Географічні сегменти можуть визначатися підприємством за виробничою і збутовою ознаками



ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Складання ПРИМІТОК ДО РІЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ «Інформація за сегментами»

Мета заняття: Вивчити методику складання та заповнення форми № 6  Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»

Час: 2 год.

 

До річної фінансової звітності включається такожДодаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6), який складають підприємства:

які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність;

які є монополіями (або домінують) на ринку;

з державним регулюванням цін на продукцію (товари, роботи, послуги).

Підприємствами у засновницько-статутних документах, головним чином з метою зменшення ризику, визначається перелік багатьох видів діяльності (із зазначенням видів продукції, товарів, робіт, послуг), які вони мають намір здійснювати після заснування і реєстрації, у тому числі через філії, відділення, відокремлені підрозділи в будь-яких територіальних утвореннях.

Володіння власниками, засновниками, потенційними інвесторами й іншими користувачами повною, правдивою та неупередженою інформацією про результати діяльності підприємства дасть змогу їм приймати правильні, виважені та перспективні рішення, краще оцінювати діяльність суб'єкта господарювання, перспективи його розвитку, схильність до ризику й отримання прибутку. Деталізація даних від діяльності підприємства в цілому до його характеристики за окремими напрямами і територіальним розміщенням виробництва і збуту продукції (товарів, робіт, послуг) може мати вирішальне значення щодо питань розвитку підприємства, перспектив номенклатури і географії виробництва й інших похідних, таких, зокрема, як створення (збереження) робочих місць, формування дохідної частини бюджетів різних рівнів, стабільного розвитку економіки тощо.

У ф. № 6 наводять інформацію про звітні сегменти. Звітними сегментами є господарські або географічні сегменти, які визначаються підприємством за встановленими критеріями у порядку, передбаченому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами», затвердженим наказом Мінфіну України від 19.05.2005 р. № 412 (зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 29).

Інформацією за сегментом вважається інформація, що характеризує частину діяльності підприємства у певних господарсько-економічних умовах шляхом подання встановленого переліку показників бухгалтерської (фінансової) звітності.

Порядок визначення доходів, витрат, активів і зобов'язань за сегментами встановлено ПБО 29 та не поширюється на малі підприємства і неприбуткові організації, а визначає порядок формування і подання (розкриття) інформації за сегментами діяльності юридичної особи у фінансовій (бухгалтерській) звітності.

Показники звітності за сегментами мають кореспондувати у ф. № 6 з відповідними показниками інших форм фінансової звітності. Частину такої відповідності відображено друком на самій формі.

У рядках 050і150та 220 і260наводять показники (суми), не включені до відповідних показників за рядками 010, 020, 030, 080, 090 – 120 і130та200і240 у графах 15 і 16.

Підприємства, які відповідно до ст. 11 Закону № 996-XIV подають скорочений варіант фінансової звітності (ф. № 1-м і ф. № 2-м), мають наводити у Примітках (поясненнях) до Звіту інформацію щодо облікової політики та її зміни, а також, як і всі інші юридичні особи, інформацію про дату затвердження звітності та орган управління підприємства, що її затвердив. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII (зі змінами та доповненнями) управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких відбувається відповідно до виду товариства. Органами управління товариством є загальні збори його учасників, виконавчий орган, наглядова рада, контролюючий орган. Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. № 436-IV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що статут суб'єкта господарювання має містити відомості, зокрема, про органи управління і контролю, їх компетенцію. У цьому Кодексі зазначено у тому числі, що до органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу, а до органу управління державного унітарного підприємства – керівник підприємства.

Не слід ототожнювати орган управління підприємства з органом, у віданні якого перебуває підприємство.

Наведення у фінансовій звітності інформації щодо органу управління, у віданні (сфері управління) якого перебуває підприємство, відповідно до абзацу четвертого п. 20 ПБО 1 слід здійснювати підприємству починаючи зі складання фінансової звітності за 2000 р., що, зокрема, зазначається для державних підприємств у заголовній частині форм фінансової звітності шляхом наведення інформації про орган державного управління.

Отже, починаючи з річного фінансового звіту за 2009 р. у Примітках до річної фінансової звітності всі підприємства мають наводити нову додаткову інформацію про орган управління підприємства, що затвердив річну фінансову звітність.

