Рекомендації та вимоги з написання есе
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАУКИ «ІНВЕСТУВАННЯ»
ДРУГИЙ СЕМЕСТР 2012/2013 РР.
(складено на основі робочої навчальної програми з науки «Інвестування»)
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
З науки «Інвестування»
Для студентів спеціальності «Фінанси та кредит»
| Денна форма навчання | ||||||
| № заняття | Форма самостійної роботи студента | Види семінарських занять | Максимальна кількість балів | |||
| 1. | Попередня підготовка з визначених питань | Семінар – розгорнута бесіда | 2 | |||
| 2. | Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу | Дискусія з елементами аналізу | 2 | |||
| 3. | Підготовка доповідей | Семінар – конференція | 3 | |||
| 4. | Відпрацювання виконання конкретних операцій | Міні-кейс | 2 | |||
| 5. | Тестування, вирішення задач, аналіз отриманих даних | Семінар – вирішення ситуаційних вправ | 2 | |||
| 6. | Модуль №1 | |||||
| 7. | Тестування, вирішення задач, аналіз отриманих даних | Семінар – вирішення ситуаційних вправ | 2 | |||
| 8. | Аналіз проблеми, визначення та оцінка інвестиційної привабливості інвестиційного портфелю | Робота в малих творчих групах | 2 | |||
| 9. | Тестування, вирішення задач, аналіз отриманих даних | Семінар – вирішення ситуаційних вправ | 2 | |||
| 10. | Підготовка та презентація доповідей на тему «Бізнес-план інвестиційного проекту» | Семінар-конференція | 3 | |||
| 11. | Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу | Дискусія з елементами аналізу
| 2 | |||
| 12. | Опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу | Дискусія з елементами аналізу | 3 | |||
| 13. | Міні- презентація на тему «Плюси інноваційних технологій» | Семінар-конференція | 3 | |||
| 15. | Модуль №2 | |||||
| 16. | Опрацювання проблемних ситуацій | Семінар – розв`язання проблемних завдань | 2 | |||
| Усього балів за роботу на семінарських заняттях | 30 | |||||
| За виконання модульних завдань | ||||||
| Модуль №1 | Написання модульної роботи | 5 | ||||
| Модуль №2 | Написання модульної роботи | 5 | ||||
| Усього балів за модульний контроль | 10 | |||||
| За виконання індивідуальних завдань | ||||||
| Види індивідуальних завдань (не більше 2-х завдань упродовж семестру) термін виконання 1-го завдання – до 22 березня термін виконання 2-го завдання – до 26 квітня | ||||||
| 1. | Аналітичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою | 5 | ||||
| 2. | Виконання індивідуального розрахункового завдання прикладного характеру | 5 | ||||
| 3. | Написання есе за заданою тематикою | 5 | ||||
| 4. | Підготовка презентацій за заданою тематикою | 5 | ||||
| 5. | Написання та публікація наукової статті | 5 | ||||
| 6. | Участь у науковій конференції (семінарі) | 5 | ||||
| 7. | Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)
| 10 | ||||
| Усього балів за виконання індивідуальних завдань | 10 | |||||
| Разом балів за СРС | 50 | |||||
Шкала оцінювання рівня успішності
| Рівень виконання завдання | ||||
| Максимальний бал | Відмінно (100-90%) | Добре (89-70%) | Задовільно (69-60%) | Незадовільно (<60%) |
| 2 | 2 | 2 | 1 | 0 |
| 3 | 3 | 2 | 1 | 0 |
| 5 | 5 | 4 | 3 | 0 |
ТЕМИ ДЛЯ ЕСЕ
1. Розвиток економічної теорії в сфері інвестування.
2. Теорії, що визначають економічний зміст інвестицій.
3. Капітал: економічні теорії, що визначають економічний зміст економічної категорії.
4. Інвестиційний капітал: визначення сутності, джерела формування.
5. Недоліки та переваги використання методів оцінки ефективності інвестицій з використанням часової теорії вартості.
