Ієрархічна модель інтелекту Д. Векслера
Модель Ч.-Е. Спірмена
Англійський психолог Чарльз-Едвард Спірмен (1863-1945), досліджуючи професійні здібності (математичні, літературні та ін.), з'ясував, що особи, які успішно виконують тести на мислення, так само успішно справляються і з тестами на інші пізнавальні здібності. Він вважав, що успіх будь-якої інтелектуальної роботи залежить від рівня розвитку у досліджуваного загальної здібності (генерального в-фактора) і спеціальної здібності (8-фактора). Пояснюючи кореляцію результатів вимірювальних процедур впливом загальної здібності, він запропонував метод факторного аналізу матриць інтеркореляцій для виявлення латентного генерального фактора. Є-фактор трактували як загальну "розумову енергію", якою наділені всі люди. Дослідження співвідношень загальних і специфічних факторів при розв'язанні різних завдань дали змогу Ч.-Е. Спірмену встановити, що роль С-фактора максимальна при розв'язанні складних математичних задач, завдань на понятійне мислення і мінімальна при виконанні сенсомоторних дій.
Загальний фактор є прихованим (латентним). Максимально виявляючись у діях, що відбуваються у "розумовому плані", він мінімально впливає на безпосередню взаємодію з об'єктами навколишнього середовища.
Відповідно до цієї теорії успішність розв'язання будь-яких тестів залежить від загальної розумової енергії. Кореляції результатів виконання групою людей інтелектуальних тестів повинні бути позитивними. Для тестування Є-фактора найкраще застосовувати задачі на виявлення абстрактних відношень.
|
|
|
Розвиток двофакторної теорії у працях Ч.-Е. Спірмена зумовив створення ієрархічної моделі: між факторами в і 8 (факторами за ієрархією спільності) він виділив групові фактори механічних (М), арифметичних (А) і лінгвістичних (Л) (вербальних) здібностей (рис. 3.1).
Багато дослідників прагнуло інтерпретувати О-фактор як психічний процес, що виявляється у будь-якій психічній активності (властивості уваги (гіпотеза С. Варта), мотивація). Г.-Ю. Айзенк, інтерпретуючи в-фактор як швидкість перероблення інформації центральною нервовою системою, встановив високі кореляції між 1(3, з'ясованим високошвидкісними тестами інтелекту (зокрема, тестами Г.-Ю. Айзенка), тимчасовими параметрами і варіабельністю потенціалу мозку, а також мінімальним
Рис. 3.1. Модель Ч.-Е. Спірмена
часом, необхідним людині для розпізнавання простого зображення (при тахістоскопічному показі).
21. Прогресивні матриці Равена (Raven Progressiv Matrices) - тест інтелекту.
Призначений для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. Запропоновано Л.Пенроузом і Дж. Равеном в 1936 р. Прогресивні матриці Равена розроблялися у відповідності з традиціями англійської школи вивчення інтелекту, згідно з яким найкращим способом вимірювання фактора "g" є виявлення відносин між абстрактними фігурами.
Згідно Равену - це тест випробування здібностей сприймати певні форми, охоплювати їх особливості, характер, взаємні відносини або ансамбль, сукупність відносин, а тому він вимагає за окремим завданням методу логічних міркувань. Автор не вважає, що таким чином можна проводити вимірювання якогось абсолютного інтелекту, проте існуючі результати дають зрозуміти, що виміряні тестом думки та навички в певній мірі репрезентують інтелект.
Перцептивна шкала матриць спирається або заснована на 2-х теоріях:
а) на теорії сприйняття форм, розвиненою гештальтпсихологией;
б) на теорії неогенеза К.Спирмена.
При вирішенні завдань виступає 3 основних психічних процесу:
1) увага, уважність (увага відокремлюється від сприйняття і мислення);
2) сприйняття, сприйнятливість;
3) мислення, тямущість.
При вирішенні завдань увагу сильно напружене, підтримує прагнення (інтерес) до вирішення. Воно вимагає концентрованого вниман6ия в обсязі й розподілі. При зниженні уваги завжди з'являються помилки. Крім уваги, виступає воля і емоції.
Тому випробування прогресивними матрицями Равена не є тестом «загального інтелекту», а відчуває гостроту і точність уваги і ясність мислення. В даному випадку мова йде про визначення здатності до систематизації в мисленні і планомірності або методичності, а не про інтелект. Тести Равена - невербальні випробування, які свідчать про те, що вербалізація як розумовий процес у їх вирішенні значення не має.
