Початок українського національного відродження. Декабристський рух в Україні
Початок національного відродження на Лівобережжі. Поштовх – пошук нащадками козацької старшини історичних документів, які б могли підтвердити їх претензії на отримання національної самосвідомості. Поява перших етнографічних та історичних праць, написаних дослідниками-аматорами(«Історія малої Росії» Бантиш-Каменського). Видання у 1798р. «Енеїди» Котляревського – першого літературного твору, написаного народною мовою.
Початок відродження на Слобожанщині. Центр українського відродження Харків. Поштовх – відкриття університету в Харкові. Діяльність гуртка «харківських романтиків», вивчення гуртківцями українських звичаїв, історії, захоплення літературною діяльністю. Активна видавнича діяльність Харківського унів., яка сприяла зростанню самосвідомості населення. Поява перших українських періодичних видань.
Декабристи – представники дворянства, які боролися за повалення царату, скасування кріпацтва.
Причини: розуміння, що кріпатство і самодержавство є головними причинами відсталості Росії, вплив міжнародних подій: зростання нац-визвол. руху в Італії, Греції, Іспанії.
На території України знаходилось Південне товариство декабристів. Головою Південного товариства декабристів був Пестель, який підготував політичний трактат «Руська правда», в якому докладно визначив програму дій після повалення царату: повалення самодержавства, встановлення республіканського правління, знищення кріпосного права, виборче право для чоловіків від 20 років без обмежень, безплатне наділення селян землею з держ. фонду, ліквідація станових привілеїв. Рівність громадян перед законом, свободу слова, друку, віросповідання, скорочення строку служби в армії, ліквідацію військових поселень.
|
|
|
Головна причина невдачі виступу декабристів в Україні полягала в тому, що їхня мета залишалася незрозумілою для народу, а соціальна база повстання була вузькою. Для наступних поколінь декабристи були взірцем мужності, героїзму, самопожертви й відданості визвольній справі.
Кирило-Мифодіївське братство, його програмні документи та діяльність.
Заснування: 1846р. – організаційне оформлення братства. Ініціатори: Куліш, Костомаров, Гулак, Маркевич. Знак братства – перстень з написом « Св. Кирило і Мефодій, січень 1846».
Програмні документи: «Книга буття українського народу» та «Статут слов’янського братства Св. Кирила та Мефодія»: побудова майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ, знищення царизму і скасування кріпосного права і станів, встановлення демократичних прав і свобод для громадян, зрівняння у правах всіх слов’янських народів щодо їх національної мови, культури, освіти.
|
|
|
Діяльність: активна громадсько-політична діяльність, поширення ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій. Здійснення наукових досліджень та виступи з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди. Опікування розвитком народної освіти(збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг.
Значення: було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби, братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвол. руху, яка стала дороговказом для наступників, Важливим є те, що братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядкувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій.
Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії.
В складі Австрійської монархії були такі землі: Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття. Австрійськими монархами були Марія Терезія та Йосиф 2. Проводилися такі реформи: адміністративна( поділ на округи на чолі з старостами, які підкорялися губернатору краю, призначеного імператором, вищий представницький орган – сейм, столиця королівства – Львів, управління містами – магістрати, органи самоврядування – міські ради). Аграрна( проведення перепису землі, заборона тілесних покарань, суботньої та недільної панщини, 3дні на тиждень панщини, потім скасування її, надання прав навчати дітей у школах, одружуватися). Релігійна ( підпорядкування церкви державі, зрівняння в правах римо – катол. та греко – катол. церков). Освітня(право навчати дітей в початкових школах на рідній мові, відновлення діяльності в Львів. унів. ).
|
|
|
Позитивний вплив реформ на розвиток укр.. земель, поширення прихильництва до Габсбургів. Посилення німец. впливу та відсторонення українців від управління, згортання перетворень після смерті Йосифа 2, проведення нищівної політики наступників,( відновлення панщини та зростання селянських повинностей).
Відбулось зростання населення на зах. Укр.., після припинення реформ відбулось зростання панщини, процес обезземелення селян, зміни в побуті, стилі і традиціях міста і села(удосконалення знарядь праці, покращення побутових умов, розбудова міст, зростання купецтва.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 239; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!