Нормування і розрахунок природного освітлення

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

Природне освітлення в будь-якій точці приміщення характеризується коефіцієнтом природного освітлення (КПО). КПО є вираженим у відсотках відношенням освітленості, яка створюється в деякій точці приміщення світлом неба, до одночасної освітленості точки, що знаходиться зовні приміщення на відкритому просторі і яка освітлюється розсіяним світлом всього небосхилу. Аналітично КЕО виражається формулою
, (1.1)
де Е_{вн -}освітленість усередині приміщення, лк;
Е_з - освітленість зовнішня на горизонтальній поверхні, лк.
Отже, КПО показує, яку частку від одночасної горизонтальної освітленості на відкритому просторі при дифузному світлі небосхилу складає освітленість в даній точці приміщення.
Введення відносної одиниці - коефіцієнта природного освітлення - пов'язано з непостійністю в приміщеннях природного освітлення в часі, яке пояснюється природними особливостями сонячного і небесного випромінювань (час дня, пора року, метеорологічні умови (хмарність) і властивостей земного покриву, що віддзеркалює світло).
Якнайменша розрахункова освітленість, яка створюється природним світлом в приміщенні, визначається при зовнішній освітленості, яка дорівнює 5000 лк.

Нормування природного освітлення

Відповідно до СНИП II-1-79 нормоване значення КПО - для будівель, розміщених в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначається за формулою
, (1.5)
де е^III - значення КПО, що визначається за СНіП залежно від характеристики зорової роботи; коливається від 10% до 0/1% відповідно для I-VIII розрядів зорової роботи;
m - коефіцієнт світлового клімату, визначається в залежності від географічного району розташування будівлі (для V поясу - 0,8; для I поясу - 1,2) (місто Суми знаходиться в IV світловому поясі, як і майже вся Україна, для якого m= 0.9);
с - коефіцієнт сонячності клімату, визначається за таблицею в залежності від орієнтації вікон будівлі відносно сторін горизонту і географічного району розташування будівлі на території країни, можливі значення лежать в межах 0,65 - 1,0.

Розрахунок природного освітлення

Існує декілька методів визначення значення КПО, у тому числі точковий, метод Данилюка, орієнтовний метод.
Орієнтовно - необхідну площу світлових прорізів можна визначити з формули (1.6) залежно від площі підлоги. Для бічного освітлення
(1.6)
де S_в - площа віконних прорізів;
S_п - площа підлоги;
h_в - світлова характеристика вікна залежить від конфігурації і розмірів вікон і приміщень;
Зокрема, h_в залежить від відношення довжини приміщення А до глибини приміщення Б. Необхідно мати на увазі, що за довжину приміщення береться довжина стіни з вікнами, а за глибину приміщення береться відстань від вікон до протилежної стіни (див рис 1.1).
K_з - коефіцієнт запасу (30-50%) (Кз = 1,3-1,5);
K_буд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти вікон;
t_{про -}загальний коефіцієнт світлопроникнення визначається з добутку 5 коефіцієнтів, що враховують
t_о=t_1*t_2*t_3*t_1*t_5, (1.7)
де t₁ - світлопроникний матеріал вікна;
t₂ - конструкцію вікон;
t₃ - забрудненість;
t₁ - несучі конструкції;
t₅ - наявність сонцезахисних пристроїв;

Рисунок 1.1 - Схема приміщення
r₁- коефіцієнт, що враховує вплив світла, відбитого від внутрішніх поверхонь приміщення, залежить від розмірів приміщення і коефіцієнтів віддзеркалення стелі, стін, робочої поверхні.
Формула 1.6 може бути використана в двох варіантах:
1. Знаючи тип роботи і площу підлоги, можна знайти необхідну площу вікон.
2. Маючи приміщення з відомими вікнами, визначити відповідність площі вікон розряду зорових робіт, тобто знайти фактичне значення КПО:
(1.8)
При визначенні коефіцієнтів h_в та r₁ необхідно мати на увазі, що довжиною приміщення є довжина стіни з вікнами, а глибиною - відстань від зовнішньої стіни з вікнами до протилежної стіни в приміщенні.
Допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої на - 5+10%.
Основні санітарні вимоги до проектування і улаштування природного освітлення:
У всіх будівлях повинні бути вжиті заходи до максимального використання природного освітлення.
Доцільно вбудувати одне велике вікно, ніж декілька невеликих тієї самої сумарної площі.
Вікна повинні розміщуватися на однаковій відстані один від одного і від кутів будівлі (відстань між вікнами не повинна перевищувати двократної ширини вікна).
Верхній край вікна повинен розміщуватися по можливості ближче до стелі.
Світло повинне падати на робоче місце з лівого боку.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 74; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!