ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ФЕОДАЛЬНО-КРІПОСНИЦЬКОЇ СИСТЕМИ (друга половина XVIII ст.)
Соціально-економічний розвиток. Територія і населення. Землеробство і промислове освоєння нових районів. Стан сільського господарства. Тенденції розвитку кріпосного господарства. Зростання кріпосницької експлуатації та її форми. Розширення дворянських привілеїв. Кріпосницьке законодавство і свавілля поміщиків.
Розклад феодально-кріпосницьких відносин і формування капіталістичного уряду. Зростання товарного господарства. Розвиток промисловості. Кадри мануфактурних робітників. Початок розшарування селянства. Внутрішня і зовнішня торгівля. Економічне і станове становище купецтва. Розвиток міст.
Двірцевий переворот 1762 р. і воцаріння Катерини II. Характер політики «освіченого абсолютизму» в Росії і його соціальна суть. Реформи Катерини II. Обласна реформа. Дворянська політика катерининського царювання. Економічна політика другої половини XVIII ст. Секуляризація церковного землеволодіння, її мета і наслідки. Уложенна комісія, мета її скликання, вимоги дворянства, купецтва, козацтва, державних селян. Ідейна боротьба третьої чверті XVIII ст. Кріпосне право та селянське питання.
Селянська війна 1773-1775 рр. Боротьба селянських мас і робітних людей проти посилення кріпосницького гноблення. Передумови і рушійні сили селянської війни, її хід. Маніфести і укази О. Пугачова. Причини поразки війни. її історичне значення і вплив на формування антикріпосницької суспільної думки.
|
|
|
Внутрішня політика самодержавства після селянської війни 1773-1775 рр. Посилення реакційних тенденцій у внутрішній політиці царизму. Ліквідація Запорізької Січі. Поширення кріпацтва на Лівобережній і Слобідській Україні. Зміцнення бюрократичного державного апарату. Зміцнення станового ладу. Станові дворянські організації і посилення влади дворянства на місцях. Жалувана грамота дворянству. Політика уряду стосовно купецтва, торгівлі і промисловості. Жалувана грамота містам. Фінансова політика. Державний бюджет Росії в кінці XVIII століття.
Зовнішня політика Росії у другій половині XVIII ст. Основні напрямки зовнішньої політики у другій половині XVIII ст. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. Кючук-Кайнарджійський мир. Утвердження Росії в Північному Причорномор'ї. Будівництво міст, портів і військово-морського флоту. Зростання міжнародного впливу Росії.
Боротьба українського і білоруського народів проти гноблення польських феодалів. «Коліївщина». Перший поділ Польщі.
Революція в США та ініційована Росією «Декларація про озброєний суверенітет».
Приєднання Криму і Прикубання. Російсько-турецька війна 1787-1791 рр. Ясський мир. Значення російсько-турецьких воєн XVIII ст. для економічного розвитку Росії і становища народів Балкан, пригноблених Османською імперією. Війна зі Швецією.
|
|
|
Розвиток російського військового мистецтва. П.О. Рум'янцев, О. В. Суворов, Ф. Ф. Ушаков.
Консолідація сил європейських монархій для боротьби з Великою французькою буржуазною революцією. Розправа уряду Катерини II з суспільним рухом в країні, посилення політичного гноблення.
Внутрішнє становище Польщі. Другий поділ Речі Посполитої. Повстання під проводом Т. Костюшко. Третій поділ Польщі. Характер поділів Польщі і реальна роль Росії в їх здійсненні. Приєднання Правобережної України і Білорусії, Литви і Курляндії до Росії. Політика царизму на приєднаних землях.
Участь царської Росії в коаліції проти буржуазної Франції. Італійський і швейцарський походи О. В. Суворова.
Розширення економічних, політичних і культурних зв'язків Росії з народами Закавказзя. Георгіївський договір Росії з Грузією.
Приєднання Казахстану до Росії, його етапи і особливості. Політика царизму в Казахстані.
Середньоазіатські ханства. Економіка. Політичний лад. Зв'язки з Росією.
Російські відкриття на Тихому океані. Заснування Російсько-американської компанії.
|
|
|
Політичні ідеали Павла І та проблема престолоспадковості. Самодержавство Павла І. Перші спроби послаблення диктатури дворянства.
Російська культура і суспільна думка в другій половині XVII ст. Умови і особливості розвитку російської культури і науки в середині XVIII ст. Школа. Становище і принципи освіти. Заснування і діяльність Російської Академії наук. К. Р. Дашкова. Експедиції Берінга, Чирікова. Російський вчений і громадський діяч М. В. Ломоносов. Заснування Московського університету. Початок формування російської демократичної інтелігенції. Кріпосна інтелігенція.
