Радянізація на західноукраїнських землях у 1944—1950-х рр. складові радянізації
· Націоналізація приватної власності, колективізація,индустріалізація., ліквідація УГКЦ., культурна революція, боротьба з ОУН-УПА.,репресії і депортація незгодних з існуючим режимом.
Особливості
· Одночасність процесів відбудови, індустріалізації, колективізації і культурної революції та їх форсовані темпи.
· Слабкість економічного потенціалу регіону (лише 4 % населення було зайнято в промисловості).
· Майже повна відсутність місцевих спеціалістів інженерно-управлінської ланки.
· Неоднозначне сприйняття населенням соціальних перетворень, пасивний і активний (збройний) опір радянізації.
· Розвиток регіону був визначений як пріоритетний. Установлювалися спеціальні посади заступника голови уряду УРСР, заступників міністрів. У ЦК КПУ було створено спеціальний відділ у справах західних областей.
Колективізація на західноукраїнських землях
Мета
· Зламати приватновласницьку психологію місцевого населення; установити тотальний контроль над селянством.
· Уніфікувати господарську систему краю з існуючою в інших районах УРСР та СРСР.
· Зламати опір місцевого населення процесу радянізації.
· Позбавити УПА підтримки населення.
Заходи
· На початку колективізації основний удар був нанесений по заможних господарствах (вони становили 4,8 % від загальної кількості й володіли 13,7 % земель).
· Було збільшено на 50 % норми поставок сільгосппродукції, скорочувалися нормативні терміни здачі, скасовувалися будь-які пільги.
|
|
|
· Усіх, хто чинив опір або не виконував завдання, виселяли до Сибіру.
Результат
· Зросла кількість колгоспів (із 145 колгоспів у 1945 р. до 7200 у 1950 р.).
· До колгоспів увійшло 93 % селянських господарств.
· Створення радгоспів на базі великих маєтків.
· Упровадження широкої мережі машинно-тракторних станцій (МТС) для прискорення колективізації.
· Створення при МТС спеціальних політвідділів для посилення керівної ролі партії в перетвореннях на селі.
· На кінець четвертої п’ятирічки процес колективізації був в основному завершений.
Індустріалізація на західноукраїнських землях
Мета
· Вирівнювання розвитку різних регіонів України.
· Включення західноукраїнських земель у єдиний союзний промисловий комплекс.
· Модернізація існуючої промисловості.
· Освоєння місцевих природних ресурсів. y Зміна соціальної структури населення..
Особливості
· Значно вищі темпи промислового розвитку: у 1940 р. підприємства західних областей становили 4,7 % від загальної кількості підприємств, а в 1949 р. — уже 12,6 %.
· Відбулись якісні зміни в традиційних галузях виробництва: лісовій, нафтодобувній. Продукція цих галузей стала перероблятися на місцях, а не у вигляді сировини вивозитись за межі краю. Створення нових для західних областей галузей індустрії: металообробної, машинобудівної, приладобудівної, електролампової, інструментальної, хімічної; реконструкція й розширення деревообробної, харчової, нафтодобувної, гірничої галузей.
|
|
|
· Визнання пріоритетності розвитку краю споричинило спрямування сюди найсучаснішого устаткування й обладнання, що вивозилися з Німеччини за репараціями.
· Успадкувала традиційні недоліки сталінської моделі розвитку: диспропорція розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої, домінування кількісних показників над якісними, незавершеність технологічного циклу в межах певного регіону.
Підсумки
· На кінець 1950-х рр. промисловий рівень розвитку Західної України був таким самим, як і у східних областях України.
· За період індустріалізації тут було збудовано 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств.
· Обсяг валової продукції на 1950 р. зріс у 3,2 разу.
Ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ)
Мета
· Ліквідувати духовні основи українства на західноукраїнських землях.
|
|
|
· Підірвати український національно-визвольний рух, що підтримувався й освячувався УГКЦ.
· Усунути вплив Заходу на території СРСР (УГКЦ підпорядковувалася Папі Римському).
· Сприяти радянізації і русифікації краю.
· 1945 р. Підготовка детальної інструкції з ліквідації УГКЦ (схвалена Й. Сталіним). Арешти вищих ієрархів УГКЦ. Закриття церковних освітніх установ, розгром метрополії та єпархіального управління, арешт і заслання до Сибіру понад 2 тис. священиків, монахів.
· 1946 р. Закритий судовий процес над ієрархами УГКЦ на чолі з митрополитом Й. Сліпим. Львівський собор (неканонічний), який прийняв рішення про скасування Берестейської унії 1596 р., розрив із Римом і підпорядкування УГКЦ Російській православній церкві.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 458; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!