Тема 2. 1. Поняття та транспорту і зв. як галузей держ.управління.

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Транспорт — це сукупність механічних засобів перевезень, виробнцчо-технологічного комплексу, організацій і підприємств, призначених для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях і надання інших транспортних послуг усім споживачам.Діяльність транспорту базується на правових, економічних, організаційних і соціальних засадах, визначених законами, кодексами, статутами та іншими державними й міжнародними нормативними актами.Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами транспорту, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.Роль і значення транспорту закріплено статтею 1 Закону України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 р., в якій визначається, що транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва, яка покликана задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях. Отже, законодавець визначає транспорт як важливу галузь суспільного виробництва, що перебуває у тісній взаємодії з промисловістю; енергетичним, агропромисловим, будівельним і торговельним комплексом; зв'язком; житловим господарством, побутовим обслуговуванням населення; сферою використання й охорони природних ресурсів тощо. У кожній з перерахованих галузей є окремі специфічні матеріальні умови виробництва, технологічні процеси, структура підприємств, особовий склад працівників і т. ін.Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.Для задоволення потреб у перевезенні пасажирів і вантажів необхідні транспортні засоби й комплекси, які мають бути побудовані й повинні перебувати у відповідному технічному стані, своєчасне впровадження заходів технічного переозброєння і передових методів з вдосконалення всіх ланок транспортної системи. В Україні транспортний комплекс має свою організаційну структуру. За Законом України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 р. (розділі II, ст. 21) у нашій країні сформована Єдина транспортна система, яка охоплює всі види державного, колективного й приватного транспорту, транспортно-технічні засоби, рухомий склад, структури управління на кожному виді транспорту та соціально-економічного забезпечення. Відповідно до статті 22 наведеного вище закону визначається склад залізничного транспорту, до якого входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад залізничного транспорту, залізниці, шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і розвиток. Подібні статті визначають інші складники транспорту.При цьому законодавець завжди відзначає, що транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, відповідає за її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки й потреби у перевезеннях, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному та економічному розвитку, зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України.

Державне управління транспортом — це врегульована нормами права юридична владна діяльність органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, яка спрямована на задоволення в повному обсязі матеріальних і культурних потреб суспільства та. зміцнення обороноздатності країни.Державне управління в галузі транспорту має забезпечувати:

· своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України;

· захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;

· безпечне функціонування транспорту;

· додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи;

· захист економічних інтересів України та законних інтересів підприємств та організацій транспорту та споживачів транспортних послуг;

· створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту;

· обмеження монополізму та розвиток конкуренції;

· координацію роботи різних видів транспорту;

· ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту;

· охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;

Державне управління діяльністю транспорту здійснюється шляхом проведення та реалізації економічної (податкової, фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної) та соціальної політики, включаючи надання дотацій на пасажирські перевезення.

Правові засади.

Закон України "Про транспорт" (10.11.1994 № 232/94-ВР) зі змінами

Закон України "Про туризм" (15.09.1995 № 324/95-ВР) зі змінами

Положення про Міністерство інфраструктури України

"ПОВІТРЯНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ" ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ "ПРО МІСЬКИЙ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ТРАНСПОРТ ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ

ПОЛОЖЕННЯ про Міністерство інфраструктури України

Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України

Положення про Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті

Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті

Положення про Державне агентство автомобільних доріг України

Положення про Державне агентство України з туризму та курортів

Положення про Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

Система органів.

Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.Основними завданнями Мінінфраструктури України є:

формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах транспорту, використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв'язку;

формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій

формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства;

участь у межах своїх повноважень у формуванні та забезпеченні реалізації державної тарифної політики та політики державних закупівель у сфері надання послуг поштового зв'язку.