Розвиток соціально-політичної думки. Російське просвітництво. Журнали і газети. Публіцистика. М. І. Новіков , І. А. Крилов, їх діяльність. Праці С Є. Десницького. Перший російський революціонер-республіканець О. М. Радіщев і його «Подорож із Петербурга до Москви». Послідовники Радіщева.
Розвиток природничих і технічних наук. І. І. Ползунов, Н. Д. Фролов, І. П. Кулібін. Географічні експедиції. І. І. Ленехін, П. С Паласс. Економічна думка. А. Т. Болотов, М. Д. Чулков. «Вільне економічне товариство», його діяльність.
Історична наука. М. В. Татіщев, Г. Ф. Міллер, М. В. Ломоносов, М. М. Щербатов, І. М. Болтін. Початок видання історичних джерел.
|
|
|
Розвиток російської літератури, її стилі і жанри. А. Д. Кан-темір, В. К. Тредіаковський, М. В. Ломоносов, Д. І. Фонвізін, Г. Д. Державін, М. М. Карамзін, М. І. Новиков, О. М. Радіщев. Народна література.
Виникнення російського професійного театру. Ф. Г. Волков. Кріпосний театр.
Мистецтво, його особливості, стилі і жанри. Вплив українських діячів на розвиток культури Росії. Живопис. Скульптура. А. П. Лисенко, Ф. С. Рокотов, Д. Г. Левицький, В. Л. Борови-ковський, М. Шибанов, Ф. І. Шубін, М. І. Козловський. Народний лубок. Архітектурні стилі. В. В. Растреллі, В. I. Баженов, М. В. Казаков, І. Є. Старов. Заснування Академії мистецтв. Прикладне мистецтво, деревобудівництво та народні промисли.
Формування світської професійної музики. Підсумки російської культури XVIII ст.
Зміцнення зв'язків між російською культурою і культурами інших народів Росії. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку освіти в Україні і в Росії.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6030300 – Історія
Вступ
Дана дисципліна: Історія Росії (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.)є нормативним курсом. Викладається на II курсі 3 семестру в обсязі 108 годин, з них лекцій 36 год., семінарських 18 год., самостійна робота 54 год.; форма підсумкового контролю залік.
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДИСЦИПЛІНИ
„Історія Росії (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.)”є нормативним курсом в системі підготовки фахівців істориків і читається на історичному факультеті.
Основна мета цього курсу – опанування студентами суті історичних процесів, що відбувалися в минулому в Росії, усвідомлення їхнього об'єктивного характеру, взаємозв'язку та взаємозалежності, а також закономірностей суспільного розвитку, ролі об'єктивного і суб'єктивного факторів в історії суспільного прогресу.
Завдання курсу:
· виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища російської історії в контексті світової історії;
· навчити студентів зіставляти історичні події, процеси з епохами, орієнтуватися у науковій періодизації історії;
· виробити вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої історії Росії;
· сформувати навики, застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів;
· використовувати знання з історії Росії в процесі викладання історичних дисциплін;
· уміти працювати з комплексом давніх джерел; вести самостійні дослідження в межах дисципліни.
Предмет навчальної дисципліни –виникнення та розвиток в Східній Європі Російської держави (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.).
Вимоги до знань та вмінь.
У результаті вивчення курсу студент повинен знати:
· основні періоди російської історії, їх особливості, визначальні події та явища в кожному із них;
· історію соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в Росії, роль і місце в російській історії видатних історичних осіб, основні етапи визвольного руху, його конкретний зміст і організаційні форми;
· історичний розвиток російської матеріальної та духовної культури, її взаємозв'язок з світовою культурою.
У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:
· аналізувати процеси становлення, розквіту російської держави;
· розуміти її сутність, визначати її місце і значення в історії людства;
· використовувати знання з історії Росії в процесі викладання історичних дисциплін;
· уміти працювати з комплексом російських джерел;
· вести самостійні дослідження в межах дисципліни;
· застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;
· надавати кваліфіковані консультації з проблем і питань, що вивчаються в межах курсу історії Росії.
МІСЦЕ В СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІЙ
СХЕМІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
Нормативний навчальний курс „Історія Росії” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як „Іван Грозний та його доба”, „Дискусійні питання історії Смути”, „Історія Росії в епоху Петра I”, „Православ’я в історії народів Східної Європи”, „Двірцеві перевороти в Росії”.
Курс розрахований для студентів денної, та заочної форм навчання та є однією з головних складових гуманітарної підготовки майбутніх фахівців.
Вивчення курсу «Історія Росії» і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних і семінарських аудиторних навчальних занять, а також з допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, яка проводиться як в аудиторіях в присутності і під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома, або в бібліотеці.
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО Й ПІДСУМКОВОГО
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу “Історія Росії (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.) поділений на два змістових модулів.
Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, самостійна робота, підсумкове оцінювання з модуля, реферати) і підсумковий контроль (залік).
Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 12-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно та письмово.
Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 286; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!