Семінар № 8-9. Календарні та родинні обряди (4 год.).
УКРАЇНОЗНАВСТВО
Практичні заняття
Семінар №1. Вступ. Предмет і завдання курсу(2 год.)
1. Українознавство як комплексна наука. Предмет і завдання.
2. Особливості формування науки.
Підручники та посібники:
1. Кононенко П. П. Українознавство: підручник. – К., 1996.
2. Культура і побут населення України. – К., 1993.
3. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.
4. Пономарьов А. П. Українська етнографія. – К., 1994.
5. Українське народознавство / за ред. С. П. Павлюка та ін. – Львів, 2004.
6. Українська етнологія: навч. посібник / За ред. В.Борисенко. – К., 2007.
Семінар №2-3.Етногенез та націогенез українців (4 год.).
1. Поняття «етносу», «нації», «етногенезу», «націогенезу».
2. Етногенез українців. Антропологічні особливості українців.
3. Історико-етнографічне районування України.
4. Населення України.
5. Українська нація.
Підручники та посібники:
1. Кононенко П. П. Українознавство: Підручник. – К., 1996.
2. Культура і побут населення України. – К., 1993.
3. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.
4. Пономарьов А. П. Українська етнографія. – К., 1994.
5. Українське народознавство / За ред. С. П. Павлюка та ін. – Львів, 2004.
6. Українська етнологія: Навч. посібник / За ред. В.Борисенко. – К., 2007.
Наукова література:
1. Українці: іст.-етногр. монографія: у 2 кн. – К.; Опішне, 1999.
2. Балушок В. Етногенезукраїнців // Народна творчість та етнографія (далі– НТЕ). – 2002. – № 1-2. – С.26-34.
|
|
|
3. Балушок В. Формування об'єктивної основи для етногенезу українців // НТЕ. – 2000. – №1. – С.82-92.
4. Залізняк Л. Походження українців: між наукою та ідеологією. – К., 2008.
5. Лісовий В. Етнос і нація // НТЕ. – 1999. – №1. – С.13-19.
Семінар №4.Етнопсихологічні особливості українців(2 год.)
1.Основні детермінанти формування українського етнічного характеру.
2.Основні риси українського менталитету.
Підручники та посібники:
1. Кононенко П. П. Українознавство: підручник. – К., 1996.
2. Пономарьов А. П. Українська етнографія. – К., 1994.
3. Українське народознавство / за ред. С. П. Павлюка та ін. – Львів, 2004.
4. Кафарський В.І., Савчук Б.П. Етнологія: підручник. –К., 2006.
5. Українська етнологія: навч. посібник / за ред. В.Борисенко. – К., 2007.
Наукова література:
1. Мірчук І. Основні риси етнопсихології українців // НТЕ. – 2001. – №1-2. – С.37-46.
2. Онацький Є. Особливості етнопсихології українців // НТЕ. – 2001. – №3. – С.43-47.
3. Швецова А.В. Національний характер як предмет соціально-філософського аналізу: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.03 [Електронний ресурс] / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 1999. – 35 с. –Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/ard/1999/99savpsa.zip
|
|
|
4. Додонов Р.О. Соціально-філософський аналіз процесу формування та функціонування етноментальності: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.03 [Електронний ресурс] / Ін-т філос. НАН України. – К., 1999. – 36 с. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/ard/1999/99droffe.zip
5. Карп’юк Л. Основні підходи до розуміння менталітету сучасними вченими // НТЕ. – 2004. – №6. – С.78-64.
6. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – 3-тє вид., стереотип. – К., 2006.
Семінар № 5. Основні та допоміжні галузі господарювання. Ремесла та промисли (2 год.)
1. Основні галузі господарювання.
2. Допоміжні галузі господарювання.
3. Ремесла (ткацтво, килимарство, гончарство, ковальство, деревообробка)
4. Промисли (шкіряний та шевський промисли, кам’янотесний, художні промисли)
Підручники та посібники:
1. Культура і побут населення України. – К., 1993.
2. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.
3. Пономарьов А. П. Українська етнографія. – К., 1994
4. Українське народознавство / за ред. С. П. Павлюка та ін. – Л., 2004.
5. Українська етнологія: навч. посібник / за ред. В.Борисенко. – К., 2007.
Наукова література:
1. Антонович Є. А. Та ін. Декоративно-прикладне мистецтво. – Л., 1992.
2. Гасюк Є. О., Степан М. Г. Художнє вишивання. – К., 1982.
|
|
|
3. Горленко В. Ф. та ін. Народна землеробська техніка українців. – К., 1971.
4. Гошко О. Г. Промисли й торгівля в українських Карпатах. – К., 1991.
5. Запаско Я. Українське народне килимарство. – К., 1973.
6. Захарчук-Чугай Р. В. Українська народна вишивка. Західні області УРСР. – К., 1988.
7. Історія народного господарства Української РСР. Т.1. – К., 1983.
8. Павлюк С. П. Традиційне хліборобство України: Агротехнічний аспект. –К., 1991.
9. Поділля: Іст.-етногр. дослідження. – К., 1994.
10. Пошивайло О. Етнографія українського гончарства. – К., 1993.
11. Пошивайло О. Ілюстрований словник народної гончарської термінології. Лівобережна Україна (Гетьманщина). – Опішне, 1993.
12. Українська минувшина. – К., 1993.
13. Українці: іст.-етногр. монографія: у 2 кн. – К.; Опішне, 1999.
14. Шевченко Є. І. Народна деревообробка в Україні. – К., 1997.
15. Шевченко Є. І. Українська народна тканина. – К., 1999.
Семінар № 6-7. Народний побут (4 год.).
1. Народна архітектура.
