Можливості використання масових заходів для діяльності туристських самодіяльних організацій
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1
ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ЗАХОДІВ ТУРИСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ: КОНКУРСІВ, ВЕЧОРІВ, ІГОР, СВЯТ. ОРГАНІЗАЦІЯ ВІДПОЧИНКУ ТА ДОЗВІЛЛЯ В ТУРИСТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ.
МЕТА:
Засвоїти теоретичні і практичні основиз організації і проведення масових заходів для діяльності туристських самодіяльних організацій.
ЗАВДАННЯ:
1.Ознайомитися та вивчити теоретичний мінімум.
2.Заповнити таблицю 1.
3.Оцінити можливості використання конкурсів, вечорів, фестивалів, ігор, свят у діяльності туристських самодіяльних організацій.
4. Розробити захід дозвілля для учасників змагання, походу чи злету за власно складеним планом.
5.Написати висновок у якому обґрунтувати необхідність організації і проведення масових заходів туристичної спрямованості.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:
Загальна кількість балів за практичну роботу 6балів; з них: 4 бали- перша частина завдання (заповнення таблиці та висновок); 2 бали – захист практичної роботи.
ТЕОРЕТИЧНИЙ МІНІМУМ
1. Конкурс- змагання з метою виявлення найкращих серед його учасників. Конкурси проводять на заміщення вакантних посад керівників виробничих і підприємницьких структур; у вузах (для зав. кафедрами, професорів, доцентів, асистентів, викладачів); у науково-дослідних установах (для зав. лабораторіями, відділами, секторами, наукових працівників); у театрах і художніх колективах (для артистів, режисерів, диригентів, балетмейстерів, художників). Конкурс проводиться також на одержання міжнародних і вітчизняних премій імені видатних діячів науки і культури, за досягнення в економіці, при вступі до навчального закладу; на складання підручників і книг спеціального призначення; на розробку архітектурних і будівельних проектів і споруд тощо.
|
|
|
Конкурсом вважається процес визначення найкращого претендента на перемогу (конкурсанта), або найкращих претендентів на перемогу (конкурсантів), згідно з правилами, визначеними перед початком проведення процесу.
2.До найбільш поширених і усталених на практиці вечорів відносяться: вечір-розповідь, вечір-портрет, вечір-репортаж, вечір-ритуал, вечір
Вечір-портрет, вечір, у якому йдеться про театралізовану біографію певної конкретної людини або якогось людського гурту, який об’єднує щось спільне (фах, сімейні відносини, місце проживання, спільне навчання та робота тощо). Здебільшого такі вечори присвячуються ювілеям та іншим знаменним датам у житті видатних людей і дозволяють не лише розповісти про особу, але й показати, розкрити її образ всіма наявними в організатора засобами. Сценарії вечору-портрету являють собою яскравий зразок документальної драматургії. До кожного такого вечора збирається великий біографічний матеріал, на основі якого складається сценарій і який підказує спосіб подачі його. Тут можуть бути використані і колективна розповідь, і інтерв’ю, і показ кінофрангмента, і пісня, і демонстрація фотографій, і читання документів, і віршів, постановка уривка з п’єси, але, як правило, поєднання усіх вищезгаданих елементів.
|
|
|
Вечори-розповіді – охоплюють досить широкий перелік фактів, подій, характерів, місць дії і т. ін.; проводяться у розповідній формі, через виступи ведучих та запрошених осіб, у органічному поєднанні з літературно-художнім матеріалом. Вечір-розповідь відзначається спокійними, розповідними інтонаціями, розгорнутим викладом теми, великою кількістю інформації. Інколи вживається прийом «художньої провокації» - неочікувані зустрічі, які дають сплеск емоцій, напруги, який необхідний для розвитку дії.
