Методика проведення термометрії.
Змістовий модуль 2.
Догляд за хірургічними хворими.
Практичне заняття № 15-16
Тема: Організація роботи в хірургічному стаціонарі.
І. Актуальність теми
Невід’ємною складовою в комплексі лікувальних заходів, спрямованих на успішне лікування хворих, є дотримання санітарно-гігієнічних правил та нормативів роботи лікувальних закладів. Санітарно-гігієнічний режим – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідеміологічних заходів, які запобігають виникненню і розвитку внутрішньолікарняної інфекції, яка може призвести до розвитку ускладнень у хворих з хірургічною патологією. Одними із складових цих заходів є відповідна структура хірургічного відділення, організація роботи медичного персоналу, дотримання працівниками відділення особистої гігієни.
Важливим компонентом лікування хворого є щадіння психіки хворого. Психічний стан хворого має суттєвий вплив на результат лікування. В своїй роботі працівники хірургічного відділення не повинні негативно впливати на стан психіки хворого. Хворий довіряє нам своє здоров’я та життя, тому необхідно знати основні принципи медичної етики та деонтології в хірургічній клініці.
ІІ. Цілі заняття:
1. Мати уяву про основні принципи медичної етики та деонтології в хірургічній клініці (α=І).
2. Знати структуру хірургічного відділення (α=ІІ).
3. Знати обов’язки середнього медичного персоналу (α=ІІ).
|
|
|
4. Знати вимоги до особистої гігієни та одягу медичного персоналу в хірургічному відділенні (α=ІІ).
5. Знати медичну документацію, що веде медична сестра (α=ІІ).
6. Провести реєстрацію хворого, що поступає у хірургічне відділення (α=ІІІ).
7. Провести вимірювання температури тіла у хворих та заповнити температурні листи (α=ІІІ).
8. Провести розкладку та роздачу ліків хворим (α=ІІІ).
9. Виконати транспортування хворого в перев’язочну, в операційну, в діагностичне відділення (α=ІІІ).
ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
Література:
Основна:
1. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.
2. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, з основами реаніматології та догляду за хворими. – К.: Здоров’я, 1999. – 24-32.
3. Хірургія. Т. І : Підручник з загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. – С. 20-50.
4. Стручков В.И., Стручков Ю.В. Общая хирургия. Учебник. – М.: Медицина, 1988. – С. 15-20.
5. Сырбу И.Ф., А.С. Писаренко, В.А. Могильный, А.В. Капшитарь Уход за хирургическими больными (учебное пособие для студентов медицинских вузов). – Запорожье, 1995. – С. 58-64.
|
|
|
6. Гребенёв А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными: Учеб. Пособие. – М.: Медицина, 1991. – С. 27-32, 63-72.
7. Пауткин Ю.Ф. Элементи общего ухода за больным: Учеб. пособие. – М.: Изд-во УДН, 1988. – 3-7, 23-25.
8. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. – С. 6-11.
Додаткова:
1. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.
2. Серебрянцев В.К. Некоторые частные вопросы общей хирургии. – М.: Изд. «КругЪ», 1994. – С. 5-12.
Тести та задачі для перевірки вихідного рівна знань
До складу хірургічного відділення входить:
а) перев’язочна (+)
б) буфет
в) кімната для реєстрації хворих
г) пост медичної сестри (+)
д) оглядова кімната
До складу хірургічного відділення не входить:
а) маніпуляційна
б) операційна
в) палати
г) аптечний кіоск (+)
д) рентгенологічний кабінет (+)
Хворий С. попросив медичну сестру дати йому для ознайомлення його історію хвороби. Як має поступити медична сестра в такій ситуації?
а) дати хворому його історію хвороби
б) історію хвороби хворому не давати (+)
в) запропонувати хворому звернутись до лікуючого лікаря (+)
|
|
|
г) дати ознайомитись з історією хвороби в її присутності
д) дати хворому його історію хвороби після закінчення робочого дня лікарів
Медичній сестрі необхідно хворому Б. ввести протиправцеву сироватку в дозі 3000 ОД за Безрєдко, але вона цього ніколи не робила і не знає точну методику введення даного лікарського засобу. Які мають бути її дії?
