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.
5. Аристотель Політика. – К.: Основи, 2000.
6. Вебер М. Соціологія. Загально історичні аналізи. Політика. – К., 1998

Додаткова

1. Гаджиев К.С. Опыт ведения в политологию.Концептуальный и методологический аспекты //ПОЛИС – 1992. - № 1-2 – с. 96-116
2. Бурдье П. Социология политики. –М., 1993
3. Пал Леслі А. Аналіз державної політики: пер. з англ..- К., 1999

Тема 2

Історія світової політичної думки від Стародавнього світу до Нового часу

Політична думка Стародавнього Сходу. Зародження політичного життя суспільства. Утворення перших східних держав як основа появи перших політичних теорій, вчень. Загальна характеристика устрою східних держав (Єгипет, Вавілон, Індія, Китай). Джерела вивчення політичних поглядів цього періоду. Зміст “Повчань” Птаххетепа. Спроба розробки та обґрунтування піраміди влади. Закони Вавілонського царя Хаммурапі. Східні теократичні монархії, деспотії – особливості політичних доктрин. Основні суспільно-політичні течії Стародавнього Китаю – Лао-Цзи, Конфуцій, Мо-Цзи. Прихильники школи юристів, характеристика їх поглядів. Джерела політичної думки Стародавньої Індії – Веди, Брахмани, Упанішади, Книга Ману, Артхашастра. Загальні принципи східних політичних доктрин.

Політична доктрина давньої Греції.Давньогрецькі міста-поліси як осередки політичного життя. Особливості державного устрою, форм правління в різних містах-полісах. Сократ про етичні принципи політичного життя. Загальна характеристика політичних поглядів Платона. Концепція ідеального державного устрою в діалозі “Держава”. Діалог “Закони”. Політико-правове вчення Арістотеля (трактати “Політика”, “Нікомахова етика”).

Римське право і політика. Основні напрямки політико-правової думки в Стародавньому Римі. Погляди Ціцерона на державу, владу в працях “Про державу”, “Про закони”, “Про обов”язки”. Розвиток політико-правових поглядів в діяльності римських юристів. Право як мистецтво добра і справедливості. Складові права: природне право, право народів, право громадян. Приватне і політичне право. Значення політичних поглядів античності для подальшого розвитку політичних вчень.

Політична думка Середньовіччя. Особливості ранніх релігійно-політичних доктрин. Загальна характеристика праці св.Августина “Про Божу державу”. Оправдання держави. Бог як вище благо і об”єкт любові громадян держави. Взаємовідносини влади церковної та світської. Томас Аквінський. Погляди на державу, право, закони. Загальна характеристика праць “Сума теології”, “Панування князів. Загальна характеристика роботи М.Падуанського “Захисник миру”. Політичні ідеї середньовічних єресей.

Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження і основних політичних доктрин. Гуманістичний, антропоцентричний, неоплатонічний та натуралістичний етапи розвитку політичної думки, їх характеристика. Гуманізм як передумова і основа Відродження. Н.Макіавеллі. “Князь”, “Історія Флоренції Взаємозв’язок устрою держави і природи людини, її психології, пристрастей. Способи реалізації влади. Закономірності політики і норми християнської моралі. Політика, влада і мораль. Макіавеллізм.

Теорії державного суверенітету, природного права, суспільного договору. Політичне вчення Ж.Бодена. “Шість книг про республіку”. Суверенітет як ознака державної влади. Вчення про державу, про постійність і абсолютність державної влади. Форми, види державних утворень: васальна держава, федерація, конфедерація. Г.Гроцій. “Про право війни і миру. Три книги”. Теорія природного права. Право природне і право волеустановлене. Людський розум як джерело природного права. Поняття справедливості. Походження держави. Суверенітет влади та його носії. Міжнародне право. Соціально-політичний (утопічний) роман. Проблема держави і права в “Утопії” Т.Мора та “Місто сонця” Т.Кампанелли.

Зародження лібералізму. Б.Спіноза. “Богословсько-політичний трактат”, “Етика”, “Політичний трактат”. Держава, право як органічні частини природи. Відносини між державою і підданими. Невідчужувані права громадянина. Межі могутності і права держави. Форми держави. Політичне вчення Дж.Локка. “Два трактати про правління”. Розвиток теорії суспільної угоди. Суть і завдання держави. Концепція розподілу влад. Законодавча, виконавча, судова, федеративна влада. Теорія природних прав людини. Концепція аристократичного лібералізму. Т.Гоббс. “Левіафан, або матерія, форма і влада держави церковної та громадянської”. Природний, додержавний стан як стан війни всіх проти всіх. Суть держави. Джерела влади. Форми держави. Політико-правові аспекти свободи людини.

