Особа, що приймає готівкові кошти від підприємств для їх подальшої здачі до каси банку – це
+ інкасатор;
190. Термін дії чека у межах країни:
+ 8 днів;
191. Процес передачі, перевірки і у деяких випадках підтвердження платіжних доручень, що здійснюються до розрахунку, має назву:
+ кліринг;
192. Обсяг видач та надходжень готівкових коштів, що проходять через касу комерційного банку – це:
+ касовий оборот.
193. До кредитних платіжних інструментів відносять:
+ перекази в системі СВІФТ;
194. До дебетових платіжних інструментів не відносять:
+ непрямий дебет;
195. Вид акредитива, відповідно до якого заздалегідь бронюються засоби в повній сумі на окремому рахунку:
+ покритий;
196. Цінній папір, який оформлюється чітко до вимог закону і містить безумовне абстрактне грошове зобов’язання:
+ вексель;
197. Переказ, за якого платіжне розпорядження рухається у тому самому напрямі, що і кошти:
+ кредитового;
198. Безумовна пропозиція платнику здійснити платіж вказаної грошової суми готівкою чи шляхом перерахування грошей на рахунок власника цього документа, виписаного на користь певної особи :
+ іменний чек;
199. Поштові платіжні доручення використовуються для:
+ перерахунку невеликих сум особам, які не мають рахунків у банку;
200. Особа, якій адресується наказ про оплату векселя.
+ трасат;
ТЕСТИ
З дисципліни «ГРОШІ ТА КРЕДИТ»
1. Перші паперові гроші з’явилися:
+ у Китаї в 12 ст.;
2. Найсуттєвіша відмінність між векселем і банкнотою полягає в тому, що:
|
|
+ банкнота може використовуватися як законний платіжний засіб, наділений державою примусовим курсом, а вексель – ні;
3. Емісія – це:
+ додатковий випуск грошей в обіг;
4. Функціями грошей є:
+ міра вартості; засіб обігу; засіб платежу; засіб нагромадження, світові гроші.
5. Гроші, які є в сучасних умовах у грошовому обігу України:
+ неповноцінні;
6. Паралельне виконання срібними і золотими монетами функцій грошей називається:
+ біметалізмом;
7. Грошовий обіг – це:
+ процес безперервного руху грошей між суб'єктами у всіх формах.
8. Повноцінний вид грошей – це:
+ золоті монети;
9. Залежно від форми грошей, у якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на:
+ готівковий і безготівковий;
10. У готівковому секторі грошового обороту:
+ гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів;
11. У безготівковому секторі грошового обороту:
+ гроші рухаються по рахунках у банках, не виходячи за межі банківської системи;
12. Складова грошової маси М0 в Україні включає:
+ готівкові гроші поза банками;
13. Грошовий агрегат М1, включає:
+ гроші поза банками та на рахунках «до запитання» і поточні депозити;
14. Грошова база включає:
+ масу готівки, яка є поза банками та в касах банків, а також сумурезервів КБ на їх кореспондентських рахунках у ЦБ.
|
|
15. Строкові депозити входять до складу грошового агрегату:
+ М2;
16. Готівка поза банками включається в грошовий агрегат:
+ М0;
17. Вимоги закону грошового обігу становлять:
+ співвідношення фактичної кількості грошей необхідній кількості;
18. Кількість грошей, необхідних для обігу протягом певного часу, є прямо пропорційна до:
+ кількості товарів і рівня їх цін;
19. Поняття "попит на гроші" означає:
+ запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент часу;
20. Грошова система – це:
+ форма організації грошового обігу, закріплена законодавством;.
21. Органами, що регулюють грошовий обіг, є:
+ Центральний банк, Міністерство фінансів; Міністерство економіки;
22. Тип грошових систем, відносять сучасну грошову систему – це:
+ паперово-кредитна;
23. Біметалізм заснований на:
+ використанні як грошового товару двох металів;
24. Інфляція – це:
+ знецінення грошей та загальне підвищення цін на товари і послуги внаслідок порушення законів грошового обігу.
25. За темпами знецінення грошей розрізняють види інфляції:
+ повзуча, помірна, галопуюча, гіперінфляція;
|
|
26. За формами прояву інфляція буває:
+ цінова, заощаджень, девальвація;
27. За чинниками, що спричинюють інфляційний процес, виділяють такі види інфляції:
+ інфляція витрат та інфляція попиту;
28. Залежно від зростання цін виділяють такі види інфляції:
+ збалансована, незбалансована інфляція;
29. Інфляцію витрат спричиняється:
+ зростання номінальної заробітної плати, зростання цін на енергетичні й сировинні ресурси;
30. Інфляцію попиту спричиняється:
+ мілітаризація економіки, дефіцит бюджету та зростання державного боргу, кредитна експансія банків, надмірні соціальні виплати.
