Загальні правила оформлення курсової роботи
1. Робота виконується (пишеться чітким почерком або друкується) на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4, через півтора інтервали. Текст набирається шрифтом Times New Roman 14, між рядками інтервал - 1,5 (30 рядків на сторінку).
2. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – не менше 2,5мм, правий – не менше 10мм, верхній – не менше 20мм, нижній – не менше 20мм.
3. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.
4. Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилами, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
5. Помилки і графічні неточності, виявлені в тексті, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому місці або між рядками виправленого тексту.
6. Роздруковані на комп’ютері документи повинні відповідати формату А 4. Їх включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи і розміщують, як правило, в додатках.
7. Заголовки розділів друкують симетрично до тексту великими літерами. Розділи починають з нового аркуша. Заголовки підрозділів друкують з абзацного відступу малими літерами (крім першої великої).
8. Слова, надруковані в окремому рядку великими літерами (“ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ”), є головними складниками відповідних структурних частин курсової роботи і друкуються посередині аркуша.
|
|
|
9. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.
10. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 2 інтервали.
11. Сторінки курсової роботи нумерують арабськими цифрами. Титульний аркуш включають у загальну нумерацію. На титульному аркуші номер не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті.
12. Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та підрозділу, відокремлених крапкою.
13. Пункти нумерують арабськими цифрами в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається із номера розділу, підрозділу, пункту, відокремлених крапкою. В кінці номера повинна бути крапка, наприклад: “1.1.2.” (Другий пункт першого підрозділу першого розділу.)
14. Ілюстрації (крім таблиць) позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно арабськими цифрами. Наприклад: “Рис.1.2.” означає, що рисунок розміщено у другому підрозділі першого розділу.
15. Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами (за винятком таблиць, наведених у додатку). У правому верхньому куті таблиці над відповідним заголовком розташовують надпис “Таблиця” з позначенням її номера, (наприклад: “Таблиця 2.3”) (див.: Додаток В).
|
|
|
16. При переносі частини таблиці на інший аркуш слово “Таблиця” та її номер вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці; над іншими таблицями пишуть слово “Продовження”. Якщо в курсовій роботі кілька таблиць, то після слова “Продовження” вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл.2.3”.
17. Примітки до тексту і таблиць, у яких указують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки арабськими цифрами. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1. …
Якщо примітка одна, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.
18. У курсовій роботі слід використовувати лише оригінальні фотографії. Фотографії розміром менші за А 4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу.
19. Ілюстрації повинні бути розташовані так, щоб їх було зручно роздивлятися без повороту пояснювальної записки або з поворотом за годинниковою стрілкою. Ілюстрації розташовують після першого посилання на них.
|
|
|
20. Ілюстрації повинні мати назву. Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією (див.: Додаток Д).
21. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць.
Таблиця _______
(номер)
Заголовок таблиці
заголовки граф
головка
рядки підзаголовки граф
(горизонтальні ряди)
боковик графи
(заголовки рядків)
|
|
|
22. Кожна таблиця повинна мати заголовок. Заголовок і слово “Таблиця” починають з великої літери. Заголовок не підкреслюють (див. додаток В).
23. Заголовки граф таблиць повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, та з великих, якщо вони самостійні. Розділяти заголовки таблиці по діагоналі не дозволяється. Їх друкують через один інтервал. Текст у таблиці друкують з інтервалом 1,5. Висота рядків повинна бути не менше 8мм. Графа “№ п. п.” не використовується. Для полегшення посилань у тексті курсової роботи використовується нумерація граф.
24. Таблицю розташовують після першої згадки про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту пояснювальної записки або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків дозволяється переносити на інший аркуш. При переносі на інший аркуш заголовок розташовують тільки над її першою частиною. Над іншими частинами пишуть “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”. Таблицю з великою кількістю граф дозволяється розділяти на частини та розміщувати одну частину під іншою в межах одного аркушу.
Якщо повторюваний у графі таблиці текст складається з одного слова, його дозволяється замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторені його замінюють словами “те ж саме”, а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних та хімічних символів не дозволяється. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводять, то в ній ставлять риску.
25. Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою у тій же послідовності, в якій їх подано у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок починають із слова “де” без двокрапки.
26. Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують арабськими цифрами. Номер указують з правого боку аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад: (4.1).
27. Рівняння та формули слід виокремлювати вільними рядками. Вище та нижче кожної формули залишається не менше одного вільного рядка. Формули повинні набиратися в редакторі формул. Наприклад:
(2.1),
де Р – ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена;
di = уi¹ - уi² - різниця і-тних рангів змінної Y1 та Y2;
n – кількість пар, що зіставляються.
