Блок завдань і питань для самоконтролю
1. З’ясуйте відмінності між анотуванням і реферуванням наукових текстів.
2. Назвіть складники реферату.
3. Перерахуйте вимоги до наукової статті.
Література
1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови / Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 2003. – 431 с.
Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. / Н. В. Ботвин. – К. : АртЕк, 1999. – 258 с.
3. Дорошенко С. І. Методичні рекомендації до написання дипломних і магістерських робіт з української мови і методики її викладання / С. І. Дорошенко. – Х. : ХНПУ, 2005. – 20 с.
4. Зубков М.Г. Сучасна ділова мова за професійним спрямуванням: Навч. посіб. / М. Г. Зубков. – Х. : Факт, 2006. – 496 с.
Практичне заняття 5
Оформлення результатів наукової діяльності. Науковий етикет.
План
1. Основні вимоги до виконання й оформлювання курсової, бакалаврської робіт.
2. Рецензія, відгук як результати критичного осмислення наукової праці.
3. Науковий етикет.
Блок завдань
Вправа 1. Прореферуйте поданий матеріал і підготуйте доповідь на тему «Основні вимоги до написання курсової та дипломної роботи».
| Особливості курсової роботи Курсова робота – це навчально-наукова письмова робота студента, яка виконується після вивчення певного навчального курсу (дисципліни) з метою перевірки керівником рівня осягнення студентом основних понять, методології та технік, які застосовуються придослідженні питань цього курсу. Реквізити курсової роботи. 1. Титульна сторінка. 2. Зміст роботи. 3. Текст, який складається зі: а) вступу; б) основної частини; в) висновків. 4. Список використаної літератури. 5. Список використаних джерел (якщо є). 6. Додаток (якщо є). 7. Список умовних скорочень. Загальна характеристика курсової роботи Наукове питання, яке зазвичай береться для висвітлення в курсовій роботі, не таких масштабів, як, наприклад, у дипломних роботах, однак студент його також має дослідити з достатньою ґрунтовністю та на високому науковому рівні. Зазвичай для курсової роботи добирається таке питання з певної навчальної дисципліни, яке потребує не лише наукового пошуку щодо шляхів свого розв’язання, а й передбачає застосування цих результатів для потреб народного господарства в тій галузі, до якої здобуті результати мають відношення. Тому в курсових роботах пропонується основну частину дослідження розбивати на два блоки: 1) теоретико-науковий; 2) практико-методологічний. При цьому вузькість проблематики, яка добирається для дослідження в курсових проектах, не дозволяє говорити про теоретичне значення чи наукову новизну курсової роботи (хоча, звичайно, деякі курсові роботи дійсно можуть мати такі результати), але в той же час практичне значення (результати) роботи обов’язково має бути висвітлене й підтверджене практико-методологічним розділом. Обсяг курсової роботи – щонайменше 25 сторінок друкованого тексту без урахування списку використаної літератури та джерел, додатків та рисунків (якщо вони за обсягом займають сторінку та подані в кінці роботи). Оформлення титульної сторінки Титульна сторінка роботи – це «обличчя» роботи і студента, під час ознайомлення з яким читач має довідатися про таке: 1. Назва міністерства, якому підпорядковується навчальний заклад. 2. Повна назва навчального закладу. 3. Назва структурного підрозділу навчального закладу. 4. Назва кафедри, на якій виконано роботу. 5. Тема роботи (без лапок, без попереджень на зразок: Курсова робота на тему:). 6. Указівка на тип роботи (курсова робота – біля відомостей про автора). 7. Відомості про автора роботи (студент якого курсу, групи, форми навчання). 8. Відомості про керівника роботи (зазначення ролі керівника (керівник проекту, науковий керівник, науковий консультант, перевіряльник), науковий ступінь, учене звання, посада, прізвище й ініціали). 9. Місце й рік написання роботи. |
Зразок титульної сторінки курсової роботи
|
|
|
|
|
|
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ Інститут мов світу Український мовно-літературний факультет імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка Кафедра українознавства та лінгводидатктики Конфлікт та морально-етичні аспекти його вирішення Курсова робота студентки ІІІ курсу 46 групи Лиходід Марії Сергіївни Науковий керівник – к. ф. н., доц. Малиш Т.В. Харків 2012 |