а) порадитись з більш досвідченою медичною сестрою (+)
б) ввести всю дозу препарату хворому внутрішньо-м’язево в ділянці сідниці
в) ознайомитись із інструкцією по застосуванню протиправцевої сироватки і виконати призначення
г) звернутись до лікаря за роз’ясненнями з приводу методики введення протиправцевої сироватки (+)
д) порадитись із санітаркою відділення
До обов’язків медичної сестри входить:
а) надання невідкладної допомоги хворому, при різкому погіршенні його стану (+)
б) призначати хворому метод транспортування
в) призначати хворому лікувальні засоби
г) заміна ліків хворому при відсутності тих, що були призначеними
д) провести контроль санітарної обробки хворого, що була йому зроблена в приймальному відділенні (+)
До обов’язків медичної сестри не входить:
а) розкладка та роздача ліків хворим
|
|
|
б) призначення хворому наркотичних знеболюючих засобів при вираженому больовому синдромі у останнього (+)
в) заповнення температурного листа
г) присутність при обході лікаря
д) заміна ліків хворому при відсутності тих, що були призначеними (+)
Медична сестра веде наступну медичну документацію:
а) температурний лист (+)
б) паспортна частина історії хвороби (+)
в) записує щоденники в історії хвороби
г) заповнює протокол операції в операційному журналі
д) записує призначення в лист призначень
Медична сестра не веде наступну медичну документацію:
а) журнал руху хворих по відділенню
б) записує в лист призначень ліки, які має отримувати хворий (+)
в) записи в історії хвороби про введення наркотичних аналгетиків
г) вимога на дієтичне харчування хворих
д) лист непрацездатності (+)
Які медичні документи ведуть палатні медсестри?
а) журнал передачі чергування (+)
б) листок непрацездатності
в) карта вибулого із стаціонару
г) виписка з історії хвороби
д) журнал призначених маніпуляцій (+)
Коли постова медична сестра повинна виконати термометрію хворим в хірургічному відділенні?
а) тільки вранці
б) тільки ввечері
в) вранці і ввечері (+)
г) протягом дня за призначенням лікаря (+)
д) при поступленні хворого у відділення
Які розчини застосовують для знезараження та зберігання термометрів?
а) дистильована вода
б) 70% розчин спирту (+)
в) потрійний розчин Крупєніна (+)
г) 3% розчин нашатирного спирту
д) 10 % розчин хлораміну Б
Які дані заносяться в температурний лист?
а) результати термометрії(+)
б) результати вимірювання частоти пульсу(+)
в) призначення лікаря під час обходу
г) результати лабораторних досліджень
д) дієтичний стіл, який має отримувати хворий
Які можуть бути типи температурних кривих?
а) гектична лихоманка (+)
б) зубоподібна
в) пряма
г) ремитуюча (+)
д) малярійна
Для транспортування хворих в хірургічному відділенні застосовують:
а) стілець
б) каталку (+)
в) ноші (+)
г) ковдру
д) крісло
Для транспортування хворого із ознаками шлунково-кишкової кровотечі в ендоскопічний кабінет можна застосувати:
а) крісло-каталку (+)
б) функціональне ліжко
в) ноші (+)
г) хворий піде самостійно
д) хворого треба нести на руках
IV. Зміст навчання
В обов’язки медичної сестри входить ретельне виконання правил медичної деонтології – науки про принципи поведінки медичного персоналу.
Догляд за хворими вимагає як уміння виконати різні гігієнічні та лікувальні заходи, так і високоморального, чесного та милосердного ставлення до хворого. Він повинен бути і високо професійним, і деонтологічно витриманим. Милосердне гуманне ставлення до хворого є не менш важливим, ніж професійна майстерність. Психічний стан хворого завжди пригнічений у зв’язку з впливом на центральну нервову систему анатомічний та функціональних розладів у організмі та вимушеним через хворобу переходом (часто раптовим та тривалим, як це буває при травмах та гострих хірургічних захворюваннях) в незвичне становище (виключення із звичайної атмосфери та трудової діяльності, побутові незручності та обмеження, а часто навіть нездатність до самообслуговування та здійснення фізіологічних актів). Створення у хворого доброго, оптимістичного настрою, віра в сприятливий перебіг хвороби, яка великою мірою утверджується за допомогою доброго догляду і чуйного ставлення до хворого, є важливим і почесним обов’язком медичних працівників лікарень та поліклінік.
Велике значення у створенні сприятливого перебування хворого в лікувальній установі мають взаємовідносини між персоналом, хворим та його родичами. Поведінці медичної сестри надається особлива увага. Чутливість, увага, акуратність, готовність завжди прийти на допомогу хворому, вміння утішити його словом, вселити в нього бадьорість, впевненість у сприятливому результаті лікування – важливі якості медичної сестри.
Акуратність і охайність медичної сестри і санітарки, чистота халату і шапочки повинні сполучатись з поведінкою, що відрізняється привітністю, готовністю надати допомогу негайно.
