Формування звітності за сегментами діяльності
Вернемося до П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”, згідно якого кожне підприємство на основі своєї організаційної структури має самостійно здійснювати формування бухгалтерської інформації за господарськими та географічними сегментами. В зв’язку з цим важливо правильно визначити господарський і географічний сегмент.Господарський сегмент – це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг). Вона може відрізнятися від інших, наприклад, видом продукції, способом отримання доходу, характером виробничого процесу, характерними для цієї діяльності ризиками та категоріями покупців.Особливістю виділення господарського сегмента є виробництво інших видів продукції та спосіб отримання доходу.
Географічний сегмент – це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі. Вона відрізняється від інших, економічними і політичними умовами географічного регіону, взаємозв’язками між діяльністю у різних географічних регіонах, територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт, послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг), характерними для географічного регіону ризиками діяльності, правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.
|
|
|
Основою для виділення географічного сегмента може бути діяльність, яка ведеться в одній області або декількох областях України, в окремій зарубіжній країні, в кількох зарубіжних країнах, у сталих регіональних угрупованнях країн. Підприємства самостійно визначають ступінь деталізації географічних регіонів, виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації.
Облік доходів і витрат операційної діяльності
До іншої операційної діяльності належить процес вибуття будь-якого активу (основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, матеріальних цінностей, куплених для переробки у виробництві, але не використаних з різних причин, цінних паперів невласної емісії, нематеріальних активів тощо).
До складу «Інші операційні затрати» належать:собівартість реалізованих виробничих запасівсумнівні (безнадійні) борги;втрати від знецінення запасів;втрати від операційних курсових різниць;визнані екологічні санкції;відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а такожусі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включають до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).До складу «Інші операційні доходи» належать різні доходи від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме:дохід від операційної оренди активів;дохід від операційних курсових різниць;відшкодування раніше списаних активів;дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.
|
|
|
Обліковий процес іншої операційної діяльності відображають на рахунках «Інші операційні затрати» та «Інші операційні доходи». За дебетом-першого обліковують усі елементи затрат: таку, що історично склалася суму вартості об'єкта продажу (первинну вартість основних засобів, купівельну ціну матеріалів з урахуванням ТЗЗ тощо), та всі затрати, які були зроблені з продажу об'єкта, зарплату брокеру, якого було найнято для продажу облігацій, послуги фондової біржі. За кредитом другого одержують доходи (надходження), зокрема амортизацію основних засобів, виручку за проданий об'єкт тощо.
Кредитове та дебетове сальдо рахунків перераховують на рахунок «Фінансові результати».
Облік і формування витрат іншої звичайної діяльності
Поточні витрати є одним з результативних показників господарської діяльності підприємств торгівлі, основна мета планування яких — визначення загальної суми витрат, необхідної для забезпечення нормальної роботи та якісного обслуговування споживачів, з урахуванням наявних резервів зниження витрат. Планові розрахунки витрат діяльності використовують для визначення потреби в обігових коштах, планування фінансових результатів діяльності підприємства, визначення економічної ефективності реалізації окремих товарів, комерційних угод, інвестиційних проектів, а також для формування цінової політики підприємства.Витрати звичайної діяльності планують за такими видами: операційні витрати, фінансові витрати, інші витрати звичайної діяльності. Операційні витрати планують за групами: собівартість реалізованих товарів і продукції власного виробництва, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
|
|
|
Не підлягають плануванню втрати від участі в капіталі та надзвичайні витрати.
При плануванні визначають також рівень операційних витрат і витрат обігу у відсотках до загального обсягу товарообороту.Інформаційною базою для планування витрат звичайної діяльності виступають такі фінансово-економічні показники розвитку підприємства: плановий та фактичний обсяг і структура товарообороту, товарного забезпечення, запасів товарно-матеріальних цінностей, планова середньо-спискова чисельність, штатний розклад, прийнята на підприємстві система оплати праці, наявна матеріально-технічна база підприємства та проекти її розвитку. При плануванні беруть до уваги інформацію про місцезнаходження постачальників, умови постачання товарів, діючі на відповідний період ставки, тарифи, розцінки, норми та інші розрахункові показники, які використовує підприємство для внутрішньогосподарського планування, матеріали аналізу витрат в цілому на підприємстві за окремими елементами та статтями витрат за поточний рік (квартал, місяць).Обґрунтування плану витрат звичайної діяльності підприємства здійснюють методом прямих техніко-економічних розрахунків за кожною статтею витрат (відповідно до номенклатури статей, що визначена в розділі 4). Загальний розмір витрат за видами діяльності та підприємства в цілому визначають шляхом додавання планової суми витрат за кожною калькуляційною статтею.У зв’язку з тим, що кожна стаття витрат є комплексною, розрахунки необхідно проводити за кожним елементом витрат, що підлягає плануванню та включається до тієї чи іншої статті.Планування собівартості реалізованих товарів (продукції) здійснюють за такими статтями:Стаття 1.1. Собівартість реалізованих товарів і продукції власного виробництва.Планування витрат за цією статтею здійснюють на основі запланованого обсягу товарообороту підприємства торгівлі, узгоджують з розрахунковими обсягами постачання товарів та наявними товарними запасами підприємства
|
|
|
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 251; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!