ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ В МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
До заняття допускаю
Голова циклової комісії
фізичного виховання__________________Н.Ц.Тунік
Тема № . Особливості проведення уроків фізичної культури
Мета.Ознайомити з особливостями проведення уроків фізичної культури. Ознайомити з особливостями уроків фізичної культурни в малокомплектній школі. Сприяти формуванню логічного мислення, розвитку професійних якостей: уважності, охайності. Виховувати зацікавленість у дисципліні, прагненні отримувати нові знання самостійно.
Вид заняття:лекція
Обладнання:методичне забезпечення до теми.
Література
Основна 1. Богдан Шиян. Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Тернопіль. Навчальна книга – Богдан – 2003 – С.
2. Козленко М.П., Вільчковська Е.С., Цвек С.Ф. Теорія і методика фізичного виховання. – Київ – «Вища школа» - 1984 – С.111-112, 89-92
3. Качашкин В.М. Методика физического воспитания. – Москва – «Просвищение» - 1980 - С.220-232.
Додаткова
Арефьєв В.Г. Основи теорії та методики фізичного виховання. – Камянець-Подільський – 2011 – С.
І. Організаційна частина(1хв).
ІІ. Повідомлення теми та мети заняття(1хв).
Тема. Особливості проведення уроків фізичної культури
Мета. Ознайомити з особливостями проведення уроків фізичної культури. Ознайомити з особливостями уроків фізичної культурни в малокомплектній школі. Сприяти формуванню логічного мислення, розвитку професійних якостей: уважності, охайності. Виховувати зацікавленість у дисципліні, прагненні отримувати нові знання самостійно.
|
|
|
ІІІ. Актуалізація опорних знань(5хв).
ІІІ. Виклад нового матеріалу(67хв).
План лекції
1. Місце проведення уроків, температурний режим.
2. Форма одягу учнів.
3. Проведення уроків лижної підготовки та уроків плавання.
4. Уроки фізичної культури в малокомплектній школі:
§ методи організації учнів на уроці;
§ проведення рухливих ігор;
§ підготовка вчителя до уроку у малокомплектній школі.
ІV. Підведення підсумків заняття(5-7хв).
V.Повідомлення завдань для самостійної роботи(1хв).
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ
Організація й проведення уроків фізичної культури залежать від умов, у яких вони проводяться. Уроки на відкритому повітрі проводяться інакше, чим в закритому приміщенні; уроки на відкритому повітрі взимку відрізняються від занять, проведених улітку, і т.д.
Різні умови залежно від місць занять впливають на побудову уроку й добір вправ, на щільність уроку, костюми, учнів і на використання інвентаря та приладдя.
При проведенні уроків на відкритому повітрі вчитель передбачає організований перехід із класу до місця занять і назад і вирішує питання, пов'язані з одягом учнів ( залежно від стану погоди). На відкритому повітрі, особливо в прохолодні дні, уроки проводяться в трохи більш швидкому темпі, ніж в приміщенні, причому на початку уроку включаються «розігріваючі» вправи. Заняття на відкритому повітрі при наявності достатньої площі дозволяють включати в урок такі ігри й вправи, які не можна провести в закритому приміщенні (метання на дальність, біг на швидкість, ігри-естафети, стрибки в довжину з розбігу й ін.). У той же час уроки, проведені на відкритому повітрі, не дозволяють повністю використовувати приладдя фізкультурного залу, особливо коли при школі немає гімнастичного містечка.
|
|
|
При проведенні уроків на відкритому повітрі в зимовий час перед учителем виникають нові завдання.
Діти повинні бути тепло одягнені, але разом з тим одяг не повинен стискувати їхніх рухів.
Місця для занять повинні бути очищені від снігу, а зледенілі ділянки посипані піском або тирсою.
Урок фізичної культури взимку на відкритому повітрі відрізняється й по своїй побудові.
На початку уроку, щоб учні не змерзли, дається швидка ходьба, пробіжки й ігри з бігом. Проводяться головним чином раніше вивчені вправи, а з нових тільки ті, які не вимагають тривалих пояснень і легко сприймаються дітьми. Вправи підбираються так, щоб міг виконувати весь клас, або більша група, наприклад: ходьба, бігзагальнорозвиваючі вправи, стрибки, метання.
|
|
|
Проведення уроків у закритому приміщенні має свої особливості. Добре обладнаний фізкультурний зал, достатня кількість інвентаря дозволяють виконати більшу частину програми й проводити кожен урок з достатньою щільністю й навантаженням. Однак під час проведення уроку тільки в залі не можна повністю виконати програму (наприклад, по лижах і деяким іншим видам). Тому уроки на відкритому повітрі обов'язкові.
