Поняття та характеристика агресії

Теоріїагресії (загальнийогляд)

Соціальнанебезпекапроявуагресіїсприялапоявірізнихтеорій, якіпояснюютьцейфеномен. Агресіядосліджуєтьсяпредставникамибагатьохнаук. Психологіяєпровідноюнаукоюувивченніагресії. Насьогоднісформульованітеоріїагресіїможнаоб’єднативдекільказагальнихтеорій: інстинктивнатеорія, фрустраційнатеорія, теоріясоціальногонавчання, біохімічнатеорія. Втеоріяхможнавиділититакідетермінантиагресії:

- вродженийінстинкт;

- реакціянанездійсненібажання;

- результатсоціальноговихованнятаіндивідуальногодосвіду;

- впливбіологічнихтахімічнихфакторів.

Розглянемодетальнішетеоріїагресії.

Такзвана «теоріяпотягу» булазаснованаЗігмундомФрейдому 20-хрокахминулогостоліття. УпершихвисновкахсвоїхдослідженьФрейдвважавзадоволеннясексуальногоінстинктупершопричиноюусіхрезультатівжиттєдіяльностілюдини. Агресіярозглядаласяякзасібподоланняперепондозадоволеннясексуальногоінстинкту. Нічогонегативноговагресіїневбачалося, оскількизаїїдопомогоюдосягаласяціль, асамеотриманнянасолоди. Агресіянебулаосновоюприродилюдини, арозглядаласяякреакція, пов’язаназсексуальнимінстинктом[1].

Згодом, уроботі “Потойбікзадоволення” З.Фрейдпереглянувсвоютеорію. Вінприйшовдовисновків, щолюдинамаєдваінстинкти: сексуальнийіпотягдосмерті. Першийінстинкт – «ерос» – являєсобоюпроявсексуальностіілюбові. Другийінстинкт – «танатос», прагненнясмерті. Вінвважав: енергія «танатос» та «ерос» постійновзаємодіютьміжсобою. Конфліктцихдвохенергійпризводитьдовивільненняагресіїназовні. Проявагресіїєвираженнямінстинктусмерті. Якщожагресіянебудевивільнятисяназовні, вонабудеспрямовуватисянасамогоіндивіда, щоврештірештпризведедойогознищення.

АналогічнорозумівагресіюК.Юнг. Умоделіособистостінаявна «тінь». Вонавідповідаєзавсі «темні» рисихарактеру. Агресіянеобов’язковоєвідкритою, алепозбавленнявиходуагресивноїенергіїназовніпризводитьдоневрозів[2].

СхожатеоріябуларозробленавмежахпсихоаналітичногопідходуГ. ГартманоміЕ. Крисом. Вонивважали, щоагресіявиходитьназовніієвродженимінстинктом. Неможливістьреалізаціїагресіїпризводитьдодеструктивнихтенденційвсерединііндивіда[3].

АгресіюА. Адлерпов’язувавзреалізацієюбажань, засвоєюсуттювонаєжорстокістю. Розглядавагресіюцілкомсвідомоюдією, анебезконтрольнимінстинктом. Дослідниквважав, щолюдинавсилінаправитиагресіюнареалізаціювсоціальноприйнятнихформах[4]. Наприкладлюдинадосягаєпевноїуспішностіукар’єрі.

МожливістьсоціальноїспрямованостірозглядавЕ. Фром. Уйогопоглядахагресіявиступалазаподіяннямшкоди. Розрізнявдвавидиагресії: доброякіснутазлоякісну. Доброякіснаагресіяпроявляєтьсяпривиникненнізагрози. Такареакціяєспільноюдлятваринідлялюдей. Доброякіснаагресіяєбіологічнозапрограмованою, допомагаєлюдиніітваринамвиживати. Доброякіснаагресіяневедедознищеннясупротивника, атількивідлякує. Злоякіснаагресіяхарактерналишелюдямякдеструктивнаповедінка. Характерлюдини, сформованийісторичноісоціально, обумовлювавзлоякіснуагресію. Злоякіснаагресіяєаномалією, оскількинеспрямовананапродовженняірозвитоквиду[5].

