Батько криміналістики викладав у Чернівцях



 

Наприкінці ХІХ століття окремої науки криміналістики не існувало. Кожен слідчий розшукував злочинців на власний страх і ризик. Методи розкриття злочинів були дуже примітивними. Тож створити європейську криміналістику як науку випала честь Гансу Гроссу – викладачеві Чернівецького університету.

Вчений ввів поняття речових доказів

Вчений, якого пізніше назвали батьком криміналістики, ще студентом-правником усвідомив усі недоліки тодішніх методів, які використовувала австрійська кримінальна поліція. "У кримінальній поліції служили колишні унтер-офіцери, які виконували свої обов’язки як-небудь, покладаючись тільки на доноси інформаторів і будь-якою ціною, іноді дуже грубими методами, домагалися визнання підозрюваними своєї вини", – писав про ті часи німецький письменник Юрген Торвальд у книзі "Вік криміналістики".
Ганс Гросс запропонував свої методи розкриття злочинів. На його думку, для доведення вини мали бути речові докази. Також він виділив риси справжнього слідчого, серед яких – об’єктивність, наполегливість, досконале знання людської натури, приємні манери, освіта, міцна статура, точність у деталях. Проте новаторство вченого багато хто не сприймав. Через це Гансу Гроссу не вдалося отримати звання доцента, і першого серпня 1898 року його відправили ординарним професором кримінального права до Чернівецького університету.

– По суті, це було заслання, – коментує кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права й криміналістики Чернівецького національного університету Сергій НЕЖУРБІДА, дослідник життя Ганса Гросса. – Уявіть собі, що ви з великого австрійського міста Грац потрапляєте до невеличкого провінційного містечка, яким на той час були Чернівці. Найрозвиненішою частиною міста була територія від сучасної Центральної площі до Соборної. Ганс Гросс дуже сумував за батьківщиною. Писав додому багато тужливих листів. Особливо він сумував за своїм сином, хоча стосунки між ними не складалися. Син ученого, лікар за фахом, мав проблеми з наркотиками. Учений навіть ініціював низку судових процесів, у яких прагнув визнати сина недієздатним і взяти опіку над ним та онуком Пітером. Відомо, що син Ганса Гросса бував у Чернівцях і у нього були навіть улюблені шинки, які знаходилися або на вулиці М. Заньковецької, або на Центральній площі. Сам Ганс Гросс проживав у будинку №26 на вулиці Семигородській (нині це будинок №7 на вулиці Шевченка).

У планах – музей Гросса

З першого березня 1899-го по 31 липня 1902 року Гросс викладав у Чернівецькому університеті курси кримінального процесу, матеріального кримінального права, вів семінари з кримінального права. Ці предмети він читав у приміщенні будівлі університетського інституту (нині – корпус №2 Чернівецького національного університету). Студенти із задоволенням ходили на лекції Ганса Гросса.

Перебування у Чернівцях позитивно позначилося на науковій роботі Ганса Гросса. Тут він мав багато вільного часу, який присвячував праці. Саме під час роботи в Чернівецькому університеті він опублікував свої найкращі статті. 1898 року Ганс Гросс заснував журнал "Архів кримінальної антропології й криміналістики". Гросс пишався журналом, адже його передплатила прокуратура Австро-Угорщини. Нині цей журнал має назву "Архів кримінології". А1902 року Гросс опублікував монографію "Кримінальна психологія", у якій зробив спробу дослідити механізм вчинення злочину.

– Мабуть, у Чернівцях сприятлива атмосфера для всіх вчених, – каже Сергій Нежурбіда. – Бо після перебування у нашому місті усі вони творили нові наукові праці, отримували високі звання. Так сталося і з Гансом Гроссом – через чотири роки, у березні 1902 року, його направили на роботу до Німецького університету в Празі. А 1907 року на запрошення міністра юстиції Ганс Гросс увійшов до складу комісії з розробки проекту нового кримінального кодексу Австрії, за що 1908 року його нагородили орденом Залізної корони третього ступеня.

– Нині у наших планах – створити музей Ганса Гросса, а також встановити меморіальну дошку на будинку, в якому він мешкав, – каже Сергій Нежурбіда. – У нас є картина, яку відтворив заслужений художник України Андрій Холоменюк за чорно-білою фотографією Ганса Гросса. Ця картина займе почесне місце у музеї видатного вченого.
Галина МАРКІВ

Досьє
Ганс Густав Адольф Гросс народився
26 грудня 1847 року в місті Грац (Австрія). Упродовж 1869-1870 pоків навчався у гімназії та Грацькому університеті.
31 липня 1870 року отримав у Грацькому університеті
вчений ступінь доктора права.
1913 року Гросса призначили керівником Інституту криміналістики в університеті Граца.
9 грудня 1915 року Ганс Гросс помер від запалення легенів.
Його поховали у родинній могилі у Граці на цвинтарі
Святого Петра.

 

 

  

Альфонс Бертильон

фр. Alphonse Bertillon


Автопортрет

Род деятельности: Криминалистика
Дата рождения: 24 апреля 1853(1853-04-24)
Место рождения: Париж, Франция
Дата смерти: 13 февраля 1914(1914-02-13) (60 лет)
Место смерти: Мюнстерлинген, Швейцария

Альфонс Бертильон (24 апреля 1853 — 13 февраля 1914) — французский юрист, изобретатель системы бертильонажа — системы опознавания преступников по их антропометрическим данным.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 186; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!