Надання допомоги при електротравмі (знати)

Практика № 2 (сестр. справа).

Тема: Основи організації забезпечення медичним майном і технікою у воєнний час. Заходи першої медичної допомоги при пораненнях та ураженнях.Екстренамедичнадопомога при масовихураженняхумирний та воєнний час. Основніпринципи і способизахистунаселення при масовихураженнях у надзвичайнихситуаціяхприродного та техногенного характеру.

План:

1. Поняття про комплект медичного майна.(ознайомлення).

Загальна медико-тактична характеристика комплектів медичного майна для оснащення медичного пункту батальйону. Зберігання і оновлення медичного майна в комплектах.(ознайомлення).

2. Надання допомоги при електротравмі (знати).

3. Перша медична та долікарська допомога при утопленні.(знати).

1.

Поняття про комплект медичного майна. (ознайомлення).

Загальна медико-тактична характеристика комплектів медичного майна для оснащення медичного пункту батальйону. Зберігання і оновлення медичного майна в комплектах. (ознайомлення).

Поняття «медичне майно» включає різні матеріальні засоби, призначені для надання медичної допомоги, лікування і профілактики бойових уражень і захворювань, виконання різних діагностичних і допоміжних заходів.

Комплект медичного майна –це сукупність лікарських препаратів, предметів та інших видів майна, регламентованих за складом і кількістю для надання медичної допомоги пораненим і хворим та їх лікування або для оснащення функціональних підрозділів етапів медичної евакуації.

Комплекти становлять основу медичного майна, тому оснащення медичної служби прийнято називати комплектно-табельним.

Літерно – цифрові умовні позначення на комплектах вказують групу, до якої належать комплекти:

«А» - аптечки для надання першої медичної допомоги;

«Б» - перев’язувальні засоби і шини;

«В» - комплекти військові для надання першої лікарської допомоги;

«Г» - комплкти госпітальні для надання кваліфікованої допомоги;

«У» - комплекти для надання спеціалізованої меддопомоги;

«Л» - лабораторні.

 

 

Комплект ПФ — фельдшерський— призначений для осна­щення фельдшера з метою надання долікарської допомоги 100 пораненим і обпеченим та 50 ураженим іонізуючим випромінюванням та отруйними речовинами. У міжбойовийперіодвміст комплекту дозволяєнадатимеди­чнудопомогу 50 хворим.

Комплект Б-1 - перев’язувальні засоби стерильні-призначений для накладанняпов’язок на рани та опіки при наданнідолікарської, першоїлі­карської та кваліфікованоїмедичноїдопомоги. Комплект розрахований на 100 поранених і обпечених (із невеликою поверхнеюопіку). Містить 230 одиницьготовихперев’язувальнихзасобів: бинтимарлевістерильні й не-стерильнідовжиною 10, 7 і 5 м та шириною 16, 14 і 10 см; вату медичнугі­гроскопічнустерильну; пов’язкимедичнівеликі та малі; подушечки ватно- марлевівеликі та малі. Для накладаннякомпресів та шин міститься вата медична. Фіксаціяпов’язок (на голові, плечі, тулубітощо) та короткочаснаіммобілізаціякінцівок з пошкодженнямкістокздійснюється за допомогою косинки медичноїперев’язувальної. Наприклад, фіксаціяпораненоїкінців­ки до здорової, руки — до тулуба. Вміст комплекту упаковано у фанернускриню. Маса - 27 кг.

Комплект Б-2 — шини— призначений для транспортноїіммобілізаціїпораненихізпошкодженнямикістоккінцівок та великих пораненьм’якихтканин. Містить: шини транспортні для нижніх кінцівок Дітерихса, шини Дротяні для нижніх та верхніх кінцівок, шини фанерні довжиною їм, шини (пращі) нижньощелепні для підборіддя, пов’язки для шин (для голови і під­боріддя).

