Дати характеристику законам України, які використовуються у боротьбі з корупцією.



ЗУ: Про засади запобігання і протидії корупції, Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.

 

12. Відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення пов’язані з корупцією.

Кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Особа, що притягнена до відповідальності, може бути звільнена з посади чи відсторонена від неї (у деяких випадках це обов’язково).

 

Спеціальні державні органи по боротьбі з корупцією.

Спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, підрозділи внутрішньої безпеки митних органів, якщо інше не передбачено законом.

 

14. Спеціальні підрозділи по боротьбі зорганізованою злочинністю органів внутрішніх справ України.

Спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ є Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, управління, відділи і відділення по боротьбі з організованою злочинністю в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, інших містах, а також відповідні відділи і відділення на транспорті.

15. Спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби Безпеки України.

Спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю органів Служби безпеки України є Головне управління по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю у складі Центрального управління Служби безпеки України, відділи в Головному управлінні військової контррозвідки, Головному управлінні Служби безпеки України в Криму, обласних управліннях і місті Севастополі, відповідні підрозділи в інших містах.

 

16. Державні органи, які ведуть боротьбу з корупцією.

Див. питання 3

17. Підрозділи Міністерства внутрішніх справ України.

18. Державна служба боротьби з економічною злочинністю.

19. Підрозділи податкової міліції.

20. Підрозділи органів прокуратури України.

21. Державні органи, які беруть участь у боротьбі з корупцією.

22. Антикорупційне законодавство України та його розвиток.

«Про засади запобігання і протидії корупції»

До інших Законів, які регулюють відносини, що виникають у сфері запобігання і протидії корупції, належать:

- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 7 квітня 2011 р. № 3207-VI, яким внесені зміни до:

- Кримінально-процесуального кодексу України;

- Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- Кримінального кодексу України.

- Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»;

- Закони України «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки», «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про державну службу» та інші закони і підзаконні акти (постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України).

23. Нормативні підстави виникнення адміністративної відповідальності за корупційні діяння.

24. Фактичні підстави виникнення адміністративної відповідальності за корупційні діяння.

 

25. Санкції в антикорупційному законодавстві.

26. Поєднання адміністративних та дисциплінарних санкцій.

27. Особливості провадження у справах про корупційні діяння.

Провадження у справах про адміністра-тивні правопорушення за обсягом питань, які вирішуються, кількістю суб’єктів, що бе-руть у ньому участь, є одним з найбільш складних проваджень в адміністративному праві.

Провадження у справах про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією проходить всі  стадії (порушення, розгляду справи, за необхідністю оскарження, та виконання постанов про накладення адміністративного стягнення). Одночасно, воно відрізняється від інших проваджень формою реалізації адміністративно-юрисдикційної процедури. Шергін А.П., справедливо зазначає, що єдина за своєю суттю адміністративна юрисдикція має певні відмінності щодо порядку розгляду справ. Якщо звернутися до адміністративно-юрисдикційного процесу, то стає помітною неоднорідність порядку розгляду справ за різними категоріями адміністративних правопорушень. Для одних характерною є повна адміністративно-юрисдикційна процедура, інші вирішуються в межах її скороченого варіанту. З цього приводу Колпаков В.К. вказує, що провадження по справах про адміністративні правопорушення може мати як звичайний так і спрощений порядок. В більшості випадків має місце звичайне провадження, яке детально регламентоване законодавством і передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення. Спрощене провадження характеризується мінімумом процесуальних дій та їх оперативністю і застосовується у випадках прямо передбачених КпАП. За класифікацією Колпакова В.К. провадження у справах про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією належить до категорії звичайного провадження але з особливою адміністративно-юрисдикційною процедурою.

 

28. Сутність корупції та її вплив на суспільство.

Див. питання 1

 

29. Корумпованість влади та протидія цьому явищу.

 

30. Система правоохоронних органів України, які ведуть боротьбу з корупцією.

31. Співвідношення корупційних діянь та національної безпеки.

32. Управління силами та засобами державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією в Україні.

33. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України у сфері боротьби з корупцією.

34. Взаємодія державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією.

35. Практичні методи боротьби з корупцією.

36. Корупція у державному управлінні.

37. Монополія влади.

38. Державний службовець.

Державна служба - професійнадіяльністьдержавнихслужбовців з підготовкипропозиційщодоформуваннядержавноїполітики, забезпеченняїїреалізації та наданняадміністративнихпослуг;

 

Державнийслужбовець - громадянинУкраїни, якийзаймає посаду державноїслужби в державному органі, органівладиАвтономноїРеспублікиКримабоїхапараті, одержуєзаробітну плату за рахуноккоштів державного бюджету, крімвипадків, визначених законом, та здійснюєвстановлені для цієї посади повноваження, безпосередньопов'язані з реалізацієюзавдань та виконаннямфункцій державного органу або органу владиАвтономноїРеспублікиКримщодо:

підготовкипропозиційстосовноформуваннядержавноїполітики у відповіднійсфері;

розроблення, експертизи та/аборедагуванняпроектів нормативно-правовихактів;

наданняадміністративнихпослуг;

здійснення державного нагляду (контролю);

управліннядержавниммайномабомайном, щоналежитьАвтономнійРеспубліціКрим, державнимикорпоративними правами;

управління персоналом державнихорганів, органіввладиАвтономноїРеспублікиКримабоїхапарату;

реалізаціїіншихповноваженьвідповідного органу;

39. Правова підзвітність.

40. Підконтрольність чиновників. (?????)

Об'єднання громадян, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання, виявлення і протидії корупційним правопорушенням (крім випадків, коли це віднесено законом до виключної компетенції спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції) мають право:

1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, іншим органам, зазначеним у статті 5 цього Закону, керівництву та колективу підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості;

2) запитувати та одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування в обсягах та порядку, не заборонених законом, інформацію про діяльність щодо запобігання і протидії корупції;

3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів державної влади;

4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання і протидії корупції;

5) вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання і протидії корупції;

6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання і протидії корупції;

7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання і протидії корупції;

8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції, з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству.

41. Національні фінансові потоки.

42. Зловживання посадовими повноваженнями.

43. Організовано-корумповані злочинні групи.

 

 

 

 

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 133; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!