Блок 4. Методика викладання історії
1. Слово «методика» походить від давньогрецького «методос» і означає:
а) шлях дослідження, засіб пізнання;
б) шлях до істини, процес виховання;
в) процес виховання, шлях вдосконалення;
г) метод заохочення, засіб стимуляції.
2. Джерелами методики викладання історії як науки є:
а) історія, політологія, педагогіка, історіографія;
б) історія, психологія, педагогіка, педагогічний досвід;
в) історія, соціологія, психологія, історіографія;
г) всесвітня історія, історія України, історіографія.
3. Предметом методики є:
а) процес виховання всебічно вихованої людини;
б) процес відтворення у викладі вчителя історичних явищ і подій;
в) процес навчання історії з його закономірностями і зв’язками з іншими науками;
г) процес прогнозування конкретних результатів навчання.
4. Назва курсу і розподіл навчального часу з історії в 7 класі:
а) Історія України (52 г.); Всесвітня історія (35 г.);
б) Історія України (35 г.); Всесвітня історія (35 г.);
в) Історія України (70 г.); Всесвітня історія (35 г.);
г) Історія України (52 г.); Всесвітня історія (48 г.).
5. Програма з історії характеризується такими рисами:
а) є обов’язковим для всіх шкіл і вчителів державним документом, який вивчає теорію освіти і навчання, що відповідають меті наукового виховання підростаючого покоління незалежної України;
б) є обов’язковим для всіх шкіл і вчителів державним документом, який надає прийоми і методи навчання, виховання і розвитку пізнавальних здібностей і вмінь учнів, які визначаються завданнями курсу історії як навчального предмета;
|
|
|
в) є обов’язковим для всіх шкіл і вчителів державним документом, який визначає зміст навчання історії, обсяг знань; містить тематику навчального предмету, основний фактичний матеріал, теоретичні положення, вміння і навички, які формуються в учнів у процесі навчання;
г) є обов’язковим для всіх шкіл і вчителів державним документом, який вивчає основні тенденції розвитку вітчизняної методичної науки.
6. Функції усного викладу історичного матеріалу:
а) інформаційна б) об’єктивна в) виховна г) виховна
логічна виховна проблемна логічна
виховна суспільна пошукова теоретична
7. Види усного викладу історичного матеріалу:
а) розповідь б) розповідь в) розповідь г) доповідь
бесіда сюжетна розповідь лекція опис
опис опис семінар характеристика
роз’яснення характеристика опис конспект
тестування роз’яснення бесіда семінар
|
|
|
характеристика лекція тестування план
диктант бесіда опитування тести
8. Опис історичних сюжетів буває:
а) картинним б) картинним в) картинним г) картинним
сюжетним предметним аналітичним історичним
9. Характеристика історичних подій може бути:
а) короткою б) повною в) вичерпною г) повною
розгорнутою достовірною історичною описовою
10. Визначити поняття «роз’яснення»:
а) конкретний виклад найважливіших історичних подій у їх розвитку, ознайомлення учнів із сюжетом історичних подій;
б) розбір складних явищ і понять, розкриття причинно-наслідкових зв’язків історичних подій, зіставлення і протиставлення однорідних історичних явищ, висновки й узагальнення вчителя;
в) відтворення у викладі вчителя історичних явищ, їх деталей та істотних рис у вигляді цілісної картини;
г) розповідь необхідна для довгострокового запам’ятовування навчальної інформації, оформлене за правилами мнемоніки.
11. У викладанні історії використовуються такі види бесіди:
|
|
|
а) евристична, повторювально-узагальнююча, перевірочна (контрольна), заключна, виховна;
б) вступна, виховна, повторювально-узагальнююча, діагностична, заключна, аналітична;
в) вступна, аналітична (евристична), заключна, повторювально-узагальнююча, перевірочна (контрольна);
г) вступна, діалогічна, евристична, загальна
12. Шкільна лекція і вимоги до неї:
а) в старших класах, займає весь урок, теоретичні питання, поділ на логічно завершенні частини, надається план;
б) 8-11 класах, займає 25 хв., теоретичні питання, узагальнення;
в) середніх і старших класах, займає весь урок, проблемні питання, поділ на логічно завершенні частини, план складається у ході лекції;
г) в старших класах займав майже увесь урок, визначає основні орієнтири пошуку істини для вивчення навчального матеріалу.
13. Наочні засоби навчання поділяються на 3 групи:
а) предметну б) предметну в) умовно-графічну г) предметну
типологічну зображувальну зображувальну конкретну
умовно-графічну умовно-графічну аналітичну картографічну
14. Навчальні картини поділяються на:
а) типологічні б) типологічні в) художні г) подійні
репродукції художні навчальні типологічні
|
|
|
15. Типологічні картини зображують явища:
а) економічного і соціального життя;
б) політичного і економічного життя;
в) соціального і політичного життя;
г) військового і громадського життя.