Взаємовідносини середнього та молодшого медичного персоналу повинні проявлятись взаємною повагою. Звертання допустиме лише за ім’ям та по батькові. Не можна в присутності хворих обговорювати помилки, що були допущені при виконанні тих чи інших процедур та маніпуляцій.
Медична сестра повинна звертатись до хворого за ім’ям та по батькові. Турботливе відношення до хворого, що поступає у відділення, сприяє установленню довіри, взаємної поваги, контакту. Під час розмови із хворим медичний персонал повинен строго стежити не тільки за змістом свого мовлення, але і за інтонацією, мімікою, жестикулюванням.
Особлива обережність потребується при спробах хворих отримати роз’яснення щодо діагнозу, особливостях захворювання, можливих ускладненнях, майбутніх дослідженнях тощо. Лікар повинен допомогти персоналу виробити тактичні, спокійні відповіді з рекомендацією звертатись з цими питаннями до лікуючого лікаря.
При виконанні хворому тої чи іншої процедури медичний персонал не повинен вести між собою розмови на абстраговані теми. Потрібно пам’ятати, що це розцінюється хворим як прояв неуваги до нього і не сприяє підвищенню авторитету персоналу. Зовсім не допустиме обговорення при хворому (на початку наркозу або на стадії пробудження) питань перебігу його хвороби, можливих ускладнень тощо, оскільки оцінка хворим почутого може бути неадекватною.
Необережні розмови медичного персоналу при хворому можуть зумовити виникнення у них так званих ятрогенних хвороб. Це за звичай пов’язано з тим, що хворий знаходить у себе ознаки тих хвороб, про які він випадково почув від персоналу, і переконати його в подальшому буває досить важко. В таких випадках хворі нерідко настирливо вимагають лікарських засобів або процедур для лікування хвороб, яких у нього відсутні.
Питання етики у відношеннях персоналу і хворого численні та різноманітні. Рішення їх повинно здійснюватись з урахуванням характеру та особливості хвороби, ступеня порушення функції органів та систем хворого організму, особливостей лікування, і на кінець, з урахуванням характеру хворого. М’якість, тактовність, турботливість, високий професіоналізм, виконання етичних норм поведінки медичного персоналу мають велике значення.
Інформацію про стан і поведінку хворого лікар отримує від медичної сестри протягом доби, а не тільки під час ранішнього обходу. Інколи навіть мало помітні зміни стану хворого можуть свідчити про необхідність проведення екстреної операції. Тому рівень знань та відповідальності медичної сестри хірургічного відділення повинні бути особливо високими. Молоді, малодосвідчені медичні сестри не повинні соромитись сповіщати свої спостереження про стан хворого лікуючому або черговому лікарю або порадитись з більш досвідченою медичною сестрою.
Помилки медичної сестри при оцінці змін стану хворого, при виконанні процедур по догляду або при введенні ліків може призвести до важких ускладнень чи навіть смерті хворого. Тому основними якостями сестри повинні бути добросовісність, чесність. Медична сестра повинна одразу поставити до відома про те, що трапилось, лікуючого лікаря, втручання якого допоможе попередити важке ускладнення або навіть летальний результат. Медична сестра ніколи не повинна брати на себе відповідальність за постановку діагнозу і лікування хворого без призначень лікаря.
В хірургічне відділення входять палати, перев’язочні, маніпуляційний кабінет і операційний блок. Особливістю хірургічного відділення є те, що відділення поділено на дві половини, або складається із двох окремих відділів – чисте і гнійне. Для хворих із нагноєними ранами видаляється окрема палатна секція, або окремі палати в окремому крилі відділення, по можливості як надалі від операційного блоку. Для цих палат окремо виділяється гнійна перев’язочна і всі хворі обслуговуються окремим персоналом. За наявності однієї перев’язочної хворі із гнійними ранами перев’язуються після проведених “чистих” перев’язок з подальшою ретельною обробкою приміщення та обладнання дезинфікуючими розчинами.
Операційний блок – основний лікувально-діагностичний підрозділ хірургічного відділення, що складається із операційних, а також комплексу допоміжних приміщень і приміщень забезпечення, призначений для проведення хірургічних операцій. З метою дотримання умов асептики загально профільний операційний блок повинен мати два ізольованих непрохідних відділення – асептичне, чисте і септичне, гнійне із суворим зонуванням внутрішніх приміщень та окремими для кожного з них допоміжними приміщеннями. Всі приміщення операційного блоку в залежності від ступеня дотримання правил асептики і боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією функціонально поділяються на чотири зони: стерильну, суворого режиму, обмеженого режиму і загально лікарняного режиму.
