Драматичного ТВОРУ (Олександр Ірванець «маленька п’єса про зраду для однієї актриси»)

АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ»

Тема 1. Специфіка літературознавчого аналізу. Літературно-художній твір як об’єкт дослідницької діяльності.

Тема 2. Специфіка аналізу змістових компонентів твору.

Тема 3. Специфіка аналізу змістової форми: художній світ.

Тема 4. Специфіка аналізу художньої форми: композиція і сюжет.

Тема 5. Специфіка аналізу форми твору: художня мова.

Тема 6. Аналіз родової, видової та жанрової форми твору.

Тема 7. Аналіз-інтерпретація епічного твору.

Тема 8. Аналіз-інтерпретація драматичного твору.

Тема 9. Аналіз-інтерпретація ліричного твору.

Тема 10. Аналіз-інтерпретація ліро-епічного твору.

семінар № 1 − 2

Аналіз-ІНТЕРПРЕТАЦІя

ЕПІЧНОГО ТВОРУ (Василь СИМОНЕНКО «БІЛІ ПРИВИДИ»)

1. Вступний (підготовчий етап):

Ú короткі біографічні відомості про автора (потрібно зосередитися винятково на тій інформації, яка допоможе краще зрозуміти твір);

Ú історія написання і видання твору.

 

2. Аналіз змістових компонентів твору:

Ú Тематика:

визначте тему.

якщо тем кілька, вкажіть основну і другорядні,

до якого типу належить тема твору (особистісно-психологічна, морально-етична, суспільно-політична, історична, воєнна , філософська, метафізична; фантастична тощо),

до якого різновиду належать ці теми (вічні, конкретно-історичні);

Ú Проблематика:

визначити головну проблему і схарактеризуйте її,

вкажіть другорядні проблеми, які персонажі є їх носіями, як вони втілюються,

визначте тип проблематики (міфологічна, національна, соціокультурна, романна, філософська, їх поєднання);

Ú Ідея:

вкажіть авторську ідею (за умови, що вона чітко сформульованою самим автором),

визначте і схарактеризуйте об’єктивну ідею твору,

до якої типологічної групи належить ідея твору (моральна, релігійна, наукова, соціально-політична , культурологічна, естетична тощо).

Ú Пафос:

визначте домінуючий пафос твору і схарактеризуйте його (трагізм, драматизм, елегійність, сентиментальний, романтичний, героїчний, ідилічний, сатиричний, гумористичний, іронічний тощо),

вкажіть і схарактеризуйте додаткові модуси художності (різновиди пафосу).

Увага! Під час аналізу треба враховувати взаємопов’язаність елементів: головна тема → головна проблема → головна ідея → домінуючий пафос (тобто кожна тема пов’язана з відповідною проблемою, ідеєю і пафосом).

 

3. Аналіз змістової форми – складових художнього світу:

Ú світ людей:

схарактеризувати форми присутності людей у творі (образи оповідача/розповідача, автора, читача),

докладніше зупинитися на характеристиці образів-персонажів, зокрема потрібно схарактеризувати головного героя за вказаною схемою.

 

Засіб Фрагмент тексту Які особливості внутрішнього світу тут відображені

Засоби непрямого проникнення у внутрішній світ людини

Літературно-художній антропонім    
Портрет    
Вчинки    
„Видима мова душі” (міміка, пантоміміка, інтонація)    
Особливості мовлення персонажів    
Речі як характеризуюча бутафорія    
Пряма авторська характеристика    
Самохарактеристика    
Характеристика іншими персонажами    

Засоби прямого проникнення у внутрішній світ людини

Психологічний аналіз    
Самоаналіз    
Внутрішні монологи та діалоги    
Невласне пряма мова    
Прийом «потоку свідомості»    
«Живий символ»    
Листування    
Інтимні щоденникові записи    
Сновидіння, галюцинації, які виявляють несвідоме в людині    