При плануванні необхідно поєднувати уроки в залі із заняттями на відкритому повітрі.
Уроки в інших приміщеннях (рекреаційні зали, коридори, класні кімнати) цілком можливі, але вони відрізняються рядом особливостей. Такі приміщення, як правило, недостатні по площі, не мають необхідного приладдя й не ізольовані від інших приміщень школи. Можливості для проведення повноцінних уроків у них обмежені. Усе це змушує вчителя користуватися програмним матеріалом вибірково, а недолік устаткування знижує щільність уроку. Крім того, безпосередня близькість інших приміщень, особливо класів, вимагає збереження повної тиші на уроках фізичної культури.
|
|
|
Костюм дітей. Форма одягу на уроках фізичної культури спеціальні костюми. Для занять гімнастикою й іграми на відкритому повітрі в теплу пору року, а також у приміщеннях діти (хлопчики й дівчинки) надягають труси, майки й тапочки. Майки найкраще світлих тонів, вони гарніші й гігієнічні.
Форма бажана єдина. Це дисциплінує учнів, сприяє кращій організації класу, має велике виховне значення. Необхідно стежити за тим, щоб спортивна форма була завжди чистою, охайною й щоб діти надягали її тільки на час занять.
Для занять на відкритому повітрі в прохолодну погоду учні надягають тренувальні костюми, тапочки або кеди (з вовняними носками), а в зимовий час — лижні костюми, валянки або лижні черевики, шапочки ( найкраще трикотажні, вовняні) й рукавиці.
Щоб діти приходили на заняття в спеціальних костюмах, з учнями і їх батьками проводяться відповідні бесіди.
Для перевдягання учнів у школі виділяється й обладнується приміщення із двома відділеннями ( для хлопчиків і дівчинок). Якщо такої можливості немає й діти переодягаються в класній кімнаті, то треба встановити певний порядок для перевдягання, складання й зберігання одягу й взуття, а також для шикування учнів до й після уроку.
Однією з умов проведення уроків слід уважати їхнє місце в розкладі навчального дня.
Найкраще уроки фізичної культури проводити останніми. Але якщо в школі є фізкультурний зал або приміщення, пристосоване для занять фізичними вправами, і в них повинні займатися всі учні школи, тоді уроки можуть бути й другими, і третіми. Небажано уроки фізичної культури ставити в розклад першими, тому що в першу зміну діти приходять у школу після сніданку, у другу — після обіду, а це обмежує можливості при проведенні уроку.
Уроки, проведені в середині навчального дня, по побудові й змісту не відрізняються від тих, які стоять у розкладі останніми.
Якщо діти займаються в спеціальних костюмах, а для переходу із залу в клас потрібно якийсь час, то урок слід закінчити за 3-5 хвилин до дзвінка, щоб діти змогли без усякого поспіху прийти в клас, переодягтися й підготуватися до уроку.
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ В МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Завдання, засоби й форми роботи з фізичного виховання дітей, в малокомплектних школах, ті ж, що й в усі інших. Принципи побудови уроків, методика їх проведення, а також практичний матеріал для навчальної роботи є загальними для всіх шкіл.
Особливість навчальної роботи в малокомплектних школах по фізичному вихованню полягає в організації дітей різних класів для проведення уроків.
Специфічні особливості занять фізичними вправами, при яких учні не перебувають на одному місці, за партою, а часто міняють положення (ходьба, біг, стрибки, ігри, і ін.), певна емоційність, розпорядження й команди вчителя, змушений діловий шумок при виконанні вправ з м'ячами, у ходьбі, бігу, підскіках, метанні в ціль й ін., а особливо в іграх унеможливлюють з'єднання уроків фізичної культури з будь-яким з інших уроків навчального плану школи для їхнього одночасного проведення в одному приміщенні.
У практиці роботи шкіл визначилися три варіанти проведення уроків.
Перший варіант полягає в тому, що уроки фізичної культури проводяться з кожним класом окремо. Це найкраще в тому випадку, якщо в класах багато учнів і вчитель одночасно веде два класи, найчастіше I і II, II і III.
Для роздільного проведення уроків з кожним класом складається відповідний розклад, у якому уроки фізичної культури ставляться останніми. Це можна зробити за рахунок різниці в часі приходу дітей у школу. Наприклад, у той день, коли в III класі повинен бути урок фізичної культури, учні I класу приходять у школу у звичайний час і займаються, як і завжди, чотири уроки, а учні III класу приходять у школу до другого уроку (три уроки займаються разом з учнями I класу, а на четвертому — одні).
