І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов
Практичне заняття № 1, 2
Тема : Стилістичні засоби української мови
Контрольні запитання :
1. Символ як стилістеми.
2. Фігури мови:
• тропи і фігури;
• класифікація фігур і тропів;
• метафора;
• епітет;
• порівняння;
• період.
3. Стилістичні прийоми.
4. Стилістичні засоби сміхової культури.
Література :
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 303 - 411.
2. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 55 – 208.
3. Пономарів О. Культура слова: Лінгвостилістичні поради: Навч. пос. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.
4. Тараненко О.О. Фігури мови // Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 695.
5. Потебня О.О. Естетика і поетика слова. – К., 1985.
6. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1985.
7. Пришва Б.Г. Засоби гумору в творах Остапа Вишні. – К., 1977.
Завдання до першого заняття :
1. Магічний знак хреста – емблеми вогню, сонця, воскресіння і безсмертя – використовувався задовго до виникнення християнства. Він моделює світове дерево, сходження до вічності. Вважають, що хрест міг розумітися як символ життя, духу і матерії, як єдність чоловічого і жіночого начала.
Біблійний символ хрест –це найвища сакральна цінність. Він є знаком, що нагадує людину з розпростертими руками, є носієм богословських чеснот і піднесенням духу до вічності, до Бога. Хрест означає віру в Бога, любов, надію на перемогу і спасіння.
|
|
|
В українській мові словесний символ хрест – це і виразник страждання за певну ідею, випробування духу, терпіння в ім’я чогось великого. Це виявляється у фразеологічних сполученнях.
Наведіть приклади таких фразеологічних сполучень. З чим асоціюється у Вас образ хреста ?
Доберіть поетичні рядки з творів українських поетів, де б вживався словесний символ хреста. Прокоментуйте, виразником яких ідей є цей символ.
2. Доберіть поетичний чи прозовий текст, схарактеризувавши наявні в ньому фігури мови та спосіб їх граматичного вираження.
3. Використавши кольористичні епітети, напишіть твір-мініатюру в одному із стилів.
4. Спробуйте сконструювати риторичну фігуру високого, піднесеного, урочистого стилю, опоетизованого мовлення – період, дотримуючись особливостей його структурної та інтонаційної організації.
5. Арістотель про іронію писав: «… це такий вид смішного, коли говоримо інакше, ніж почуваємо».
Чи трапляються у Вас такі ситуації ? Спробуйте змоделювати одну з них, використавши тонке приховане глузування.
|
|
|
Завдання до другого заняття :
1. Українська література подає блискучі зразки художньої стилізації. Доберіть уривки з творів українських письменників, які б ілюстрували історичну, народнорозмовну, фольклорну або етнографічно-діалектну стилізацію (за вибором студента).
2. Гумор властивий естетично розвиненому розуму. Активна форма почуття гумору – дотепність. Зробіть спробу виявити свою дотепність, пам’ятаючи, що сутність комічного завжди одна: воно виражає суспільно значиму суперечність, невідповідність явища чи однієї з його сторін високим естетичним ідеалам.
3. Схарактеризуйте мовні особливості однієї з усмішок О. Вишні.
4. Відредагуйте текст.
Шановний Голова! Шановний Віктор Володимирович!
Прошу всіх до уваги! Я хочу тут сказати слідуюче. Ми всі тут вмісті сидимо вже на протязі чотирьох років. На протязі чотирьох років ми справно жмемо на кнопки, вносимо і одобряємо різні предложення, приймаємо активну участь в розробці законів. Ми єдинодушно одобряємо всі програми уряду, хоча вони й не воплощаються в життя. Нам тут неплохо. Ми своєчасно ходимо на обід, систематично получаємо зарплату і гроші за командіровкі.
|
|
|
Ми всі тут навчилися гарно висказуватись. Але ми бачимо, що наше суспільство перебуває у тяжкому положенні. Вже шостий уряд маємо. Ніякий уряд нічого хорошого не зробив, бо нічого в них не получається. Хіба я неправий? Останні дії уряду це лишній раз доказують. Мова йде про систему налогів. Обідали, обідали, а віз і нині там. Кому такі налоги можуть понравитися? Нікому. Вони задушили нашого виробника і не дають йому дихнути. Вже надоїло наших прем’єрів заслуховувати. А тому я піднімаю питання про відставку уряду. Я рахую, що його бездіяльність у сфері налогової політики веде, чесно говоря, до підриву економіки, тормозить розвиток соціальної сфери. Вона наносить урон державі (Ю. Гнаткевич).