6. Часова теорія вартості.
7. Роль комерційних банків на інвестиційному ринку.
8. Методи оцінки впливу ризиків при обгрунтуванні доцільності інвестування.
9. Джерела формування інвестиційного капіталу: недоліки та переваги використання окремих джерел для інвестора.
10. Методи оцінки вартості інвестиційного капіталу.
11. Фінансовий леверідж: визначення та оцінка ефективності застосування.
12. Операційний леверідж: визначення та оцінка ефективності застосування.
|
|
|
13. Загальний леверідж: визначення та оцінка ефективності застосування.
14. Міжнародна інвестиційна діяльність.
15. Амортизація: економічна сутність, методи нарахування.
16. Вторинні цінні папери: сутність, необхідність та оцінка використання.
17. Методи формування та управління інвестиційним портфелем.
18. Критерії оцінки фінансових активів: зміст та необхідність.
19. Концепції оцінки вартості цінних паперів: види, сутність, практичне застосування.
20. Заходи щодо запобігання або зменшення дії ризиків: переваги та недоліки окремих заходів.
21. Посередники в інвестиційній сфері.
22. Фондовий ринок: зміст та операції на фондовому ринку.
23. Стадії життєвого циклу інвестиційного проекту: зміст та економічна оцінка.
24. Передінвестиційні дослідження проекту.
25. Постуадит інвестиційного проекту.
26. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства.
27. Оцінка економічної ефективності інновацій.
28. Ставка дисконту: фактори, що впливають та їх врахування при обчисленні ставки.
29. Види відсоткових ставок в економіці.
30. Інфляція та зменшення купівельної спроможності: сутність, методи врахування в процесі нарощування та дисконтування грошових потоків.
|
|
|
31. Міжнародні інститути в сфері інвестування.
32. Використання графічного аналізу при оцінці інвестиційних проектів.
33. Оцінка інвестиційної привабливості пенсійних програм (за умови використання різних програм – кілька есе).
34. Оцінка привабливості програм кредитування (за умови використання різних програм – кілька есе).
Рекомендації та вимоги з написання есе
Індивідуалізація сучасних суспільних відносин та, як наслідок, індивідуалізація сучасної професійної освіти відкриті для застосування нових ефективних форм діяльності, в т.ч. навчальної. Ось чому есе (трансформований, адаптований, змінений жанр літератури) набуває все більшої популярності як вид письмової самостійної роботи українського студента, а саме: як твір-міркування невеликого обсягу з вільною композицією, що виражає індивідуальні враження, міркування з конкретного питання, проблеми й свідомо не претендує на повноту й вичерпне трактування теми.
Есе припускає вираження автором своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки предмета міркування, дає можливість нестандартного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу; часто це розмова вголос, вираження емоцій та образність. Це також вільний стиль з можливими елементами імпровізації, певного пафосу, іронії. Однак все це призводить як до різних трактувань цього виду письмової роботи, так і до різних спроб його формалізації.
Зауважимо, що на відміну від реферату, який адресується будь-якому читачеві, тому традиційно починається зі слів: «Я хочу розповісти про…», а закінчується словами: «Я можу сформувати наступний висновок…», есе – це ближче до репліки, що адресується підготовленому читачеві. Тобто людині, яка вже має уяву, про що йде мова. Власне, така «адресність» дозволяє автору есе зосередити увагу на розкритті нового змісту, а не нагромаджувати різними службовими деталями викладення матеріалу в письмовому форматі.
Звернімося до деяких спостережень викладачів та методистів щодо есе як виду письмової творчості. «Що таке есе, ніколи досконало не було визначено», - стверджує один із енциклопедичних словників, тоді як інший додає більшої категоричності: «Есе не може бути приведеним до будь-якої дефініції». Ця «невизначеність» становить особливу природу есе. І все ж є можливість виділити певні загальні ознаки, принципи виду письмової діяльності, які найчастіше зустрічаються в енциклопедичних словниках, а саме: есе – це суб’єктивний, індивідуальний, самостійний простір, де формуються позиції, висловлюються думки, передбачення та демонструється відповідне індивідуалізоване ставлення.
