Доопрацювання (за необхідності) та захист курсової роботи
У результаті перевірки викладачем відповідної кафедри курсова робота може бути допущена до захисту або, за наявності недоліків, - повернена на доопрацювання. Після усунення недоліків студентом, робота (повторно-перевірена викладачем) допускається до захисту. Захист курсової роботи відбувається в усній формі в зазначений викладачем час. Після успішного захисту курсової роботи викладач вносить до Індивідуального плану з практичної підготовки бакалавра основні зауваження по курсовій роботі, дату захисту, оцінку та підтверджує ці записи власним підписом.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КУРСОВИХ РОБІТ
ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота має бути виконана комп’ютерним або машинним способом відповідно до стандарту України “Документація. Звіти у сфері науки і техніки” (ДСТУ 3008-95).
Робота оформлюється на одному боці аркуша формату А4 (210х297 мм) з дотриманням міжрядкового інтервалу 1,5 пт із розрахунку 28–30 рядків на сторінці, шрифтом Times New Roman, розміром – 14 пт.
Текст розміщується на сторінці, залишаючи береги таких розмірів: верхній, нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, лівий – 30 мм.
Титульний аркуш роботи оформляється згідно з додатком Б.
Мова курсової роботи - державна, стиль - науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність - логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних джерел є недопустимим.
|
|
|
Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Використовується науковий стиль із дотриманням установлених термінів. Не допускається використання спрощеного стилю, чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології.
Після титульного аркуша розміщують послідовно основні структурні частини роботи, заголовки яких: ЗМІСТ, ВСТУП, ПЕРШИЙ РОЗДІЛ, ДРУГИЙ РОЗДІЛ, ТРЕТІЙ РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. У заголовках не можна робити переноси слів.
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Не дозволяється розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки, а їх тексти – з абзацу. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам.
|
|
|
Підрозділи у розділах починати з тієї ж сторінки, де закінчується попередній підрозділ. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу крапку не ставлять. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 2 інтервали.
Вступ, кожен розділ і висновки курсової роботи треба починати з нової сторінки.
Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається. Розділи позначаються порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3), підрозділи позначаються номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2 або 2.1, 2.2, 2.3).
Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Нумерація сторінок курсової роботи має бути наскрізною. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку без крапки в кінці. Але титульна сторінка не має порядкового номера.
|
|
|
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку (наприклад, 1.3.2. – другий пункт третього підрозділу першого розділу), потім у тому ж рядку йде заголовок пункту (пункт може не мати заголовка).
Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці слід подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, що розміщенні на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Наприклад, “Рис. - 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Після назви ілюстрації крапка не ставиться
Підпис під ілюстрацією має такі елементи:
– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;
|
|
|
– порядковий номер ілюстрації, що вказується без знака номера арабськими цифрами;
– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою інформацією.
Таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця»починають з великої літери. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Назва таблиці починається з великої літери, після назви крапка не ставиться.
(Таблиця 1.3 – Класифікаційні ознаки…)
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: Продовження табл. 2.3 (шрифт – курсив).
У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.
Якщо текст, що повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, що повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Формули. Формули у тексті курсової роботи також послідовно нумерують. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер проставляється біля правого поля аркуша поряд з формулою. Номер формули пишеться в круглих дужках, наприклад (3.1) перша формула третього розділу.
Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба одавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони дані у формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).
Посилання.У тексті обов’язково мають бути посилання на джерела, із яких була запозичена будь-яка статистична інформація, рисунки, таблиці, а також цитати, що їх наведено у курсовій роботі. Посилання на першоджерела необхідно робити з використанням квадратних дужок, в яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури та, за необхідності, відповідна сторінка (наприклад [9] або [9, с.25] ).
Після кожного рисунку або таблиці наводять джерело, за даними якого вони побудовані для чого вказують наприклад: *Джерело: розраховані і побудовані за даними [].
*Джерело:розраховано за даними фінансової звітності (назва господарства), якщо об’єкт є виносною розробкою автора,то вказується:
*Джерело: власна розробка.
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, викладений укладачем.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.
Додатки.Додатки до курсової роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи: фінансову звітність; таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру.
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожний такий додаток, повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки.
Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток » і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є. І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як Додаток А.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «Рис. Д.1.2.» – (другий рисунок першого розділу додатка Д), «формула (А. 1)» - перша формула додатка А.
Список використаної літератури розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ГОСТ 7.1-84. Бібліографічні описи документа. Загальні вимоги і правила складання). У списку літератури повинні переважати новітні видання
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!