ШКАЛА ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ ІСПИТУ
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І УМІНЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА» Демократизація суспільних відносин сприяє підвищенню активності особи, ’єкта цих відносин , а тому і вимагає глибокого розуміння неюсуб процесів, що відбуваються у суспільстві , їх сутності, особливостей організації , функціонування та керування ними. Усе це зумовлює особливу актуальність вивчення державно-правових явищ, які є одним із провідних засобів впорядкування відносин у суспільстві, і саме цим зумовлене введення у систему загальноосвітньої підготовки курсу „Основи правознавства” (Правознавство). Метою вивчення навчальної дисципліни „Основи правознавства” є розуміння студентами Конституції та чинного законодавства України, закономірностей побудови правової держави, формування в них високого рівня правової освіти та правової культури, вміння тлумачити і вірно застосовувати нормативно-правові акти в практичній діяльності, грамотно оцінювати юридичні факти. Завданнями, реалізація яких забезпечить досягнення означеної мети, є: 1) ознайомити студентів з основами теорії держави та права і на цій основі сформувати їхнє уявлення про державно-правові реалії України; 2) поглибити знання студентів про виникнення, типи та форми держави, історію розвитку української державності, сучасну українську державу та її органи; 3) поглибити знання студентів про соціальні норми, сформувати системне уявлення про правові норми, галузі права, правовідносини, правопорядок, правопорушення та юридичну відповідальність; 4) сформувати системне уявлення про способи підтримання правопорядку, механізми захисту прав і свобод; 5) виховувати переконаність у необхідності дотримання правових норм, непримиренність до протиправної поведінки; 6) виробити в студентів уміння аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою; 7) формувати в студентів навички діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях; 8) сформувати в студентів уміння використовувати набуті знання у практичному житті тощо. З урахуванням змісту сучасної системи знань про державно-правові явища та особливостей організації навчального процесу у в.н.з. I-II р.а. курс „Основи правознавства” ( Правознавство) складається з складається з трьох розділів: р.1. Основи теорії держави і права; р.2. Основи конституційного права України; р.3. Основні галузі права України. В першому розділі вивчаються виникнення та історичний розвиток держави і права, головні поняття загальної теорії суспільства, держави і права, сутність держави та права, їх форма, основи правосвідомості та правової культури, правової поведінки та юридичної відповідальності. Другий розділ присвячений основам конституційного права України. В ньому вивчаються основні засади конституційного ладу в Україні, питання громадянства, основні права і свободи а також конституційні обов’язки громадян України, порядок формування та компетенція органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні, організація та здійснення правосуддя в Україні, конституційні засади діяльності правоохоронних та правозахисних органів України. Третій розділ передбачає вивчення базових понять головних галузей законодавства України: цивільного, житлового, сімейного, фінансового, земельного, екологічного, адміністративного, трудового, кримінального. Вимоги до дисципліни Студенти повинні знати: · правові поняття та терміни; · структуру права і законодавства; · підстави виникнення, зміни та припинення правових відносин; · поняття і ознаки правосвідомості та правової культури, правової поведінки та юридичної відповідальності; · джерела чинного законодавства України; · правила підготовки та застосування нормативно-правових актів в Україні; · основи конституційного права України; · органи державної влади та місцевого самоврядування в Україні та порядок їх формування; · судові, правоохоронні та правозахисні органи України; · загальні положення основних галузей права України. Студенти повинні вміти: · здійснювати правовий аналіз конкретних суспільних відносин та самостійно класифікувати їх відповідно до конкретної галузі права; · володіти правовими поняттями і термінами та використовувати їх; · орієнтуватися в сучасному правовому полі; · правильно користуватися спеціальною літературою з різних галузей права України; · правильно застосовувати у практичній діяльності та повсякденному житті норми чинного українського законодавства; · використовувати правові процедури захисту прав і свобод людини у судових та інших державних органах України; · грамотно оцінювати юридичні факти, аналізувати сучасні проблеми розвитку суспільства і виробляти власну життєву позицію; · складати документи правового характеру. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ РОБОТИ ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ Екзаменаційна робота з дисципліни «Основи правознавства» для спеціальності ТК проводиться з метою перевірки ефективності засвоєння студентами навчального матеріалу і оцінювання їх знань з дисципліни складається з трьох рівнів. Перший та другий рівні завдань мають відтворювально- репродуктивний характер і передбачають виконання тестових завдань та перевірку знання дефініцій понять . Третій рівень вчить творчо осмислювати і застосовувати знання і містить завдання на уміння орієнтуватися в проблемній ситуації , аргументовано доводити свою думку, проявляти нестандартне мислення. Екзаменаційна робота виконується на окремих аркушах в аудиторії. Кожен студент виконує ндивідуальне завдання. Критерії оцінювання знань: Перший рівень: Правильна відповідь на кожне тестове завдання оцінюється в 0,5 балів. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за виконання завдання - 5. Другий рівень: Правильне визначення одного поняття оцінюється в 0,5 бала. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за виконання завдання - 2. Третій рівень: Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за виконання завдання - 5. 5 балів - відповідь правильна; студент вільно володіє матеріалом, має діалектичне неординарне мислення; аргументовано доводить свою власну думку щодо конкретної ситуації, добре в ній орієнтується,правильно аналізує, спираючись на норми діючого законодавства ; доречно застосована юридична термінологія. 4 бали - відповідь правильна, але є незначні зауваження щодо відповіді; не зовсім точна аргументація власної позиції щодо конкретної ситуації, невеликі помилки при застосуванні термінології. 3 бали - порушена логіка відповіді; відповідь недостатньо аргументована; у відповіді не просліджується власна позиція студента, немає посилань на законодавство, що регулює дане питання; значні помилки при використанні юридичних термінів. 2 бали і менше - відповідь неправильна; юридичними термінами не володіє; навчальний матеріал не засвоєно. Загальна оцінка 12 – 10 балів – «5» 9 – 7 балів – «4» 6 -4 бали – «3» 3 і меншебалів – «2» Компۥютерну частину іспиту студенти проходять відповідно до графіку, затвердженому директором коледжу. Усна (письмова) здача іспиту проводиться за традиційною методикою. Після завершення усної (письмової) частини викладач визначає підсумкову оцінку іспиту. Студент не може бути звільненим від здачі однієї з частин іспиту. Викладач оголошує підсумкову оцінку студенту і виставляє її у залікову книжку студента в день проведення іспиту.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ШКАЛА ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ ІСПИТУ
| %правильної відповіді на тестову частину іспиту на ПК «Колоквіум» (підтверджується відомістю ) | Оцінка за комп’ютерну частину іспиту на ПК «Колоквіум» | Оцінка за усну(письмову) частину іспиту | Підсумкова оцінка іспиту |
| 0 -49% | 2 | 2 | 2 |
| 3,4,5 | 3 | ||
| 50 -59% | 3 | 2,3,4 | 3 |
| 5 | 4 | ||
| 60 - 69% | 3 | 2,3 | 3 |
| 4,5 | 4 | ||
| 70 -79 | 4 | 2,3 | 3 |
| 4,5 | 4 | ||
| 80 -89 | 4 | 2,3 | 3 |
| 4 | 4 | ||
| 5 | 5 | ||
| 90 – 100% | 5 | 2,3 | 3 |
| 90 -100% | 5 | 4 | 4 |
| 90 -100% | 5 | 5 | 5 |
Білет
I. Виберіть правильну відповідь:
1.Виберіть історичні типи держави:
а) ранній, перехідний, сучасний;
б) рабовласницький, соціалістичний, капіталістичний;
в) рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний, сучасний.
2. Який документ вважається першою українською Конституцією?
а) Зборівська угода 1649 р.;
б) Переяславська угода 1654 р.;
в) Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
3.Скільки Універсалів було прийнято Верховною Радою?
а) два;
б) три;
в) чотири.
4. Яким Універсалом проголошувалося створення УНР?
а) другим;
б) третім;
в) четвертим.
5. За роки радянської влади в Україні було прийнято:
а) дві Конституції;
б) три Конституції;
в) чотири Конституції.
6.Яким правовим актом закріплювалися норми права феодального міста?
а) Литовськими статутами;
б) Договором про самоврядування (Магдебургське право);
в) Руською правдою.
7. Який правовий акт було прийнято 16 липня 1990 р.?
а) Декларацію про Державний суверенітет;
б) Акт проголошення незалежності України;
в) Конституційний договір.
8. Акт проголошення незалежності України було прийнято:
а) 16 липня 1990 р.;
б) 24 серпня 1991 р.;
в) 1 грудня 1991 р.
9. Яким правовим документом закріплювалися норми права Київської Русі періоду правління Ярослав Мудрого та його синів?
а) Руська правда;
б) Литовські статути;
в) Договір про самоврядування.
10. Конституцію України було прийнято:
а) 24серпня 1991 р.;
б) 28 червня 1991 р.;
в) 28 червня 1996 р.
II. Дайте визначення понять: держава, республіка, унітарна держава, правова держава.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 192; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!