| Під час оформлення титульної сторінки слід керуватися таким: а) важливу інформацію виділяти візуально (великими літерами або місцем розташування); б) уважно перевіряти грамотність написаного на титульній сторінці; в) правильно зазначати відомості про керівника. Оформлення змісту курсової роботи Зміст роботи – це другий або останній аркуш роботи, у якому подається інформація про основні структурні частини із зазначенням сторінки, на якій вони починаються. Створення змісту роботи – це перший і останній етапи роботи. Для успішного виконання навчально-наукової праці слід спочатку підготувати приблизний зміст, у якому визначити орієнтири щодо кількості структурних частин, їх співвідношення за обсягом, назви розділів і підрозділів. Тобто зміст на першому етапі роботи має вигляд плану, наявність якого сприяє досягненню поставленої мети. На останньому етапі зміст коригується відповідно до змін, які відбулися під час написання роботи: уточнюються назви структурних частин, проставляються реальні сторінкові орієнтири. Отже, зміст – це «кістяк» роботи. Якщо в «кістяку» кожна частина стоїть на місці, логічно витікає з попередньої, то й «оброщення» його матеріалом буде простішим і в результаті відзначатиме роботу в цілому як успішне дослідження. Зміст роботи оформлюється на окремому аркуші із зазначенням посередині сторінки назви цієї структурної частини – ЗМІСТ. Спосіб подання переліку структурних частин, тобто спосіб рубрикації, добирають відповідно до потреби. |
Зразок змісту курсової роботи
|
|
|
|
|
|
| ЗМІСТ Перелік умовних позначень ........................................................................2 ВСТУП ...........................................................................................................3 РОЗДІЛ 1........................................................................................................6 1.1. ..................................................................................................................6 1.2. .................................................................................................................9 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………...…..13 РОЗДІЛ 2......................................................................................................14 2.1. ................................................................................................................17 2.2. ................................................................................................................22 2.3. ................................................................................................................28 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………...…33 ВИСНОВКИ ................................................................................................34 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...........................................36 Додаток А ...................................................................................................39 Додаток Б ...................................................................................................42 |
| Вступ до курсової роботи Вступ курсової роботи – це стислий виклад (не більше 10 % загального обсягу тексту) таких положень: 1) актуальність дослідження; 2) мета; 3) завдання; 4) предмет дослідження; 5) об’єкт дослідження; 6) методи дослідження; 7) теоретичне (якщо є) й практичне значення результатів роботи; 8) джерельна база дослідження; 9) загальна характеристика роботи. Актуальність теми. На відміну від більших за обсягом і проблематикою дипломних робіт, у курсовій роботі може бути відсутній окремий розділ, у якому з’ясовуватиметься рівень вивченості теми та окреслюватимуться ще не розв’язані питання певної галузі знань. Тому ця інформація має бути подана у вступі, а саме під час визначення актуальності теми. Тут слід дати відповіді на такі питання: Чому обрана саме ця тема? Як вона співвідноситься із загальними напрямками розвитку наукової думки сучасності? Хто займався подібними дослідженнями раніше? Які результати з цього питання вже є? Які аспекти залишилися недослідженими або їх висвітлення не узгоджується зі сучасними науковими досягненнями? Висвітлення цих питань уможливить дійти логічного підсумку про актуальність обраної теми в цілому. Мета і завдання курсової роботи. Чітке визначення з цими пунктами спростить роботу над курсовим проектом у цілому. Мета визначається на підставі попередньо з’ясованих