Ветологічнійтеоріїагресії, розробленійК. Лоренцем, агресіяєтотожноюінстинкту, нічогонегативноговагресіїневбачається, оскількивонаеволюціонуєлюдейітвариншляхомвідборусильніших. Зникненняжагресіїможепризвестидоприпиненняеволюціївидів, щопризведедоїхзникнення. Агресіяпостійнонакопичуєтьсяворганізмііпроявляєтьсяпевнимстимулом. Чимбільшеагресіїнакопичилось, тимменшимповиненбутистимул. К. ЛоренцбувприхильникомтеоріїеволюціїЧарльзаДарвінаіпорівнювавповедінкулюдейзповедінкоютварин. Утваринномусвітістимуломможевиступатипредставниктогожсамоговиду, який, наприклад, порушивкордонитериторії. Якщотакогоневідбувається, тваринаможеспрямуватиагресіюнапредставникайоговиду, зякимвонавиводитьпотомство. Однактвариниможутьстримуватипроявиагресіїувідношеннідосвоговиду, навідмінувідлюдей. Вченийпритримувавсядумки, щонакопиченняагресіїдокритичногорівняможливозменшитишляхомвчиненняпевнихдій, непов’язанихзнасильством. Однакблокувативсобіагресіюневарто, оскількицеможепризвестидодиструкціїособистості[6].

Теоріяфрустраціїєнайбільшвідомоютапоширеноютеорієюагресії. БулазаснованаД. ДоллардомтаН. Міллерому 1939 році. ПізнішедоповнюваласьН. Міллером. Протягомдвадцятироків, починаючиз 60-хроків, Л. Берковітцвносивсуттєвізмінидотеорії, намагаючисьпоєднатиїїзетологічноютеорієюК.Лоренца[7].

Фрустрація (лат. frustratio – невдача, обман, нереалізованінадії) призводитьдоемоційногостану, уякомулюдинапереживаєвідчай, безвихіднуситуацію. Агресіярозумієтьсяякпослідовністьдійнаціленихназаподіянняшкоди. Намоментзаснуваннятеоріїагресіявважаласярезультатомфрустрації. Фрустраціязавждиведедоагресії, якаспрямовуєтьсянаоб’єкт, породжуючийфрустрацію.

Фрустраціяпороджувалаіншімоделіповедінки, агресіябуланеєдинимнаслідком. ФеномензміщеноїагресіїбувпоясненийН.Міллерому 1948 році. Узв’язкузісхожістюсторонньогооб’єктазоб’єктомфрустраціївідбуваєтьсязменшеннясилистримуючихстимулів. Урезультаті, якщоневдаєтьсянаправитиагресіюнафрустраційнийоб’єкт, відбуваєтьсязміщенняагресії, результатомчогоєнанесенняшкодиіншомуоб’єкту. Н.Міллервиділявтрифакторизміщенняфрустрації: 1) силастримуючихстимулів; 2) рівеньсхожостіфрустраційногооб’єктаісторонньогооб’єкта; 3) силафакторівпровокуючихагресію[8].

