Граматичні особливості відмінювання іменникових прізвищ



 

Іменникові прізвища:

а) у родовому відмінку однини прізвища другої відміни завжди ма­ють закінчення -а (-я), хоча співвідносні з ними загальні іменники мо­жуть мати закінчення -у (-ю): Мороз - Мороза, Горох - Гороха, Буревій -Буревія (порівняйте: морозу, гороху, буревію);

 

б) голосний і в закритому складі, як правило, чергується з о, є у відкри­тому складі (Чорновіл - Чорновола, Сивокінь - Сивоконя, Корінь - Кореня), проте таке чергування може і не бути (Чміль - Чміля, Хміль - Хміля);

 

в) голосні о, е чергуються з нулем звука (Буренок - Буренка, Руденок - Руденка), проте у прізвищах на -оль, -ельо, є зберігаються, не ви­падають (Гегель - Гегеля);

 

г) прізвища з кінцевим відмінюються, як і відповідні загальні іменники, за трьома групами: твердою, м'якою та мішаною (Тур - Тура -Туром, Вітер - Вітра - Вітром, Бондар - Бондаря - Бондарем). Але в окремих випадках відбувається відхилення у відмінюванні прізвищ від усталених норм. Це стосується прізвища Гончар (Гончар - Гончара - Гон­чаром; порівняйте: гончар - гончаря - гончарем);

 

д) у прізвищах типу Швець, Жнець відсутня перестановка звуків, ха­рактерна для загальних іменників (Швець - Швеця - Швецем; порівняй­те: швець - шевця - шевцем).

 

 

Прізвища прикметникові

 

До прикметникових прізвищ належать:

1) прізвища у формі повних прикметників і дієприкметників, що ма­ють у називному відмінку -ий, -ій у чоловічому роді: Моторний, Чорний, Крижний, Бідний, Рудий, Погорілий, Нижній, Крайній, Дорожній та -а, -я у жіночому: Моторна, Чорна, Погоріла, Крижна, Бідна, Руда, Городня, Нижня, Крайня, Дорожня.

Досить поширений різновид прізвищ цієї групи має суфікси -ськ, -цьк, -зьк:Яворівський, Хмельницький, Кальницький, Ковальський, Явлінський, Білощицький, Водолазький, Репецький, Маєвський, Корчинський та ін.;

 

2) прізвища, що походять від нечленних форм дієприкметників: Продан, Рубан, Куц, Бажан та ін. Жіночі прізвища цього типу не відмінюються.

 

3) прізвища, що мають форму присвійних прикметників, виникли як назви сина (дочки) від імені чи прізвиська матері або батька й утворили­ся за допомогою суфіксів: Семенів, Лесів, Андріїв. Сюди ж належать пріз­вища, утворені від назви матері: Іванишин (син Іванихи), Дячишин (син Дячихи), Панчишин (син Панчихи) та ін. Такі прізвища, як чоловічі, так і жіночі, відмінюються за всіма відмінками. Наприклад:

Чоловічі                                   Жіночі

Н. Яремчишин, Лесев                Яремчишина, Лесева

Р. Яремчишина, Лесева              Яремчишиної, Лесевої

Д. Яремчишину (-ові), Лесеву    Яремчишиній, Лесевій

3. Яремчишина, Лесева              Яремчишину, Лесеву

О. Яремчишиним, Лесевим        Яремчишиною, Лесевою

М. При Яремчишину, Лесеву     при Яремчишиній, Лесевій

 

Особливості правопису імен

 

Ім'я- це юридично зафіксоване слово, за допомогою якого здій­снюється індивідуалізація людини. Ім'я супроводжує людину протягом усього її життя і залишається після смерті.

Зі змінами в «Українському правописі» з'явилися і зміни в іменах людей, а саме: ім'я В'ячеслав - пишеться з апострофом (за загальними правилами вживання), Геннадій - має подвоєну -нн- тощо.

Особові назви - імена, пізніше імена і прізвища вирізняють одну лю­дину від іншої. Найдавніші українські імена здебільшого містили у собі побажання новонародженій дитині. Наприклад, Володимир — хай воло­діє світом, Святослав - хай славить свято, Всеволод — хай володіє всім, Доброслав — хай буде добрим тощо.

Політичні, релігійні та культурні зміни принесли із собою іншо­мовні імена. З найдавніших можна згадати княжі германські назви: Аскольд, Рудольф, Артур, Ігор, Олег, Ольга.

 З християнством дійшли до нас назви єврейського походження: Яків, Лазар, Марія; грецько­го - Афанасій, Стефан, Ірина, Пилип;

 латинські - Фелікс, Віктор (ія), Наталія та інші.

 Але українська система особових імен з часом замінила іншомовні імена певними відповідниками: Стефан - Сте­пан, Афанасій - Опанас, Евксенія - Оксана, Юліана -Уляна.

Спорідненими до українських імен є російські, хоч і між ними є деякі особливості.

Зокрема, у російських іменах, як чоловічих, так і жіночих, приголосний подвоюється, в українських - ні. Наприклад:

Иннокентий - Інокентій, Ипполит - Іполит, Кирилл - Кирило, Савва - Сава, Инесса - Інеса, Виолетта - Віолета, Камилла - Каміла.

Деякі чоловічі та жіночі імена іншомовного походження зберігають подвоєння як у російській, так і в українській мовах: Алла, Жанна, Інна,

Елла, Маріанна, Ізабелла, Стелла, Нонна, Аполлон, Геннадій, Ганна, Пал­ладій, Аполлінарій та ін.

 

 

Як чоловічі, так і жіночі імена мають:

- початкову форму: Марія, Ольга, Надія, Віра, Тетяна, Олена, Ва­силь, Юрій, Петро, Іван, Сергій;

- пестливо-зменшену: Надя - Надійка, Галя - Галинка, Маруся -Марійка, Коля - Миколка, Вася - Василько, Петя - Петрик, Юрик - Юрасик;

- повне ім'я по батькові: Микола Іванович, Юрій Петрович, Віктор Валерійович, Надія Анатоліївна, Ольга Юріївна, Ніна Валеріївна;

- кличну форму: Оксано Василівно, Катерино Віталіївно, Романе Станіславовичу, Ігоре Вадимовичу, Олеже Костянтиновичу, Вікто­ре Валерійовичу, Володимире Максимовичу, Андрію Григоровичу.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1909; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!