Тема 13. Політичний розвиток і політичний процес
Тема 12. Особистість і політика
Сутність політичної свідомості. Масова свідомість, її роль у політичному житті. Взаємодія індивідуальної і масової свідомості. Деформація політичної свідомості на ґрунті тоталітаризму. Протиріччя формування політичної свідомості під час демократизації.
Суть політичної ідеології. Наслідки тотальної ідеологізації суспільного життя. Зміст і межі деідеологізації в політиці.
Громадська думка - специфічний стан суспільної свідомості. Способи виявлення і вивчення стану громадської думки. Політичний моніторинг.
Сутність політичної культури, її визначення ( Г. Алмонд, С. Верба, М. Бернстейн, В.Липинський). Структура політичної культури. Вплив національного характеру на політичну культуру. Функції політичної культури та її типи. Співвідношення поняття "політична культура" і " громадянська культура". Громадянська культура і політична цивілізованість.
План семінарського заняття:
1. Сучасні концепції політичної соціалізації. Основні засоби та типи політичної соціалізації. Сучасні проблеми політичної соціалізації в Україні та умови їх подолання.
2. Політична культура: підходи і визначення. Типи політичної культури та особливості політичної культури перехідного типу.
3. Виникнення ідеології та її функції. Типи ідеологій та їх зміст.
Література:
Азаров Н.И. Политическая психология личности и масс // Социально-политический журнал. - 1997. - №2.
|
|
Алмонд Г.А., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии //Полис, 1992, № 2.
Андреев С.С. Политическое сознание и политическое поведение // Социально-политический журнал. – 1992. - №8.
Арендт Х. Массы и тоталитаризм // Вопросы социологии. – 1992. – Т. 1. – Вып. 1.
Актон Д. Історія волі в античності. // Поліс. — 1993. — № 2.
Бебик В. Наша політична культура. // Політологічні читання. — 1992. — № 1. - с. 6-23.
Білецький М. Загроза нової ідеократії. // Політологічні читання. —1994. — №4. -с. 121-126.
Білоус А. Якого кольору ідеологія. // Віче. — 1993. — № 6. — с. 80-90.
Вятр В. Соціологія політичних відносин. — М., 1979. ^ Ільїн М. Б., Коваль В. И. Особистість у політику: хто грає короля? // Поліс. - 1991. - №6.
Гозман Л.Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. – Ростов на Дону, 1996.
Головаха Є. Особливості політичної свідомості. // Політологічні читання. — 1992. - № 1-2. - с. 24-40.
Гаджиев К. Міркування про волю. // Питання філософії. — 1993. — № 2.
Гринстайн Ф. И. Особистість і політика. // Соціально-політичні науки. — 1991. - № 10,
Досьє «Діалогу» — права людини. //Діалог. — 1991. — № 13, 15, 16.
Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология. - М., 1996. - С.209-258.
Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. М., 1994.
|
|
Дудченков О.Н., Мытиль А.В. Социальная идентификация и адаптация личности // Социологические исследования. - 1995. - №6. - С.110-119.
Задорожнюк И. Изучение толпы //Свободная мысль. -1997. - №5.
Камалов М. Демократична політична культура: американський досвід. // Вісник МГУ. - 1991. - Серія 12. - № 5. - с. 73-78. Лісовий В. Поняття політичної культури: сучасний стан політичної культури в Україні. // Розбудова держави. — 1994. — № 3. — с. 52-57.
Констан Б. Про волю в древніх у її порівнянні з волею в сучасних людей. // Поліс. - 1993. — № 3.
Лебон Г. Психология народов и масс // Диалог. - 1992. - №3.
Матц У. Ідеології як детермінанти політики в епоху модерну. // Поліс. — 1992. - № 1-2. - с. 130-142.
Назаров М. Типи політичної свідомості. // Социс. — 1992. — № 6.
Одайник В. Психология политики. Политические и социальные идеи. К.Г. Юнга. С-Пб., 1996.