ІнодіокремовиділяютькогнітивнутеоріюагресіїМ. ЗільманаіЛ. Берковітца, хочаїхніпоглядипродовжуютьфрустраційнутеорію. Згіднозкогнітивноютеорією, пізнавальніпроцесимаютьвеликийвпливнаперешкоджаннядіїагресивноїповедінки. Факторінтелектунезнижуєчизводитьнанівецьагресивніпроцеси, авпливаєнаформуваннямоделіситуаціїусвідомості. Л. Берковітцвважав, щофрустраціянезавждипризводитьдоагресії, вонавиступаєстимуломдоагресивнихдій. Якщолюдинасприймаєфрустраційнийоб’єктякстрахабохвилювання, тоагресіяневиникає. Заподіянняшкодифрустраційномуоб’єктупризводитьдозменшенняагресії. Восновіформуванняагресіїлежатьемоційніікогнітивніпроцеси. Цепояснюєповедінкуагресивнихлюдей, котрівсилусвогоемоційногостанусприймаютьфрустраційнийоб’єктнегативним, щопризводитьдореакції – агресія. Когнітивніпроцеси (процесипам’яті, логічногомислення) формуютьнашаруванняфрустрацій, щоврешті-рештпризводитьдовивільненнясильнішоїагресії[10].

АмериканськийпсихологА. Бассвиділивфактори, щопороджуютьагресивнуповедінку. Такимифакторамиєнаступні: темперамент, соціальнінорми, інтенсивністьфрустрації. А. Бассрозрізнявдвіформиагресії: ворожутаінструментальну[11].

Проаналізувавшистаттю 66 КримінальногокодексуУкраїнивід 05.04.2001 року, мидійшливисновку, щообставинами, якіпом’якшуютьпокарання, єфрустрацією. Фрустраціювідзеркалюють: збігтяжкихжиттєвих, сімейнихабоіншихобставин; вчиненнязлочинупідвпливомпогрози, примусуабочерезматеріальну, службовучиіншузалежність; вчиненнязлочинупідвпливомсильногодушевногохвилювання, викликаногонеправомірнимиабоаморальнимидіямипотерпілого. Алеусізлочининеможливозрозуміти, виходячизконцепціїфрустраційноїтеорії. Фрустраційнатеоріядоповнюєінстинктивістькутеоріюагресії. Цедозволяєвраховуватинетількирівеньагресивностіяквластивістьсуб’єкта, айситуацію, якапровокуєагресивнідії.

ТеоріясоціальногонавчаннябулазапропонованаА.Бандурою. Вінвважав, щофрустраційнатеоріяневзмозідатиоб’єктивногопоясненнявиникненняагресії. А.Бандуранепогоджувавсяздумкою, щофрустраціяєєдиноюпричиноювиникненняагресії. Втеоріїзначнуувагусконцентрованодовколабатьків, яківиховуютьдитину. Булодоведено, щоповедінкабатьківсприймаєтьсядитиноюякналежне, отже, вагресивнихбатьківдітивиховуютьсяагресивними. Навчаннявідбуваєтьсяудвохформах: прямій (досвідсамогосуб’єкта) тавікарній (спостереженнязаіншими). Привікарнійформівпливоб’єктівспостереження (батьки, друзітаін.) можебутирізним. Окрімнавчаннянаформуванняагресивноїповедінки, впливмаєбіологічнийфактор (нервовасистема, гормони). Теоріястверджує, щозаохоченняагресивноїповедінкисприяєзасвоєннюагресивнихреакцій. Досягненнябажаногозадопомогоюагресіїпозитивновпливаєназакріпленняпроявівагресії. Регулюванняагресіїможездійснюватисьсамимсуб’єктомтазовнішнімичинниками. Факторамисаморегуляціїєтакіпочуття: гордість, вина, невпевненістьуправильностісвоїхдій. Зовнішнімичинникамивиступаютьзаохоченняіпокарання. Агресіяпровокуєтьсянеприпустимимповодженням, певнимимотивами (багатство, славаіт.п.), емоційнимстаном (злість, збудження), наказамиабоексцентричнимипереконаннями. Утеоріїагресіяєрезультатомсоціальногонавчання, щопояснюєпоявуагресіївсоціальнихобставинах, провокуючихподібнуповедінку. Якщожтакіобставинизмінюються, цепризводитьдозменшеннячизникненняагресії. Утеоріїсоціальногонавчанняагресіянезавждиєнегативною. Агресіяможебутиприродноюреакцієюсуб’єктавборотьбізаіснування. Вонаможебутиспрямовананапозитивнумодельповедінкишляхомзаохоченнянеагресивнихдій[12].