5. Прочитайте байку. Визначте, за допомогою яких мовностилістичних засобів
досягається комічний ефект.
Пересадка
Якось ввечері додому
(А було не близько)
У автобусі міському
Їхав дід Онисько.
По дорозі коротенька
Ще була зупинка,
Й до автобуса гарненька
Увійшла блондинка.
На патлатого парнягу
Глянула несміло:
Може, уявить увагу,
|
|
|
Встане здоровило.
А парняга відкидає
Гриву за плечима,
Молодичку оглядає
Ласими очима.
Дід сидів, мовчав терпляче,
Та мовчать несила:
- Може, ти б устав, козаче?
Жінка хай би сіла…
Тут присісти ніде,
А піжон: - якщо мадамі
То нехай вона у мене
На колінах їде?
Залишався лобурисько,
Корчить фон-барона,
«Треба, - думає Онисько, -
Проучить піжона…»
Встає і жінці уступає
Місце для порядку.
Й на коліна грубіяну
Робить пересадку.
Довго їхав дід на ньому!..
Ось і хата близько.
Устає і пасажирам
Хвалиться Онисько:
Довелось мені за вік мій
Їздить на фургоні,
На коні й велосипеді,
У салон-вагоні.
А оце ще прокатався
Вперше на піжоні!
(О. Жолдак)
6. Прочитайте гумореску. Який стилістичний засіб і з якою метою використав П. Глазовий?
Закоханий Кузьма
У садочку пригорнулась
Галя до Кузьми.
- Як Ромео і Джульєтта
Будем жити ми. –
А Кузьма очима блима:
- Думала б сама…
Ну при чому тут Ромео,
Коли я Кузьма? –
Трохи згодом Галя далі
Розвиває план:
- Будем жити, як Людмила
І її Руслан. –
А Кузьма сопе сердито:
- Не годиться теж.
Ти ж Галина, не Людмила.
Юринду плетеш.
- Ну, а як? – питає Галя
Впертого Кузьму.
А той каже: - Будеш жити,
Як німий з Муму…
(П. Глазовий)
Практичне заняття № 3
Тема : Фоностилістика
Контрольні запитання :
1. З історії вітчизняної фоностилістики.
2. Предмет вивчення фоностилістики:
а) частотне вживання фонем у текстах різних стилів;
б) звукові повтори, їх види;
в) рима.
Література :
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 20 – 35.
2. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 211 – 244.
3. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 121 – 140.
Завдання :
- Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Охарактеризуйте засоби милозвучності. Виконайте фонетико-стилістичний аналіз тексту за нижчеподаною схемою.
Мила донечко!
Ти запитуєш, звідки ця безсловесна жіноча покірність, з її рабською філософією: «Він мене б’є, а я його люблю». Страшно, боляче і образливо за Людину, коли зустрічаєшся з такою філософією в житті. Одного разу мати першокласниці розповіла мені (під великим секретом) про те, що чоловік, підозрюючи її в подружній невірності, б’є, а якщо і не б’є, то знущається іншими способами, принижує. І про все це жінка говорила навіть з почуттям задоволення: «Якби не любив, то не бив би… Значить, дорога я йому…» Коли я сказав молодій матері, що про це потрібно кричати, що це страшне зло потрібно ненавидіти, вона, злякавшись, щоб я не розголосив її таємниці, поспішно попрощалась зі мною, сказавши наостанок: «Нічого такого я вам не говорила, так і знайте…»
Август Бебель писав: «Жінка стала рабинею раніше, ніж з’явився раб». Очевидно, останнім притулком духовного рабства у світі людському буде серце жінки. Бійся цього як вогню, донечко, бійся виявитися освіченою, інтелектуально розвинутою рабинею.
Щоб по-справжньому любити, потрібно мати могутню духовну силу. І обов’язок сім’ї і школи, місія старших поколінь полягає в тому, щоб розвивати в людині цю мудру силу. Усе шкільне виховання – це, по суті, виховання любові і непримиренності: любові до вітчизни і рідного народу і непримиренної неприязні до її ворогів, любові до матері і батька, любові до людини, з якою ти станеш єдиною істотою, об’єднаєш з нею свої погляди і переконання, духовні поривання і прагнення, - одночасно непримиренність до всього, що несе в собі потенціальне або реальне зло.
Коли в присутності юнака навіть в думках про нього у тебе прискорено заб’ється серце, коли тобі захочеться, щоб молодик дивився на тебе з подивом і захопленням, вважаючи тебе єдиною в світі, це значить, в тобі пробудилася жінка, пробудилась Мати – творець нового життя.
