Напрями та об’єкти інвестування

Тема 2. суб’єкти і об’єкти інвестиційної діяльності

Суб’єкти інвестиційної діяльності

Держава як суб’єкт інвестування

2.3 Індивідуальні та інституційні інвестори - самостійно

2.4 Функціональні учасники інвестиційного процесу - самостійно

Напрями та об’єкти інвестування

Інвестиційний портфель

Суб’єкти інвестиційної діяльності

Суб'єктами (інвесторами та учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори суб'єкти інвес­тиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення влас­них, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінно­стей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників(покупців), кредиторів, замовників, продавців. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій, як виконавці замовлень, або на підставі доручення інвестора.

Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 p. № 1560 -XII визначено основні права та обов’язки суб'єктів інвестиційної діяльності.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності. У тому числі шляхом організації кон­курсів і торгів, За рішенням інвестора права володіння, користу­вання та розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридич­ним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на договірній основі (держава не втручається).

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути ви­робничо-господарські утворення, держава через свої інституції, фінансові установи, а також інші функціональні учасники.

Всіх інвесторів можна поділити на такі групи:

1)приватні (індивідуальні) – фізичні та юридичні особи, які не відіграють великого значення на інвестиційному ринку;

2)корпоративні – великі підприємства, організації, установи, які можуть певним чином впливати на інвестиційну активність на інвестиційному ринку;

3)фінансово-кредитні установи ( І – банківські установи – інвестиційні банки, комерційні банки; ІІ – інститути спільного інвестування – інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди);

4)уряд країни.

 

Держава як суб’єкт інвестування

Держава виступає суб’єктом інвестиційної діяльності через свої інститути, господарські товариства (компанії) та корпорації, фінансово-кредитні установи, інших функціональних учасників. Держава бере участь в інвестиційному процесі як безпосередньо через державний сектор економіки, так і опосередковано, через свої інституції, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, Національний банк, Фонд держмайна, Державний антимонопольний комітет. В цілому державне інвестування охоплює ті галузі і виробництва, продукція яких має загальнонаціональний характер та які найближчим часом не підлягають приватизації: оборонна галузь, окремі об’єкти загальнодержавної інфраструктури (магістралі, термінали тощо).

Держава є інвестором в соціальній сфері та АПК. Вона тимчасово може інвестувати ті виробництва, де спостерігається спад.

Якщо держава не має достатньо коштів для здійснення інвестування, то може залучати приватний капітал шляхом приватизації державних об’єктів, лізингу, створення спільних підприємств за участю держави і приватних структур та інше.

Існують такі методи державного стимулювання інвестиційної діяльності (табл.):

МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Форми Інструменти
Податкове стимулювання Зниження ставки податку Інвестиційна податкова знижка Відміна податків на реінвестування Податкові угоди з іншими країнами Податкові кредити
Фінансове стимулювання Прискорена амортизація Пільгові кредити Інвестиційні гарантії Безвідсоткові кредити
Інфраструктурне забезпечення Надання земельних ділянок у безоплатне користування або за пільговими цінами Надання необхідних приміщень у безоплатне користування або за пільговими цінами
Стимулювання конкретних інвестиційних проектів Цільове фінансування ресурсо- і природозберігаючого обладнання Цільове фінансування проектів, зорієнтованих на підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів, поліпшення умов праці Сприяння у проведенні техніко-економічного обґрунтування проектів

 

Регулювання державою інвестиційної діяльності класифікують як пряме (здійснюється через нормативно-правове регулювання та державний сектор економіки) і непряме або опосередковане (здійснюється через державні інститути (НБУ, Фонд держмайна, Антимонопольний комітет) шляхом державного кредитування, податкового регулювання, ліцензування, квотування, стандартизації, антимонопольних заходів, амортизаційної політики) .

 

Напрями та об’єкти інвестування

Інвестиційний портфель

Портфель цінних паперів — це цілеспрямовані вкладення в цінні папери з метою управління ними як єдиним цілим. До цінних паперів, які виступають об’єктами портфельного інвестування, належать:

1) акції;

2) державні боргові зобов’язання;

3) деривативи;

4) сертифікати;

5) комерційні цінні папери (векселі);

6) акції підприємств;

7) депозитні сертифікати банків, чеки, ощадні сертифікати та інше.

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 221; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!