Існує два варіанти тесту:
1. Кольоровий варіант (призначений для дітей від 5 до 11 років і іноді рекомендується для осіб старше 65 років).
2. Чорно-білий (для обстеження підлітків 14-16 років і дорослих від 16 до 65 років).
Матеріал чорно-білого варіанту складається з 60 матриць з пропущеними елементами.
Завдання поділені на 5 серій (А, В, С, D, Е) за 12 однотипних, але зростаючих за складністю матриць в кожній серії. Складність завдань зростає також при переході від серії до серії.
Випробуваний повинен вибрати відсутній елемент матриці серед 6, 8 запропонованих варіантів.
При необхідності перші 5 завдань серії А випробуваний може виконувати з допомогою експериментатора.
Кожна серія завдань складена за певним принципом:
А - принцип взаємозв'язку в структурі матриць;
В - аналогія між парами фігур;
Z - принцип прогресивних змін у фігурах матриць;
D - принцип перегрупування фігур;
E - принцип розкладання фігур на елементи.
|
|
|
|
|
|
Ієрархічна модель інтелекту Д. Векслера
|
|
|
На відміну від моделі Ф.-Е. Вернона модель американського психолога Девіда Векслера (1896-1981) охоплює лише рівень загального інтелекту; рівень групових факторів (інтелекту дій і вербального інтелекту); рівень специфічних факторів, що відповідають окремим субтестам. Д. Векслер розглядав інтелект як здатність індивіда до адекватної поведінки, раціонального мислення та ефективної взаємодії з навколишнім світом. Він довів, що успішність розв'язання інтелектуальних тестів залежить від інтелектуальних параметрів і залучення до культури, допитливості, рухової активності тощо. Особистісні особливості людини безпосередньо детермінують будь-який інтелектуальний акт. На його погляд, вербальний інтелект відображає набуті індивідом здатності, невербальний - природні психофізіологічні можливості.
Результати психогенетичних досліджень засвідчили протилежне: оцінки за вербальною частиною шкали Д. Векслера зумовлені спадковістю (субтести "Поінформованість", "Словниковий". "Шифрування"), успішність виконання невербальних тестів ("Відсутні деталі", "Послідовні картинки", "Кубики Косса"), субтесту "Тямущість" детермінована соціальними факторами .
Першою апріорною ієрархічною моделлю інтелекту була п'ятирівнева модель англійського психолога Сіріла-Людовіка Варта (1883-1971). Критерієм виділення рівня є складність когнітивного процесу: рівень загального інтелекту (в); рівень концептуальних відношень (II); рівень асоціацій (Н); рівень сприйняття (С); рівень відчуттів (в; т)
WAIS
Тест WAIS опубліковано у 1955 році, редакція тесту - WAIS-R вийшла в 1981 році.
Тест включає в себе 11 субтестів. З них 6 становлять вербальну шкалу і 5 - невербальну.
Вербальна шкала
У вербальну частину увійшли наступні субтесты.
1. Субетест "Загальна обізнаність" - включає 29 питань. Діагностує рівень простих знань. Немає питань, що потребують спеціальних і теоретичних знань. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал. 2. Субетест "Розуміння": 14 завдань на розуміння сенсу виразів. Оцінюється здатність до суджень. Оцінка залежно від правильності відповіді: 0, 1, 2 бали.
3. Субетест "Арифметика" - включає 14 завдань з курсу арифметики початкової школи. Задачі розв'язуються усно. Діагностується легкість оперування числовим матеріалом. Оцінюється як правильність, так і витрачений час. 4. Знаходження подібності: 13 завдань. Випробуваний повинен підвести 2 предмета під загальну категорію, виявити, що між ними подібно. Діагностується понятійне мислення. Оцінка залежно від правильності відповіді: 0, 1, 2 бали.
5. Субетест "Запам'ятовування цифр" - 1 - ша частина містить ряди, в яких від 3 до 9 цифр. Випробуваний повинен прослухати цифри і усно їх відтворити. 2 - а частина включає ряди від 2 до 8 цифр. Випробуваний повинен відтворити ряд зворотним порядком.
6. Субетест "Словниковий запас" - 42 поняття. Тест спрямований на вивчення вербального досвіду і вміння визначати поняття. Випробуваний повинен пояснити значення слова. Перші 10 слів - поширені в обыденой мови, наступні 20 слів - середньої складності, останні 12 слів - абстрактно-теоретичні поняття. Оцінка від 0 до 2 балів.
