РОЗРАХУНОК ЗАПАСУ ТА ТЕРМІНІВ ЗБЕРІГАННЯ ВАНТАЖІВ НА СКЛАДІ ДРІБНИХ ВІДПРАВОК
Так як за вихідними даними закон розподілення об’ємів витрачання вантажів описується нормальним законом, тоді величина страхового запасу розраховується за формулою:
, (3.1)
де tβ - чисельне значення стандартизованого відхилення інтегральної функції нормального розподілу, що відповідає довірчій ймовірності βд=1- рд;
Ймовірність дефіциту розраховується за формулою:
, (3.2)
де Сзб - вартість збереження тони вантажу протягом доби, грн/т×діб, (вихідні дані);
Сд - витрати відсутності вантажу протягом доби, грн/т×діб, (вихідні дані)
Значення sg визначається за рівнянням:
, (3.3)
де kg - коефіцієнт варіації попиту, (вихідні дані);
GП - середній обсяг витрат вантажу між двома черговими поставками
(приймається рівним кількості вантажу в подачі вагонів), т
т
При 
т
З урахуванням розміру страхового запасу проводимо розрахунок максимального об’єму вантажу, яких зберігається на складі за формулою:
, (3.4)
де Qздгод - годинна інтенсивність поступлення вантажів по залізничній дорозі, т/год.
Годинна інтенсивність поступлення вантажів по залізничній дорозі визначається за формулою:
, (3.5)
Годинна інтенсивність вивозу вантажів автомобільним транспортом визначається за формулою:
|
|
|
(3.6)
т
т
т
Через те що автомобільний транспорт працює 312 днів за рік, то вантаж зі складу вивозиться лише шість днів на тиждень. Зміна об’єму вантажу на складі дрібних відправлень за один день роботи автомобільного транспорту визначаємо за формулою:
, (3.7)
т
Зміна об’єму вантажу на складі у нічні години визначаються за формулою:
, (3.8)
т
Використавши дані по максимальному обсязі вантажу на складі дрібних відправлень, а також дані о зміні кількості вантажу на складі за час спільної роботи з 8:00 до 19:12 і уночі з 19:12 до 8:00 визначаємо наявність вантажу по дням тижня:
, (3.9)
, (3.10)
т
т
Для решти днів тижня розрахунки проводимо аналогічно, результати їх наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Розподілення об’єму вантажу на складі по дням тижнів
| Часи доби | Наявність вантажу по дням тижня. т | |||||
| Понеділок | Вівторок | Середа | Четвер | П’ятниця | Субота | |
| 8:00 | 750,25 | 682,97 | 615,69 | 548,41 | 481,13 | 413,85 |
| 18:03 | 541,98 | 474,7 | 407,42 | 340,14 | 272,86 | 205,58 |
Термін збереження вантажів на складі визначається за формулою:
|
|
|
, (3.11)
де F - площа під ломаною на графік, мм;
μQ , μT - масштаби обсягів і часу, т/мм і год/мм відповідно;
Qтиж - обсяг завезення вантажів дрібними партіями на станцію за тиждень, т.
Об’єм завозу дрібно-партійних вантажів на станцію за тиждень розраховується за формулою:
, (3.12)
де Дтиж - кількість робочих днів у тижні (Дтиж=7дн.);
т
Площа під графіком
F =3366*6+5644+5220=14230 мм2.
Масштаб обсягів μQ = 5 т/мм.
Масштаб часу μТ = 1 год/мм.
діб.
РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОГО РІВНЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ТА ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ
Оптимальний рівень завантаження НРМ визначається за формулою:
, (4.1)
де Со - середньозважена вартість простою транспортної одиниці, грн./год;
βс - коефіцієнт, що враховує коливання добових обсягів перевезень і помилку прогнозу планових обсягів робіт (приймаємо β=1,12);
См - вартість часу простою НРМ, грн./год. (у цій роботі прийняти рівну вартості машино-години роботи НРМ).
|
|
|
Середньозважена вартість часу простою транспортної одиниці розраховується за формулою:
, (4.2)
де α - частка автомобілів у вхідному потоці транспортних засобів;
Св - вартість простою вагона , (вихідні дані), грн/год.
Частка автомобілів у вхідному потоці транспортних засобів визначається за наступною формулою:
, (4.3)
грн/год
Для подальшої організації роботи необхідно визначити кількість НРМ, розрахунок яких проводимо за формулою:
, (4.4)
де Wт - технічна продуктивність НРМ, т/год, (вихідні дані);
Ки - коефіцієнт використання робочого часу НРМ (вихідні дані).
од
Скорегований оптимальний рівень завантаження НРМ визначається за формулою:
, (4.5)
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 233; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!