При такій організації навчального дня уроки фізичної культури можуть проводитися з більшим успіхом, тому займатися будуть діти одного віку, одного класу, із приблизно однаковою фізичною підготовленістю й по одній програмі. Мала кількість учнів в одному класі також є досить позитивним фактором, що дозволяють учителеві приділити дуже велику увагу диференціації фізичних вправ у зв'язку зі здійсненням індивідуального підходу до дітей.
Застосування цього методу організації проведення уроків фізичної культури в малокомплектній школі не викликає ніяких утруднень і особливостей у порівнянні з уроками фізичної культури в школах, у яких кожний клас веде один учитель.
Не слід допускати різницю в приході дітей різних класів у школу за рахунок перших уроків для проведення на них занять фізичною культурою. Перші уроки фізкультури в розкладі уроків школи взагалі не бажані. В умовах малокомплектної школи найкраще уроки фізичної культури в розкладі ставити останніми.
Другий варіант полягає в тому, що уроки фізичної культури проводяться спільно: I клас поєднується з ІІ і III — з IV. У цьому випадку один учитель у всіх класах веде уроки фізичної культури, а інший — уроки читання, малювання або праці.
Цей варіант, звичайно, гірше першого. Тут учитель повинен вести урок з дітьми двох віків, з помітною різницею у фізичному розвитку й фізичної підготовленості, по програмах двох класів. І якщо принципової відмінності в методичній побудові уроку тут бути не може, то в організації дітей для виконання вправ, у розмежуванні навчального матеріалу для дітей двох класів виникають певні труднощі.
Є в цьому варіанті й позитивна сторона. Нерідко буває, що один учитель краще володіє матеріалом і методикою проведення занять по фізичній культурі й меншою мірою по співу або малюванні, а іншої — навпаки. Іноді вік і стан здоров'я обмежують можливості вчителя повноцінно навчати дітей фізичним вправам. У цих випадках взаємна погодженість у розподілі уроків по спеціальних предметах може мати досить позитивне значення.
Третій варіант — проведення уроків фізичної культури відразу з усіма учнями школи. Це буває в тих випадках, коли школа невелика, загальна кількість учнів невелика, у школі працює один учитель, який і веде всі уроки по всіх предметах навчального плану початкових класів школи. Такі умови є самими складними, тому що на уроках ведеться робота одночасно з дітьми декількох віків, класів, по різних програмах.
Однак і в цих умовах необхідно проводити повноцінні уроки фізичної культури. Залежно від матеріальної бази (наявності приміщення для занять, приладдя й інвентаря), від кількості учнів, а також від кліматичних умов учитель може проводити уроки відразу з усіма учнями або ж ділити їх на дві групи.
З однієї групою проводиться урок фізичної культури, а з іншого — який-небудь інший урок, у якому діти найбільше займаються самостійним виконанням завдань учителя. Такі уроки повинні обов'язково чергуватися, щоб по всіх предметах навчальний план школи був виконаний.
Учителеві слід застосовувати два варіанта організації дітей: як уроки відразу з усіма учнями, так і із групами, що має позитивне значення для створення гарного учнівського колективу.
Як різновид зазначеного вище способу застосовується розподіл одного уроку фізичної культури на два уроки й відповідно розподіл на два уроки одного з уроків по іншому предмету, наприклад по малюванню. Учні діляться на дві групи: одна займається фізичною культурою, друга — іншим предметом, самостійно виконує завдання вчителя. Потім групи міняються. У цьому випадку по кожному предмету уроки будуть 20- 25-хвилинними.
Цей спосіб має серйозні недоліки. Навіть при дуже гарній організації дитячого колективу уроки не можуть бути повними за часом. Кілька хвилин (5-8) учитель повинен затратити на пояснення завдань для самостійної роботи учням, залишаються в класі, а наприкінці уроку кілька хвилин (3-5) на перевірку виконання завдань. Таким чином, загальна тривалість уроку фізкультури буде рівна не 45, а 35-38 хвилинам. Крім того, 20- 25-хвилинні уроки занадто обмежують учителя в проведенні декількох видів фізичних вправ з достатньою щільністю уроку й фізичним навантаженням. Певною перешкодою тут будуть і необхідні організаційні питання —шикування й перехід до місця занять спочатку однієї, а потім іншої групи.
Для успішного проведення уроків фізичної культури в малокомплектній школі постійно дотримуються наступних положень.