Поняття та характеристика агресії

Єдиногопідходудовизначеннятерміну «агресія» внауцінеіснує. Цеобумовленонаявністюбагатьохтеорійагресіїтавивченнямданогоявищапринциповорізниминауковимидисциплінами. Середних: біохімія, нейрофізіологія, генетика, яківивчаютьагресіюнарівніклітинногофункціонуванняорганізму. Соціологіяіфілософіядосліджуютьагресіюзточкизорукультуритазагальноприйнятихнормсуспільства. Базисноюнаукоювдослідженняхвиступаєпсихологія. Проблемукримінальноїагресіїнеобхіднорозглядатизпозиційкримінології.

Слово «агресія» походитьвідлатинськоїмови «aggression», щобуквальноозначає «напад». Л.Берковітцстверджує, щоголовнимелементомагресіїєнесамізбитки, асаменанесеннязбитків. А.Бассототожнюєагресіюзповедінкою, яканесезагрозуабозавдаєзбитків. Д.Зільманвідноситьтермін «агресія» донанесенняабоможливостінанесенняфізичноїшкодилюдям. НайбільшвживаневизначенняцьоготермінунаводятьР.Берон, Д.Річардсон. Наїхдумку, цесамеякбудь-якаформаповедінки, націленоїнаобразуабозаподіянняшкодиіншійживійістоті, яканебажаєтакогоповодження[17].

Починаючиз 70-хроківминулогостоліття, агресіявизначаєтьсяякдеструктивнаповедінка, якавиходитьзарамкисоціальнихнорм. Прицьомуагресіяможенепорушуватикримінальнихнорм.

Т.Г. Румянцеваназиваєтакийпідхіднормативнимізазначає, щодоіснуваннятакогопідходуагресіютлумачиличерезнаслідки, доякихвонапризводить[18]. Унормативномупідходіагресіярозглядаєтьсяяклишенегативнеявище, оскількипорушуютьсязагальноприйнятінорми. Отже, згіднозтакимпідходом, діяннянебудутьвважатисьагресивними, якщонормибудутьдотримані.

РосійськийвченийФ.С. Сафуановвиділяєсоціалізовануформуагресії. Упроявісоціалізованоїагресіїнепорушуютьсязагальноприйнятінорми[19]. Мицілкомрозділяємотакийпогляд, оскількиагресіяпроявляється, навітьтоді, колинорминепорушуються.

Е.Фроммрозрізняєдвавидиагресії: звичайну, якавиступаєзахисноюреакцієюлюдини, тадеструктивнуякдію, направленанаруйнування[20].

НадумкуО.Ю. Дроздова, М.А. Скоканормативнийпідхідзвужуєдвапоняття – «агресію» і «жорстокість». Агресіяєширшимпоняттямзажорстокість. Увсіхвипадкахжорстокістьвиступаєпроявомагресіїіноситьнегативнийхарактер[21]. Невиникаєдискусіїзтогоприводу, щожорстокістьєсоціальнимявищеміпритаманнимлишелюдині. Такожтребавідрізнятинасильствовідагресії. Мивважаємонасильствонаслідкомпроявуагресії. Воновиражаєтьсяувчиненнідій, якінебажаютьсяоб’єктомнасильства.

К. Лоренцбачиввагресіїздатністьлюдинизахиститисебеіблизьких, атакожреалізуватибажання, непов’язанізізнищеннямабожзавданнямшкоди[22].