4. Мінінфраструктури України відповідно до покладених на нього завдань:

4.1) у сфері регулювання інфраструктурної галузі:

4.1.1) визначає пріоритетні напрями та здійснює відповідні заходи щодо формування та реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв'язку, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства та забезпечує нормативно-правове регулювання у цих сферах, у тому числі з питань діяльності Міністерства і центральних органів центральної виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Міністром інфраструктури України;

4.1.2) затверджує стратегії, програми розвитку авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту, дорожнього господарства, поштового зв'язку, метрополітенів, міського електричного транспорту та туризму;

4.1.3) забезпечує взаємодію підприємств різних видів транспорту, вантажовласників, експедиторських структур щодо організації та своєчасного забезпечення в повному обсязі перевезень вантажів, а також задоволення потреб населення в пасажирських перевезеннях;

4.1.4) затверджує в межах компетенції нормативно-правові акти щодо оптимізації внутрішніх, зовнішньоторговельних, транзитних транспортних потоків та функціонування транспортних вузлів на логістичних принципах, з організації функціонування пунктів пропуску на державному кордоні України, спрощення процедури перетину державного кордону;

4.1.5) затверджує галузеві стандарти, технічні умови та будівельні норми;

4.1.6) затверджує програми впровадження у підгалузях енергозберігаючих технологій, нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії, альтернативних видів палива;

4.1.7) затверджує програми розвитку та розбудови національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні;

4.1.8) визначає пріоритетні напрями розвитку галузі транспорту, дорожнього господарства, поштового зв'язку, туризму та курортної сфери;

4.1.9) інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у галузі транспорту, дорожнього господарства, поштового зв'язку, туризму та курортній сфері;

4.1.10) формує та реалізує єдину державну економічну, тарифну, інвестиційно-кредитну та соціальну політику у галузі транспорту, дорожнього господарства та туризму, а також формує в межах компетенції пріоритетні напрями інноваційно-інвестиційної політики;

4.1.11) розробляє галузеві методичні рекомендації щодо фінансового планування та підвищення ефективності фінансово-економічної діяльності;

4.1.12) затверджує прогнозні (планові) показники діяльності служб та підприємств, що входять до сфери управління Міністерства, а також звіти про їх виконання;

4.1.13) подає на розгляд до Міністерства фінансів України пропозиції щодо формування державного бюджету в частині фінансового забезпечення діяльності Міністерства і підвідомчих служб;

4.1.14) вносить на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України фінансові плани підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;

4.1.15) здійснює функції головного розпорядника коштів державного бюджету, передбачених на утримання Міністерства і реалізацію покладених на нього функцій;

4.1.16) затверджує фінансові плани підприємств, що належать до сфери управління Міністерства;

4.3.3) затверджує розмір портових зборів;4.3.4) затверджує тарифи на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України;

4.3.5) затверджує тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України й пов'язані з ними послуги;

4.3.6) затверджує тарифи на перевезення залізничним транспортом вантажів транзитом через територію України;

4.3.7) затверджує тарифи на перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні (крім приміських перевезень);

4.3.8) затверджує розмір аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України;

4.3.9) затверджує розмір зборів за аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден у повітряному просторі України;

4.3.10) встановлює порядок внесення та розмір плати за весь час перебування транспортного засобу в межах стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю;

4.3.11) затверджує методику розрахунку тарифів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом;

4.3.12) затверджує порядок справляння та розмір зборів за видачу суднових документів;

4.3.13) установлює розмір зборів і порядок видачі посвідчення про право власності на судно;

4.3.14) установлює розмір збору за користування послугами служби регулювання руху суден і порядок його сплати;

4.3.15) установлює розмір збору за реєстрацію судна в Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, будь-яких наступних змін, раніше зроблених записів у них про зареєстроване судно, порядок стягнення такого збору;

4.3.16) установлює розмір ставки пені за прострочений фрахт, що стягується в морських портах України;

4.3.17) установлює розміри плати за підтвердження кваліфікації моряків;

Мінінфраструктури України очолює Міністр інфраструктури України, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Міністр інфраструктури України має першого заступника та заступника Міністра - керівника апарату.

У разі необхідності для забезпечення здійснення Міністерством окремих завдань за рішенням Президента України у Мінінфраструктури України вводиться посада заступника Міністра.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінінфраструктури України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінінфраструктури України утворюється колегія у складі Міністра інфраструктури України (голова колегії), першого заступника та заступників Міністра за посадою. У разі потреби до складу колегії Міністерства можуть включатися керівники структурних підрозділів апарату Мінінфраструктури України, а також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Мінінфраструктури України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінінфраструктури України можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром інфраструктури України.

Державна авіаційна служба України (Державіаслужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.
Державіаслужба України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики в сфері цивільної авіації.