Ольшанский Д. Масові настрої перехідного часу. // Питання філософії. — 1992. — № 4.
Осипов Г. Міфи часу, що іде. // Социс. — 1992. — № 6.
Рудакевич О. Політична культура України: труднощі і шляхи відродження. // Розбудова держави. — 1995. — № 1.
Рудакевич О. Ментальність і політична культура української нації. // Розбудова держави. - 1995. - № 10. Українська душу. К.: МП «Фенікс», 1992.
|
|
Сметанин Е.Н. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации населения в условиях становления рыночной экономики // Регионология. - 1995. - №3. - С.134-141.
Смольков В.Г. Модели социального партнерства // Социально-политический журнал. - 1998. - №5.- С.156-163.
Шестопал Е.Б. Личность и политика. Крат. Очерк современных западных концепций политической социализации. - М., 1988.
Шинкарук В. Громаданське суспільство, держава, ідеологія. // Розбудова держави. - 1994. - № 5. - с. 53-56.
Штика О. Ідеологія та держава як чинники творення нової України (засідка політико-ідеологічної доктрини). // Політологічні читання. — 1995. — № 2. — с. 109-139.
Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого "я". – Минск, 1994.
Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1980.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций // Полис, 1994, №1.
Цимбалістий Б. Політична культура українців. // Сучасність. — 1994. — № 3, 4.
Юрьев А.И. Введение в политическую психологию. – Л., 1992.
Wilson J. Religion in American Society. The Effective Presence. N.Y., 1978. P. 211.
Grenstein F. A note on the ambiguity of political socialization: definitions, criticism and strategies of inquiry // The civil culture revisited. Ed. Almond and Verba, Boston, 1980.
Rosenbaum W. Political culture. N.Y., 1975.
Miller A.,Wlezien C. The social group dynamics of partisan evaluations // Electoral studies, 1993, vol. 12, ј 1.
White S. Political culture and soviet politics. N. J. - L., 1979.
|
|
Lane R. Political man: toward a conceptual base // Comparative politics series 01-046, 1973, Vol. 4
Converse P. E. Public opinion and voting behavior // Handbook of political science, eds Greenstein F., Polsby N. Reading (Mass.), 1975.
Тема 13. Політичний розвиток і політичний процес
Загальне визначення політичного процесу. Структура політичної діяльності, умови і результати, суб'єкти і об'єкти, цілі і засоби, інтереси і цінні настанови. Поняття «політична акція». Політичний процес як ланцюг політичних ситуацій: змінюваність у часі і просторі.
Функціональний зміст політичного процесу. Його основні стадії: утворення політичної системи, відновлення її компонентів і ознак, прийняття і виконання рішень, контроль за її функціонуванням і розвитком. Вертикальні і горизонтальні зв'язки і взаємодії в політичному процесі. «Прямі» і "зворотні" зв'язки в політиці.
Представництво в системі політичної діяльності. Умови ефективної представницької діяльності. Партійна форма політичної діяльності, її зміст і демократизм.
Стратегія і тактика як спосіб організації політичної діяльності. Діагноз порядку і співвідношення соціально-політичних сил. Прогноз розвитку ситуації. Прийняття політичних рішень, їхня класифікація. Вибір засобів реалізації стратегічних і тактичних рішень. Політичні компроміси, маневри і розрахунки, наступи і відступи, ізоляція і нейтралізація противника. Антитехнологія в політичній діяльності: її мета і засоби.
Політичний маркетинг - спосіб організації політичної діяльності. Структура та технологія виробництва політичного продукту. Реклама та реалізація політичного продукту. Рейтинг - "ціна" політичного продукту. Реалізація політичного продукту. Маркетинг як фактор стимулювання й ефективності політичної діяльності. Організація попиту на політичний продукт
План семінарського заняття:
1. Політичний процес: зміст та типологія.
2. Природа політичних змін: головні наукові підходи.
3. Причини криз політичного розвитку та їх типологія.
