Тема 2. Склад та цільове призначення земель України
ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Земельне право України є однією з найважливіших галузей права нашої держави. Вивчення нормативного курсу “Земельне право України” передбачає знання студентами суспільних відносин стосовно реалізації права власності на землю, з питань володіння, користування і розпорядження землею.
Метою земельного права є регулювання земельно-правових відносин між суб’єктами. Ця галузь права має свій предмет, методи, принципи та джерела. Регулювання окремих питань здійснюється нормами цивільного, адміністративного, аграрного, екологічного права. Тому земельне право є комплексною галуззю права.
Основним завданням земельного права як навчальної дисципліни є вивчення земельно-правових інститутів земельного права: право власності на землю, види землекористування, земельні сервітути, добросусідство, гарантії прав на землю, відповідальність за порушення земельного законодавства, категорії земель, правові режими земель України у відповідності з їх категоріями тощо.
Планом навчального процесу для засвоєння курсу на лекції відведено – 6 годин, на семінарські заняття 6 годин.
Мета навчальної дисципліни – надати студентам необхідні знання в області земельного права України, допомогти студентам засвоїти теоретичні положення земельного права, а також підготувати їх до практичної діяльності у вирішенні земельних спорів.
Студенти повинні знати такі основні цивілістичні поняття: право власності на землю; форми власності на землю в Україні; право постійного користування земельною ділянкою; земельна ділянка; сервітут, емфітевзис, суперфіцій, добросусідство; орендне землекористування; земельне правопорушення; землеустрій; державний земельний кадастр тощо .
|
|
|
Необхідно уміти використовувати на належному рівні норми земельного законодавства при вирішенні практичних завдань, чітко визначати види прав на землю, підстави та порядок виникнення і припинення права власності на землю, суб’єктів права постійного користування та орендного землекористування, поняття та правове забезпечення земельного сервітуту та добросусідства, поняття та порядок надання земельних ділянок у постійне користування, правові засади купівлі-продажу земельних ділянок, дарування, успадкування, обміну земельних ділянок, безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян, види відповідальності за порушення земельного законодавства тощо.
З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. Рівень знань студентів, їх підготовленість, активність на семінарах оцінюється викладачем.
Для підвищення якості вивченого матеріалу та навичок з практичної діяльності студентів запропоновані ситуативні задачі.
|
|
|
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № п/п |
Назва теми | Передбачені години | ||
| Лекції | Семінари | Практичні | ||
| 1. | Загальні положення (поняття, предмет, методи, система, принципи і джерела) земельного права України | 1 | 1 | - |
| 2. | Склад та цільове призначення земель України | 1 | 1 | - |
| 3. | Права на землю в Україні | 2 | 2 | - |
| 4. | Набуття і реалізація права на землю. Відповідальність за порушення земельного законодавства | 2 | 2 | - |
| Всього: | 6 | 6 | - | |
Форма підсумкового контролю – ЗАЛІК
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб’єкти земельних відносин– громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Земельна ділянка– це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
|
|
|
Оренда землі – це основане на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької діяльності.
Орендна плата – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендодавці земельних ділянок– фізичні та юридичні особи, які є власниками земельних ділянок і можуть передавати їх у користування іншим на підставі договору оренди. Орендодавцями можуть бути сільські, селищні і міські ради, державні адміністрації та ін.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Право земельного сервітуту– це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Емфітевзис – це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Суперфіцій – право користування чужою земельною ділянкою для забудови.
|
|
|
Державний земельний кадастр– це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Землеустрій – це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Землі запасу – земельні ділянки, які взагалі не передавались у власність чи користування, або права на них були припинені (при добровільній відмові власника від права на земельну ділянку; смерті власника за відсутності спадкоємця; конфіскації за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземними особами та особами без громадянства протягом року після прийняття спадщини). Можуть перебувати в кожній категорії і належати до державної або комунальної власності.
Землі сільськогосподарського призначення – надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ:
1. Конституція України: офіційний текст. – К.: КМ Publishing, 2012. - 96с.
2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р., № 2768-III.
3. Кодекс України про надра України від 27.07.1994 р., № 132/94-ВР.
4. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р., № 3852-XII.
5. Водний кодекс України від 06.06.1995 р., № 213/95-ВР.
6. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р., № 2341-III.
7. Господарський кодекс України від 10.01.2003 р., № 463-IV.
8. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X.
9. Про землеустрій. Закон України від 22.05.2003, № 898-IV.
10. Про оренду землі. Закон України від 6.10.1998, № 161-XIV. Нова редакція від 02.10.2003. № 1211-IV.
11. Про оцінку земель. Закон України від 11.12.2003, № 1378-IУ.
12. Про охорону земель. Закон України від 19.06.2003, № 962-IV.
13. Про плату за землю. Закон України від 3.07.1992, № 2535-XII із змінами та доповненнями станом на 19.09.1996.
14. Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Закон України від 05.06.2003. № 899–IV
15. Про фермерське господарство. Закон України від 19.06.2003, № 973–IV.
16. Про особисте селянське господарство. Закон України від 15.05.2003, № 742-IV.
17. Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Закон України від 29.11.2001, № 2866- III.
18. Про іпотеку. Закон України від 05.06.2003, № 898-IV.
19. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21.05. 1997 р., № 280/97-ВР.
20. Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 21.06.1991 р, № 1264-XII.
21. Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Закон України від 05.06.2003 р., № 899-IV.
22. Про природно-заповідний фонд України. Закон України від 16.06.92 р., № 2456-XII.
23. Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб. Постанова Кабінету Міністрів від 11.04.2002 р., № 502.
24. Про затвердження Типового договору оренди землі. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р., № 220.
25. Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р., № 449.
26. Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р., № 9284.
27. Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р., № 1279.
28. Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р., № 1279.
29. Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (станом на 02.07.2003). Держкомзем України. Наказ № 43 від 04.05.1999.
30. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України/ Кол. авт..: Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред. В.В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 656 с.
31. Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги. Держкомзем України. Наказ № 114 від 10.07.2002.
32. Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю). Держкомзем України. Наказ № 5 від 17.01.2000 р.
33. Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки. Указ Президента України від 03.12.1999 р., № 1529.
34. Про порядок консервації земель. Держкомзем України. Наказ № 175 від 17.10.2002р.
35. Положення про моніторинг земель. Постанова КМ України від 20.08.1993 р., № 661.
36. Про затвердження Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги. Постанова КМ України від 16.05.2002 р., № 648.
37. Земельне право України: Практикум: навч.посіб./ Курило В.І., Миронець І.М., Харламович А.В., Ковальський Д.В., За заг. ред. В.І. Курила. – К.: Магістр XXI сторіччя, 2006. – 144 с.
38. Корнєєв Ю.В. Земельне право. Опорний конспект лекцій для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності “Правознавство”.– К.: КУТЕП, 2007. – 203 с.
39. Курило В.І., Моторіна Т.С. Основи земельного права України: Навч. Посіб./ За заг. ред. В.З. Ярчука. – К.:Магістр XXI сторіччя, 2006. – 160 с.
40. Шеремет А.П. Земельне право України: Навчальний посібник. – К.: центр навчальної літератури, 2005. – 632 с.
41. Земельний кодекс України з постатейними матеріалами: Збірник нормативно-правових актів та матеріалів судової практики: За станом нормативно-правових актів та актів органів судової влади на 1 лютого 2006 року / Упорядник А.М. Мірошниченко. Науковий редактор В.В. Носік. – К.: Фізична особа – суб’єкт видавничої справи Романчук Р.С., 2006. – 720 с.
42. Корнєєв Ю.В. Земельне право. 2-ге вид. перероб. та доп. Навч. Посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. -248 с.
ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ:
Тема 1. Загальні положення (поняття, предмет, методи, система, принципи і джерела) земельного права
лекція – 1 год.
1. Поняття та предмет земельного права України.
2. Методи, система, принципи земельного права України.
3. Поняття і види джерел земельного права України.
Тема 2. Склад та цільове призначення земель України
лекція – 1 год.
1. Склад земель України та поділ їх на категорії за основним цільовим призначенням.
2. Поняття та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 431; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!