Основними завданнями Державіаслужби України є:
внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору;

реалізація державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору;

здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації;

організація розроблення нормативно-правової бази для регулювання діяльності у галузі цивільної авіації;

сертифікація та реєстрація об'єктів і суб'єктів цивільної авіації та ліцензування авіаційних перевезень;

регулювання використання повітряного простору та організація повітряного руху;

організація авіаційних перевезень;

сприяння провадженню зовнішньоекономічної і міжнародно-правової діяльності цивільної авіації.

Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті (далі - Укрморрічінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єрміністра України - Міністра інфраструктури України.

Укрморрічінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Основними завданнями Укрморрічінспекції є:

1) реалізація державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

2) здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) за безпекою на морському та річковому транспорті;

3) внесення пропозицій щодо формування державної політики з безпеки на морському та річковому транспорті;

4) надання адміністративних послуг у сфері морського та річкового транспорту.

Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства).

Основними завданнями Укртрансінспекції України є:

реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства;

внесення пропозицій щодо формування державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами.

Основними завданнями Укравтодору є:

реалізація державної політики, а також внесення пропозицій щодо її формування у сфері дорожнього господарства;

здійснення управління автомобільними дорогами загального користування;

інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики у відповідній сфері;

організація реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, відповідного інженерного облаштування, розміщення об'єктів дорожнього сервісу та інших споруд;

забезпечення технічного регулювання у сфері реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг;

здійснення управління об'єктами державної власності;

здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.

Державне агентство України з туризму та курортів (Держтуризмкурорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів. Основними завданнями Держтуризмкурорту України є реалізація державної політики у сфері туризму та курортів, а також внесення пропозицій Віце-прем'єр-міністру України - Міністру інфраструктури України щодо її формування.

Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів(Укрєвроінфрапроект) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.
Укрєвроінфрапроект є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (далі - чемпіонат) та інших міжнародних спортивних подій.

Основними завданнями Укрєвроінфрапроекту є реалізація державної політики із забезпечення підготовки і реалізації інфраструктурних проектів чемпіонату та інших міжнародних спортивних подій.

Державний контроль і нагляд.

Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів (у тому числі небезпечних), юридичних та фізичних осіб проводиться шляхом планових, позапланових, рейдових перевірок (перевірка на дорозі).
Планові та позапланові перевірки за додержанням суб’єктами господарювання, фізичними особами (на автомобільному транспорті - також фізичними особами - суб’єктами господарювання) та юридичними особами вимог законодавства про транспорт проводяться на підставі переліку питань, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. Для проведення заходу державного нагляду (контролю) оформлюється посвідчення (направлення). Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на наземному транспорті, і центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, мають право:
безперешкодного доступу до всіх транспортних засобів і об’єктів суб’єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб (на автомобільному транспорті - також фізичних осіб - суб’єктів господарювання) з метою перевірки додержання вимог законодавства та міжнародних договорів України з питань безпеки на транспорті;
перевіряти в робочий час суб’єктів господарювання, юридичних та фізичних осіб з питань, віднесених до їх компетенції; пред’являти суб’єктам господарювання, фізичним та юридичним особам вимоги щодо здійснення передбачених законодавством заходів з питань безпеки на транспорті; одержувати від суб’єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудиту, матеріали та інформацію з відповідних питань; складати акти перевірок суб’єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб;
видавати в установленому порядку обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, пов’язаних з порушенням правил безпеки на транспорті; забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім
автомобільного транспорту), виконання робіт та надання послуг; направляти в установленому законодавством порядку матеріали про порушення вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки руху до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності;
залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ, експертних організацій тощо (за згодою); здійснювати інші повноваження, визначені законами та покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на
морському та річковому транспорті, Президентом України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті:
веде облік та здійснює аналіз причин катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;
розробляє профілактичні заходи щодо запобігання виникненню катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та контролює їх виконання;
веде облік пожеж на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;
здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища автомобільним, залізничним транспортом;
здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм і стандартів на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;
готує пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності для проведення робіт з підтвердження відповідності у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту, бере участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань технічного
регулювання у цій сфері, організовує підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з підтвердження відповідності; проводить технічне розслідування дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій, подій на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;
здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього Президентом України.Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті: веде облік і здійснює аналіз причин катастроф, аварій, пригод на морському та річковому транспорті;
розробляє профілактичні заходи щодо запобігання виникненню катастроф, аварій, пригод на морському та річковому транспорті та контролює їх виконання; веде облік пожеж на морському та річковому транспорті;
здійснює контроль за укладенням договорів обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів морським та річковим транспортом;
здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища морським та річковим транспортом;
здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства і стандартів на морському та річковому транспорті;
готує пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності на проведення робіт з підтвердження відповідності у сфері морського та річкового транспорту, бере участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань технічного регулювання у цій сфері, організовує підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з підтвердження відповідності;
веде журнал обліку суден (крім риболовних суден), зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, розміщує зазначені дані на своєму офіційному веб-сайті;
здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України; здійснює контроль за забезпеченням безпеки перевезення вантажів, пасажирів та багажу на морських і річкових суднах;
здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил користування засобами морського та річкового транспорту, охорони порядку і безпеки руху на морському та річковому транспорті, утримання та експлуатації баз (споруд) для стоянки маломірних суден, а також за дотриманням правил щодо забезпечення безпеки експлуатації суден на
внутрішніх водних шляхах і щодо забезпечення збереження вантажів на морському та річковому транспорті;

Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів (у тому числі небезпечних), юридичних та фізичних осіб

Планові та позапланові перевірки за додержанням суб’єктами господарювання, фізичними особами (на автомобільному транспорті - також фізичними особами - суб’єктами господарювання) та юридичними особами вимог законодавства про транспорт проводяться на підставі переліку питань, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Для проведення заходу державного нагляду (контролю) оформлюється посвідчення (направлення).

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на наземному транспорті, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, мають право:

безперешкодного доступу до всіх транспортних засобів і об’єктів суб’єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб (на автомобільному транспорті - також фізичних осіб - суб’єктів господарювання) з метою перевірки додержання вимог законодавства та міжнародних договорів України з питань безпеки на транспорті;

перевіряти в робочий час суб’єктів господарювання, юридичних та фізичних осіб з питань, віднесених до їх компетенції;

пред’являти суб’єктам господарювання, фізичним та юридичним особам вимоги щодо здійснення передбачених законодавством заходів з питань безпеки на транспорті;

одержувати від суб’єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудиту, матеріали та інформацію з відповідних питань;

складати акти перевірок суб’єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб;

видавати в установленому порядку обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, пов’язаних з порушенням правил безпеки на транспорті;

забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім автомобільного транспорту), виконання робіт та надання послуг;

направляти в установленому законодавством порядку матеріали про порушення вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки руху до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності;

залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ, експертних організацій тощо (за згодою);

здійснювати інші повноваження, визначені законами та покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, Президентом України

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює:

контроль за додержанням вимог законодавства, норм і стандартів на міському електричному транспорті та підготовку пропозицій щодо їх удосконалення;

розроблення державних програм з питань безпеки на міському електричному транспорті та забезпечення їх виконання;

державний контроль за технічним станом об’єктів міського електричного транспорту та забезпечення безпеки його руху;

ведення обліку та аналіз причин виникнення катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на міському електричному транспорті;

розроблення заходів щодо запобігання виникненню катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на міському електричному транспорті та контроль за їх виконанням;

ведення обліку пожеж на міському електричному транспорті;

підготовку пропозицій щодо призначення органів з оцінки відповідності на проведення робіт з підтвердження відповідності у сфері міського електричного транспорту, участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань технічного регулювання у цій сфері, організацію підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з підтвердження відповідності;

державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті;

державний контроль за виконанням перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;

проведення в установленому порядку технічного розслідування катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному транспорті;

погодження паспортів міжміських та приміських автобусних маршрутів регулярних спеціальних перевезень, що виходять за межі території області (міжобласних маршрутів);

внесення змін до розкладу руху міжобласних автобусних маршрутів;

видачу свідоцтва про відповідність транспортного засобу вимогам Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень;

видачу свідоцтва про встановлення класу автобуса за параметрами комфортності та розміщення на своєму офіційному веб-сайті відповідної інформації;

видачу свідоцтва про атестацію автостанцій, ведення переліку атестованих автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному веб-сайті;

ведення реєстру сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання;

диспетчерський контроль за роботою автомобільних перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування;

габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

ведення в порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в автомобільних транспортних засобах, та розміщення на своєму офіційному веб-сайті відповідної інформації;

контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах;

контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України;

Органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території.

