Перелік позначень та скорочень
Якщо у тексті документа застосовуються умовні позначення, скорочення, символи, одиниці вимірювання, які не передбачені чинними стандартами, а також специфічна термінологія, то їх перелік має бути поданий у вигляді окремого списку.
Перелік повинен розташовуватись стовпцем, у якому зліва в алфавітному порядку наводяться умовні позначення, скорочення тощо, а справа – їх детальна розшифровка.
Перелік наводять у такій послідовності: скорочення (у тому числі й абревіатурні); умовні (літерні) позначення; символи хімічних елементів та сполук; одиниці вимірювання; терміни.
Для літерних позначень встановлено наступний порядок запису: спочатку повинні бути наведені в алфавітному порядку умовні позначення українського (російського) алфавіту, потім – латинського й останнім – грецького.
Незалежно від наявності переліку при першому появленні у тексті позначень (скорочень) слід приводити їх розшифровку.
Слова у тексті і в таблицях скорочувати не допускається. Виключення становлять скорочення слів і словосполучень, встановлених у державних стандартах або загальноприйнятих у науковій термінології.
Дозволяється застосовувати скорочення слів і словосполучень, характерних для професійної галузі знань. Записуються такі скорочення одним із двох способів: 1) якщо кожне з них повторюється далі не менш трьох разів ‑ безпосередньо в тексті (у дужках після повного найменування при першому згадуванні); 2) в переліку умовних позначень.
|
|
|
Ілюстрації
Ілюстрації (креслення, рисунки, схеми, діаграми), що зустрічаються в тексті, називають рисунками. Рисунок, як правило, слід розміщати безпосередньо після першого згадування його в тексті або на наступній сторінці. На всі ілюстрації необхідно давати посилання в тексті роботи.
Всі ілюстрації повинні мати назву. Ілюстрації позначаються словом „Рисунок...”, яке разом з назвою ілюстрації розташовують під рисунком, після пояснювальних даних, без крапки на кінці, по центру рядка.
Ілюстрації треба нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.
Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відділених крапкою. Номер рисунка відокремлюють від його назви тире.
Відстань між ілюстраціями і наступним чи попереднім текстом повинна бути не менша одного рядка.
Таблиці
Для зручності викладу тексту цифровий матеріал треба оформляти в таблицях.
Таблицю залежно від її розміру слід розміщати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці чи у додатках. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи.
|
|
|
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, які наводяться в додатках.
Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відділених крапкою. Наприклад, таблиця 1.3 ‑ третя таблиця першого розділу.
Всі таблиці повинні мати назву. Назва має бути короткою і відбивати зміст таблиці. Слово «таблиця» пишуть без абзацного відступу, номер таблиці відокремлюють від його назви тире. Назву таблиці друкують малими літерами (крім першої великої), без крапки на кінці і друкують над таблицею на одному рядку з її номером.
Якщо рядки або стовпчики таблиці виходять за межі формату сторінки, то таблицю поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При поділі таблиці заголовки колонок на наступній сторінці заміняють відповідно арабськими цифрами, які наведені у додатковому рядку на попередній сторінці.
Слово „Таблиця”, її номер і найменування розміщують тільки над першою частиною таблиці, а над іншими частинами з лівого боку указують: “Продовження таблиці __” , а над останньою частиною – „Закінчення таблиці __”.
|
|
|
Заголовки колонок таблиці починають з великої літери, а підзаголовки ‑ з маленької, якщо вони становлять одне речення з заголовком.
Підзаголовки, які мають самостійне значення, пишуть з великої літери. На кінці заголовків і підзаголовків таблиці крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки таблиці вказують в однині.
Головка таблиці має бути відокремлена потовщеною лінією від решти рядків таблиці. При необхідності під головкою таблиці добавляють один рядок для нумерації колонок арабськими цифрами.
Відстань між таблицею і подальшим або попереднім текстом повинна складати один рядок.
Приклад:
Таблиця 2.5‑Фінансовий стан корпорацій напередодні перегрупування
| Показник | Корпорація N | Корпорація D |
| 1 Кількість акцій, штук | 2 000 000 | 600 000 |
| 2 Загальний прибуток, грн | 40 000 000 | 19 200 000 |
| 3 Прибуток на акцію, EPS, грн | 20 | 32 |
| 4 Курс акції, P, грн | 300 | 200 |
| 5Коефіцієнт P/E | 15 | 6,25 |
Якщо таблиця переходить на іншу сторінку та на ній закінчується, її перенесення оформляють у такий спосіб:
| Показник | Корпорація N | Корпорація D |
| 6 Ставка дивідендних виплат, % | 87,23 | 65,14 |
| 7 Ринкова вартість, грн | 600 000 000 | 120 000 000 |
Закінчення таблиці 2.5
|
|
|
Переліки
Переліки у тексті позначають одним зі способів:
- арабськими цифрами з дужкою;
- малими літерами української абетки з дужкою (крім літер є, з, і, ї й, о, ч, ь);
- знаком дефіс.