підсумовуючи, вказати на особливості втілення художньої концепції особистості у творі;

Ú характеристика світу природи: позапейзажні образи природи, пейзаж

випишіть пейзаж,

проаналізуйте його складові,

вкажіть різновид пейзажу (сільський, міський або урбаністичний, степовий, морський, лісовий, гірський, північний чи південний, екзотичний тощо),

які функції пейзаж виконує у творі (позначення місця дії, психологічна, характеризуюча);

Ú світ речей (речі-деталі, інтер’єри)

випишіть інтер’єр,

проаналізуйте його складові,

які функції він виконує у творі (культурологічну, характерологічну, сюжетно-композиційну тощо);

Ú особливості відтворення часу і простору:

коли відбувається дія твору (за допомогою яких маркерів ми це дізнаємося),

протягом якого часового проміжку,

чи є часові зміщення,

час конкретний чи абстрактний,

символіка часу,

визначити форми часу (біографічний, історичний, космічний, календарний, добовий),

де відбувається дія твору,

простір умовний чи конкретний,

символіка простору,

специфіка переміщення персонажів у просторі,

визначити образи простору: замкнутий / відкритий, земний / космічний, реально видимий / уявний, предметність близька / віддалена.

 

4. Аналіз композиційної форми:

Ú Схарактеризуйте форму композиції: подієва (хронологічна, ретроспективна, вільна, подієво-розповідна) чи неподієва; композиція проста чи складна;

визначте композиційні прийоми (повтор, посилення, протиставлення, монтаж), визначте тип композиції залежно від домінуючих композиційних прийомів: домінують повтори (анафористична, амебейна, епіфористична, рефрен, кільце, спіраль, «стик»); поєднуються повтор і протиставлення – дзеркальна композиція; монтаж (монтажна композиція);

Ú аналіз елементів зовнішньої (видимої) композиції:

заголовок:

схарактеризуйте заголовок,

як він пов’язаний із текстом твору,

символічний чи «прямий» заголовок,

визначте тип заголовку (заголовки, що репрезентують основну тему чи проблему твору, заголовки, які задають сюжетну перспективу твору,заголовки-антропоніми, заголовки, які позначають простір і час),

функції заголовку (номінативно-інформативна, рекламно-експресивна, графічно-розмежувальна тощо);

епіграф,

схарактеризуйте епіграф, звідки він запозичений, коротка інформація про джерело-«донора»,

як він пов’язаний із текстом твору («Я» епіграфу і «я» тексту: унісон; розвиток теми; полеміка; дистанція),

функції епіграфу:

діалогізуюча (у чому виявляється),

інформативна (інформація про автора, інформація про текст – змістово-фактуальна, змістово-концептуальна, змістово-підтекстова),

формовизначна;

присвята,

кому присвячений твір (коротка інформація про особу),

як ви вважаєте, чому саме цій особі (явищу),

символіка присвяти,

функції присвяти;

передмова і післямова, пролог та епілог (проаналізуйте їх функції);

 

Ú аналіз композиції образної системи (поділ персонажів на головних, другорядних, епізодичних; принципи групування персонажів тощо).

 

5. Аналіз сюжетної форми:

Ú специфіка фабули (переказати фабулу, визначити її тип – документально-фактична, умовно-фактична, вигадана),

Ú схарактеризуйте зв'язок фабули із сюжетом,

Ú функції сюжету (яка домінує – перипетійна чи характерологічна, залежно від цього – сюжет динамічний чи адинамічний),

Ú кількість сюжетних ліній,

Ú тип сюжету: концентричний / доцентровий чи кумулятивний / відцентровий (багатолінійний чи хронікальний),

Ú аналіз конфлікту як рушія сюжету:

визначити «учасників» конфлікту,

з приводу яких проблем вони конфліктують,

тип конфлікту (особа – особа, особа – суспільний устрій, внутрішній конфлікт);

проаналізуйте характер конфлікту,

за значимістю – головний і другорядні,

за цариною побутування – зовнішній чи внутрішній;

за типовістю – типовий чи нетиповий;

архетипний чи субстанціональний,

за тематикою: виробничий, політичний, національний, побутовий, етичний;.