Всього у комплекті 72 шини, розраховані на 50 іммобілізацій, у тому числі при переломах стегна та гомілки - 30, верхніхкінцівок - 10, при по­раненнях великих суглобів та нервів — 6, великих пораненняхм’яких тка­нин — 10, при переломах нижньоїщелепи — 2. Вміст комплекту упаковуєть­сяу тюк з мішковиниабо з рогожі. Маса — 43 кг.

Апарат для ШВЛ портативний ручний ДП-10використовують для штучноївентиляціїлегеньручним способом при наданнімедичноїдопомо­ги в польовихумовах. Цегумовиймішок, армованийпористим пластиком для розправленняпіслястискання. Мішокмає два патрубки з усмоктуваль­ними і нагнітальним клапанами, щодозволяютьробитиактивнийвдих у результатістисканнямішка, а потімпасивнийвидих в атмосферу через отвір у клапаннійкоробці, одночасномішокзаповнюєтьсясвіжимповіт­рям.

Апаратмаєспеціальнийвідвід для приєднання до джерелакисню, за допомогоюякого, при необхідності, досягається подача в легеніпоранених і хворихкиснево-повітряноїсуміші. Йогоможназастосовувати й у зараже­нійатмосфері. Для цьогопопередньо до всмоктувального клапана приєд­нуютьпротигазову коробку, а маску апаратузамінюютьмаскоюпротигазу.

У комплектапаратавходять: мішокдихальний, язикоутримувач, роторо- зширювач, маски різнихтипорозмірів, косинець, гофровані Й газопровідні шланги. Весь апаратукладається в невеликий металевий футляр.

 

 

Інгалятор кисневий КІ-4призначений для лікуванняпоранених і хво­рих киснем абокиснево-повітряноюсумішшю в польовихумовах. Склада­ється з двохкисневихбалонівмісткістю 2 л із вентилями, клапанної короб­ки, дихальногомішка, двох масок, гофрованихшлангів. Інгаляторзмонто­ваний у металевомуфутлярі. Вінзабезпечує подачу чистого киснюабоки­снево-повітряноїсумішіодночаснодвомпораненим у безперервному і ле­генево-автоматичному режимах, щодосягаєтьсявідповіднимипереклю­ченнямиклапанної коробки. Вмісткисню у киснево-повітрянійсумішімо­жескладати 40%, 60%, 80% і 100%. При роботі у легенево-автоматичному режимі, подача киснюпацієнтамздійснюєтьсятількипід час вдиху.

Конструкціяінгаляторадозволяє, за необхідності, приєднуватипротига­зову коробку. Цедаєможливістьвикористовуватиінгалятор у атмосфері, зараженій РР, ОР і БЗ.

 

2.

Надання допомоги при електротравмі (знати).

Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох основних етапів:

- негайного усунення дії на потерпілого електричного струму;

- надання долікарської допомоги.

 

Дії:

 - Необхідно пам’ятати: діяти треба швидко, але водночас обережно, щоб самому не потрапити під напругу.

 - Найбезпечніший спосіб усунення дії електричного струму — вимкнути електроустановку, до якої торкається потерпілий, за допомогою найближчого вимикача, рубильника, роз’єднувача чи іншого (мал, 9, а).

- Якщо вимкнути установку швидко неможливо, необхідно звільнити потерпілого від проводу, що перебуває під напругою до 1000 В. Потрібно скористатися палицею, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм (мал. 9, б). При цьому бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку, пальто або гумову підстилку.

 Можна також перерубати проводи сокирою із сухим дерев’яним топорищем (мал. 9, в), або перекусити інструментом з ізолювальними рукоятками (кусачками тощо). Перерубувати або перекушувати проводи потрібно пофазно, тобто кожний провід окрема й на різній висоті.

 

в                                                   г

Мал. 9. Способи усунення дії електричною струму на потерпілого:

а) знеструмлення установки за допомогою вимикача (рубильника);

б — відкидання проводу сухою дошкою;

в — перерубування проводів сокирою;

г — відтягнення потерпі­лого від електромережі.