Деяківизначенняагресії, якінаводятьсявпсихологічнійлітературі, інодіпоєднуютьпоняття «агресія» і «агресивність». Агресивність – цепсихічнавластивістьлюдини, якапроявляєтьсявагресивнійповедінціприжиттєвихобставинах. Інакшекажучи, агресивністьєставленнямлюдинидонавколишньогосередовища. Агресивністьможнавиділитишляхоманалізусуб’єктивноїсторонискладузлочину, тобточерезаналізмотивівіметиособи . Агресивністьнезавждипроявляєагресію. Деякііндивіди, всилусвогонавчання, контролюютьсвоюагресивність, недаючивиходуагресії, абожнаправляютьїївсоціальноприйнятніформи. Якщоагресивністьпроявляєтьсяневзвичайнихумовах, априфрустрації, тоагресивністьрозглядаєтьсяякреакційна.

Психологивиділяютьмотиваційнуагресивність, алеїїдіагностика, якнаголошуєФ.С. Сафуанов, потребуєскладнихдіагностичнихпроцедур, якінезавждиєефективними, аотже, незавждиможнавиділитиагресивність[23].

Нанашудумку, неможливодатиєдиноговизначенняпоняттю «агресія», термінибудутьзвужуватиаборозширюватицепоняття. Переважнабільшістьвизначеньрозглядаютьагресіюодночаснозбокуоб’єктаагресії (те, нащонаціленаагресія), суб’єктаагресії (той, хтоздійснюєтакудію), таспостерігача. Сприйняттядій, такихякагресія, можезначнорізнитися. Об’єктагресіїможесприйматидіюякагресію, керуючисьемоціями. Суб’єктагресіїможеінеусвідомлювати, щойогоповедінканоситьагресивнийхарактер. Спостерігачтежнеможесприйматитакуповедінкузоб’єктивноїсторонивмірусвоїхпсихологічнихособливостей. Доцільновикористовуватиприкметникизісловом «агресія», якібдопомагализрозумітивідношеннятакоговизначеннядопевноїнауки. Об’єктомцієїроботиє «кримінальнаагресія», отже, термінохоплюєзначноменшийобсяг, аніжпоняття «агресія». Мивідносимодокримінальноїагресіїдіяння, передбаченіКримінальнимкодексомУкраїни, якзлочини. Такідіянняповиннівтілюватиумисел – необхіднийелементсуб’єктивноїсторонискладузлочину. Привизначенніпоняття «кримінальнаагресія» необхідновраховуватитриточкизору (суб’єкта, об’єктаіспостерігачаагресії), враховуючиймовірністьіснуваннятого, щохтосьодиннеможеусвідомлюватизначеннясвоїхдій. Агресіятазлочиннеєтотожнимипоняттями. Прикваліфікаціїзлочинунеобхідновраховуватисуб’єктивнусторонускладузлочину, зокремаосудністьособи, апроявагресіїєоб’єктивноіснуючим. Розглядаючидіянняякзлочин, мивикористовуємокримінально-правовіприписи. Агресіяхарактеризуєтьсячерезкримінологічні, психологічні, соціологічніаспектидіяльностіособи. Основоюкримінальноїагресіїєбажаннязнищення, пошкодження. Вонаспрямовананаприродніправалюдини – життя, здоров’я, честь, гідність. Кримінальнаагресіянесестражданнялюдині, перешкоджаєїїжиттєдіяльності.