Ú визначте і схарактеризуйте сюжетні елементи (етапи розгортання конфлікту):

експозицію (яка вона – пряма, затримана, розпорошена, зворотна ),

зав’язку,

розвиток дії (перипетії),

кульмінацію,

розв’язку;

Ú вкажіть наявні у творі засоби сюжетної композиції: замовчування, ретардація, ретроспекція, одивнення, експлікація (з'ясування), засіб спільного подорожування, засіб фальшивої розв'язки, упізнавання, невпізнання, помилка, плутанина, антиципація (символ, віщий знак, добра або лиха прикмета, пророцтво, онірична антиципація у формі віщого сну, алюзійна антиципація, позаконтекстуальна, передчуття, пересторога тощо;

Ú схарактеризуйте позасюжетні елементи

види описів і їх характеристика (характеризувати стисло – як елементи композиції),

типи і функції авторських відступів (ліричні, філософсько-моралістичні, публіцистичні, історичні та ін.);

чи є у творі вставні епізоди, яка їх роль у творі,

місце і функції позасюжетних елементів у літературному творі.

 

6. Аналіз власне мовної форми:

Ú Аналіз власне словесної форми

фоніка,

графічне оформлення тексту,

лексика і стилістика,

тропіка,

синтаксис;

Ú мовна характеристика персонажів,

Ú аналіз викладової форми.

 

Аналіз жанрової форми

Ú рід,

Ú вид,

Ú жанр (обґрунтувати визначення, вказати на традиційність/новартоство жанрової форми).

 

8. Зразком якого літературного напрямку, течії є твір (обґрунтувати).

 

9. Підсумок:

Ú  особливості рецепції твору (оцінки критиків і літературознавців),

Ú загальний висновок про мистецьку вартість твору,

Ú які функції він виконує?

Ú місце твору в доробку митця та історико-літературному процесі.

 

семінар № 3 − 4

Аналіз-ІНТЕРПРЕТАЦІя

драматичного ТВОРУ (Олександр Ірванець «маленька п’єса про зраду для однієї актриси»)

10. Вступний (підготовчий етап):

Ú короткі біографічні відомості про автора (потрібно зосередитися винятково на тій інформації, яка допоможе краще зрозуміти твір);

Ú історія написання і видання твору.

 

11. Аналіз змістових компонентів твору:

Ú Тематика:

визначте тему.

якщо тем кілька, вкажіть основну і другорядні,

до якого типу належить тема твору (особистісно-психологічна, морально-етична, суспільно-політична, історична, воєнна , філософська, метафізична; фантастична тощо),

до якого різновиду належать ці теми (вічні, конкретно-історичні);

Ú Проблематика:

визначити головну проблему і схарактеризуйте її,

вкажіть другорядні проблеми, які персонажі є їх носіями, як вони втілюються,

визначте тип проблематики (міфологічна, національна, соціокультурна, романна, філософська, їх поєднання);

Ú Ідея:

вкажіть авторську ідею (за умови, що вона чітко сформульованою самим автором),

визначте і схарактеризуйте об’єктивну ідею твору,

до якої типологічної групи належить ідея твору (моральна, релігійна, наукова, соціально-політична , культурологічна, естетична тощо).

Ú Пафос:

визначте домінуючий пафос твору і схарактеризуйте його (трагізм, драматизм, елегійність, сентиментальний, романтичний, героїчний, ідилічний, сатиричний, гумористичний, іронічний тощо),

вкажіть і схарактеризуйте додаткові модуси художності (різновиди пафосу).

Увага! Під час аналізу треба враховувати взаємопов’язаність елементів: головна тема → головна проблема → головна ідея → домінуючий пафос (тобто кожна тема пов’язана з відповідною проблемою, ідеєю і пафосом).

