Теоретичні засади електронного врядування
Передумови впровадження електронного врядування: правові, організаційні, технологічні, кадрові. Теоретичні засади електронного врядування: поняття, сутність, модель, принципи, переваги (для громадян, для бізнесу, для органів влади). Політичні, економічні, соціальні завдання електронного врядування.
Технологічні принципи електронного врядування (системності, відкритості, сумісності, стандартизації, ефективності, принцип нових завдань, принцип безпеки даних, принцип єдиної інформаційної бази, принцип продуктивності системи, принцип адаптації.
Основні сфери електронного врядування: економічний розвиток – сегмент «уряд – бізнесу» («Government2Business» - G2B); ефективність роботи управлінського апарату («Government2Government» - G2G); якість життя громадян («Government2Citizens» - G2C).
Міжнародні стандарти електронного врядування. Міжнародні критерії та методики оцінювання готовності до електронного врядування
Декларація про європейську політику у галузі нових інформаційних технологій, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи (1999 р.). Директива Європейського парламенту «Про систему електронних підписів, що застосовується в межах Співтовариства» (1999 р.). Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства (2000 р.). типовий закон ЮНІСІТРАЛ «Про електронні підписи», прийнятий Комісією ООН (2001 р.). Директива Європейського парламенту і Ради Європи стосовно оброблення особистих даних і їх захисту в секторі електронних засобів зв’язку (2002 р.). Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи з питань електронного врядування (2004 р.). Міжнародні критерії та методики оцінювання готовності до електронного врядування: індекс готовності до електронного врядування (e-Governance Readiness Index, eGRI) та індекс участі (e-Participation Index ePI) ООН; індекс мережевої готовності Всесвітнього економічного форуму (Network Readiness Index)
|
|
|
Електронна демократія: сутність, мета, завдання
Електронні вибори як елемент представницької демократії. Демократичне суспільство та правова держава як обов’язкова умова електронного врядування та електронної демократії. Докорінне переосмислення ролі і функцій органів влади. Проблеми подолання цифрової нерівності у суспільстві.
Співвідношення електронної демократії та електронного врядування на практиці. Електронна демократія як атрибут захисту громадянами своїх інтересів і визначення форм співпраці з державою за допомогою технологій електронного врядування.
Електронне врядування як обов’язкова умова розвитку електронної демократії. Технологічний, демократичний, політичний аспекти електронної демократії.
Електронне врядування як об’єкт правового регулювання в Україні
|
|
|
Використання в національному законодавстві термінів щодо визначення видів послуг, які надаються державною адміністрацією. Основні ознаки послуг, які здійснюються органами влади. Класифікація адміністративних послуг (за змістом адміністративної діяльності; за рівнем адміністративних повноважень; за предметом (характером питань); за споживачами – індивідуальні та колективні; за змістом послуги: індивідуальні і комплексні). Класифікація послуг за Національним класифікатором України «ДК009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності», класифікатором функцій держави («Classification of the Function of Government») Статистичної комісії ООН, класифікатором Всесвітньої торгової організації.
Сприяння розвитку електронного врядування в міжнародних угодах України.
Нормативно-правові акти центральних органів та місцевих органів виконавчої влади з питань використання технологій електронного врядування: інформаційні та інші послуги; інформатизація окремих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, створення веб-сайтів.
Перспективні питання електронного врядування в проектах законів України.
Сучасна практика впровадження електронного врядування в Україні
|
|
|
Завдання впровадження електронного врядування в Україні. Технологічно-технічні, організаційні, кадрові передумови впровадження технологій електронного врядування в Україні. Потенційні джерела фінансування. Етапи впровадження електронного врядування в Україні. Основні проблеми впровадження технологій електронного врядування в Україні: відсутність мотивації, політичної волі; проблема доступу до Інтернету; кваліфікація державних службовців; питання фінансування, проблема комп’ютерної грамотності населення, едостатній рівень популяризації ідеї електронного врядування серед службовців та населення та інші.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 443; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!