 

 

Крім того, щоб звільнити потерпілого, можна відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад, за поли халата чи піджака (Мал. 9 г). При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх ме­талевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук (особливо коли потрібно саме доторкнутися до тіла потерпілого) рятівник має надіти діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом (наприклад, шарфом або сухою матерією). До того ж відтягувати рекомендують однією рукою.

Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого і він і судомно стискає в руці один струмовідний елемент (наприклад, провід), простіше, припинивши дію струму, відокремити потерпілого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою чи за сухі штани). При цьому варто пам’ятати про особисту безпеку.

Для звільнення потерпілого від доторкання до струмовідних частин електроустановок напругою понад 1000 В необхідно надіти діелектричні рукавички та взуття, користуватись ізолювальною штангою або кліщами, що розраховані на відповідну напругу (мал. 10).

Па повітряних лініях електропередавання, коли їх не­можливо швидко вимкнути, необхідно здійснити штучне коротке замикання, при якому відбувається аварійне вимкнення. Для цього шунтують проводи чи заземлюють їх гнучким неізольованим провідником (проводом, ланцюжком, мокрою мотузкою).

 

Мал. 10. Звільненняпотерпілоговіддіїелектричного струму в уста­новках напругоюпонад 1000 В (відкидання проводу ізолюваль­ною штангою)

Тим, хто надає допомогу, слід пам’ятати про небезпеку так званої крокової напруги. Крокова напруга виникає зокрема під час падіння на землю високовольтного проводу. Тому небезпечна наближатися до місця замикання проводу на землю ближче ніж на 8 м (мал. 11, а)| Пересуватися в зоні крокової напруги потрібно з особливою обережністю, використовуючи відповідні засоби захисту для ізоляції від землі (діелектричне взуття, гумові килимки) або предмети, що погано проводять електричний струм (сухі дошки). Без засобів захисту в зоні розтікання струму (у зоні крокової напруги) пересуватися необхідно маленькими кроками, що не перевищують довжини стопи.

 

 

Мал. 11. Правильнепересування в зонірозтікання струму: а-віддаленнявід точки замикання на землю обірваного прово­ду; б — слідивідвзуття.

Невідкладна допомога:

Після усунення дії на потерпілого електричного струму потрібно надати долікарську медичну допомогу, тобто оцінити його стан, адже заходи допомоги визначають саме за цим фактором. Потерпілий після припинення дії електричного струму може перебувати в одному з трьох станів:

 - притомний;

 - непритомний, однак у нього є дихання та пульс;

 - у стані клінічної смерті (відсутнє дихання та не прощупується пульс).

Якщо потерпілий притомний, його слід покласти на підстилку із тканини чи одягу, створити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг, що перешкоджає диханню, розтерти та зігріти тіло, забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, що в непритомному стані, варто дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом або обприскати обличчя холодною водою. Якщо потерпілий прийде до тями, йому слід дати випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю.

У разі відсутності ознак життя (дихання та пульсу) потрібно негайні розпочати реанімаційні заходи (штучне дихання та непрямий масаж серця) адже ймовірність успіху зменшується, що більше часу зволікати.

З тих самих причин виконувати реанімаційні заходи найдоцільніше на місці нещас­ною випадку після усунення небезпеки для потерпілого і того, хто надає до­помогу, навіть у незручних умовах (у темряві, тісноті, холоді під час негоди).

Першу медичну допомогу при ураженні блискавкою надають так само, як мри ураженні електричним струмом. При цьому варто пам’ятати: закопува­ти потерпілого в землю не можна, оскільки це утруднює його дихання, роботу серця, забруднює опікові рани землею, внаслідок чого може виник­нути загроза газової гангрени або правця (стовбняка).

 

3.

---

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!