ПривизначенніпоняттякримінальноїагресіїнеобхідновраховуватидумкуА.Ф.Зелінського: “Агресивнізлочинимаютьзлісний, деструктивнийхарактертаспрямованінавчиненняпотерпіломушкоди… Восновікримінальноїагресії – ворожістьіжадобаруйнування”[24]. Злочинхарактеризуєтьсяцінністюоб’єкта, наякийнаправленаагресія, характеромнастаннянаслідківтаформоювини. Перетинанняцихпонятьдаємежірозуміннякримінальноїагресії. Прикримінальнійагресіїнеобхіднанаявністьпротиправності, оскількипротиправністьпередбаченаКримінальнимкодексомУкраїни. Втеоріяхагресії, вонаможеноситипозитивнийінегативнийхарактер. Кримінальнаагресіяхарактеризуєтьсязнегативної, деструктивної, ірраціональноїстороницьогоявища. Законодавствопередбачаєобставини, яківиключаютьнаявністьзлочину (наприклад, малозначністьтакогодіяння). Привчиненніагресивногодіянняінаявностіобставин, яківиключаютьіснуваннязлочину, існуваннякримінальноїагресіїзводитьсянанівець. Агресіяможебутиспрямовананетількинаживийоб’єкт. Якщоврезультатікримінальнихдійзавдаєтьсяшкоданеживомупредмету, тотакийпредметєоб’єктомагресії, алеврамкахзлочинногодіяннятребаговоритипропредмет, такякоб’єктомвиступаютьсуспільнівідносини. Виходячизвищенаведеного, миможемосформулюватитакевизначеннякримінальноїагресії: кримінальнаагресія – цеформаповедінкинастадіяхвчиненнязлочину, визначенаКримінальнимкодексомУкраїниякоб’єктивнасторона, направленанареалізаціюумислуувиглядідеструктивнихдійстосовнопредмета.

Такепоняттяпередбачаєзаподіянняшкодижиттюіздоров’юлюдей, жорстокеповодженняізтваринами, знищенняабопошкодженнянеживихпредметів. Довизначення «кримінальнаагресія» відносятьсязлочини, складовимелементомсуб’єктивноїсторониякихєнепрямийумисел (такзванаінструментальнаагресія). Оскількинезгадуєтьсякримінальнакатегорія «необережність», поняттявиключаєзлочини, вчиненізнеобережності.

МиздійснилитакевиключеннярозділяючидумкуС.А. Тарарухіна:

“… злочини, вчиненізнеобережності, посвоїйпсихологічнійприродіневідрізняютьсявідзвичайноїлюдськоїповедінки”[25]. Такякприкримінальнійагресіїреалізуєтьсяумисел, томатимемісцемотив. Мотивєкатегорією, якаспонукаєіндивідадоагресивнихдій, єрушійноюсилоюзлочину. Задопомогоюмотивуособазадовольняєсвоїбажання, якізалежатьвідсвітоглядуособи. Переважнабільшістьмотивівнеєантисоціальнимиіспонукаєособудосягатисоціальноприйнятнихцілей. Припроявікримінальноїагресіїнедосягаютьсясоціальноприйнятніцілі, якібмотивинебули. Формуваннямотивів, щопризвелидокримінальноїагресії, залежитьвідвиникненняантисоціальнихбажань, якімаютьмісцепривикривленомусприйняттіособоюнавколишньогосвіту. Введенняпоняттястадії «вчиненнязлочину» розглядає «готуваннядозлочину», «замахназлочин» та «закінченийзлочин» самекримінальноюагресією.

Стадіївчиненнязлочину – цепередбаченікримінальнимзаконометапиготуваннятабезпосередньоговчиненняумисногозлочину, якірізнятьсяміжсобоюзахарактеромдій, моментомїхприпинення, обсягомреалізаціїумислутаступенемсуспільноїнебезпеки[26]. Наприклад: людинапридбалатазарядилазброюінацілиланаоб’єктагресії, алезпричин, яківіднеїнезалежали (несправністьзброї, неякіснінабоїіт.п.), незмоглавистрілити, тобтонедовелазлочиндокінця. Алевипадки, уякихсуб’єктвідмовивсявідвчиненнязлочинунастадіїготуваннядозлочинузвласноїволі (суб’єктпридбавзброю, апотімвідмовивсявіддеструктивнихдій), невважаютьсякримінальноюагресією, оскількиутеоріїкримінальногоправавідмовавідготуваннядозлочинунекваліфікуєтьсяяквчиненнязлочину. Введеннякатегорії «об’єктивнасторона» відмежовуєзлочиннуагресіювідагресивності, оскількиантисуспільніпомислиіагресивнівластивостіособистостінеєпідставоюпритягненнядокримінальноївідповідальності. Увизначеннівідсутнякатегорія «суб’єктивнасторона», щодозволяєвіднестидокримінальноїагресіїдіянняосіб, яківсилусвоїхпсихічнихвластивостейнездатніусвідомлюватисвоїдіїтакеруватиними, атакожосіб, яківчинилисуспільнонебезпечнідіяння, алеякимневиповнилосячотирнадцятироків.