Література:
Володин А. Гражданское общество и модернизация в России (Истоки и современная проблематика)// Полис, 2000. №3.
Гельман В. Трансформация в России: политический режим и демократическая оппозиция. М., 1999.
Дилигенский Г. Индивидуализм старый и новый (Личность в постсоветском социуме)// Полис, 1999. №3.
Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. М.. 1993.
Елизаров А. Элитистские теории демократии и современный российский политический процесс// Полис, 1999. №1.
Здравомыслов А. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве. М., 1998.
Здравомыслов А. Социология конфликта. М., 1995.
Ильин В., Панарин А., Ахиезер А. Реформы и контрреформы в России. Циклы модернизационного процесса. М., 1996.
Колобов В. и др. Процесс принятия внешнеполитических решений: исторический опыт США, государства Израиль и стран Западной Европы. Н-Новгород, 1992.
Красильщиков В. Вдогонку за прошедшим веком: Развитие России в XX веке с точки зрения мировых модернизаций. М., 1998.
Красильщиков В. Мировые модернизации и судьбы страны// Свободная мысль, 1999. №2.
Красильщиков В. Россия и мировые модернизации// Pro et contra. Три века отечественных реформ. Лето, 1999. Т.4. №3.
Лебедева М. Политическое урегулирование конфликтов: подходы, решения, технологии. М., 1998.
Матц У. Идеология как детерминанта политики в эпоху модерна// Полис, 1992. №1-2.
Матвеев Р. Теоретическая и прикладная политология. М., 1997.
Мухаев Р. Политология. М.. 1998.
Максимов А. "Чистые" и "грязные" технологии выборов. Российский опыт. М., 1999.
Мельвиль А. Опыт теоретико-методологического синтеза структурного и процедурного подходов к демократическим транзитам// Полис, 1998. №2.
Модернизация в России и конфликт ценностей. М.. 1994.
Модернизация: зарубежный опыт и Россия. М.. 1994.
Пугачев В., Соловьев А. Введение в политологию. М., 1996.
Преобразования в России: итоги десятилетия// Pro et contra, Весна 1999. Т.4. №2.
Распопов Н. Политическое развитие и модернизация. Н-Новгород, 1994.
Российское общество: становление демократических ценностей? М., 1999.
Регионоведение: социально-политический аспект. Н-Новгород, 2000.
Соловьев А. Политология. Политическая теория. Политические технологии. М., 2000.
Структура и динамика российского электорального пространства (Круглый стол)// Полис, 2000. №2.
Страхов А. Изучение электорального поведения россиян: социокультурный подход// Полис, 2000. №3.
Современные буржуазные теории социального изменения развития. Вып.1. М., 1992.
Штомпка П. Социология социальных изменений. – М., 1998.
Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. Сравнительное изучение цивилизаций. М.. 1999.
Фадеев Д. От авторитаризма к демократии: закономерности переходного периода// Полис, 1992. №1-2.
Цветков А. Управление социально-политическими процессами. М., 1995.
Центр и регионы// Pro et contra. Зима, 2000. -Т.5. - №1.
Тема 14. Світова політика і міжнародні відносини
Міждержавні відносини та їхнє місце у міжнародному політичному процесі. Глобальний, регіональний та субрегіональний рівні міждержавних відносин. Соціальні і політичні рухи в світовому політичному процесі.
Національні ( державні) інтереси на міжнародній арені. Г. Моргентау про мораль і цинізм у міжнародній політиці, про "національний інтерес" як центральне поняття теорії світової політики. Сфери зовнішньополітичної діяльності, її зміст і особливості. Фактори зовнішньої політики держави.
Деідеологізація міждержавних відносин. Переосмислення зовнішньо - політичних цілей, способів і засобів їх досягнення. Нові уявлення про фактори взаємо збереження держав. Стратегія і мораль виживання людства.
Рівноправність країн і народів. Державний суверенітет. Право народів на самовизначення і вільний вибір шляху соціального .розвитку. Демократизація та гуманізація міжнародних відносин.