 

12. Аналіз змістової форми – складових художнього світу:

Ú світ людей:

схарактеризувати форми присутності людей у творі (образи оповідача/розповідача, автора, читача),

докладніше зупинитися на характеристиці образів-персонажів, зокрема потрібно схарактеризувати головного героя за вказаною схемою.

 

Засіб Фрагмент тексту Які особливості внутрішнього світу тут відображені

Засоби непрямого проникнення у внутрішній світ людини

Літературно-художній антропонім    
Портрет    
Вчинки    
„Видима мова душі” (міміка, пантоміміка, інтонація)    
Особливості мовлення персонажів    
Речі як характеризуюча бутафорія    
Пряма авторська характеристика    
Самохарактеристика    
Характеристика іншими персонажами    

Засоби прямого проникнення у внутрішній світ людини

Психологічний аналіз    
Самоаналіз    
Внутрішні монологи та діалоги    
Невласне пряма мова    
Прийом «потоку свідомості»    
«Живий символ»    
Листування    
Інтимні щоденникові записи    
Сновидіння, галюцинації, які виявляють несвідоме в людині    

підсумовуючи, вказати на особливості втілення художньої концепції особистості у творі;

Ú характеристика світу природи: позапейзажні образи природи, пейзаж

випишіть пейзаж,

проаналізуйте його складові,

вкажіть різновид пейзажу (сільський, міський або урбаністичний, степовий, морський, лісовий, гірський, північний чи південний, екзотичний тощо),

які функції пейзаж виконує у творі (позначення місця дії, психологічна, характеризуюча);

Ú світ речей (речі-деталі, інтер’єри)

випишіть інтер’єр,

проаналізуйте його складові,

які функції він виконує у творі (культурологічну, характерологічну, сюжетно-композиційну тощо);

Ú особливості відтворення часу і простору:

коли відбувається дія твору (за допомогою яких маркерів ми це дізнаємося),

протягом якого часового проміжку,

чи є часові зміщення,

час конкретний чи абстрактний,

символіка часу,

визначити форми часу (біографічний, історичний, космічний, календарний, добовий),

де відбувається дія твору,

простір умовний чи конкретний,

символіка простору,

специфіка переміщення персонажів у просторі,

визначити образи простору: замкнутий / відкритий, земний / космічний, реально видимий / уявний, предметність близька / віддалена.

 

13. Аналіз композиційної форми:

Ú Схарактеризуйте форму композиції: подієва (хронологічна, ретроспективна, вільна, подієво-розповідна) чи неподієва; композиція проста чи складна;

визначте композиційні прийоми (повтор, посилення, протиставлення, монтаж), визначте тип композиції залежно від домінуючих композиційних прийомів: домінують повтори (анафористична, амебейна, епіфористична, рефрен, кільце, спіраль, «стик»); поєднуються повтор і протиставлення – дзеркальна композиція; монтаж (монтажна композиція);

Ú аналіз елементів зовнішньої (видимої) композиції:

заголовок:

схарактеризуйте заголовок,

як він пов’язаний із текстом твору,

символічний чи «прямий» заголовок,

визначте тип заголовку (заголовки, що репрезентують основну тему чи проблему твору, заголовки, які задають сюжетну перспективу твору,заголовки-антропоніми, заголовки, які позначають простір і час),

функції заголовку (номінативно-інформативна, рекламно-експресивна, графічно-розмежувальна тощо);

епіграф,

схарактеризуйте епіграф, звідки він запозичений, коротка інформація про джерело-«донора»,

як він пов’язаний із текстом твору («Я» епіграфу і «я» тексту: унісон; розвиток теми; полеміка; дистанція),

функції епіграфу:

діалогізуюча (у чому виявляється),

інформативна (інформація про автора, інформація про текст – змістово-фактуальна, змістово-концептуальна, змістово-підтекстова),

формовизначна;

присвята,

кому присвячений твір (коротка інформація про особу),

як ви вважаєте, чому саме цій особі (явищу),

символіка присвяти,

функції присвяти;

передмова і післямова, пролог та епілог (проаналізуйте їх функції);

 

Ú аналіз композиції образної системи (поділ персонажів на головних, другорядних, епізодичних; принципи групування персонажів тощо).