31. Девальвація грошової одиниці — це:
+ зниження курсу національної валюти щодо валют інших країн (раніше – до золота);
32. Деномінація грошової одиниці – це:
+ зменшення маси грошей в економіці і збільшення масштабу цін;
33. Ревальвація грошової одиниці — це:
+ підвищення курсу національної валюти щодо валют інших країн.
34. Грошова реформа – це:
+ часткова або повна перебудова грошової системи держави;
35. Металістична теорія розглядає гроші як:
+ золото та срібло за своєю природою є гроші.
36. Повна конвертованість означає, що:
+ є можливість вільного обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій власників і за всіма операціями.
|
|
37. Валютний курс може бути:
+ фіксований, плаваючий і так званий «валютний коридор»;
38. Валютна інтервенція центрального банку полягає у:
+ оперативному підтриманні валютного ринку в стані рівноваги шляхом збільшення чи зменшення купівлі або продажу центральним банком іноземної валюти за національну;
39. Сутність класичної кількісної теорії грошей полягає в тому, що:
+ вартість грошей зумовлюється їхньою кількістю на ринку, залежить від суми цін на товари та маси грошей;
40. Суть номіналістичної теорії грошей полягає втому, що:
+ гроші – номінальна грошова одиниця, умовний знак, яка не має внутрішньої вартості;
41. Сучасні монетаристські теорії, які використовувались у грошово-кредитній політиці України – це:
+ кейнсіанські та кейнсіансько-монетарні підходи.
42. До основних передумов виникнення кредиту відносять:
+ збіг економічних інтересів кредитора і позичальника;
43. Кредитори – це:
+ учасники кредитних відносин, які мають у власності чи розпорядженні вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам;
44. Позичальники – це:
+ учасники кредитних відносин, які потребують додаткових коштів;
45. Кредит – це:
+ певний вид економічних відносин у зв'язку з передачею вільних коштів у тимчасове користування за плату та на визначений термін;
46. Принцип цільового призначення позички полягає в тому, що:
+ учасники кредитних відносин заздалегідь чітко визначають мету використання позичених коштів;
47. Принцип строковості кредитування полягає в тому, що:
+ вільні кошти кредитора передаються позичальникові на чітко встановлений термін;
+ залучена вартість у повному обсязі повинна бути повернена власникові;
48. Принцип повернення при кредитуванні полягає в тому, що:
49. Принцип платності при кредитуванні полягає в тому, що:
+ залучення додаткової вартості потребує сплати додаткових коштів у вигляді проценту.
50. Комерційний кредит – це:
+ спосіб перетворення товарного капіталу на грошовий шляхом продажу товарів із відстроченням платежу та з поверненням боргу грошима;
51. Лізинг – це:
+ підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених коштів у купівлю засобів виробництва з наступним їх наданням у тимчасове користування.
52. Тимчасова фінансова допомога – це:
+ надання окремим суб'єктам господарювання, які опинились у скрутному фінансовому становищі коштів на засадах повернення і без сплати процентів;
53. Аванс – це:
+ грошова сума, надана в рахунок майбутніх платежів за товарно-матеріальні цінності з метою гарантування їх купівлі;
54. Державним є кредит, коли:
+ позичальником є держава.
55. Банківським є кредит, коли:
+ однією із сторін кредитної угоди є банк;
56. Міжнародним є кредит, коли:
+ відбувається переміщення позичкового капіталу з однієї країни до іншої;
57. Споживчим є кредит, коли:
+ надається на споживчі цілі;
58. Позичковий процент – це:
+ абсолютна величина плати за користування кредитом;
59. Норма позичкового відсотка - це:
+ відносний показник плати за кредит, виражений у відсотках;
60. Кредитна лінія являє собою:
+ оформлену у вигляді договору згоду банку надавати позичкові кредити, обмежені певним лімітом протягом певного періоду;
61. Контокорентний кредит являє собою:
+ вид банківського кредиту в національній або іноземній валюті, що надається клієнтові, який має в банку поточний рахунок;
62. Овердрафт являє собою:
+ короткотерміновий кредит надійному клієнтові, суть якого полягає у списанні коштів з поточного рахунка клієнта понад їх залишок на рахунку, тобто утворення на рахунку клієнта дебетового сальдо;
63. Функціями фінансових посередників є:
+ акумуляція тимчасово вільних грошових коштів та розміщення їх у формі кредиту;
64. Функціями банківської системи є:
+ трансформаційна, стабілізаційна, емісійна;
65. До специфічних рис банківської системи, як компонента економічної системи належать:
+ дворівнева побудова, чітке функціональне розмежування між рівнями, поглиблене централізоване регулювання банківської діяльності;
66. Ломбарди – це:
+ фінансовий посередник, що спеціалізується на видачі позичок населенню під заставу майна;
67. Пенсійні фонди – це:
+ спеціалізовані фінансові посередники, які на договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди, з яких здійснюють пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку;
68. Депозитні посередницькі операції банківської діяльності:
+ приймати грошові вклади від клієнтів;
69. Кредитні посередницькі операції банківської діяльності:
+ надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1345; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!