Адмін.відповідальність.

Ст.109. Самовільний проїзд у вантажних поїздах, посадка і висадка під час руху поїзда, проїзд на підніжках і дахах вагонів, самовільне без потреби зупинення поїзда, -
тягнуть за собою накладення штрафу від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пошкодження залізничної колії, захисних лісонасаджень, снігозахисних загороджень та інших колійних об'єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях -
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил проїзду гужовим транспортом і прогону худоби через залізничні колії, випасання худоби поблизу залізничних колій -
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недодержання встановлених габаритів при навантаженні і вивантаженні вантажів -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ст.110. Пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, стекол локомотивів і вагонів -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ст.111. Розміщення в районі аеродрому будь-яких знаків і пристроїв, схожих на маркірувальні знаки і пристрої, прийняті для розпізнання аеродромів, або спалювання піротехнічних виробів без дозволу адміністрації аеропорту, аеродрому, або влаштування об'єктів, які сприяють масовому скупченню птахів, небезпечних для польотів повітряних суден, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до чотирьохсотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до п'ятисотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання правил про розміщення нічних і денних маркірувальних знаків або пристроїв на будівлях і спорудах -

Пошкодження аеродромного устаткування, аеродромних знаків, повітряних суден та їх устаткування -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до чотирьохсотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Прохід або проїзд без належного дозволу по території аеропортів (крім аеровокзалів),аеродромів, об'єктів радіо- і світлозабезпечення польотів -

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до п'ятисотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації, -

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до п'ятисотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Стаття 112. Порушення правил поведінки на повітряному судні

Невиконання особами, які перебувають на повітряному судні, розпоряджень командира судна -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від двадцяти до двохсотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Порушення правил фотографування, кінозйомки і користування засобами радіозв'язкуз борту повітряного судна -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від двадцяти до трьохсотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян з конфіскацією плівки.

Стаття 113. Порушення правил міжнародних польотів

Порушення правил міжнародних польотів -

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до п'ятисотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Стаття 114. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті

Порушення правил входу суден у порт і виходу їх з порту, руху і стоянки суден у портових водах, а також правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки на судна, в путі слідування і під час висадки їх з суден, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проведення без належного дозволу водолазних робіт у портових водах, а також недодержання правил подачі сигналів під час цих робіт -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьох до семинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Пошкодження споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян і посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 115. Порушення правил користування засобамиморського транспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання суден -

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Куріння у невстановлених місцях на суднах -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до двадцятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Стаття 116. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах

Керування судноводіями річковими або маломірними суднами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або такими, що не пройшли технічного огляду, або не несуть бортових номерів і позначень, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаними без відповідного дозволу, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовам плавання -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'ятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Порушення судноводіями річкових суден правил руху і стоянки суден у плесі, на рейдах і в портах, буксирування составів і плотів, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден, а також пошкодження портових і гідротехнічних споруд та обладнання -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від чотирьох до семинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян або позбавлення права керування судном на строк до одного року.

Перевищення судноводіями маломірних суден установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, умисне зупинення або стоянка судна в заборонених місцях, пошкодження гідротехнічних споруд або технічних засобів і знаків судноплавної і навігаційної обстановки, порушення правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'ятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян або позбавлення права керування маломірним судном на строк до одного року.

Керування річковим або маломірним судном особою, яка не має права керування цим судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Стаття 117. Порушення правил користування річковими і маломірними суднами

Порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден, -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження внутрішнього обладнання річкових суден -

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Куріння у невстановлених місцях на річкових суднах -

Стаття 119. Порушення правил користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв -

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одногонеоподатковуваного мінімумудоходів громадян.

Куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях -

Стаття 120. Порушення правил пожежної безпеки назалізничному, морському, річковому і повітряному транспорті

Порушення встановлених на залізничному, морському і річковому транспорті правил пожежної безпеки -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених на повітряному транспорті правил пожежної безпеки -

Стаття 1224. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до вісімнадцятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Стаття 127. Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин

Непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п'ятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин, -

тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп'яніння, -

тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до десятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 131; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 12

Мы поможем в написании ваших работ!