прогалин у вивченні того чи іншого питання чи проблеми. Постановка мети передбачає формулювання проблемного питання, з’ясуванню й доведенню якого буде присвячена робота. Завдання – це проміжні етапи досягнення мети. Вдале окреслення завдань і їх логіки – це фактично готовий зміст. Предмет дослідження – це явище, обране для вивчення, яке зумовлює проблемну ситуацію. Об’єкт дослідження – це матеріал, у якому реалізується предмет і на прикладі якого можна виявити існування проблемної ситуації та знайти шлях до її розв’язання. Методи дослідження – це шляхи й прийоми, за допомогою яких можна досягти бажаного результату, що обираються відповідно до мети та досліджуваного предмета. Правильно обраний шлях – це успішно проведене дослідження. Теоретичне та практичне значення курсової роботи визначається шляхом порівняння досягнень цієї роботи з попередніми набутками в цій галузі. Відомості про джерельну базу, обсяг роботи та її структуру стисло подаються для попереднього інформування читача про характер дослідження, щоб сприяти легкій орієнтації його (читача) в роботі. Зверніть увагу! Вступ можна писати до, під час і після створення основної частини роботи та висновків. Створюючи вступ після проведення дослідження в цілому, Ви зможете припасувати його положення відповідно до змісту роботи. Проте буде все-таки краще, якщо перед початком своєї дороги прокласти собі маршрут, щоб потім не «блукати в сутінках» спроб і помилок. Слід пам’ятати, що, залишивши вступ на потім, Ви позбавляєте себе орієнтирів, «програми дій». Вступ не слід виконувати за принципом «залишковості», адже він фактично репрезентує всю роботу. Основна частина курсової роботи Процес написання основної частини буде успішним, якщо: 1. Попередньо визначена структура цієї частини в цілому та здійснено планування її композиційних компонентів. 2. Опрацьовано літературу з досліджуваного питання, зроблено виписки та створено картотеку прикладів та ілюстрацій. 3. Попередньо розподілено підготовлені матеріали за тим, у якому порядку вони будуть залучатись до роботи. 4. Робота здійснюватиметься планомірно й регулярно. Вимоги до основної частини курсової роботи 1. Кожен розділ повинен починатися з нової сторінки. Параграфи, пункти, підпункти починаються на тій самій сторінці, де закінчено попередній, із відступом (1,5 – 2 інтервали). 2. Розбиття на розділи повинне бути керованим принципом раціональної доцільності, при цьому за обсягом розділи мають бути співмірні. 3. Відступи між назвою розділів, параграфів та ін. мають бути невеликими. 4. Текст слід чітко структурувати абзацами. 5. Використання прикладів має бути кероване необхідністю й достатністю для ілюстрації положень, які відстоюються в роботі. Оформлювати їх слід так, щоб вони візуально виділялися від авторського тексту (зазвичай це курсивний шрифт, підкреслення, дужки, лапки, новий рядок). 6. Цитування й посилання мусять залучатися з дотриманням вимог. 7. Фрагменти тексту мають пов’язуватися відповідними мовними засобами (вставними словами та реченнями), які допомагатимуть зорієнтувати читача в логіці викладу думок. 8. Бажано, щоб кожен проміжний результат дослідження був акцентований (зазначений) після його досягнення, що уможливить більш чітке розуміння логіки викладу в тексті та вмотивує загальні висновки. Після кожного розділу слід подавати стислі висновки щодо результатів, досягнутих у ньому, однак окремо їх виділяти в курсовій роботі не варто. 9. Практико-методологічна частина (якщо вона є) має чітко засвідчити придатність попередніх теоретичних напрацювань для використання на практиці. Висновки Висновкидо курсової роботи – це стислий виклад (до 10 % загального обсягу) основних досягнень дослідження та визначення перспектив подальших студій у цьому напрямку. Прозорість висновків – свідчення знання й розуміння того, про що йшлося в роботі, а також ясності й логічності думки, тому на них слід звертати особливу увагу. Їх зміст повинен корелювати з текстом дослідження та метою й завданнями, поставленими у вступі. Список літератури та використаних джерел Список літератури – обов’язковий компонент навчально-наукової роботи, який засвідчує рівень опрацювання теми студентом, його обізнаність із науковими та науково-практичними джерелами з теми. Списки літератури прийнято розподіляти на два типи: 1) список використаної літератури та 2) список використаних джерел. У першому списку подають, в