Популярною є і така форма, як вечори-ритуали, які завжди присвячені якійсь важливій події, спогадам про минуле або змінам в житті великого гурту людей (наприклад, ритуал посвячення в професію, прийняття військової присяги, церемоніал вручення дипломів, покладення квітів до пам’ятних місць тощо). Вечір –ритуал містить в собі елементи урочистого акту, дії, яка постійно повторюється.
|
|
|
Вечір-репортаж є близьким до вечора-розповіді, тому що теж превалює розповідна манера, теж, як правило, основну лінію здійснюють ведучі, має підвищену документальну основу і використовує найрізноманітніший фактологічний матеріал. Відмінність їх полягає у тому, що вечір-репортаж - це короткі, стислі виступи різного змісту, що висвітлюють єдину тему, але не послідовно, а паралельно. При цьому саме слово репортаж говорить про те, що йдеться про поточні, а не давно минулі події. Звичайно, це зовсім не означає, що у вечорі-репортажі не можна згадувати про минуле. Такий екскурс здійснюється, якщо йдеться про аналогію нинішніх подій з минулими.
3. Фестиваль(франц. festival – свято, від латів.(латинський) festivus – веселий, святковий), масове свято, що включає показ досягнень в області музики, театру, кіно, естради.
4. Гра — діяльність з розважальною та іноді навчальною метою. Гра відрізняється від роботи тим, що не ставить перед собою корисної практичної мети, і від мистецтва тим, що не створює художніх цінностей, хоча границі між цими видами діяльності розмиті.
|
|
|
Гра проходить за певними правилами, які встановлюють обмеження на дії гравця.
Ігри мають чітко встановлені правила. Відхилення гравця від правил у таких іграх зазвичай розглядається іншими гравцями як шахрайство, і призводить до конфліктів, образ, припинення гри.
У грі може брати участь один або кілька гравців. У грі, що розрахована на одну людину, гравець ставить перед собою складне завдання, яке намагається розв'язати, притримуючись встановлених для себе правил. Ігри для багатьох гравців часто ставлять перед собою завдання виграти, здобути перемогу над іншими, тобто гра є змаганням. У іграх з елементами змагання гравці можуть утворювати команди - колективи, які намагаються досягти спільної мети. Відповідні ігри називаються командними.
5.Свя́то — день або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати; кілька неробочих днів поспіль з нагоди торжеств. Витоки свят ґрунтуються на ранніх язичницьких обрядах і ритуалах, у яких зображувалися, розігрувалися, інсценувалися, подавалися в театральній формі ті або інші сцени, пов'язані із ключовими, життєво важливими подіями суспільства. Головну «роль» у них виконувало божество, що керувало конкретною подією, наприклад: Сатурн у Древньому Римі, який керував плином часу й родючістю; Коляда у слов'янській міфології, який уособлював середину зими, та Купала, який турбувався про літо та польові плоди тощо. Однак, на відміну від традиційних видів театру, уже в обрядових дійствах установилася головна видова особливість театралізованих свят: відсутність поділу на виконавців і глядачів - всі учасники свята активні, включені в дію.
Практично всі свята пов'язані з явищами календарного циклу, тобто, із циклічною темою вмирання й відновлення природи. Звідси ж, з нероздільного сприйняття народження й смерті, пішли й так звані особисті свята - дні народження, дні заснування, ювілеї тощо. У силу своєї обрядово-ритуальної природи свята по визначенню носять колективний або масовий характер.
Другий, дуже серйозний аспект свят - ідеологічний. Владні структури широко використовують свята як метод формування системи політичних, правових, релігійних і інших поглядів суспільства. Масовий характер свят і принципи їхньої театралізації обумовлюють високий ступінь емоційного включення оточуючих.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ:
1.Що таке конкурс? Його основні характеристики.
2.Які вечори є найбільш поширеними?
3.Що в перекладі означає фестиваль?
4.Які фестивалі Ви знаєте?
5.Що таке гра? Які ігри слід називати командними?
6.Що слід розуміти під визначенням ,,свято’’? Назвіть найбільш відомі свята.
7.Як згідно календарного циклу поділяються свята?
Таблиця 1
Можливості використання масових заходів для діяльності туристських самодіяльних організацій.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!