Утеоріїфрустраціївиділяють «пряму» агресіюі «непряму». Впсихологічнійлітературірозрізняютьдваосновнихтипиагресії: «ворожу» та «інструментальну». Категорією «ворожаагресія» позначаютьвипадки, колисуб’єктдієзметоюнанестиоб’єктушкоду (вбити, покалічити, знищити, образитиіт.п.). Інструментальнаагресіяєлишезасобомдосягненнямети, хочаметанезавждибуденоситидеструктивнийхарактер.

МивкрайнепогоджуємосяздумкоюО.М.Литвака, якийзазначає: “Психологічниммеханізмомінструментальноїагресіїєтакзванезміщенняагресії, внаслідокчого, виміщаючизлобунасторонніхлюдяхтапредметах, особапочуваєсебезадоволеною”[27]. Оскількиприінструментальнійагресіївідбуваєтьсядосягненнямети. Самаметанезавждибудевідображатиагресивнібажання (наприкладвикраденняавтомобілязметоюзбуту, анезнищення). Інструментальнаагресіябудепроявленапридосягненнітакоїмети (наприкладвбивствоохоронця, вобов’язкиякоговходилаохоронатакогоавтомобіля). Тутагресіявиступаєякзасіб, інструментреалізаціїбажань.

ЗаслуговуєнаувагудумкаЮ.О.Дроздова, М.А.Скока: “Термін «ворожаагресія» застосовуєтьсядотихвипадків, колиголовноюметоюагресораєнанесенняжертвізбитків, страждань. Поняття «інструментальнаагресія», навпаки, відноситисядовипадків, колиагресіяєлишезасобомдосягненняякоїсьмети, тобтонеєсамоціллю”[28].

Ф.С. Сафуановтакожвиділяєворожутаінструментальнуагресію[29]. Отже, ніякогозаміщенняневідбувається. Вважаємо, щозаподібнимитипамиагресіїможнавиділитиворожукримінальнуагресіютаінструментальнукримінальнуагресію. Приворожійкримінальнійагресіїсуб’єктивнасторонаскладузлочинубудеміститипрямийумисел, априінструментальнійворожійагресії – непрямий.

А.Ф. Зелинськийрозрізняєп’ятьгрупагресивнихзлочинів: перша – умиснийзамахнажиттяіздоров’ялюдини; друга – злочинипротидержавитагромадськоїбезпеки; третя – протизаконнідіїпосадовихосібпривиконанніслужбовихповноважень; четверта – зґвалтування; п’ята – вандалізм, нанесенняшкодинавколишньомусередовищу[30]. Такерозмежуванняздійсненезарізнимикритеріями.

А. Бандураневиділяєворожуагресію, вважає, щоагресіяпокликанавиконуватипевнізавдання, щопередбачаєлишеінструментальнуагресію[31].

УсвоїхдослідженняхЕ. Фроммрозрізнявагресію, якаєзахисниммеханізмомособистості («доброякісна») тадеструктивнуагресію («злоякісна»)[32]. Керуючисьтакимипоглядами, можнавиділитикримінальнуагресіюпривчиненнітакогозлочинуякперевищеннямежнеобхідноїоборони. Уцьомувипадкунападникузавдаєтьсяшкодабільша, ніжмоглабутинимзаподіяна. Таксамо, можнарозрізнятизахиснукримінальнуагресіютакримінальнуагресіюнападу. Звичайно, захистособибудевиражатисявактивнихдіях, щобудутьсхожиминанапад, аледіїнападникаєпершочерговими, провокуючимиактивнийзахист.