1. При будь-якій організації учнів навчальний матеріал повинен бути програмним для даного класу.
2. Необхідно можливо ширше застосовувати різні методи
ведення уроку залежно від конкретних умов.
3. Слід обов'язково диференціювати вправи для, учнів різних класів як за умовами їх виконання, так і
по дозуванню і якості виконання
4. Необхідно вміло використовувати позитивний досвід, дітей старших класів, у виконанні вправ і ігрових дій як приклад для наслідування молодших школярів.
Слід приділяти велику увагу активній роботі всіх дітей, особливо старшокласників.
При проведенні уроків фізичної культури в початкових класах малокомплектної школи можуть застосовуватися кілька різних методів організації учнів для виконання фізичних вправ. Під час занять відразу з учнями декількох класів необхідно широко використовувати всі можливі методи в різних комбінаціях.
Методи ведення уроку визначаються вчителем залежно від завдань уроку, його змісту. Фронтальний метод, що як дозволяє домагатися найбільшої щільності уроку, може бути застосуємо при проведенні побудов і перебудувань, ходьби, бігу, танцювальних вправ, загальнорозвиваючих вправ без предметів і із предметами, вправ для формування постави, стрибків на місці (підскіків), стрибків з короткою скакалкою, вправ з більшими й малими м'ячами ( при наявності м'ячів для кожного учня), акробатичних вправ ( при наявності необхідної кількості місць), вправ у рівновазі на підлоги (землі), при проведенні загальних для всіх класів ігор, елементів лижного ладу, пересування на лижах, підйомів і спусків на лижах.
Усі перераховані види вправ можуть проводитися фронтальним методом тільки в тому випадку, якщо вправи освоєні всіма учнями й при відповідній і своєчасній диференціації у формі рухів і дозуванню будуть досить добре виконуватися. Перевага фронтального методу полягає в тому, що при одночасному виконанні одних і тих же вправ молодші учні можуть брати приклад зі старших у наслідувати їх, а старші, розуміючи, що вони повинні бути прикладом молодшим, постараються виконати вправи якнайкраще. Це, з одного боку, є гарною передумовою до можливокращих занять усіх дітей, а з іншого, що також дуже важливо,— виявляє досить позитивний виховний вплив на весь учнівський колектив.
Недолік фронтального методу полягає в необхідності проводити загальні вправи для всіх учнів і в обмеженні можливостей навчати старших школярів новим вправам. Цей недолік трохи компенсується диференціацією вимог до якості виконання вправ старшими учнями й дозуванням вправ.
Щоб створити умови для наслідування молодшим школярам, слід застосовуватишикування, при яких старші будуть добре видні молодшим. При шикуваннях на місці, у тому числі з лижами або на лижах, найкраще всім старшим учням бути в одношеренговому строю поперед молодших. Молодші вишиковуються в одну шеренгу позаду. Якщо відбувається перешикування в колоні, то молодшим слід бути в окремій колоні позаду й навскіс, щоб і в цьому випадку молодші добре могли бачити дії старших.
При перешикуваннях у русі молодші перебувають позад старших у загальному строю, а якщо необхідно продемонструвати для молодших виконання якої-небудь команди, то вони затримуються вчителем на місці й спостерігають за старшими.
Під час ходьби й бігу в колонах слід застосовувати два варіанти: перший — усі учні йдуть (біжать) в одній колоні, а темп руху регулюється вчителем; другий-старші йдуть (біжать) окремо й в одному темпі, а молодші — в іншому.
При проведенні фронтальним методом загальнорозвиваючих вправ без предметів і із предметами, а також усіх інших вправ, виконуваних у розімкнутій колоні, молодших дітей слід ставити за старшими, краще в шаховому порядку, щоб поперед молодших не виявилися молодші. Цілком можливо користуватися фронтальним методом і при шикуванні всіх дітей у загальне коло, обличчям до центру. Це особливо зручно для проведення танцювальних вправ.
Застосування фронтального методу при проведенні акробатичних вправ, вправ з м'ячами, у стрибках зі скакалками можливо лише в тих випадках, коли є така кількість місць матів, м'ячів і скакалок, яке відповідало б кількості учнів.
Потоковий метод може широко застосовуватися найбільше при проведенні вправ у чергуванні ходьби й бігу по відрізках, у тому числі на швидкість, у стрибках у висоту й довжину з розбігу, у рівновазі, лазінні й перелезінні, у передачі, киданні й ловінні м'ячів, в акробатичних вправах, у спусках і підйомах на лижах.
