Семінар7: Проблеми онтології. Проблеми гносеології.



Семінар1: Предмет і система філософії. Філософія Стародавеього Сходу: Індія, Китай. 1. Зв'язок філософії з наукою. 2. Основне питання філософії, дві його сторони та відповіді на них, які давали основні філософські теорії. 3. Політична сторона конфуціанства: патріархальна концепція держави. 4. Неортодоксальні школи індійської філософії (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята). 5. Китайські політико-філософські школи: моїзм і легізм. 6. Китайська метафізична школа – даосизм. 7. Світоглядні засади давньокитайської філософії. 8. Філософські школи стародавнього Китаю. 9. Китайська соціально - етична течія – конфуціанство: а) етична сторона конфуціанства ; б) політична сторона конфуціанства; в) порівняльна характеристика «шляхетного мужа» і «низької людини» за Конфуцієм. 10.  Особливості давньосхідньої філософії. 11. Загальна характеристика та класифікація шкіл давньоіндійської філософії. Характеристика ортодоксальних шкіл індійської філософії.  

Семінар2: Філософія Стародавніх Греції та Риму.

1. Формування європейської традиції філософствування.

2. Релігійний період елліно – римської філософії.

3. Становлення християнства.

4. Стихійний матеріалізм мілетської школи.

5. Ідеалізм італійської школи.

6. Погляди Емпедокла.

7. Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Їх гуманістичні та космополітичні погляди.

8. Космологічний період давньогрецької філософії.

9. Антропологічний період античної філософії:

а) філософія софістів;

б) філософія Сократа.

в) філософія сократичних шкіл (кініків, кіренаїків, мегариків).

10. Систематичний період античної філософії:

а) філософія Демокріта;

б) філософія Платона;

в) філософія Аристотеля.

11. Етичний період елліно-римської філософії:

а) Епікуреїзм;

б) Скептицизм;

в) Стоїцизм.

12. Релігійний період елліно-римської філософії.

Особливості філософських поглядів неоплатоніків.

 

Семінар3: Філософія Середніх віків. Філософія доби Відродження.

1. Геоцентризм філософії Середньовіччя: погляди на буття, пізнання, людину, Бога.(Ф.Аквінський, Августин Блаженний).

2. Антропологічний та гуманістичний характер філософії Відродження.

3. Нові соціально-політичні ідеї мислителів Відродження.(Н.Макіавеллі, Ж.Боден, Дж.Локк, Т.Мор, Т.Кампонелла).

4. Проблема співвідношення віри та свідомості в трактовці двох опозиційних груп: «духовної групи Августина» та «духовної групи Тертуліана».

5. Відродження цінностей античної культури .

6. Філософія епохи Відродження, її антропологічний та гуманістичний характер.

7. Геліоцентризм та вчення про безкінечність Всесвіту в працях природодослідників.

8. 3. Розвиток діалектики і соціально-політичні ідеї мислителів доби Відродження.

9. Процеси секуляризації та індивідуалізації людини як провідні тенденції філософії Ренесансу.

10. Теоцентризм як фундаментальна риса філософської думки Середньовіччя.

11. Натурфілософські погляди мислителів Середньовіччя.

12. Суперечка між номіналізмом  та реалізмом про природу загальних понять ( універсалій).

13. Основні періоди Середньовічної філософії та їх обґрунтування

творами античних авторів.

 

Семінар4: Філософія Нового часу та Просвітництва. Німецька класична філософія.

1. Проблеми буття і субстанції.(Р.Декарт, Б.Б.Спіноза, Г.Лейбніц).

2. Проблема людини та нові соціальні ідеали в епоху просвітництва.

3. Філософські погляди Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля.

4. Соціокультурні передумови формування філософії Нового часу.

5. Суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж. Берклі як межова форма онтологічного обґрунтування емпіризму.

6. Епоха Просвітництва та формування національних традицій філософствування. 

7. В. Шеллінг.

8. Філософія природи.

 Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

 

Семінар5: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні. Сучасний стан української філософської думки.

1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури. Особливості української філософії.

2. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.

3. Україна – Європа: духовні зв’язки доби Відродження.

4. Університетська філософія в України ХІХ ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько– політичних рухах.

5. Українська філософська думка XI-XII cт.

6. Сутність філософії П.Юркевича та її вплив на формування релігійно-філософської школи в Україні.

7. Українська філософія в діаспорі.

8. Гуманістичний та реформаційний пафос філософської думки України кінця ХV-ХVІ ст.

9. Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку духовної культури слов’янських народів.

10. Філософські погляди Г. Сковороди та Ф.Прокоповича.

11. Ґенеза філософської думки в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Розвиток філософії в Україні впродовж 20-80 рр. ХХ ст.

 

Семінар6: Сучасна філософія.

1. Філософія як епістемологія: позитивізм, неопозитивізм.

2. Філософія за межами науки: фрейдизм, ніцшеанство, екзистенціалізм, персоналізм, неотомізм.

3. Психодинамічні, біхевіористські та когнітивні концепції особистості.

4. Концепції особистості та її світоглядні обрії.

5. Релігійна філософія: неотомізм.

6. Чинники, які сприяли збереженню релігії в сучасному світі.

7. Порівняння вихідних ідей класичної та неокласичної філософії.

8. Проблеми пізнання в контексті суспільної практики:

9. а) марксизм: діалектичний матеріалізм, історичний матеріалізм, політична теорія.

10. б) прагматизм (Ч.Пірс, Дж.Дьюї, Т.Джемс).

Лінгвістичний поворот у філософії.

 

Семінар7: Проблеми онтології. Проблеми гносеології.

1. Буття та його концепції.

2. Буття матеріального, духовного, їх визначні категорії.

3. Базові категорії онтології.

4. Зміст онтологічної проблематики.

5. Поняття «система», «комплекс», «елемент», структура.

6. Проблема єдності та розманітності форм буття.

7. Поняття буття. Проблеми буття в істотрико-філософському осмисленні.

8. Характеристики буття в науковій картині світу (НКС).

9. Два принципово відмінних статуси буттєвих процесів: буття духовного і буття матеріального; визначальні категорії цих видів буття.

10. Проблема істини і критеріїв достовірності знань у філософській рефлексії.

11. Рівні та форми пізнавальної діяльності.

12. Методи, які використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях.

13. Відношення філософських течій до питання пізнання світу.

14. Моделі розвитку науки та критерії наукового прогресу.

15. Мотиви і форми дослідницької діяльності.

16. Гносеологічний образ і питання його відповідності реальному об’єкту (проблема істини в філософії).

17. Співвідношення об’єктивної, відносної та абсолютної істини.

18. Заблудження та його причини. Критерії істини.

Рівні та форми пізнання.

 

Семінар8: Проблеми антропології. Проблеми соціальної філософії.

1. Проблеми людини у філософії.

2. Мікрокосм як образ античності.

3. Людська індивідуальність чи богоспорідненість.

4. Автономність і цілісність в єдності душі та тіла.

5. Природа, сутність і буття людини.

6. Сенс життя як функція людського буття.

7. Співвідношення необхідності свободи і відповідальності в діяльності особистості.

8.Роль і місце людини в історичному процесі.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 494; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!