Р. БероніД. Річардсонвиділяютьтридихотомічнівидиагресії: фізичну – вербальну; активну – пасивну; пряму – непряму[33]. Прямаінепрямаагресіятотожнаворожійтаінструментальній. Класифікаціянаактивнуіпасивнуагресіюдопомагаєвиділити «пасивнукримінальнуагресію» та «активнукримінальнуагресію». Першакатегоріявиділяєзлочини, вчиненішляхомактивнихдій (нанесенняударів, пострілиіт.п.), друга – бездіяльністю (залишеннявнебезпеці, ненаданнямедичноїдопомогимедичнимпрацівникоміт.п.). Задопомогоюподілуагресіїнафізичнуівербальнуможнавиділити «фізичнукримінальнуагресію» (зґвалтування, завданнятяжкихтілеснихушкодженьіт.п.) та «вербальнукримінальнуагресію» (образа, наклеп, щодоводитьлюдинудосамогубстватаін.). Деякідослідникивиділяютьауто-агресію (самогубство). Зікримінальноюагресієювонанеможебутипов’язана, оскількисамогубцянеможливопритягнутидокримінальноївідповідальності. Враховуючипроявагресіїконкретнимсуб’єктомтаїїпоходження, можнарозрізнятитаківидиагресії: психіатричну, вроджену, соціальну. Згіднозінстинктивноютеорієюагресії, вонавластивакожнійособі. Аргументомнацетвердженняєзлочини, причиноюякихєситуація (наприклад, перевищеннямежнеобхідноїоборони). Прицьомуусуб’єктаможеінебутиантисуспільнихпоглядів. Теоріясоціальногонавчаннядаєпідґрунтявиділятисоціальнуагресію. Такаагресіяобумовленаіснуваннямлюдинивсуспільстві. Агресивність, набутаіндивідомвпроцесісоціалізації, проявляєтакуагресію. Психічніаномаліїтарізногородувідхиленняєпередумовоюпроявупсихіатричноїагресії. Заперіодичністювпливунаоб’єктможнавиділятиодиничну, повторювану, продовжувануагресію. Одиничнаагресіябудематимісцеколибудедосягнутацільіндивіда, тобтозавданашкодаоднимдіянням. Приповторюванійагресіїшкодазавдаєтьсяіодночаснодосягаєтьсяціль, алетакіпроявинеодноразові. Продовжуванаагресіявідрізняєтьсяметодичністю, тобтоєагресивнідії, алевонирозтягнутіучасітаспрямованінадосягненняоднієїцілі.

Агресія, якзазначалосьвище, єявищемрізноманітним, щодозволяєвиділятибагатоїїтипів. Такарізноманітністьговоритьпроіснуваннябагатьохмотивіввкримінальнійагресії. Вонизалежатьвідобставиніснуванняособи, відконкретноїжиттєвоїситуаціїтаособистихнастанов.

Наявністьагресіїяккримінологічноїтаформальноїхарактеристикизлочинуможнавиділитишляхоманалізукваліфікуючихознакскладівзлочинів. Задопомогоюграматичногоаналізуможнавиділитиформальніознакиагресивностівкримінально-правовихнормах. Завідсутностіформальнихознаквиділитиагресивністьдозволяєсистемнийілогічнийметодтлумачення. Однактребавраховувати, щоагресія, жорстокість, насильство, якзазначалосьвище, нетотожніпоняття.

Отже, кримінальнаагресія – цеформаповедінкинастадіяхвчиненнязлочину, визначенаКримінальнимкодексомУкраїниякоб’єктивнасторона, направленанареалізаціюумислуувиглядідеструктивнихдійстосовнопредмета.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 113; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!