Військові та невійськові засоби безпеки. Ідеї оборонних військових доктрин і розумної достатності військової могутності. Проблеми обмеження і скорочення озброєнь.
Міжнародні конфлікти та засоби їх розв'язання. Концепція міжнародних конфліктів К. Райта. Політика національного примирення.
Зростання ролі 00Н як універсальної міжнародної організації. Л. Браун про національну і міжнародну безпеку, про майбутнє «життєздатне суспільство».
План семінарського заняття:
1. Міжнародні відносини та міжнародна політика: природа та співвідношення.
2. Засади та зміст міжнародної політики.
3. Особливості та тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
Література:
Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни, — М., 1991.
Алтухов В, Политика и видение будущего // Общественные науки и современность. — 1992. — №3.
Алтухов В. Философия многомерного мира // Общественные науки и современность. — 1992. — № 1.
Аппатов С.П. Новое политическое мышление и современные международные отношения: анализ современной политологии. — Одесса, 1991.
Балабаева З.В. Идеология социального глобализма. Критический анализ доктрины Римского клуба. — К, 1989.
Барко В. Соціальний розвиток та політичний прогрес: чи прийшов час зміни пріоритетів? // Розбудова держави. — 1993. — №7.
Белл Д. Третья технологическая революция и ее возможные социоэкономические последствия- — М., 1990.
Бжезінський 3. Сприяти консолідації геополітичного плюралізму в межах колишнього СРСР // Україна, Європа, Світ. — 1994. —№8-11.
Бжезінський 3. Україна повинна стати європейською державою // Сучасність,~1992.—№3.
Бунге М. Холотехнодемократия: альтернатива капитализму и социализму // Вопросы философии- — 1994. — № 6.
Вебер А.Б. Быть или не быть... Глобальное управление как мировая проблема // Международная зкономика и международные отношения. — 1993. — № 4.
Видрін Д., Табачник Д. Україна на порозі XXI ст. Політичний аналіз. — К, 1995.
Вочковський І. Життя нації: наука про націю та Її життя// Дзвін. —1997. — Січень. - С.100.
Гаджиев К.С. Конец евро-центристского мира и новая конфигурация геополитических сил. — М., 1993.
Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. — М., 1990.
Гончаренко М. Життєвість національного // Сучасність. — 1993. — №2.
Гончаренко О. Поширення НАТО і Україна // Економічний часопис. — 1997. — № 4.
Горбулін В. Національна безпека України та міжнародна безпека // Політична думка. — 1997. — № 1.
Грабенюк Г. Права нації чи права людини? // Державність. — 1993- — №2
Грищенко Т. Геостратегія постбіополярності (Сучасні американські концепції та Україна) // Політична думка,— 1997.—№ 1.
Декларація прав національностей України // Відомості Верховної Ради України —1991. —№53.
Декларація про державний суверенітет України // Нове законодавство України. -1992.—Випуск 1.
Денісов В. За стандартами міжнародного права // Політика і час. — 1992—№11, 12.
Деркач Л., Веретенников С., Ермолаев А. Бесконечно длящееся настоящее. Украина: четыре года пути. — К., 1995.
Дробот Г. Противоречия и баланс сил в международных отношениях // Социально-политические науки. — 1991. — №2-
Закон України про національні меншини її Україні // Відомості Верховної Ради України. - 1992. — №36.
Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. — Львів, — 1995. — С.42-69.
Кириченко В. Національні інтереси: баланс компромісів, синтез доцільності // Віче. — 1992. — № 9.
Кононенко С. Новітня великодержавність // Політична думка.— 1997.—№ 1.
Конституція (Основний закон) України. — К., — 1996.
Концепція національної безпеки України // Розбудова держави. — 1997. — № 4.
Корш Ф. Про Українське національне відродження // Вісник Академії наук України. —1993. —№3.