Просвітництво: суть та причини виникнення. Ш.Л.Монтеск”є: “Перські листи”, “Розмірковування про причини величі та падіння римлян”, “Про дух законів”. Погляди на фізичні та моральні причини, фактори формування загального духу, законів нації. Вплив географічних факторів на політичне життя. Вплив моральних причин (принципи політичного устрою, релігійні вірування, моральні переконання, звичаї, традиції) на законодавство народів. Проблема раціональної організації суспільства. Поняття свободи як розумної організації держави й забезпечення режиму законності. Концепція розподілу влади. Інтерпретація теорії природного права в поглядах Д.Дідро. Суспільні угоди. Причини виникнення громадянського суспільства, держави. Народ як джерело державної влади. К.А.Гельвецій – “Про людину”, “Про розум”. Загальна характеристика соціально-політичних поглядів. П.А.Гольбах: “Природна політика”. Природа людини і природні закони. Інтереси власної користі як основна причина створення позитивних законів і держави. Форми правління. Ж.Ж.Руссо: “Про суспільний договір або Принципи політичного права”, “Розмірковування про походження та основи нерівності між людьми”. Розуміння природного стану людей. Суть і причини нерівностей між людьми. Політична нерівність. Поняття суспільної угоди. Народний суверенітет, його ознаки. Егалітаризм. Радикалізм.

       Специфіка утворення США як незалежної держави. Аналіз “Декларації незалежності” 1776 року та Конституції США 1787 року. Політичні погляди “федералістів”. А.Гамільтон. Концепція гомруля (самоуправління) Б.Франкліна. Політичні погляди Т.Джеферсона (“Автобіографія”, “Замітки про штат Вірджінія”) та їх втілення в “Декларації незалежності” та “Білі про права”. Ідеї природного права в трактаті Т.Пейна “Здоровий глузд”. Форми правління і закон природи. Суспільство і уряд. Проблеми держави, влади, політики в праці Д.Адамса “В захист конституції урядової влади в США”. Ідея республіканської форми правління Д.Медісона.

Особливості розвитку соціально-політичних відносин в Німеччині кінця ХУІІІ – початку ХІХ століття. І.Кант: “Метафізичні початки вчення про право”, “До вічного миру”, “Ідея загальної історії у всесвітньогромадянському плані”. Методологія критичного раціоналізму. Поняття розумної природи людини. Мораль і право. Практичний розум як джерело моральних і правових законів. Категоричний імператив. Погляди на природне право, суспільний договір, народний суверенітет. Ідея правової держави. Розвиток ідей раннього лібералізму. Розуміння держави, її завдання та організація. Принципи міжнародних відносин. Ідея “вічного миру”.

       Етико-соціальна філософія Й.Г.Фіхте. Народ як вища влада. Соціальні імперативи. Суспільні договори. Ідея “замкнутої торгової держави”. “Практична філософія” Ф.В.Й.Шеллінга. Свобода людини “як друга природа”. Періоди суспільно-політичної історії. Правовий устрій.

       Г.В.Ф.Гегель. “Філософія права”. Філософські засади політичних поглядів. Осягнення держави і права як вияв ідеї держави і права. Право природне і позитивне. Право як ступінь розвитку свободи. Ступені розвитку ідеї права: абстрактне (формальне) право, мораль, моральність. Розмежування громадянського суспільства і держави. Форми правління. Розуміння принципу розподілу влади. Зовнішнє державне право (міжнародне право). Вплив політичного вчення Гегеля на розвиток політичної думки.

Література:

Основна

1. Аристотель Політика. – К.: Основи, 2000.
2. Шляхтун П.П. Політологія. – к.: Либідь, 2002
3. Основи політичної науки: Курс лецій. – Ч. 1 / За ред. Б.Л.Кухти. – Львів1997
4. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки. Львів:, 2008.
5. Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. - Львів1993
6. Кондзьолка В.В. Історія Середньовічної філософії. - Львів, 2001
7. Основи політичної науки. Курс лекцій/ За ред. Кухти Б.Л. ч. І, ІІ- Львів:Кальварія, 1997
8. Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. Пер. З англ.. - К.,1997
9. Макиавелли Н. Государь. - М. 1990
10. Політологія. Навчально методичний комплекс: Підручник. – К., 2005
11. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.

Додаткова:

1. Локк Дж. Два трактата о правлении. Соч: в 3 т. – М., 1987.
2. Гоббс Т. Левиафан. Соч. В 2 т. - М., 1991. Т.2
3. Кант И. К вечному миру: идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. – М., 1966.
4. Гегель. Философия права. – М., 1991

Тема 3

Мы поможем в написании ваших работ!