У малокомплектній школі найкращим варіантом потокового методу буде трьохпотокова лінія, тобто по одному потоку виконують вправи учні третього класу, по іншім — другого, по третьому — першого. Природно, що три одночасні потоки можливі при наявності необхідних умов: при стрибках у висоту — три різні висоти, при стрибках у довжину — три місця приземлення, у рівновазі — три приладдя, при передачі, киданні й ловінні м'ячів — достатня кількість м'ячів і т.д.
Можлива й одна потокова лінія, коли учні всіх класів безперервним потоком виконують вправи. Перевага одного потоку полягає в тому, що учні мають можливість бачити виконання вправ своїми товаришами, у тому числі й старшокласниками, і брати з них приклад. Недолік одного потоку — у відносно низької щільності уроку, а отже, і в зменшенні фізичного навантаження. Перевага декількох потоків у можливості великої диференціації вправ, достатньої щільності уроку й, отже, фізичного навантаження; недолік — у відсутності можливостей для наслідування молодшими школярами.
У різних конкретних умовах слід застосовувати обоє варіанта потокового методу. При навчанні дітей якого-небудь класу новим вправам краще організувати три потоки: на двох учні будуть самостійно виконувати вивчені вправи, а на третьому-учитель буде знайомити дітей з новими вправами. У період удосконалювання вмінь і навичок дітей у виконанні вивчених вправ цілком можлива й одна потокова лінія.
Потоковий метод з більшим успіхом може застосовуватися при виконанні учнями різних класів не одного виду вправ, а декількох. Наприклад, учні першого класу, займаючись рівновагою, ідуть потоком по дошці гімнастичної лави , учні другого класу потоком долають установлену висоту, а третій клас виконує потоком перекиди вперед. Цілком можлива і єдина потокова лінія для учнів усіхкласів, у яку включається кілька видів вправ, наприклад лазання по гімнастичній лаві, стрибок у висоту, рівновага, метання в ціль. В такому варіанті строго необхідне виконання дітьми лише тих вправ, які добре вивчені. Найбільш простим різновидом цього варіанта є виконання всіма дітьми однакових вправ у всьому потоці. Більш складний варіант — потік, у якому учні різних класів виконують різні вправи. Наприклад, учні першого класу проходять по дошці гімнастичної лави з положенням рук у сторони, учні другого класу — на носках, руки вгору, а учні третього класу — з підніманням зігнутої ноги вперед і оплесками в долоні під йогою.
Позмінний метод застосовується при проведенні вправ для формування постави (у вертикальної площини), акробатичних вправах ( при недостатній кількості матів), вправ у лазінні, у метанні. Можливі два варіанти: перший— усі учні розподілені на зміни по класах і виконують однакові вправи; другий — учні розподілені на зміни покласах, але виконують різнівправи. Переваги першого варіанта — можливість наслідування молодших школярів старшим; переваги другого — можливість диференціювати вправи для учнів різних класів. Слід регулярно користуватися обома варіантами.
Груповий метод найбільше часто застосовується при проведенні основної частини уроку. Його перевага полягає в широких можливостях диференціювання матеріалу уроку по окремих видах вправ для учнів різних класів, проведення з різними класами не однакових, а різних видів вправи, у можливостях регулювання дозування вправ. Крім того, проводячи заняття груповим методом, учитель має самі кращі умови для ознайомлення учнів одного класу з новим матеріалом, у той час як інші будуть удосконалюватися у виконанні пройдених вправ. Груповий метод необхідний ще й тому, що, застосовуючи його, учитель має можливість навчати дітей старших класів тим вправам, яких немає в програмах молодших класів.
Обов'язковою умовою застосування групового методу є раціональне чергування видів вправ: нові вправи, що відрізняються точністю, при виконанні яких потрібна особлива увага, проводяться на початку основної частини уроку; вправи, що викликають деяке порушення, що підвищують емоційність і фізичне навантаження, проводяться в другій половині основної частини уроку; вправи в групах, де учні будуть займатися самостійно, повинні бути безпечними, що не вимагають обов'язкової присутності вчителя для страховки. Наприклад, у той час, коли вчитель розучує з учнями III класу нові акробатичні вправи, учні II класу займаються пробіганням і стрибками під довгою обертовою скакалкою, а учні I класу метають у ціль. За розпорядженням учителя групи переходять від одного місця (виду вправ) до іншого.