16. До умовно-графічних посібників належать:
а) карти, схеми, репродукції, діаграми, таблиці, карикатури;
б) карти, схеми, діаграми, таблиці, схеми, графіки;
в) карти, схеми, атласи, картини, таблиці, графіки;
г) карти, схеми, атласи, діаграми, опорні конспекти, графіки.
17. Діаграми поділяються на:
а) сегментні, трикутні, лінійні, фігурні, тематичні;
б) сегментні, квадратні, лінійні, стовпчикові, графічні;
в) сегментні, круглі, стовпчикові, лінійні;
г) сегментні, кругові, стовпчикові, фігурні, лінійні.
18. Навчальні таблиці поділяються на:
а) хронологічні б) хронологічні в) хронологічні г) хронологічні
синхронічні загальні типологічні лінійні
тематичні кількісні аналітичні графічні
19. Історична карта служить для:
а) закріплення картографічних уявлень учнів;
б) локалізації історичних подій на місцевості;
в) конкретизація історичних уявлень;
г)запам’ятовування набору умовних позначок, знаків, що містять у собі
закодовану інформацію.
20. Історичні карти поділяють на:
а) тематичні б) контурні в) загальні г) оглядові
схематичні оглядові оглядові тематичні
динамічні тематичні тематичні атласи
21. Прийоми роботи над текстом історичного документу:
а) розбір документа самим вчителем, розбір документа учнями під керівництвом вчителя, самостійна робота учнів з документом на уроці, самостійна домашня робота учнів з документами;
б) використання вчителем історичних документів, розбір документів законодавчого характеру, самостійна робота учнів з документами літературного характеру, фронтальна робота класу з документом;
в) розбір документа самим вчителем, розбір документа законодавчого характеру, розбір документа літературного характеру, розбір документів художньої літератури;
г) розбір документів законодавчого, історичного, мемуарного характеру і творів художньої літератури під керівництвом вчителя.
22. Комбінованим називається урок:
а) в якому здійснюється комбінація усних і наочних методів навчання;
б) який включає в себе всі елементи процесу навчання;
в) в якому комбінуються всі види усного викладання;
г) який включає в себе метод усного і наочного навчання.
23. Урок засвоєння нового навчального матеріалу складається з таких елементів:
а) повідомлення мети уроку, перевірка й облік знань різними прийомами, завдання додому;
б) оргмомент, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, домашнє завдання;
в) оргмомент, актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, домашнє завдання;
г) застосування всіх елементів уроку.
24. Визначити поняття «шкільний урок»:
а) основна форма організації навчальних занять при класноурочній системі освіти в загальноосвітніх школах і характеризується суворо встановленим обсягом навчальної роботи і порядком її виконання у межах визначеного часу;
б) основна форма навчального процесу, при якій вчитель здійснює систематичне і послідовне висвітлення історичного матеріалу;
в) основна форма організації навчальних занять встановлена Міністерством освіти та науки, при якій вчитель за 45 хв. Допомагає учням конкретніше уявити місце й умови дії історичних подій;
г) основна форма навчального процесу, метою якої є відновлення в пам’яті головних історичних подій, дат і понять.
25. Визначити поняття «мотивація навчальної діяльності»:
а) етап актуалізації раніше отриманих знань;
б) етап, метою якого є сфокусувати увагу учнів на проблемі і викликати інтерес до теми;
в) етап, спрямований на оволодіння учнями новими знаннями й умінням;
г) етап осмислення нових знань і умінь.
26. Визначити основні види повторення:
а) вступне, узагальнююче, міжпредметне, заключне, підсумкове;
б) узагальнююче, тематичне, підсумкове, між предметне, закріплення, розгорнуте;
в) вступне, поточне, узагальнююче, закличне;
г) пов’язане з матеріалом, який вивчається (поточне), узагальнююче, підсумкове, повторення до випускних іспитів.
27. Визначити основні форми перевірки знань:
а) усні розгорнуті відповіді, усні короткі відповіді з місця, письмові і графічні роботи на дошці, фронтальні письмові і графічні відповіді;
б) розгорнута відповідь біля дошки, виклик учнів з місця для коротких відповідей, тестування, контрольні роботи;
в) усні розгорнуті відповіді, усні короткі відповіді з місця, Тестування, письмові і графічні роботи на дошці;
г) усні розгорнуті відповіді у дошки. Письмові контрольні роботи, комп’ютерна перевірка.
28. Визначити основні форми позаурочної роботи з історії:
а) позакласне читання, історичний гурток, історичний вечір, олімпіада, шкільний музей, політінформація;
б) олімпіада, історичний гурток, симпозіум, шкільний музей, дискусія по книзі, політклуб;
в) шкільний музей, історичний гурток, історичний вечір, політклуб, симпозіум, лекція;
г) історичний гурток, брейн-ринг, екскурсія, семінар, урок-суд.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 162; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!