Потоки в операційному блоці поділяються на “стерильний” для хірургів і операційних сестер, чистий – для хворих, анестезіологів, технічного персоналу і не повинні перетинатися, або стикатися.
Санітарно-гігієнічний режим хірургічного закладу спрямований на виключення негативного впливу факторів лікарняного середовища на хворих і персонал, забезпечення хворому повного гігієнічного, соматичного і психічного комфорту, а персоналу – оптимальних умов праці. Санітарно-гігієнічний режим передбачає дотримання норм місткості лікарняних палат, забезпечення оптимального мікроклімату, хімічного та бактеріологічного складу повітряного середовища, режиму вентиляції та освітлення приміщень, постачання доброякісною питною водою, своєчасне і повне видалення та знезаражування відходів, забезпечення хворих раціональним та збалансованим харчуванням, прибирання приміщень, прання та заміни білизни, дотримання правил особистої гігієни, тощо.
Протиепідемічний режим хірургічного відділення спрямований на запобігання, виникнення та поширення внутрішньолікарняних інфекцій. Основні положення протиепідемічного режиму регламентуються наказом №720.
Особистої гігієни та одягу медичного персоналу у хірургічному відділенні.
Персонал, що доглядає хворих, насамперед повинен бути гігієнічно освіченим, здоровим та охайним. Кожен із учасників догляду за хворими має добре знати гігієнічні правила в межах своїх функціональних обов’язків. Без цієї вимоги він може стати посередником у передачі інфекції хворому, як зовні, зокрема від самого себе, так і від інших хворих, тобто внутрішньо-госпітальної.
У персоналу систематично перевіряють стан здоров’я. Хворих та бацилоносіїв не допускають до роботи, доки вони не одужають. Медичні сестри та санітарки, перед тим як стати до роботи, переодягаються в лікарняну форму в окремих, відведених для цього приміщеннях. Персоналу не дозволяється виконувати свої функції у взутті та одязі, яким він користується поза лікарнею. Одяг медсестри чи санітарки повинен бути охайним: халат та косинки чисті, випрасувані; волосся – сховане під косинку чи шапку; взуття – м’яке та чисте. Прикраси на руках (пальцях) та манікюр не дозволяються. Нігті мають бути коротко зрізаними. Гігієна персоналу має виняткове значення для запобігання внутрішньо-госпітальної інфекції.
Обов’язки медичної сестри:
1. Догляд за хворими і спостереження за санітарним станом закріплених за нею палат.
2. Запис та точне виконання лікувальних та санітарно-гігієнічних призначень лікуючого лікаря.
3. Присутність при обході лікуючим чи черговим лікарем, сповіщання даних про стан здоров’я хворого.
4. Вимірювання температури тіла хворим, запис результатів термометрії у температурний лист, вимірювання пульсу, частоти дихання, діурезу, кількості мокротиння, занесення цих даних у історію хвороби.
5. Спостереження за чистотою, тишею і порядком у палатах, за виконанням хворим правил особистої гігієни, турбота про своєчасне надання хворим всього необхідного для їх догляду та лікування.
6. Надання невідкладної долікарської допомоги важко хворим.
7. Збір матеріалів для аналізів, доставка їх в лабораторію, своєчасне отримання результатів досліджень і вклеювання їх в історію хвороби.
8. Спостереження за виконанням хворими, молодшим медичним персоналом та відвідувачами встановлених правил внутрішнього розпорядку лікарні.
9. Складання порційних вимог і спостереження за тим, щоб хворі отримували призначену дієту.
10. Забезпечувати утримання в справному стані медичного та господарчого інвентарю.
11. Складання вимог на ліки, перев’язувальний матеріал та предмети догляду за хворими.
12. Направлення і супроводжування хворих за призначенням лікаря в діагностичні та лікувальні кабінети, своєчасне повернення із допоміжних кабінетів медичної документації.
13. Прийом хворих, що поступають у відділення, перевірка проведеної в приймальному відділенні санітарної обробки, розміщення хворих у палатах.
14. Ознайомлення хворих із правилами внутрішнього розпорядку, режимом дня і правилами особистої гігієни.
15. Транспортування хворих у відділенні та в лікувальні та діагностичні кабінети.
Документація, що веде медична сестра:
1. Історія хвороби (паспортні дані, результати лабораторних досліджень, температурний лист, лист спостереження за важко хворим, вказівки про санітарну обробку, записи про введення сильно діючих або наркотичних ліків).