Найважливіше значення в роботі з фізичної культури в малокомплектній школі мають: диференціація у використанні практичного матеріалу при проведенні занять одночасно з учнями декількох класів, створення різних умов для виконання вправ, пред'явлення різних вимог до якості виконання вправ. Для здійснення цього вчитель може застосовувати багато різних методичних прийомів. Під час проведення ходьби, бігу й пересування на лижах слід давати різний темп і тривалість (молодші переходять із бігу на ходьбу раніше старших). При проведенні майже всіх вправ (загальнорозвиваючих без предметів і із предметами, для формування постави, у рівновазі, стрибках, метаннях і ін.) необхідно давати різну кількість повторень кожної вправи. Крім того, при проведенні метання в ціль для учнів різних класів мішені можуть бути розташовані на різних відстанях і висоті. При проведенні стрибків у висоту встановлюється різна висота, при проведенні стрибків у довжину смуга для відштовхування в молодших школярів ширше, чим у старших. Під час спусків і підйомів на лижах крутість схилів у молодших школярів повинна бути менше, чим у старших. При пересуванні на лижах лижня старших дітей повинна бути довше, а молодших — коротше, що легко досягається зовнішньої ( для старших) і внутрішньої ( для молодших) замкненими лижнями.
Велика увага повинна бути приділене проведенню ігор. У програмі кожного класу багато ігор, усі діти люблять пограти, але ігри старших класів часто не під силу молодшим школярам, а в такі ігри першокласників, як «Космонавти», « До своїх прапорців», «Стрибки по смужках», «Вовк у рові», «Влучно вціль», з більшим бажанням будуть грати учні й старших класів.
Враховуючи це, учителеві слід проводити з учнями різних класів і загальні ігри (відразу з усіма), і окремі для кожного класу або для двох суміжних класів.
Загальними іграми можуть бути тільки ті, які вивчені на уроках у всіх класах. Тут надається гарна можливість старшим школярам демонструвати своє вміння грати, а молодшим переймати гарний приклад. Уміло проведені загальні ігри відмінно впливають на обєднання учнівського колективу. В іграх, як і в усі інших вправах, повинна бути диференціація. Під час ігор з перебіжками молодшим установлюється менша дистанція, в іграх з метаннями умови метання для молодших школярів легше, чим для старших, і т.д.
При проведенні загальних командних ігор найкраще створювати рівні під силу команди, щоб у кожній з них була однакова кількість учнів з різних класів. Необхідне проведення й окремих ігор з кожним класом.
Більшість рухливих ігор проводиться в основній частині уроку. При груповому методі ведення уроку один клас буде грати, два інших займатися іншими видами вправ. Плануючи для проведення уроку ігри й види вправ, слід дотримуватися принципу різнобічного впливу на організм: якщо гра з бігом, чи іншими видами вправ можуть бути стрибки, метання, рівновага, лазіння й ін.
Диференціація вправ повинна здійснюватися не тільки між учнями різних класів, але й усередині класу. У кожному класі є діти, які мають гарний фізичний розвиток і кращу фізичну підготовленість у порівнянні з іншими. Необхідний індивідуальний підхід повинен мати місце й при проведенні загальних вправ з усіма класами, і при проведенні вправ з одним класом. Дуже добре, наприклад, для виконання стрибків у висоту поставити чотири стійки для стрибків, між якими натягнути три мотузочки на різній висоті. Спочатку всі діти долають найнижчу висоту. При цьому до учнів різних класів пред'являються різні вимоги до якості виконання стрибка. Усі учні, успішно подолали одну висоту, роблять стрибки через іншу, трохи більшу, а ті, хто не зумів перестрибнути першу висоту або стрибнув не так, як потрібно, стрибають другий, а якщо потрібно, і третій, і четвертий раз через мотузочку, установлену на одній, первісній висоті. Такий же принцип диференціації можна дотримувати й при проведенні інших вправ. Наприклад, під час метання в ціль спочатку всі діти, вишиковані в одну-дві колони по класах, обличчям до одної-двом мішеням ( для кожного класу), виконують метання з одної відстані й відповідно по завданню вчителя на спосіб метання. Той, хто правильно виконає завдання вчителя й успішно метне в ціль кидок, учень буде виконувати з іншої відстані, на I-2 м далі, а завдання, не виконали, будуть метати від першої лінії. Здійснюючи принцип диференціації вправ, учитель може відзначати дітей, що відрізняються кращим виконанням вправ, демонструвати їхнє вміння стрибати, метати, лазити, але не слід акцентувати увага на невдалих спробах і демонструвати їх. На гарних прикладах діти будуть вчитися, наслідувати їх, погані приклади користі не принесуть.
