Стаття 58. Зберігання майна, на яке накладено арешт
1. Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
2. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.
3. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.
4. Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.
5. Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України.
|
|
|
6. Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
КОМЕНТАР:
Майно, на яке накладено арешт підлягає належному зберіганню, а тому арештоване майно передається на зберігання боржникові або іншим особам — зберігачам, призначеним виконавцем, під розписку в акті опису.
Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу — також зберігачу.
Якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику.
Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.
|
|
|
У разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу.
У постанові зазначається:
· причина передачі майна іншому зберігачу,
· прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна,
· прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача.
Постанова підписується виконавцем.
У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна.
При наявності інформації про псування майна виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду.
У разі зміни кількісних чи якісних характеристик майна про це зазначається в постанові про призначення нового зберігача, при цьому виконавець готує подання (повідомлення) до правоохоронних органів щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності.
|
|
|
Передача виконавцем та зберігачем арештованого майна зберігачеві під розписку в акті опису є нічим іншим як укладенням договору зберігання майна, оскільки згідно статті 937 Цивільного кодексу Україниписьмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Що ж стосується виявлених під час опису цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, то це майно підлягає обов'язковому вилученню і не пізніше робочого дня передачі на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі.
При вирішенні питань зберігання зазначеного майна виконавець має враховувати вимоги, передбачені:
· Положенням про порядок і умови зберігання ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 409;
|
|
|
· Порядком обліку, зберігання і розпорядження дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 692.
Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.
Якщо виконавець з урахуванням властивостей майна, його значення для власника та інших обставин установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, то в акті опису та арешту майна зазначаються вид, обсяги і строки обмеження.
У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду.
Зберігання майна боржником або членами його сім'ї здійснюється безоплатно.
Інші зберігачі можуть одержувати винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та виконавцем.
Шкода, завдана зберігачем майну, відшкодується ним в загальному порядку.
При виявленні розтрати, відчуження, приховування, підміни, пошкодження, знищення переданого на зберігання майна або встановивши інші незаконні дії з цим майном, виконавець складає про це акт і звертається з поданням до правоохоронних органів за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності, передбаченої статтею 388 Кримінального кодексу України.
4. Оцінка майна.
Згідно Закона України «Про виконавче провадження»
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 190; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!