2. Народний одяг.
3. Народна кулінарія.
Підручники та посібники:
1. Культура і побут населення України. – К., 1993.
2. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.
3. Українське народознавство / за ред. С. П. Павлюка та ін. – Л., 2004.
|
|
|
4. Українська етнологія: навч. посібник / за ред. В.Борисенко. – К., 2007.
Наукова література:
1. Антонович Є. А. та ін. Декоративно-прикладне мистецтво. – Л., 1992.
2. Гасюк Є. О., Степан М. Г. Художнє вишивання. – К., 1982.
3. Данилюк А. Зглини, дерева ісоломи: Пам’ятки народної архітектури Західного Поділля. – Тернопіль, 2003.
4. Данилюк А.Г. Українська хата. – К., 1991.
5. Захарчук-Чугай Р. В. Українська народна вишивка. Західні області УРСР. – К., 1988.
6. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець XIX - XX ст.): іст.-етногр. дослідження. – К., 1980.
7. Матейко К. Український народний одяг: етногр. слов. – К., 1996.
8. Ніколаєва Т.О. Історія українського костюма. – К., 1996.
9. Самойлович В. П. НародноеархитектурноетворчествоУкраины. – К., 1989.
10. Українська минувшина: енцикл. слов. – К., 1993.
11. Українці: іст.-етногр. монографія: у 2 кн. – К.; Опішне, 1999.
Семінар № 8-9. Календарні та родинні обряди (4 год.).
1. Традиційні вірування українського етносу.
2. Народні календарні обряди.
3. Родинні обряди.
Підручники та посібники:
1. Культура і побут населення України. – К., 1993.
2. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.
3. Пономарьов А. П. Українська етнографія. – К., 1994.
4. Українське народознавство / за ред. С. П. Павлюка та ін. – Л., 2004.
5. Українська етнологія: навч. посібник / за ред. В.Борисенко. – К., 2007.
Наукова література:
1. Гаврилюк Н. Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядности украинцев). – К., 1981.
2. Горинь Г. ГромадськийпобутсільськогонаселенняУкраїнських Карпат (XIX – 30-ті роки XX ст.). – К.,1993.
3. Гошко Ю. Звичаєве право населенняУкраїнських Карпат та ПрикарпаттяXIV – XIX ст. – Львів, 1999.
4. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1992.
5. Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. – К., 1993.
6. Пономарьов А. Дошлюбне спілкування молоді // Поділля: Іст.-етногр. дослідження. – К., 1994. – С. 160-175.
7. Пономарьов А. П. Сім’я і внутрішньосімейні взаємини // Поділля: Історико-етнографічне дослідження. – К., 1994. – С. 194-211.
8. Пономарьов А. Сім’я і родиннаобрядовість // Культура і побутнаселенняУкраїни. – К.: Либідь, 1991. – С. 141-162.
9. Пономарьов П. та ін. Українська минувшина. – К., 1993.
10.Українська родина (родинний та громадськийпобут). – К., 2000. – С. 69-83, 92-98.
11.Українці: Історико-етнографічнамонографія у двохкнигах. – Книга І. – Опішне, 1999. – С. 161-164, 409-432, 455-467.
12.Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1991.
13.Чмелик Р. Мала українськасім’ядругоїполовиниXIX – початку XX ст. (структура і функції). – Львів, 1999.
САМОСТІЙНА РОБОТА
Скласти сімейний родовід. Намагатися вийти за межі 4 поколінь. Опрацьовуючи родинний фотоархів, треба звернути увагу на родинні фотографії.
За опис родинних фотографій (електронна копія фотографії + опис фотографії) можна отримати додаткові бали.
Електронну копію скануватине менш, ніж 300 dpi на дюйм.
Приблизний план опису фотографії:
1. Назва фотографії.
2. Реципієнт(и). Прізвище, ім’я та по-батькові людини, яка розповідала Вам про фотографію.
3. Час створення (приблизно).
4. Місце створення (по можливості).
5. Місце зберігання (вказати населений пункт).
6. Автор фотографії (по можливості).
7. Розмір фотографії, розмір паспарту (при наявності).
8. «Легенда» фотографії (розповідь про те, чому цю фотографію зберігає родина).
9. Розповідь про фотографію:
а) емпірична частина. Потрібно описати те, що можна побачити на фотографії: люди, сюжет, краєвид тощо, а також вказати на підписи, написи на лицьовому та зворотному боці фотографії. По можливості описати особливості її художнього оформлення;
б) дослідницька частина. За допомогою реципієнта(ів) та додаткової літератури зібрати інформацію про зображених на фотографії людей, події або краєвиди, а також автора підписів, якщо такі є. Звернути увагу на те, як вивчення одягу та зачіски зображеної особи допомагає визначити час створення фотографії.
Для фотографій загальновизнаною є така класифікація:
- фотопортрет (груповий фотопортрет).
Для опису фотопортрету треба вказатипрізвище, ім’я та по-батькові особи, зображеної на фотографії, потім описати типові ознаки портрету (погрудний, поясний, у повний зріст), положення зображеної людини (стоїть, сидить, у профіль, у фас, у три-чверті оберту), а також одяг та обстановка. Якщо портрет груповий, то обов’язково потрібно вказати всіх відомих осіб, вказати їх місце розташування, а також описати типові ознаки.
- сюжетна фотографія.
- видова (краєвид, інтер’єрна).
Для опису сюжетної та видової фотографії спочатку вказується найменування сюжету (події, явища, виробничого процесу) або краєвиду (виду місцевості, будинку, предмету), описуються всі присутні на світлині особи (якщо є). Потім подається розгорнутий опис зображеної події або краєвиду.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 90; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!