 

14. Аналіз сюжетної форми:

Ú специфіка фабули (переказати фабулу, визначити її тип – документально-фактична, умовно-фактична, вигадана),

Ú схарактеризуйте зв'язок фабули із сюжетом,

Ú функції сюжету (яка домінує – перипетійна чи характерологічна, залежно від цього – сюжет динамічний чи адинамічний),

Ú кількість сюжетних ліній,

Ú тип сюжету: концентричний / доцентровий чи кумулятивний / відцентровий (багатолінійний чи хронікальний),

Ú аналіз конфлікту як рушія сюжету:

визначити «учасників» конфлікту,

з приводу яких проблем вони конфліктують,

тип конфлікту (особа – особа, особа – суспільний устрій, внутрішній конфлікт);

проаналізуйте характер конфлікту,

за значимістю – головний і другорядні,

за цариною побутування – зовнішній чи внутрішній;

за типовістю – типовий чи нетиповий;

архетипний чи субстанціональний,

за тематикою: виробничий, політичний, національний, побутовий, етичний;.

Ú визначте і схарактеризуйте сюжетні елементи (етапи розгортання конфлікту):

експозицію (яка вона – пряма, затримана, розпорошена, зворотна ),

зав’язку,

розвиток дії (перипетії),

кульмінацію,

розв’язку;

Ú вкажіть наявні у творі засоби сюжетної композиції: замовчування, ретардація, ретроспекція, одивнення, експлікація (з'ясування), засіб спільного подорожування, засіб фальшивої розв'язки, упізнавання, невпізнання, помилка, плутанина, антиципація (символ, віщий знак, добра або лиха прикмета, пророцтво, онірична антиципація у формі віщого сну, алюзійна антиципація, позаконтекстуальна, передчуття, пересторога тощо;

Ú схарактеризуйте позасюжетні елементи

види описів і їх характеристика (характеризувати стисло – як елементи композиції),

типи і функції авторських відступів (ліричні, філософсько-моралістичні, публіцистичні, історичні та ін.);

чи є у творі вставні епізоди, яка їх роль у творі,

місце і функції позасюжетних елементів у літературному творі.

 

15. Аналіз власне мовної форми:

Ú Аналіз власне словесної форми

фоніка,

графічне оформлення тексту,

лексика і стилістика,

тропіка,

синтаксис;

Ú мовна характеристика персонажів,

Ú аналіз викладової форми.

 

Аналіз жанрової форми

Ú рід,

Ú вид,

Ú жанр (обґрунтувати визначення, вказати на традиційність/новартоство жанрової форми).

 

17. Зразком якого літературного напрямку, течії є твір (обґрунтувати).

 

18. Підсумок:

Ú особливості рецепції твору (оцінки критиків і літературознавців),

Ú загальний висновок про мистецьку вартість твору,

Ú які функції він виконує?

Ú місце твору в доробку митця та історико-літературному процесі.

семінар № 5 − 6

Аналіз-ІНТЕРПРЕТАЦІя

Ліричного ТВОРУ

(СЕРГІЙ ЖАДАН «НІБИ І НЕ ЗНАВ ЇЇ…»)

1. Дата написання.

2. Реально-біографічний і фактичний коментар. Історія написання і видання твору.

3. Жанрова своєрідність:

Ø пейзажна,

Ø інтимна,

Ø релігійна,

Ø медитативна,

Ø громадянська лірика.

Ø історично сформовані жанри лірики – пісня, гімн, дифірамб, послання, ідилія, епіграма, ліричний портрет тощо.