Тому, головна місія та мета есе – це самостійне бачення студентом проблеми, питання, теми на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів, у відповідності до обраного підходу, стилю тощо.
Есе повинне містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій і аналітичного інструментарію, розглянутого в рамках дисципліни, висновки, що узагальнюють авторську позицію з поставленої проблеми.
Залежно від специфіки дисципліни, форми есе можуть значно диференціюватися. У деяких випадках це може бути аналіз наявних статистичних даних з досліджуваної проблеми, аналіз матеріалів із засобів масової інформації й використання досліджуваних моделей, докладний розбір запропонованого завдання з розгорнутими думками, підбір і детальний аналіз прикладів, що ілюструють проблему тощо.
Структура есе
1. Титульний аркуш (заповнюється за рекомендованим зразком);
2. Вступ:місія[1] студента щодо розгляду теми есе, його авторське бачення[2] — гіпотеза[3] або сутність та обґрунтування вибору цієї теми. Мета та завдання роботи — очікуваний результат роботи в цілому та конкретні результати, які будуть отримуватися в ході розкриття теми. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на які ви збираєтеся знайти відповідь у ході свого дослідження.При роботі над вступом можуть допомогти відповіді на наступні питання: «Чи потрібно давати визначення термінам, що пролунали в темі есе?», «Чому тема, яку я розкриваю, є важливою в даний момент?», «Які поняття будуть залучені в мої міркування?», «Чи можу я розділити тему на трохи більше дрібних підтем?» і т. д.
3. Основна частина: теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій щодо питання. У цьому полягає основний зміст есе й це являє собою головні труднощі.
4. Висновок: узагальнення й аргументовані висновки до теми й т. д. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині. Методи, що рекомендують для складання висновка: повторення, ілюстрація, цитата. Висновок може містити такий дуже важливий, що доповнює есе, елемент як вказівка на застосування дослідження, на розвиток взаємозв'язків з іншими проблемами.
Вимоги до оформлення есе
Обсяг – 10-12 сторінок, параметри сторінки: поля – по 2 см, абзацний відступ – 1 см, шрифт – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5; посилання на літературні джерела оформлюються у вигляді зносок на поточній сторінці.
Порядок оцінювання есе
Висока оцінка ставиться за здатність в есе побудувати, довести власну позицію з певної проблеми на підставі набутих знань. Студент мусить виходити з того, що всі ми маємо справу з предметами, де не існує абсолютно “правильних” та “неправильних” відповідей на запитання, як це буває в фізиці чи математиці – існує тільки більш–менш аргументовані точки зору.
Від студентів очікується самостійного мислення, відображення власних думок стосовно певної теми, проблеми.
При оцінюванні есе в центрі уваги викладача знаходиться:
Ø здібність студента критично та незалежно оцінити наявні дані, точки зору, позиції, аргументи;
Ø здібність розуміти, оцінювати та встановлювати зв’язки між ключовими моментами проблем та запитань;
Ø вміння диференціювати протилежні підходи та моделі, застосовуючи їх до емпіричного матеріалу або дискусії з принципових питань;
Ø здатність до застосування аналітичних підходів, моделей тощо.
Оцінка може бути знижена на 1 бал за кожну з таких помилок:
1. Студент не може сформувати гіпотезу.
2. Відсутність чітких відповідей.
3. Відсутність чіткої організації, структури есе.
4. Брак аргументації, доказів, доводів, висновків.
5. Надмірне та поверхневе оперування даними.
6. Проста констатація фактів замість їхнього узагальнення.
7. Викладення точок зору інших при “замовчуванні” власної позиції.
8. Надмірні повтори.
9. Невідповідність вимогам оформлення
10. Невчасна подача роботи викладачеві.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 437; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!