основному, наукові джерела. У другому - ті джерела, із яких брався ілюстративний матеріал (словники, енциклопедії, довідники, художня література, газети, журнали, нормативно-правові документи тощо). До оформлення списків у цьому жанрі навчальних робіт ставляться загальні вимоги стосовно оформлення бібліографії. Оформлення додатків Додатки – це допоміжний ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, переліків, схем, діаграм, який сприяє унаочненню та доведенню результатів роботи. Додатки, які не займають цілої сторінки, зазвичай подаються в тексті та вважаються його частиною. Додатки, які обіймають сторінку, можуть а) подаватися в тексті з нового аркуша або б) після списку літератури в окремій структурній частині. Вони не входять до загального обсягу роботи. Кожен додаток позначається словом Додаток із зазначенням біля нього кириличних букв (крім букв Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад: Додаток А, Додаток Б. Ці позначки розміщуються посередині рядка малими літерами, крім першої та букви-номера. Кожен додаток має заголовок, який друкують після зазначення «Додаток...» малими літерами, крім першої, симетрично до тексту, тобто посередині. Якщо в роботі наявний лише один додаток, то він позначається як Додаток А. Текст кожного додатка можна поділити на розділи й підрозділи, пронумерувавши їх у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: Додаток А.2 – другий розділ додатка А; Додаток В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Посилання в тексті роботи на додатки здійснюють в такий спосіб: «...у додатку А»; якщо посилання дається вдруге – «див. Додаток А». |
Зразок оформлення додатків
| Додаток А Чоловічі імена та імена по батькові А Авакум, -ме! (Авакумович, Авакумівна) Август, -те! (Августович, Августівна)... _______________________________________________________________ Додаток Б Жіночі імена А Августа, -то! Агапія, -іє! |
| Нумерація сторінок Нумерацію сторінок у курсовій роботі слід проводити, керуючись загальними вимогами до нумерації в документах. Нумеруються всі сторінки роботи, крім титульного аркуша. У навчально-наукових роботах нумерація здійснюється з другої сторінки, тобто зі змісту (якщо він передує тексту), але до загальної нумерації входить і титульний аркуш. Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті без додаткових позначок (лапок, рисок, букв і позначень «с.», «С.», «стор.»). Варто пам’ятати! Курсова робота – це проміжна перевірка студента в аспекті того, наскільки він може теоретичні питання, які вивчаються під час викладання певної дисципліни, застосувати для розв’язання практичних завдань. Адже давно відомо, що теорія без практики, як і практика без теорії, не можуть дати доброго результату. Курсова робота – це ще й один із головних етапів підготовки студента до написання більш серйозних навчально-наукових робі – дипломних. Відтак, плануючи сісти за написання курсової роботи, по-перше, замисліться про майбутнє й оберіть таку проблематику дослідження, яку можна було б продовжити розкривати й на рівні більшої за обсягом студії; по-друге, вивчіть усі вимоги, які ставляться до навчально-наукових робіт і створіть свій алгоритм їх виконання, що допоможе вам у майбутньому без проблем створити свій «найкращий» твір-підсумок за всі роки навчання в закладі. |
Вправа 2.Підготуйте доповідь за темою курсової роботи (за фахом). Тривалість доповіді 7-10 хвилин. Доповідь надрукуйте, дотримуючись вимог, що висуваються до оформлення наукових робіт (розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, TimesNewRoman).
Вправа 3.Укладіть рецензію на посібник: Нестеренко Н. П. Українська мова за професійним спрямуванням : навч. посібн. / Н. П. Нестеренко, О. О. Полозова, П. Б. Ткач. – X. : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2010. – 142 с.
Рецензієюназивається критичний відгук на наукову працю (статтю, дисертацію та ін.) і художній твір чи виставу.
Реквізити:
· назва;
· на яку працю (виставу) її написано;
· прізвище автора праці (вистави);
· рік видання (публікації, постановки);
· назва видавництва (театру);
· текст рецензії;
· підпис і посада чи наукові титули автора рецензії;
· дата.
Зразок рецензії:
Рецензія
на збірникГриценкоТ.Б., БезпаленкоА.М.,
БиковаГ.П., ПеревальськаА.М. Контрольні роботи,
тестові завдання з української мови та культуримовлення/
За ред. Т. Б. Гриценко. К.: НАУ, 2002. – 111 с.