4. Ідейний зміст:

Ø Провідний мотив,

Ø Допоміжні мотиви.

Ø Пафос (емоційне забарвлення, почуття, виражені у вірші).

Ø Домінування громадянських чи особистісних інтонацій.

Образно-тематична композиція твору і її типи: зіставлення і розвиток основних словесних образів: за подібністю; за контрастом; за суміжністю; за асоціативним зв’язком; розвиток і трансформація центрального образу; логічний роздум.

 

6. Назва твору (що вона визначає: жанр, тему, головний тематичний образ, обставини, без яких зміст твору може бути не зовсім зрозумілим); характер зачину (яка його роль у підготовці читача до сприймання складної специфічної інформації твору); своєрідність закінчення (кінцівки) вірша.

 

7. Композиційні прийоми, які використовує письменник: обрамлення, ретроспекція, композиційний „розрив подій”, повтори і варіації, мотиви, умовчання, підтекст, алюзія, „езопівська мова”, суб’єктна організація, зіставлення – паралелізм, протиставлення, монтаж тощо).

 

8. Віршовий „сюжет” та етапи його розвитку:

Ø вихідний момент у розвитку почуття;

Ø розвиток почуття;

Ø кульмінація (можлива);

Ø резюме, або авторський висновок.

Ø роль позасюжетних елементів твору: заголовку, присвяти, епіграфу.

9. Ключові образи твору (схарактеризувати образ ліричного героя):

Ø персонажі,

Ø пейзажі,

Ø речі,

Ø емоції,

Ø абстрактні поняття.

10. Мовні засоби, які сприяють емоційному наснаженню твору –

Ø фоніка: асонанс, алітерація, звуконаслідування ,

Ø лексика:нейтральна, знижена і піднесена; застаріла лексика (архаїзми, історизми), неологізми; пароніми, омоніми, антоніми, неологізми, професіоналізми, вульгаризми, арготизми тощо;

Ø тропи: порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, евфемізм, перифраз, гіпербола, літота, алегорія, символ, антономазія та ін.;

Ø синтаксичні фігури: паралелізм; епіфора, анафора, кільце, плеоназм, тавтологія, полісиндетон, асиндетон, еліпсис, градація, риторичне запитання, риторичне звертання, риторичний вигук, риторичний оклик, риторичне заперечення, ампліфікація, інверсія, антитеза.

11. Віршова композиція:

Ø Система віршування.

Ø Вид стопи.

Ø Віршовий розмір

Ø Вірші римований чи неримований.

Ø Спосіб римування.

Ø Вірш строфічний чи нестрофічний.

Ø Вид строфи.

12. Підсумок. Особливості рецепції. Оцінки критиків і літературознавців.

 

семінар № 7 − 8

Аналіз-ІНТЕРПРЕТАЦІя

Лір0-епічного ТВОРУ

(ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО «БАЛАДА ПРО КРИВАВИХ СОЛОВ’ЇВ»)

Вступний (підготовчий етап):

короткі біографічні відомості про автора (потрібно зосередитися винятково на тій інформації, яка допоможе краще зрозуміти твір);

історія написання і видання твору.

 

Аналіз змістових компонентів твору:

тематика:

визначте тему,

якщо тем кілька, вкажіть основну й другорядні,

до якого типу належить тема твору (особистісно-психологічна, морально-етична, суспільно-політична, історична, воєнна , філософська, метафізична; фантастична тощо),

до якого різновиду належить тема (вічна, конкретно-історична);

проблематика:

визначте головну проблему й схарактеризуйте її,

вкажіть другорядні проблеми, які персонажі є їх носіями, як вони втілюються,

визначте тип проблематики (міфологічна, національна, соціокультурна, романна, філософська, їх поєднання);

ідея:

вкажіть авторську ідею (за умови, що вона чітко сформульованою самим автором),

визначте й схарактеризуйте об’єктивну ідею твору,

до якої типологічної групи належить ідея твору (моральна, релігійна, наукова, соціально-політична, культурологічна, естетична тощо).