Учитель, ведучий роботу одночасно в декількох класах, дуже велику увагу приділяє вихованню дружного учнівського колективу, у якім молодші мають постійну допомогу й підтримку старших товаришів, а старші почувають відповідальність за своїх молодших друзів і постійно надають їм допомогу прикладом і справою. Це проявляється у всій роботі вчителя, у тому числі й на уроках фізичної культури. Загальний стрій, колективні загальнорозвиваючі вправи, загальні ігри, танцювальні вправи, катання на лижах, як і всі інші види вправ, виконувані в той самийе час усіма дітьми, є відмінними засобами згуртовування колективу. У процесі проведення уроку вчитель докладає більших зусиль до активної роботи учнів. Учні старших класів залучаються до демонстрації вправ, до керівництва групами молодших при груповому методі, до надання допомоги й страховки при виконанні учнями молодших класів вправ у рівновазі, лазінні, перелазінні і т.д. Активізуючи участь дітей протягом уроку, учитель організує їх для підготовки місць занять і встаткування, роздачі індивідуального інвентаря й збору його по закінченню занять.
Неоціненним засобом активізації дітей є такі методичні прийоми, як доручення не тільки показати, а й провести вправи, пояснити й організувати гру.
Учням старших класів можна доручати пояснення, показ і проведення нових вправ і ігор для молодших школярів. Доручення учням треба давати заздалегідь, за один-два дні, щоб учень міг добре підготуватися. Дуже добре такі доручення давати не одному, а двом-трьом учнем: один пояснює, інший показує, третій проводить вправу.
Вирішальну роль в успішнім проведенні уроків фізичної культури відіграє вчитель, його ретельна підготовка. Багато питань вирішує вчитель, готуючись до уроку: доступність вправ для кожного класу й відповідність їх програмам, щільність уроку й регулювання навантаження, диференціація вправ і індивідуальний підхід до учнів, визначення методів ведення уроку й активізації дітей. Поряд з методичними питаннями побудови й проведення уроку повинні бути вирішені й організаційні питання: раціональне використання приміщення або майданчики, розташування учнів різних класів на уроці, підготовка й використання приладдя й инвентаря.
У багатьох малокомплектних початкових школах, розташованих у сільській місцевості або в невеликих селищах, немає спеціально побудованих залів, немає й пристосованих приміщень. Тому навчальні й позакласні заняття по фізичній культурі проводяться, як правило, на шкільному спортивному майданчику, на лісовій галявині.
Проведення занять на відкритім повітрі — одне з вимог навчальної програми. На жаль, кліматичні умови не завжди цьому сприяють. У непогожі, дощові, холодні дні вчитель нерідко буває змушено переносити заняття в приміщення. Якщо в селі або селищі є клуб, то за домовленістю з його адміністрацією заняття можуть проводитися й там. У цьому випадку уроки фізкультури в розклад найкраще ставити останніми, щоб після них учні йшли додому. При відсутності інших приміщень уроки фізкультури проводяться в класній кімнаті, коридорі школи.
Залежно від конкретних умов шкільні приміщення можуть по-різному використовуватися для занять фізичними вправами. В більших класних кімнатах парти можна відставити до стін, звільнивши в такий спосіб місце для занять. У невеликих кімнатах слід розширити проходи між партами, залишити проходи близько стін. Разом із класною кімнатою можна використовувати й коридор школи.
Обов'язковою вимогою до проведення занять у приміщеннях школи є вологе збирання й гарне провітрювання кімнати перед початком занять. При дотриманні необхідних санітарно-гігієнічних умов фізичними вправами можна займатися в будь-якій класній кімнаті.
У класній кімнаті можна проводи наступні види вправ:шикування та перешикування, ходьбу, біг на місці й пробіжка у повільн темпі, загальнорозвиваючі вправи без предметів і з предметами, вправи для формуванняпостави, з рівноваги, стрибки у висоту із вкороченного разбігу (3-4кроки), стрибки у довжину з місця, стрибки з висоти (з гімнастичної лави), метання в ціль, деякі ігри («Передача мячів» «М'яч сусідові», «Виставка картин», «Гонка м'ячів у колонах», «Товариш командир», «Відгадай, чий голосок?», «Хто підходив?», «Слухай сигнал» і ін.).
Для проведення занять на відкритомум повітрі кожна початкова школа обов'язково повинна мати хоча б найпростіший спортивний майданчик. На ньому необхідно обладнати бігову доріжку (довжина — 60 м, ширина — 4—5 ж), ями для стрибків у висоту й довжину, майданчик для ігор. Крім того, слід побудувати гімнастичне містечко (колода для рівноваги, гімнастична стінка, бум, канат і тичка для лазіння). Навколо майданчика потрібно посадити дерева й чагарник.