У Додатку до річної фінансової звітності (ф. № 6) наводиться інформація про звітні сегменти. Звітними сегментами є господарські або географічні сегменти, які визначаються підприємством за встановленими критеріями у такому порядку.

Інформацією про господарський сегмент вважаються відомості, які розкривають (характеризують, висвітлюють) відокремлювану частину діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) готової продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших частин діяльності підприємства:

• видом продукції (товарів, робіт, послуг);

• способом розповсюдження (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг);

• характером виробництва;

• категорією покупців;

• ризиками.

Інформація про географічний сегмент має надавати можливість характеризувати діяльність відокремлюваної частини підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) готової продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших частин діяльності:

• економічними і політичними умовами географічного регіону, в яких здійснюється діяльність підприємства;

• територіальним розташуванням виробництва продукції, робіт і послуг (виробнича ознака) або покупців продукції, товарів, робіт і послуг (збутова ознака);

• взаємозв'язком між діяльністю в різних географічних регіонах;

• валютними правилами і ризиками в регіонах.

Географічні сегменти можуть визначатися підприємством за виробничою і збутовою ознаками.

Географічний виробничий сегмент виділяється за принципом місця розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства, тобто за географічними регіонами, в яких розміщено виробництво продукції (робіт, послуг), продаж, тобто за місцем здійснення діяльності.

Географічний збутовий сегмент обирається за ознакою місця розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг), тобто за географічними регіонами, до яких реалізується (які придбавають) продукція (товари, роботи, послуги) підприємства.

Перелік географічних регіонів, щодо яких розкривається сегментна інформація, визначається підприємством на основі адміністративно-територіального поділу України, зарубіжних країн (груп країн) із забезпеченням, надання суттєвої інформації.

Для підготовки інформації за сегментами необхідно визначити звітні сегменти діяльності підприємства.

Господарський або географічний (виробничий або збутовий) сегмент може бути визнано звітним, якщо більша (більше 50 %) частина доходу від діяльності цього сегмента створюється від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям (тобто іншим, ніж структурні, підрозділам підприємства) і одночасно виконується одна з таких умов (критеріїв):

• дохід цього сегмента підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям та іншим сегментам підприємства (за внутрішньогосподарськими розрахунками з іншими структурними підрозділами підприємства) становить не менше 10 % сукупної виручки всіх сегментів від реалізації зовнішнім покупцям та іншим сегментам підприємства;

• фінансовий результат (прибуток, збиток) цього сегмента становить не менше 10 % сумарного фінансового результату всіх сегментів;

• балансова вартість активів цього сегмента становить не менше 10 % сукупної вартості активів усіх сегментів.

 

Підприємства, для яких обов'язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності законодавством не передбачено, крім подання ф. № 5 і ф. № 6, у пояснювальній записці, графіках, таблицях, діаграмах (тобто в довільній формі) зобов'язані розкривати інформацію про: зміни облікової оцінки; виправлені помилки за попередні роки; події, які відбулися після дати балансу та вказують на обставини, що виникли після дати балансу (п. 2 додатка до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Мінфіну України від 28.05.99 р. № 137 (зі змінами та доповненнями)); вартість (первісну та/або переоцінену) відображення основних засобів і нематеріальних активів у Балансі; довгострокову дебіторську заборгованість із зазначенням назви дебіторів і суми; склад і суму доходів і витрат за кожною надзвичайною подією; одержану гуманітарну допомогу; операції з пов'язаними сторонами та склад відстроченої суми податку на прибуток; виплати провідному управлінському персоналу підприємства.

Підприємства, для яких обов'язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності встановлено законодавством, крім Приміток (ф. № 5) та інформації, викладеної у попередньому абзаці, також наводять у довільній формі всю іншу інформацію, розкриття якої передбачено чинними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та яку не включено до Приміток. Згідно зі ст. 14 Закону № 996-XIV відкриті акціонерні товариства, будь-які підприємства – емітенти облігацій, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди та страхові компанії зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність.

Необхідно зазначити, що для спрощення процедури складання річної фінансової звітності слід користуватися Методичними рекомендаціями з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затвердженими наказом Мінфіну України від 22.12.2008 р. № 1524 (зі змінами та доповненнями).


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 182; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!