Після слова, що передує перелікам, ставлять двокрапку. Текст переліків разом з позначенням починають з абзацу і виконують малими літерами, у кінці переліків ставлять крапку з комою (крім останнього, після якого ставлять крапку). Другі (подальші) рядки переліків слід починати від границі поля.
Допускається подальша деталізація переліків (другий рівень). У цьому випадку їх записують з абзацу відносно переліків першого рівня.
Приклад:
Фінансове оточення підприємства становлять:
1) фінансові ринки;
2) фінансові інститути:
а) банки;
б) біржі;
в) пенсійні фонди;
г) інвестиційні компанії;
д) страхові компанії.
Якщо переліки складаються з декількох закінчених фраз, їх позначають арабськими цифрами без дужки і крапки, починають з великої літери і відокремлюють один від одного крапкою.
Приклад:
До об'єктивних ознак глобалізації фінансових ринків можна віднести наступні тенденції та процеси, що спостерігаються у світовій економіці.
1 Зростання обсягів міжнародної торгівлі товарами і послугами (глобалізація товарних ринків і ринків комерційних послуг).
2 Збільшення масштабів трансграничних інвестицій (глобалізація ринків капіталу).
Формули і рівняння
Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, по центру рядка. В одному рядку можна розташовувати тільки одну формулу.
Вище й нижче кожної формули або рівняння треба залишити один вільний рядок.
Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знаку операції множення, застосовують знак (×).
Розшифровку позначень символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, треба наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі або рівнянні. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта необхідно давати з нового рядка. Перший рядок розшифровки починають словом „де”, без двокрапки, розташовуючи умовні позначення один під одним .
Приклад:
На практиці як міру ризику використовують показник дисперсії активу D(x), який визначають за формулою (4.3).
(4.3)
де ri ‑ i-й рівень значення динамічного ряду прибутковості активу;
‑ середнє хронологічне значення прибутковості активу;
n ‑ кількість спостережень (рівнів).
Формули мають бути пронумерованими. Нумерувати слід тільки основні формули, на які треба зробити посилання. Формули і рівняння треба нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відділених крапкою. Наприклад: формула (4.3) – третя формула четвертого розділу.
Номер формули позначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Приклади і примітки
Приклади розташовують відразу після тексту, що вимагає пояснення. Примітки дають безпосередньо після тексту, ілюстрації або таблиці, до яких вони належать. Примітки до таблиці поміщають під лінією, що позначає закінчення таблиці.
Примітку друкують через один інтервал. Слово "Примітка" записують з абзацу з великої літери і не підкреслюють. Після слова "Примітка" ставлять крапку і на тому ж рядку з великої літери наводять текст примітки. Одну примітку не нумерують, наприклад:
Примітка. ______________________________________________
Якщо приміток декілька, їх нумерують арабськими цифрами без крапки. У цьому випадку пишуть слово "Примітки", ставлять після нього двокрапку і з нового рядка з абзацу з великої літери разом з порядковим номером дають текст примітки, наприклад:
Примітки:
1 _____________________________________________________
2 _____________________________________________________
Приклади наводять у тих випадках, коли вони пояснюють зміст тексту документа або сприяють більш стислому його викладенню.
Приклади розташовують безпосередньо після тексту, який потребує пояснення.
Слово „Приклад”, „Приклади” виконують курсивом і розміщують на окремому рядку з абзацу без розділових знаків.
Якщо текст прикладу розміщено на тому ж рядку, що й слово „Приклад”, то після слова „Приклад” ставиться крапка. Якщо прикладів декілька, їх нумерують так само, як примітки.
Виноски і посилання
Якщо в тексті або в таблиці треба пояснити окремі дані, то їх пояснення можна оформляти виносками. Виноски в тексті розташовують наприкінці сторінки, на якій вони позначені, з абзацу і відокремлюють від тексту короткою горизонтальною лінією.
Текст виноски друкують через один інтервал.