У будівництві майданчика повинні брати участь діти. Вони з великою охотою і з успіхом допоможуть дорослим розчистити, вирівняти й розмітити бігову доріжку й майданчик для ігор, вирити й засипати піском ями для стрибків, посадити дерева, кущі й квіти. Трудова участь дітей у створенні умов для фізкультурної роботи корисно й у тому відношенні, що воно щонайкраще сприяє вихованню шкільного колективу.
Учні молодших класів можуть брати участь і у виготовленні найпростішогоінвентаря. Малі набивні м'ячі, гімнастичніпалиці, прапорці, скакалки, дрібні предмети для ігор — усе це здатні зробити самі діти під керівництвом учителя.
Уроки лижної підготовки в малокомплектній школі можуть проводитися у відмінних умовах, оскільки в сільській місцевості завжди можна вибрати самі бажані місця для навчальних лижень, для спусків зі схилів гір і підйомів на них. Такі ж гарні умови в сільській місцевості є й для катання на санках.
У теплу пору року, восени й навесні, сільські початкові школи розташовують дуже гарними можливостями для проведення занятті в природніх умовах, особливо для проведення ігор з використанням місцевості.
Робота з фізичного виховання в малокомплектних початкових школах не обмежується уроками фізкультури. При будь-яких умовах у кожній школі можна проводити гімнастику до занять, фізкультурні хвилини на уроках, організованіперерви, а також багато форм позакласної роботи — «годинник ігор», піші й лижні прогулянки, катання на санках, найпростіші спортивні змагання, головним чином по рухливих іграх, фізкультурні свята, зустрічі з іншими школами.
Питання планування й обліку всієї роботи з фізичної культури в малокомплектній початковій школі дозволяються на тих же підставах, що й у всіх школах. Значна різниця існує лише у формі плану уроку, у якім треба відбити навчальний матеріал для кожного класу, а також у формі планів графіків на навчальну чверть.
Зразковий план уроку
Перша чверть. Урок 8-й. Завдання уроку.
I клас II клас III клас
1.Ознайомити із грою 1. Удосконалювати I.Удосконалювати
« До своїх прапорців» і вміння в метанні на вміння у здачі рапор-
метанням у мету. дальність і в стрибках у та, у метанні на далечінь-
довжину з місця ность і в стрибках у ви-
2.Удосконалювати соту з розбігу
вміння в стрибках через
внсящую й хитну скакалку
Місце проведення: шкільний спортивний майданчик.
Устаткування: довга скакалка, шість малих набивних м'ячів ( для метання на дальність), стовчи для стрибків у висоту й планка (мотузочка), три прапорці різного кольору.
Вступна частина — 12 хвилин.
Загальна побудова в одну шеренгу яа майданчику, на правому фланзі III клас, на лівому — I. Рапорт здає черговий III класу. Оголошення завдань уроку. Повороти праворуч і ліворуч:
I клас Довільно
II клас По поділах
III клас На нятке й носінню
Ходьба в колоні по одному, III клас спереду. Біг у чергуванні з ходьбою.
I клас
20 м біг, 10 м ходьба, 20 м біг, ходьба
II клас
30 м біг, 20 м ходьба, 30 м біг, ходьба
Ш клас
40 м біг, 30 м ходьба, 40 м біг, ходьба
Перебудування в розімкнуту колону по три, по класах. Загальнорозвиваючі вправи без предметів (вправи загальна, вихідні положення й дозування різне).
Г класОсновна частина — 26 хвилин V клас класСтрибки через висячу й хитну скакалку (відповідальний — учень III класу)
Метання в мету (із учителем)
Стрибки в довжину з місця (із учителем)
Метання на дальність (відповідальний — один з учнів класу)Метання на дальність (відповідальний — один з учнів класу)
Стрибки у висоту із прямого розбігу { відповідальний-один з учнів класу)
Загальна побудова в одну шеренгу, як на початку уроку. Розрахунки по три. Перші номери — одна група, другі — інша, треті номери — третя група (у кожній групі однакова кількість, що вчаться різних класів). Гра « До своїх прапорців» (пояснює гру учень III класу).
Заключна частина — 7 хвилин.
Загальна побудова в коло, взявшись за руки.
Звичайний танцювальний крок на носках (пояснює й показує один нз учнів II класу).
Підведення підсумків уроку.
Організований відхід з майданчика в школу.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 227; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!