Вербальна шкала тісно корелює з загальною культурою випробуваного і академічною успішністю. Результати сильно залежать від мовної культури випробуваного (знає він чи не знає мову, на якому написаний текст). Оцінки по субтестам "Обізнаність", "Тямущість" і "Словниковий запас" характеризують загальну інтелігентність випробуваного, практично не змінюються з віком і при старінні. Вважають, що вони визначаються рівнем освіти випробовуваних. Я ж вважаю, що зв'язок інша: оскільки успішність виконання цих субтестів найбільш корелює із загальним IQ, а також найбільшою мірою визначається генетично (див. главу "Психогенетика здібностей"), то швидше за все швидкість накопичення вербальних знань визначає успішність і рівень освіти.
Осібно стоїть субтест "Подібність". Результати його виконання говорять про здібності до логічного мислення, узагальнення і абстрагированю. Оцінки по тесту погіршуються при старінні. Ймовірно, успішність його виконання більш визначається "текучим" інтелектом по Кэттелу, ніж успішність виконання інших субтестів вербальної шкали.
Субтест "Арифметичний" діагностує не тільки рівень оперування числовим матеріалом, але і концентрацію довільної уваги. Результати його виконання залежать від професії та рівня освіти й мало змінюються при старінні.
Субтест "Повторення цифр" найбільш слабо корелює із загальним інтелектом і спрямований на визначення обсягу короткочасної пам'яті і рівня активної уваги. Включення його в шкалу Векслер обґрунтовував діагностичною цінністю: нездатність відтворити 4 цифри в прямому порядку свідчить про слабоумстві. Пряме відтворення при старінні погіршується незначно, зворотне - дещо суттєвіше.
Найбільш стійкі до впливу різних факторів (інтуїція, загальний стан випробуваного, хвороба тощо) результати тесту "Словниковий запас", тому його часто використовують в якості "точки відліку" при аналізі профілю оцінок по субтестам шкали Д.Векслера.
Невербальна шкала
Невербальна шкала, або шкала дій" складається з 5 субтестів.
7. Субтест "Шифровка" (або "Цифрові символи") є варіантом тесту на кодові заміни. Потрібно написати під кожною цифрою (всього 100) відповідний символ за 1,5 хвилини. Наведено ключ: під кожною з 9 цифр відповідний символ. Діагностується візуально - моторна швидкість. Оцінка визначається числом правильно зашифрованих цифр.
8. "Відсутні деталі" (або "Завершення картинок") - 21 картка, на яких зображені картинки з відсутньою деталлю. Діагностує зорову спостережливість і здатність виявляти істотні ознаки. Час вирішення однієї задачі - 20 сек. Правильна відповідь оцінюється 1 балом.
9. "Конструювання блоків" ("Кубики Косса") - 40 завдань. Включає набір карток з краснобелыми кресленнями та набір червоно - білих кубиків. Випробуваний повинен, дивлячись на зразок, зібрати з кубиків креслення. Діагностуються рухова координація і візуальний синтез. Оцінюється точність і час рішення.
10. "Послідовні картинки" - 8 серій картинок. Кожна серія являє сюжет. Картинки пред'являються певною неправильної послідовності. Випробуваний повинен їх правильно розташувати. Діагностуються здатності організації цілого з частин, розуміння ситуації, екстраполяції. Оцінка визначається правильністю і часом рішення.
11. "Збірка об'єкта" ("Складання фігур") - 4 завдання. Випробуваний повинен зібрати фігуру добре знайомого предмета з окремих деталей (фігури "людина", "профіль", "рука", "слон"). Діагностується здатність до синтезу цілого з деталей. Оцінка залежить від часу і правильності складання.
В цілому, "Невербальна" шкала діагностує не тільки знання, але і здатність індивіда до моторно - перцептивному взаємодії з об'єктами навколишнього світу, що залежить від досвіду діяльності.
Спочатку Д.Векслер вважав, що невербальнй інтелект більш залежить від психофізіологічних задатків індивіда, але дані близнецовых досліджень спростували цю гіпотезу.
Найбільш комплексним тестом невербальної шкали (належність його до цієї частини тесту досить умовна) є "Шифровка", діагностується властивості уваги, сприйняття, координації. Результати його виконання швидко погіршуються після 40 років.
Найбільш інформативним субтестом невербальної шкали багато авторів вважають "Кубики Косса". Аналогічний за змістом і тест "Збірка об'єктів". Успішність виконання цих трьох тестів залежить від розвитку сенсомоторної координації, між тим як результати тестів "Відсутні деталі" і "Послідовні картинки" не залежить від розвитку моторики, а в більшій мірі визначаються когнітивними здібностями.
