Види та характеристика повноважень Президента України у сфері виконавчої влади.
Відповідно до розділу V Конституції України Президент України є главою держави. Основні повноваження Президента у сфері виконавчої діяльності закріплені у ст. 106 Конституції України. Деякі повноваження у цій сфері Президент України здійснює за згодою Верховної Ради України, інші — самостійно чи за поданням Прем’єр-міністра України.
За згодою Верховної Ради України Президент України призначає Прем’єр-міністра України; призначає на посади та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову державного комітету телебачення і радіомовлення України.
За поданням Прем’єр-міністра України Президент України призначає членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
Президент України скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів АРК; є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сфері національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України, яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України; приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини. Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; здійснює помилування.
|
|
|
Президент України підписує закони, прийняті Верховною Радою України; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.
|
|
|
На основі та на виконання Конституції та законів України Президент України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України. У випадках, передбачених ч. 4 ст. 106 Конституції України, акти Президента України скріплюються підписами Прем’єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
Поняття, зміст та принципи адміністративного процесу.
В цілому адміністративний процес становить собою систему проваджень, що співвідносяться з ним як категорії загального та особливого.
Виділення окремих проваджень у межах адміністративного процесу обумовлено низкою чинників. Насамперед кожному провадженню притаманні свої мета й коло завдань, які розв’язують для досягнення цієї мети.
Реальний розподіл адміністративного процесу на відповідні процесуальні провадження відбиває об’єктивну необхідність суспільного розділення праці та професіональної спеціалізації діяльності різних уповноважених суб’єктів. При цьому виділення конкретних проваджень у межах адміністративного процесу пов’язано й з необхідністю врегулювання певних, якісно однорідних суспільних відносин, що складаються в адміністративно-процесуальній сфері та, отже, набувають характеру процесуальних правовідносин.
|
|
|
За функціональною ознакою в структурі адміністративного процесу можуть бути виділені:
а) провадження, що носять установчий характер (провадження по утворенню державних органів, суб’єктів підприємницької діяльності);
б) провадження, що мають правотворчий характер (провадження по відпрацюванню та прийняттю нормативних актів);
в) правоохоронні провадження (провадження в справах про адміністративні правопорушення, провадження по скаргах громадян);
г) правонаділяючі провадження (провадження по реалізації контрольнонаглядових повноважень).
Виділяють звичайне та прискорене провадження. При цьому прискорене провадження характеризується спрощеною процесуальною регламентацією, мінімальною кількістю процесуальних актів, певною «спресованістю» стадій.
У загальному вигляді під час класифікації за індивідуально конкретними справами систему адміністративних проваджень, що складають структуру адміністративного процесу, може бути подано таким чином:
|
|
|
1) провадження по відпрацюванню та прийняттю нормативних актів;
2) провадження по прийняттю індивідуальних актів управління;
3) провадження по оскарженню рішень, дій або бездіяльності органів і посадових осіб, що порушують права громадян;
4) провадження по зверненнях громадян;
5) провадження по застосуванню адміністративно-попереджувальних заходів і заходів адміністративного припинення;
6) провадження в справах про адміністративні правопорушення;
7) дисциплінарне провадження;
8) провадження по реалізації контрольно-наглядових повноважень;
9) реєстраційно-дозвільне провадження;
10) провадження по приватизації державного майна;
11) діловодство;
12)установче провадження.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 337; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!