2. Листок призначень (записи про виконання тих чи інших призначень).
3. Маніпуляційний журнал.
4. Вимога на дієтичне харчування хворих.
5. Зведення про рух хворих по відділенню.
6. Журнал передачі чергування.
7. Журнал обліку сильно діючих та наркотичних речовин.
8. Журнал реєстрації щеплень проти правця, сказу, тощо.
9. Журнал обліку генеральних прибирань в палатах.
V. Орієнтовна основа дії
Реєстрація хворого, що поступає у хірургічне відділення проводиться в журналі руху хворих. При цьому в журнал заносяться наступні дані:
· Прізвище, ім’я, по батькові.
· Дата народження.
· Місце проживання.
· Професія та місце роботи.
· Дата і час поступлення у відділення.
· Діагноз при поступленні.
· Заключний діагноз.
· Дані про страхування, можливі пільги.
Методика проведення термометрії.
Термометрія у відділенні проводиться за допомогою медичного ртутного термометру. Найбільш часто температура вимірюється в пахвинній ділянці, рідше – в паховій складці (у дітей), порожнині роту, в прямій кишці, у піхві.
Перед вимірюванням температури пахвинну ділянку витирають насухо (в противному випадку дані термометрії можуть бути заниженими). В процесі вимірювання температури хворий повинен щільно притиснути плече до грудної клітки, при цьому важко хворим активно допомагають утримати руку в необхідному положенні.
При проведенні термометрії в прямій кишці хворий повертається на бік, термометр попередньо змащують вазеліном, вводять у просвіт прямої кишки на глибину 2-3 см. В тих випадках, коли температура вимірюється в порожнині роту, термометр поміщають під язик.
Термін вимірювання температури складає 7-10 хвилин. Термометрію проводять вранці (від 6 до 8 години) та ввечері (від 17 до 19 години). В певних випадках, наприклад, при лихоманці виникає необхідність в більш частому вимірюванні температури тіла (через кожні 2-3 години).
Зберігають термометри в спеціальній банці чи стакані, на дно яких кладуть шар вати і наливають на 1/3 об’єму розчин антисептика, наприклад 0,5% розчин хлораміну Б, 70% розчин спирту, потрійний розчин.
Для графічного зображення добових коливань температури тіла заповнюють температурні листи. На температурний лист відповідними точками наносять результати дворазової щоденної термометрії. Ці точки з’єднують між собою, створюючи температурну криву, що відображає при наявності лихоманки той чи інший її вид. В температурному листу ведуть також контроль артеріального тиску, частоти дихання і пульсу, діурезу. Температурний лист заводять на кожного хворого при поступленні і зберігають разом з історією хвороби.
Температуру тіла, певних його ділянок можна виміряти за допомогою: термолабільних смужок, електротермометру, радіокапсул.
Види лихоманок:
· За ступенем підвищення температури: субфебрільна (до 38оС), помірну (38-39оС), високу (39-41оС), надмірна чи гіперпиретична (більше 41оС).
· За терміном течії: миттєва (до кількох годин), гостра (до 15 діб), підгостра (15-45 діб), хронічна (більше 45 діб).
· За типом температурної кривої: постійна, послаблююча (ремитуюча), переміжна, гектична, спотворена, неправильна, зворотна, хвилеподібна.
Розкладка та роздача ліків хворим
Роздача ліків хворим проводиться 3 рази на день перед їдою. Частіше користуються лотками, розділеними на комірки, в яких вказане прізвище хворого, призначені ліки. Інколи користуються рухливими столиками, на яких розміщують всі ліки. Перед роздачею ліків медична сестра повинна впевнитись в їх придатності. Перед розкладкою ліків необхідно перевірити етикетку на них (назва, доза, термін їх придатності). Під час роздачі ліків медсестра повинна пояснити хворим, коли і як правильно приймати ліки, важким хворим допомогти прийняти їх.
Не можна видавати хворому одразу всю добову дозу ліків. Медична сестра не має права міняти призначення, а також давати ліки без призначення лікаря. Виключенням можуть стати випадки раптового порушення стану хворого. Медсестра спостерігає за реакцією хворого на медикаменти і, якщо замітить ознаки не переносності, повинна утриматись від виконання призначення і докласти про це лікарю. Медсестра повинна простежити за тим, щоб ліки були прийняті. Якщо хворий хоче знати, які ліки і для чого, то необхідно відповісти не його питання, виконуючи всі правила деонтології.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1099; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!