На думку Д.Векслера, успішність виконання цих двох тестів визначається досвідом сприйняття навколишнього середовища і приобщенностью до культури. Підсумок проведення тесту, незважаючи на приписи, сильно залежить від того, які складаються стосунки між психодиагностом і випробуваним.
Тестування проводиться з адаптивного алгоритму. Перші завдання більшості вербальних субтестів (а також "Кубики Косса") призначені для осіб, підозрюваних у розумовій відсталості. У разі, якщо випробуваний, не підозрюваний в розумовій відсталості, не виконує завдання основної серії, то йому пред'являються перші завдання.
Обробка і інтерпретація результатів
Обробка та інтерпретація результатів може проходити на трьох рівнях: 1) підрахунок та інтерпретація балів загального інтелекту, вербального і невербального інтелекту, 2) аналіз профілю оцінок виконання субтестів випробуваними на основі підрахунку відповідних коефіцієнтів, 3) якісна інтерпретація індивідуального профілю з залученням даних спостереження за поводженням випробуваного в ході обстеження та іншої діагностичної інформації.
Стандартний варіант обробки полягає в підрахунку первинних "сирих" оцінок по кожному субтесту. Потім "сирі бали" за відповідними таблицями переводяться в стандартні і відображаються у вигляді профілю. Сирі оцінки окремо з вербальної і невербальної частини підсумовують і визначають за таблицями показники загального, вербального і невербального IQ.
Класифікація IQ-показників по Векслеру:
130 балів і вище - дуже високий IQ - у 2,2% населення
120-129 балів - високий IQ - у 6,7% населення
110-119 балів - хороша норма - у 16,1%
90-109 балів - середній IQ - у 50% населення
80-89 балів - погана норма - у 16,1%
70-79 балів - прикордонна зона - у 6,7% населення
69 балів і нижче - розумовий дефект - у 2,2%
24. Модель Л.Терстоуна
У роботах опонентів Ч. Спірмена заперечувалася наявність загальної основи інтелектуальних дій. Вони вважали, що певний інтелектуальний акт є результатом взаємодії безлічі окремих факторів. Головним пропагандистом цієї точки зору був Л. Терстоун, який запропонував метод багатофакторного аналізу матриць кореляцій. Цей метод дозволяє виділити декілька незалежних «латентних» факторів, що визначають взаємозв'язку результатів виконання різних тестів тією чи іншою групою випробовуваних [10].
Аналогічні погляди висловлював Т. Келлі, який відносив до основним інтелектуальним факторів просторове мислення, обчислювальні здібності і вербальні здібності, а крім того, пам'ять і швидкість реакції [11].
Спочатку Терстоун виділив 12 факторів, з яких найбільш часто в дослідженнях відтворювалися 7:
V. Словесне розуміння - тестується завданнями на розуміння тексту, словесні аналогії, понятійне мислення, інтерпретації прислів'їв і т. д.
W. Мовленнєва швидкість - вимірюється тестами на знаходження рими, називання слів, що належать до певної категорії.
N. Числовий фактор - тестується завданнями на швидкість і точність арифметичних обчислень.
S. Просторовий фактор - ділиться на два подфактора.
Перший визначає успішність і швидкість сприйняття просторових відносин (впізнавання плоских геометричних фігур). Другий пов'язаний з маніпулюванням думкою зоровими уявленнями в тривимірному просторі.
М. Асоціативна пам'ять - вимірюється тестами на механічне запам'ятовування словесних асоціативних пар.
Р. Швидкість сприйняття - визначається по швидкому і точному сприйняттю деталей, подібностей і відмінностей в зображеннях. Поділяють вербальний («сприйняття клерка») і «образний» подфакторы.
I. Індуктивний фактор - тестується завданнями на знаходження правила і на завершення послідовності (по типу тесту Д. Равена). Встановлено найменш точно.
Фактори, виявлені Терстоуном, як показали дані подальших досліджень, виявилися залежними (неортогональными). «Первинні розумові здібності» позитивно корелюють один з одним, що говорить на користь існування єдиного G-фактора.Однак у численних дослідженнях відкривалися і відкриваються все нові і нові «первинні розумові здібності».
На основі багатофакторної теорії інтелекту та її модифікацій розроблені численні тести структури здібностей. До числа найбільш розповсюджених відносяться Батарея тестів загальних здібностей (General Aptitude Test Battery, GABT), Тест структури інтелекту Амтхауэра (Amthauer Intelli-genz-Struktur-Test, I-S-T) і ряд інших.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1945; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!