Уяви собі шмат благородного каменя - мармуру. Майстер-скульптор може вирізьбити з цього шматка прекрасне творіння рук своїх – кам’яну квітку, троянду, що не поступається красою живій, запашній квітці з краплинками роси і відблиском ранкового світанку. Майстер-скульптор бачить квітку в безформному, красивому, але мертвому камені. Він починає різьбити, він трудиться в поті лиця, і ось з глибини мертвої матерії виступають обриси живої краси – краси рукотворної, краси, створеної людиною. Ця краса з мармуру, але мармур залишається мертвим шматком каменя до тих пір, доки до нього не доторкнулись одухотворені руки, що рухаються внутрішньою красою людини, її талантом. Ось у цих натхненних руках сила людської любові.
Так і в людських стосунках потрібно бути великим майстром, добути цю силу з глибини «дикого каменю», щоб стати гідним високої людської любові – почуття, що підносить, облагороджує. Людина, що не осяяла цього великого труда людської любові, здається мені первісною істотою, одягнутою в звірину шкуру, яка притягла в свою печеру шматок мармуру і любується ним, не підозрюючи, що в таємничих глибинах цього шматка прихована краса (В. Сухомлинський).
- Визначте, які фоностилістичні засоби використав автор для розкриття
образів персонажів:
Вірний муж
На пляжі у свого Павла
Дружина запитала:
А що зробив би ти, якби
Оце я в річку впала?
Насупив брови чоловік:
Нащо таке питати?
Ну, я побіг би у село
Людей на поміч звати…
Але ж далеко до села. –
Зітха жона в печалі.
Заради тебе, дорога,
Побіг би я ще й далі!..
(О. Жолдак)
3. Прочитайте наведені нижче шведські прислів’я. Поясніть, як ви розумієте їх значення. Проаналізуйте засоби евфонії. Напишіть твір-роздум, обравши за заголовок одне з прислів’їв. Використайте засоби евфонії.
1. Людина завше така щаслива, або така нещаслива, якою сама себе вважає.
2. Не вір замиреній ворожнечі й полатаній дружбі.
3. Нещастя розчавлює дрібні душі, а великі робить іще більшими.
4. Хто в двадцять років не вийшов у люди, в тридцять нічого не знає, в сорок не має, той ніколи ніким не буде, нічого не знатиме і не матиме.
5. Хто нахабно підіймається вгору, той може ганебно впасти додолу.
4. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому засоби милозвучності. Вмотивуйте їх
використання.
Пісня про рушник
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушникові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушникові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Напишіть твір в художньому стилі, обравши за епіграф виділені рядки пісні. Придумайте до твору заголовок.
Схеми аналізу
Схема фонетико-стилістичного аналізу художнього тексту
1. Виразне читання тексту (правильне інтонування, наголошення). Стиль.
2. Пошук явищ фоносемантики.
3. Характеристика засобів милозвучності:
а) евфонічні чергування голосних і приголосних звуків;
б) вимовна легкість (повноголосся, подовження, спрощення.
4. Звукопис: асонанс, алітерація, дисонанс, парономазія, ономатопея.
5. Роль у тропах і стилістичних фігурах фонетичних засобів.
6. Значення фонетико-стилістичних засобів для вираження головної думки твору та створення відповідного настрою.
Практичне заняття № 4
Тема : Лексичні засоби стилістики
Контрольні запитання :
1. Стилістичне навантаження слова в лексичній системі сучасної української мови.
2. Стилістично-функціональна диференціація словникового складу української літературної мови.
3. Експресивна та емоційно забарвлена лексика.
4. Стилістичне використання різних семантичних груп загальновживаної лексики.
Література :
1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови : Підручник. – К. : Вища шк., 2003. – С. 35 – 38.
2. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 55 – 150.
3. Дудик П.С. Стилістика української мови : Навч. посібник. – К. : Академія, 2005. – С. 140 – 175.
Словники:
1. Полюга Л.М. Повний словник антонімів української мови. – К.: Довіра,
2006. – 510 с.
2. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. –
К., 1986.
3. Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. –
476 с.
4. Сучасний словник іншомовних слів: Близько 20 тис. слів і словосполучень/
Уклали: О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2006. – 789 с. (Словники України).
5. Новий тлумачний словник української мови: У 3 т. (200 000 слів) / Укладачі В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 2007.
Завдання :
- Прочитайте текст. Визначте його стиль. Знайдіть у ньому неологізми й поясніть їх роль. Як ви розумієте значення виділених рядків?
Україні
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!