Контрольні роботи, тестові завдання з української мови та культури мовлення підготовлено викладачами кафедри української мови Національного аграрного університету відповідно до програми курсу«Українська моватакультура мовлення»,яказатверджена Міністерством агропромислового комплексу та головним управлінням кадрової політики і аграрної освіти.
Завдання, що становлять зміст контрольних робіт та тестів, охоплюють усі розділи курсу і спрямовані на вияв знань теоретичних основ української мови та практичних умінь та навичок студентів.
У контрольних роботах подано велику кількість різноманітних вправ і завдань, що ґрунтуються на термінологічній (і близькій до неї за сферою використання) лексиці, що вимагає попереднього уважного ставлення студентів до словників різних типів, зокрема – спеціальних термінологічних. Варіанти контрольних робіт також охоплюють достатню кількість вправ з морфології та синтаксису, а також вправи, що вимагають перекладу з російської мови на українську текстів зі спеціальними термінами, описовими номенклатурними виразами, усталеними зворотами.
Важливими є також завдання, спрямовані на порівняння фонетичних, граматичних та лексичних підсистем російської та української мов. Такі вправи сприятимуть поглибленомузасвоєнню студентами теоретичних відомостей про українську мову, виробленню чуття слова, навичок аналітичного осмислення мовних явищ, стилістики усного і писемного мовлення, розрізнення нормативного та ненормативного у мовленні.
Важливо, що укладачі у тестах і контрольних роботах (вони можуть бути використані як самостійні роботи) приділили достатньо уваги діловим документам як особливому типові мовних текстів, їх класифікації, структурним та мовним рисам типових ділових документів, з якими спеціалістам доведеться працювати після завершення навчання у вузі. Видається цілком виправданою увага до встановлення зв'язку між призначеннямі формою, структурою документа тайоговажливішими мовнимиознаками. Прицьомустудент має продемонструвати уміння користуватисясинонімічним лексичним багатством мови, функціонально близькими (взаємозамінними) граматичними засобами, синтаксичними конструкціями та ін.
Доконтрольнихробітітестівподаносписокрекомендованої літератури.Збірникрозрахованийнастудентівденноїтазаочної форм навчання.
Рецензований збірник «Контрольні роботи, тестові завдання з української мови та культури мовлення» є актуальним і заслуговує позитивної оцінки. Він може бути використаний викладачами для перевірки знань студентів з курсу «Українська мова та культура мовлення». Усе викладено дозволяє рекомендуватизбірник до друку.
Доктор філологічних наук,
професор Інституту мовознавства
ім. О.О.Потебні В. Ю. Франчук
10.02.2011
Скористайтесь такими порадами:
У вступі:
Нова оригінальна праця з …, є першою спробою глобального дослідження, праця є спробою зіставного аналізу ..., давно очікуваний фінансовий словник тощо.
В основній частиніподається оцінка роботи, її частин, висловлюються побажання: подана робота – надзвичайно вагоме і скрупульозне дослідження про ..., процедура аналізу відзначається ґрунтовністю, виваженістю, які забезпечуються вдалим використанням статистичного методу та ін.
Завершення рецензії:
Зауваження висловлюють за допомогою таких мовних формул, які ніби «стирають» певну категоричність (це вияв наукового такту): однак, на нашу думку, аналіз ... виграв би, якби автор послідовніше розрізняв..., очевидно, помилково .., хотілося б ...
Кінцеві фрази:
При схваленні роботи: проте висловлені нами зауваження не знижують гарного враження, яке справляє дослідження .., із серйозним заглибленням у суть проблеми, зроблено важливі теоретичні висновки.
Дослідження ... повністю відповідає сучасним вимогам, які ставляться до робіт такого типу.