28. При посиланні в тексті на джерела наводити порядковий номер за списком джерел, виділений двома квадратними дужками [].
29. Під час написання курсової роботи виникає потреба посилатися на те чи інше джерело для з’ясування, які матеріали і звідки взято, а які розроблено самостійно. Посилання свідчать про ґрунтовне і правильне опрацювання автором літературних джерел з проблеми дослідження .
30.1. Посилання – це цитата і вказівка на джерело, з якого вона наводиться. Цитата у тексті курсової роботи може подаватися у прямій або непрямій формі:
а) пряма форма цитування: Шипович Є.Й. писав: “ У процесі навчання географії велику роль відіграє живе слово вчителя, технічні засоби навчання, різні екранні і наочні посібники, а також спостереження учнів за явищами природи. Що сприяє формуванню географічних уявлень і понять . .. ”.
Три крапки використовуються в разі неповного цитування речення на його початку, всередині, наприкінці.
б) непряма форма цитування:
Під час цитування у непрямій формі в самому реченні дається вказівка на авторство, а далі розкривається зміст думки.
Л.М. Панчешникова вважає, що проблемне навчання характеризується насамперед тим, що вчитель систематично залучає учнів до пошуку розв’язання нових для них проблем.
30.2. В залежності від місцезнаходження посилань на авторство у структурі наукової роботи розрізняють під текстовий та закритий спосіб.
а) закриті посилання
Якщо після цитати в квадратних дужках подається номер джерела та сторінки, з якої наводиться цитата, такі посилання називаються закритими. Це вид посилань дуже зручний за умови, якщо у автора вже оформлений список використаної літератури.
У посібнику для вчителя Л.М.Картель “ Використання малюнка в навчанні географії” визначається: “ Можливості схематичного малюнка на уроках географії великі. У деяких випадках він відіграє більшу роль, ніж інші види наочності. Це буває тоді, коли потрібно показати процес у динаміці, виявити елементарні причинно-наслідкові зв’язки або яку-небудь фізико-географічну закономірність”[20, с.4].
б) підтекстові посилання. Цей вид посилань найбільш зручний, оскільки дає можливість відразу ознайомитися із джерелом, яке цитується. В той же час підтекстові посилання значно збільшують обсяг роботи. Інформація про джерело подається у підстрочнику і містить всі елементи опису літератури. Підтекстове посилання та відповідну цитату у тексті пов’язують умовні позначки (як правило, це арабські цифри ) на верхній лінії шрифту. У роботі краще використовувати не наскрізну, а посторінкову нумерацію ( тобто починаючі з одиниці на кожній окремій сторінці тексту).
30. Посилання на ілюстрації позначають порядковим номером ілюстрації, наприклад, рис. 2.1.
31. Посилання на формули позначають порядковим номером формули в дужках, наприклад, “ … у формулі (4.1)”.
32. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “Таблиця” в тексті пишуть повністю, якщо таблиця не має номеру, та скорочено – якщо має номер, наприклад: “ … у табл. 2.2.”.
33. У повторюваних посиланнях на таблиці та ілюстрації слід позначати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 3.1.”.
34. Титульний аркуш є першим аркушем курсової роботи і заповнюється за формою, наведеною в додатку А.
35. Зміст включає найменування всіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають назву) з позначенням номерів сторінок, на яких починаються розділи (див.: Додаток Б).
36. Якщо в курсовій роботі прийнята специфічна термінологія, а також використовуються мало поширені скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік повинен бути наведений в окремому списку.
37. Перелік спеціальних термінів, скорочень, позначень, символів тощо не складають, якщо вони повторюються менше трьох разів, їх пояснення наводять безпосередньо в тексті при першій згадці.
38. Список літератури повинен містити перелік використаних джерел (не менше 15 найменувань). Джерела розміщуються за алфавітом або в порядку появи посилань у тексті курсової роботи.
39. Забороняється вносити в перелік джерела, на які відсутні посилання в тексті.
40. Відомості про джерела, які включено до переліку, необхідно давати згідно з вимогами ДОСТ 7. 1–84 (додаток Е).
40. Додатки.За необхідністю до додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:інструкції та методики, які були проведені в процесі виконання курсової (дипломної) роботи; таблиці первинного обліку в спостереженнях або в досліді; статистична обробка дослідних даних; фрагменти конспектів уроків; наочність до уроків тощо.
Кожен додаток має свій заголовок і починається з нової сторінки, їх кількість не обмежується. Позначаються вони великими літерами української абетки (за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад, «Додаток А».
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 100; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!