пафос:

визначте домінуючий пафос твору й схарактеризуйте його (трагізм, драматизм, елегійність, сентиментальний, романтичний, героїчний, ідилічний, сатиричний, гумористичний, іронічний тощо),

вкажіть і схарактеризуйте додаткові модуси художності (різновиди пафосу).

 

Аналіз змістової форми – складових художнього світу:

світ людей:

схарактеризувати форми присутності людей у творі (образи оповідача/розповідача, автора, читача),

докладніше зупинитися на характеристиці образів-персонажів, зокрема потрібно схарактеризувати головного героя за вказаною схемою.

 

Засіб Фрагмент тексту Які особливості внутрішнього світу тут відображені

Засоби непрямого проникнення у внутрішній світ людини

Літературно-художній антропонім    
Портрет    
Вчинки    
„Видима мова душі” (міміка, пантоміміка, інтонація)    
Особливості мовлення персонажів    
Речі як характеризуюча бутафорія    
Пряма авторська характеристика    
Самохарактеристика    
Характеристика іншими персонажами    

Засоби прямого проникнення у внутрішній світ людини

Психологічний аналіз    
Самоаналіз    
Внутрішні монологи та діалоги    
Невласне пряма мова    
Прийом «потоку свідомості»    
«Живий символ»    
Листування    
Інтимні щоденникові записи    
Сновидіння, галюцинації, які виявляють несвідоме в людині    

підсумовуючи, вказати на особливості втілення художньої концепції особистості у творі;

характеристика світу природи: позапейзажні образи природи, пейзаж

випишіть пейзаж,

проаналізуйте його складові,

вкажіть різновид пейзажу (сільський, міський або урбаністичний, степовий, морський, лісовий, гірський, північний чи південний, екзотичний тощо),

які функції пейзаж виконує у творі (позначення місця дії, психологічна, характеризуюча);

світ речей (речі-деталі, інтер’єри)

випишіть інтер’єр,

проаналізуйте його складові,

які функції він виконує у творі (культурологічну, характерологічну, сюжетно-композиційну тощо);

особливості відтворення часу і простору:

коли відбувається дія твору (за допомогою яких маркерів ми це дізнаємося),

протягом якого часового проміжку,

чи є часові зміщення,

час конкретний чи абстрактний,

символіка часу,

визначити форми часу (біографічний, історичний, космічний, календарний, добовий),

де відбувається дія твору,

простір умовний чи конкретний,

символіка простору,

специфіка переміщення персонажів у просторі,

визначити образи простору: замкнутий / відкритий, земний / космічний, реально видимий / уявний, предметність близька / віддалена.

 

Аналіз композиційної форми:

схарактеризуйте форму композиції: подієва (хронологічна, ретроспективна, вільна, подієво-розповідна) чи неподієва; композиція проста чи складна;

визначте композиційні прийоми (повтор, посилення, протиставлення, монтаж), визначте тип композиції залежно від домінуючих композиційних прийомів: домінують повтори (анафористична, амебейна, епіфористична, рефрен, кільце, спіраль, «стик»); поєднуються повтор і протиставлення – дзеркальна композиція; монтаж (монтажна композиція);

аналіз елементів зовнішньої (видимої) композиції:

заголовок:

схарактеризуйте заголовок,

як він пов’язаний із текстом твору,

символічний чи «прямий» заголовок,

визначте тип заголовку (заголовки, що репрезентують основну тему чи проблему твору, заголовки, які задають сюжетну перспективу твору,заголовки-антропоніми, заголовки, які позначають простір і час),

функції заголовку (номінативно-інформативна, рекламно-експресивна, графічно-розмежувальна тощо);

епіграф,

схарактеризуйте епіграф, звідки він запозичений, коротка інформація про джерело-«донора»,