Вправа 4. Напишіть відгук на книгу або статтю, що була прочитана нещодавно. Орієнтуйтеся на подані теоретичні положення.
| Відгук – це діловий папір, у якому подається висновок уповноваженої особи (осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, подані на розгляд чи до захисту. Цей вид документів найчастіше використовується в науково-практичній і навчальній діяльності. Написання відгуку є важливим складником процесу проходження науковими роботами етапу підготовки до їх видання або захисту. Реквізити: 1. Назва виду документа (ВІДГУК). 2. Заголовок, у якому вказується: а) характер роботи (курсова, дипломна, бакалаврська, магістерська, дисертаційна); б) прізвище, ім’я, ім’я по батькові автора роботи; в) назва роботи; г) місце і рік написання; д) кількість сторінок; е) також можуть зазначатися відомості про статус автора роботи. 3. Текст, який містить: а) вступ; б) доказову частину (стислий виклад основних положень із зазначенням позитивних і негативних рис роботи); в) висновок. 4. Підпис особи, яка написала документ. 5. Дата. 6. Засвідчення підпису особиавтора. |
Вправа 5.Прочитайте наведені нижче етикетні формули та змоделюйте ситуації:
А) вітальне слово учасникам конференції;
Б) слова вдячності під час вручення наукової відзнаки;
В) виступ із запереченням основних положень наукової доповіді;
Г) відповідь на критичні зауваження.
Етикетні вирази науковців
| Вітання | З колегами: Доброго дня! Здрастуйте! Учасниківконференції керівникможе привітати так: Радий Вас вітати в нашому місті! Свого колегу викладач можепривітати словами:Моєшанування!(звучатиме більш урочисто). Зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте! |
| Прощання | До побачення! До зустрічі! До наступної лекції! |
| Подяка | – (післязакінченнянаукової доповіді чи лекції): – при захисті дисертації: – людям, які допомагали, консультували під час створення праці Дякую за увагу! Дякую за запитання!Дякую за слушні зауваження! У роботі над книгою неоцінимудопомогу авторові надали членинаукового семінару відділу диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем механікиі математики АН України. Керівникові семінару, заслуженому діячеві наукиУкраїнипрофесору В.Я. Скоробагатьку і всім активнимйого учасникам автор висловлює найщирішу подяку. |
| У наукових текстах (і в усномумовленні) потрібно вживати авторське «ми» | На наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації |
| Під час полеміки, заперечення чивисловлювання побажання щодоточокзору інших: 1) нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених): 2) схвалення позиції інших авторів: 3) несприйняття автором позиції інших авторів: | зазначив, запропонував,наголошував, займався слушний /слушно, справедливий/ справедливо, без сумніву, безперечно автор має дібрати мовні кліше, щоб висловити сумнів – несприйняття – заперечення |
Варто пам’ятати!
1. Необхідно і варто висловлювати власну думку (якщо вона має вагомі аргументи), але не слід зловживати займенником «я», доречно уникати особових займенників я, ми, ти, ви, бо вони надають спілкуванню і тексту відтінку особистого звертання, неофіційного характеру. Перевага віддається безособовии формаи (досліджено, розглянуто, проаналізовано).
2. Для розмовної лексики, неофіційного спілкування, безпосереднього звернення до слухача чи читача автор може обрати «я». Розмовне «ми» змушує задуматися над тим, чому дослідник себе постійно «звеличує». Займенник минайчастіше означає той колектив (автор і співавтор, група авторів), що працював над концепцією, аналізом, результатами розвідки, впровадженням їх у практику тощо.
3. Краще обминати займенникові форми «він» чи «вона», щоб нікого не образити й дотримуватися офіційного стилю.
4. Не прикрашають науковий текст і неточності, розмиті визначення, захоплення епітетами надзвичайний, неймовірний, катастрофічний, добрий, гарний, рідкий, значний тощо.
5. Текст наукового дослідження має ділитися на пропорційні, логічні, внутрішньо завершені частини (розділи, підрозділи, пункти, параграфи, абзаци), де легко встановити причиново-наслідкові зв’язки.
6. Графічний поділ тексту на складові частини передбачає єдність композиційної структури (перехід від одного абзацу до іншого означає перехід до нової думки).
7. Кожна цитата неодмінно супроводжується посиланням на використане джерело. Недотримання цієї обов’язкової умови веде до плагіату.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 229; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!