Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі



Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.

Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

       1.Класифікація злочинів — це розподіл злочинів, передба­чених чинним Кодексом, на групи за певними ознаками. В теорії кримінального права злочини поділяються в залежності від важ­ливості об'єкта, який охороняється, способів вчинення злочинів,
форм вини тощо. Законодавча класифікація злочинів здійснена в ст. 12 за однією з ознак — тяжкості злочину, в основу чого по­кладено ступінь його суспільної небезпеки, що виражається в санкціях статей. В Кримінальному кодексі 1960 року не було чітко визначеної системи класифікації злочинів, що створювало певні ускладнення на практиці.

 

       2. При класифікації злочинів враховуються максимальні по­
карання, передбачені в статтях Особливої частини Кодексу, а не ті, які обираються судом для конкретної особи.

 

       Як передбачено в ст. 12, для злочинів невеликої тяжкості — це позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання; для злочинів середньої тяжкості — позбавлення волі на строк не більше п'яти років; для тяжких злочинів — позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким є злочин, за який передбачене покарання в виді позбавлення волі на строк понад десяти років або довічного позбавлення волі.

 

       Оскільки в ст. 12 відсутнє посилання, до якої групи за ступенем тяжкості можуть відноситись необережні злочини, то законодавець передбачає включення таких злочинів до будь-якої з перелічених чотирьох груп злочинів, в тому числі і до особливо тяжких.

 

       У чинному Кодексі містяться склади необережних зло­чинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років (наприклад, ч. 2 ст. 267, ч. 2 ст. 274, ч. З ст. 276 та ін.).

 

    Ці злочини слід вважати особливо тяжкими на підставі ст. 12.

 

    Між тим, така позиція законодавця є не безспірною. Які б тяжкі наслідки не наступили від злочинів, сама по собі необережна форма вини представляє значно меншу суспільну небезпеку вчиненого, ніж при умисній формі вини. Такі злочини не завжди можна відносити до особливо тяжких.

 

       3. Майже всі інститути і норми Загальної частини Кодексу пов'язані з класифікацією злочинів.

           

       Так, віднесення злочинів до тої чи іншої класифікаційної групи впливає на можливість звіль­нення особи від кримінальної відповідальності, враховується при призначенні покарання, умовно-дострокового звільнення від пока­рання, заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, при застосуванні амністії тощо.

 

       Класифікація злочинів впливає і на побудову Особливої час­тини Кодексу, зокрема на розподіл складів злочинів на прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані та з пом'якшуючими обста­винами.

 

       Класифікація злочинів зобов'язує при конструюванні санк­цій за злочини враховувати наслідки віднесення злочинів до тої чи іншої групи в залежності від визначення вищої межі по­збавлення волі.

 

 

Рекомендовані для використання  –

Література
1. Кримінальне право України: Загальна частина:Підручник/М.І.Бажанов.-2-е вид., перероб. і допов.-К.:Юрінком Інтер,2005.-480 с.; с.78-89
 
2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною
редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г.- К.,-“Форум”,2001., у 2-х ч.; ст.ст.2,18-26
Нормативно-правові акти
Конституція України, 28.06.1996р.; Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1996р.; Кримінальний кодекс Україниїни. – К., 2006р.; Закон України “Про громадянство України” від 18.01.2001р. № 2235-III; Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. № 2135-XII
Акти судової практики
Постанова Пленуму ВС України від 01.11.1996р. № 9 “Про застосування Конституції України
при здійсненні правосуддя” Постанови Пленуму ВС України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах (Маляренко В.Т.) – с.331-700

Питання для перевірки якісного рівня вивчення самостійної роботи:

1) Яке значення має наукове визначення поняття складу злочину ?;

2) Яке місце займає склад злочину в кримінальному законодавстві?;

3) Що є основною та єдиною підставою притягнення особи до кримінальної відповідальності?;

4) Яке значення має склад злочину при кваліфікації суспільно небезпечних діянь як злочинів?;


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 416; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!