як він пов’язаний із текстом твору («Я» епіграфу і «я» тексту: унісон; розвиток теми; полеміка; дистанція),

функції епіграфу:

діалогізуюча (у чому виявляється),

інформативна (інформація про автора, інформація про текст – змістово-фактуальна, змістово-концептуальна, змістово-підтекстова),

формовизначна;

присвята,

кому присвячений твір (коротка інформація про особу),

як ви вважаєте, чому саме цій особі (явищу),

символіка присвяти,

функції присвяти;

передмова і післямова, пролог та епілог (проаналізуйте їх функції);

визначте характер зачину (яка його роль у підготовці читача до сприймання складної специфічної інформації твору);

своєрідність закінчення твору.

 

аналіз композиції образної системи (поділ персонажів на головних, другорядних, епізодичних; принципи групування персонажів тощо).

 

Аналіз сюжетної форми:

специфіка фабули (переказати фабулу, визначити її тип – документально-фактична, умовно-фактична, вигадана),

схарактеризуйте зв'язок фабули із сюжетом,

функції сюжету (яка домінує – перипетійна чи характерологічна, залежно від цього – сюжет динамічний чи адинамічний),

кількість сюжетних ліній,

тип сюжету: концентричний / доцентровий чи кумулятивний / відцентровий (багатолінійний чи хронікальний),

аналіз конфлікту (конфліктів) як рушія сюжету:

визначити «учасників» конфлікту,

з приводу яких проблем вони конфліктують,

тип конфлікту (особа – особа, особа – суспільний устрій, внутрішній конфлікт);

проаналізуйте характер конфлікту,

за значимістю – головний і другорядні,

за цариною побутування – зовнішній чи внутрішній;

за типовістю – типовий чи нетиповий;

архетипний чи субстанціональний,

за тематикою: виробничий, політичний, національний, побутовий, етичний;.

визначте й схарактеризуйте сюжетні елементи (етапи розгортання конфлікту):

експозицію (пряма, затримана, розпорошена, зворотна),

зав’язку,

розвиток дії (перипетії),

кульмінацію,

розв’язку;

вкажіть наявні у творі засоби сюжетної композиції: замовчування, ретардація, ретроспекція, одивнення, експлікація (з'ясування), засіб спільного подорожування, засіб фальшивої розв'язки, упізнавання, невпізнання, помилка, плутанина, антиципація (символ, віщий знак, добра або лиха прикмета, пророцтво, онірична антиципація у формі віщого сну, алюзійна антиципація, позаконтекстуальна, передчуття, пересторога тощо;

схарактеризуйте позафабульні елементи:

види описів і їх характеристика (характеризувати стисло – як елементи композиції),

типи і функції авторських відступів (ліричні, філософсько-моралістичні, публіцистичні, історичні та ін.);

чи є у творі вставні епізоди, яка їх роль у творі,

місце і функції позасюжетних елементів у літературному творі.

 

Схарактеризуйте власне віршову композицію:

твір римований чи неримований, схарактеризуйте рими,

схарактеризуйте особливості строфічної організації твору,

визначте всі наявні у творі способи римування,

система (системи) віршування,

види стоп,

віршові розміри тощо.

Аналіз оповідної форми (домінуюча форма оповіді, додаткові форми оповіді).

Аналіз власне мовної форми:

аналіз власне словесної форми (фоніка, графічне оформлення тексту, лексика і стилістика, тропіка, синтаксис;

мовна характеристика персонажів.

 

Аналіз жанрової форми

рід,

вид,

жанр (обґрунтувати визначення, вказати на традиційність/новаторство жанрової форми).

 

Зразком якого літературногонапрямку, течії є твір (обґрунтувати).

 

Підсумок:

особливості рецепції твору (оцінки критиків і літературознавців),

загальний висновок про мистецьку вартість твору,

які функції він виконує?

місце твору в доробку митця та історико-літературному процесі.

 

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 638; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!