Нумерація виносок окрема для кожної сторінки і таблиці.
Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки даного документа подають таким чином:
- "… наведені у таблиці 2.4" або "…наведені у табл. 2.4";
- "… подані у таблиці 6.1" або "… подані у табл. 6.1";
- "… згідно з рисунком 3.2 …" або "… з рис. 3.2 …";
- "… показано на рисунку 3.4" або "… показано на рис. 3.4"
- "… у формулі (2.1)"; "… як видно з формули (2.1) …";
- "… подані у додатку А"; "… наведені у додатку А".
При повторних посиланнях пишуть:
- "… дивись таблицю 6.1" або "… див. табл. 6.1";
- "… дивись рисунок 2.4" або "… див. рис. 2.4";
- "… дивись формулу (2.1)" або "… див. формулу (2.1)".
Посилання на джерела інформації даного документа позначають у тексті порядковими номерами у квадратних дужках таким чином: "… у роботах [3,4] …"; "… [7, таблиця 34, с.98]…"; "… [5, с.18] …”.
Порядковий номер джерелу надають по мірі появи посилання на нього у тексті. При повторних посиланнях на те ж саме джерело, його номер повторюють.
Оформлення додатків
Додатки слід оформляти як продовження роботи у вигляді окремої частини, розташовуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті. Додатки повинні мати загальну з усією роботою наскрізну нумерацію сторінок.
Всі додатки повинні бути названі у змісті.
Додатки, як структурний елемент пояснювальної записки, починають із окремого аркуша, на якому вгорі, по центру рядка друкують великими літерами слово „ДОДАТОК”.
Додатки позначають великими літерами українського алфавіту, за винятком літер: Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Якщо додаток один, його теж позначають як «ДОДАТОК А».
Додаток повинен мати заголовок, надрукований під словом „ДОДАТОК” малими літерами з першої великої симетрично щодо тексту сторінки.
Якщо додатками є копії документів, проспекти тощо, то перед копією варто помістити чистий аркуш, на якому посередині пишуть „ДОДАТОК” і його назву. Сторінки копій нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію.
Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння в тексті додатку треба нумерувати в рамках кожного додатку. Наприклад: рисунок Д.3 ‑ третій рисунок додатка Д; таблиця А.2 ‑ друга таблиця додатку А; формула (В.1) - перша формула додатку В.
ДОДАТОК А
Тематика дипломних робіт
РІВЕНЬ ПІДГОТОВКИ „Бакалавр”
1. Вдосконалення кредитування підприємства
2. Забезпечення фінансової стійкості підприємства
3. Управління формуванням і розподілом прибутку на підприємстві
4. Фінансування інвестиційної діяльності
5. Формування фінансових активів підприємства
6. Інвестиційне проектування на підприємстві
7. Підвищення інвестиційної привабливості підприємства
8. Управління оборотним капіталом підприємства
9. Вдосконалення управління дебіторською заборгованістю підприємства
10. Вдосконалення управління кредиторською заборгованістю підприємства
11. Фінансування діяльності з модернізації підприємства
12. Управління прибутком на підприємстві
13. Залучення позикових коштів підприємством
14. Оцінка (управління) кредитним рейтингом підприємства
15. Підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємства
16. Планування капіталовкладень на підприємстві
17. Вдосконалення процесу прийняття фінансових рішень на підприємстві
18. Організація управління грошовими коштами на підприємстві
19. Кредитна політика підприємства
20. Використання фінансових моделей щодо управління підприємством
21. Прогнозування фінансових результатів господарської діяльності підприємства
22. Формування політики інвестування вільних грошових коштів
23. Вдосконалення структури капіталу підприємства
24.Оцінка ризиків кредитного портфелю банку
25.Шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства
26. Вдосконалення системи фінансового планування на підприємстві
27. Оцінка вартості капіталу підприємства
28. Фінансовий контролінг на підприємстві
29. Антикризовий контролінг на підприємстві
30. Управління фінансовими результатами підприємства
31. Аналіз стратегії фінансування потреби в обіговому капіталі
32. Управління фінансами по концепції контролінгу.
ДОДАТОК Б
Приклад завдання на виконання дипломної роботи
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ХПІ”
Факультет ____БФ_____ Кафедра ________фінансів Спеціальність _6.030508-01 «Фінанси»____________________
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
___________Міщенко В.А.____
(підпис, прізвище та ініціали)
“___” ________________2012 р.
З А В Д А Н Н Я
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 469; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!