Косолапов Н.А. Международная безопасность и глобальный политический процесс // Международная экономика международные отношения- — 1992. — № 12.
Красильщиков В. Ориентиры грядущего? Постиндустриальное общество и парадоксы истории // Общественные науки и современность. — 1993. — № 2.
Кременюк В.А. Встановлення миру: світло і тіні сучасного умиротворення // США: економіка, політика, ідеологія. — 1997. —№3-"—С.5-18.
Кудрячеко А.І. Східна Європа на шляху змін. — К, 1990.
Кудряченко А. Головні засади зовнішньої політики України // Віче- — 1996. — № 8,
Кудряченко А.І. Європейська політика ФРН (1970—1991 рр,).
КухтаБ.Л. З історії української політичної думки. —К,, — 1994.
Литвиненко О. Інформаційна безпека — складова національного суверенітету // Політика і час — 1997. — № 4.
Лісіцин Е.М. Проблеми європейської безпеки // Спостерігач. — 1894. — № 2.
Лсснер П. Парадокси розвитку світового співтовариства //Політична думка. — 1996. — № 3—4.
Мир XXI века и христианская традиция // Вопросы философии. — 1993. — № 8.
Мироненко А.Н. Проблемы ядерного века и пути их решения. — К, 1989.
Моисеев Н.Н. Человек и неосфера. — М., 1990.
Національна безпека України: історія і сучасність. — К., 1993.
Нова Україна в новій Європі // Політика і час — 1992. — № 2.
Основні напрями зовнішньої політики України // Політика І час,— 1993. —№11.
Основные сведения об Организации Объединенных Наций. — М., 1995.
Павленко Ю. Три підходи до розуміння світового історичного процесу // Політична думка. — 1997. — № 1.
Пахомов Ю. Цивілізаційні виклики і сучасна Україна // Політична думка - — 1997. — № 1.
Печчеи А. Человеческие качества. — М., 1990
Пирожков С. Національні інтереси України: концепція безпеки і сучасні реалії геополітичної ситуації в Європі // Віче. — 1992. — № 11.
Політологія посткомунізму: політичний аналіз посткомуністичних суспільств. — К, 1995.
Права людини. Міжнародні договори України. — К, 1992.
Рахманінов Ю. Шанси глобальної безпеки в XX ст. // Міжнародне життя • 1995.—.№11-12.
Ротфельд А. Пошуки системи колективної безпеки // Міжнародне життя — 1994—№10.—С-54-б4.
Рябов С.Г. Теорія міжнародної політики // Політологічні читання. — 1995 — № 1.
Самая благородная наука: об основных понятиях международно-политической теории. — М., Международные отношения. — 1990.
Сікора І. Геополітична легітимація ролі України в новому світовому порядку // Політологічні читання. — 1994. — № 1.
Удалов В. Баланс сил и баланс интересов// Международная жизнь.—1990- —-№5.
Удовенко Г.Й. Завдання зовнішньополітичної служби України на сучасному етапі // Політика і час. — 1995, — № 8.
Україна і Росія в новому геополітичному просторі: аспекти взаємовідносин // Віче. — 1995. — № 7.
Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986—2990 рр. — К, 1993.
Україна та міжнародне співтовариство // Політична думка. — 1993. — № 1.
Українська державність у XX ст. і історико-політичний аналіз —К, 1996.
Урсул Л.Д. Путь в неосферу. Концепция выживания и устойчивого развития цивилизации. — М., 1993.
Франк А.Г. Смещение мировых центров с Востока на Запад // Латинская Америка. — 1993, — № 2.
Хантігнгтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософська і соціологічна думка. — 1996. — № 1—2.
Циганков П.А. Міжнародні відносини як особливий різновид суспільних відносин // Політологічні читання, — 1992. — №2.
Шпорлюк Р. Російське питання й імперська експансія // Політична думка. — 1996. — № 3—4.
Ясперс К. Будущий мировой порядок // Век XX и мир. — 1990. — № 9
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 115; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!